Ухвала суду № 55794832, 04.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року м. Київ К/800/51364/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до непідприємницького товариства "Недержавний відкритий пенсійний фонд "Інпром" про ліквідації з Державного реєстру фінансових установ, анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи,

в с т а н о в и л а:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась до суду з позовом до непідприємницького товариства "Недержавний відкритий пенсійний фонд "Інпром", в якому просила суд ліквідувати непідприємницьке товариство «Недержавний відкритий пенсійний фонд «Інпром» з Державного реєстру фінансових установ та анулювати свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 16.12.2005 серії ПФ № 58.

Позовні вимоги мотивовано наявністю обставин, з якими частина п'ятою статті 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" передбачає постановлення судового рішення про ліквідацію пенсійного фонду, а саме: невиконання відповідачем вимог частини другої статті 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" щодо укладення радою фонду договорів про надання фінансових послуг, та ненадходженням до недержаного пенсійного фонду протягом вісімнадцяти місяців пенсійний внесків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що непідприємницьке товариство «Недержавний відкритий пенсійний фонд «Інпром» зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 23.06.2005 з присвоєнням коду юридичної особи 33549335. Згідно з даними з ЄДР адреса: 04070, м. Київ, вул. Братська, 8.

Фонд зареєстровано як фінансова установа 14.12.2005, у зв'язку з чим видано свідоцтво ПФ 58 від 16.12.2005.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг встановлено, що останній звіт про діяльність непідприємницького товариства "Недержавний відкритий пенсійний фонд "Інпром" надано за 2 кв. 2008 року; у період з 25.06.2008 по 05.11.2013 звітність про діяльність Фонду до Комісії не подавалася.

З моменту подачі останньої звітності відповідачем не укладено договори про адміністрування недержавного пенсійного фонду з жодним реєстратором; пенсійні контракти не укладалися та пенсійні внески до Фонду не надходили (підтвердженням є звіти, надані адміністраторами недержавних пенсійних фондів).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийнято розпорядження від 07.11.2013 №4027 «Про виключення інформації з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи Непідприємницькому товариству «Недержавний відкритий пенсійний фонд «Інпром».

Відповідно до цього розпорядження Комісією вирішено:

1. виключити інформацію про непідприємницьке товариство «Недержавний відкритий пенсійний фонд «Інпром» (код за ЄДРПОУ 33549335; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вулиця Братська, будинок 8) (далі - Фонд) з Державного реєстру фінансових установ;

2. анулювати свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 16.12.2005 року серії ПФ №58;

3. департаменту юридичного забезпечення та ведення реєстру фінансових установ забезпечити: внесення відповідної інформації до Державного реєстру фінансових установ; разом з департаментом регулювання та нагляду за установами накопичувального пенсійного забезпечення підготовку матеріалів та подання позову до суду про ліквідацію Фонду.

Вказуючи на наявність обставин, з якими частина п'ята статті 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" передбачає постановлення судового рішення про ліквідацію пенсійного фонду, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась до суду з позовом про ліквідацію фонду та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 16.12.2005 серії ПФ № 58.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за змістом частини п'ятої статті 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та частини першої статті 17 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" до компетенції суду відноситься прийняття рішення про ліквідацію пенсійного фонду, тобто припинення діяльності фонду як юридичної особи, у той час як скасування реєстрації фонду як фінансової установи прийняття рішення про анулювання свідоцтва відноситься до виключної компетенції позивача.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" у разі невиконання вимог частин першої і другої цієї статті протягом вісімнадцяти місяців з дня реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи та/або у разі ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом цього строку Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення про скасування реєстрації зазначеного пенсійного фонду як фінансової установи та подає позов до суду про ліквідацію такого пенсійного фонду.

Зазначені положення кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 17 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", відповідно до яких ліквідація пенсійного фонду здійснюється на підставі рішення суду.

Колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій в частині того, що ліквідація є регламентована законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, яка припиняється з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У той же час, як вбачається з прохальної частини позовної заяви Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг просить суд ліквідувати недержавний пенсійний фонд з Державного реєстру фінансових установ та анулювати свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.

Згідно з пунктом 4 Положення про внесення інформації про недержавні пенсійні фонди до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 12.10.2004 №2534, набуття пенсійним фондом статусу фінансової установи, переоформлення та видача дубліката свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, виключення з Реєстру та анулювання свідоцтва здійснюються відповідно до Положення про Реєстр з урахуванням особливостей, установлених цим Положенням.

Згідно з розділом VII цього Положення, виключення пенсійного фонду з реєстру та анулювання свідоцтва здійснюються у разі: 1) припинення пенсійного фонду в порядку, визначеному Нацкомфінпослуг; 2) невиконання вимог частини першої і другої статті 12 Закону та/або ненадходження пенсійних внесків до пенсійного фонду протягом вісімнадцяти місяців.

Виключення інформації про пенсійний фонд з Реєстру та анулювання Свідоцтва здійснюються відповідно до розділу VIII Положення про Реєстр.

Пунктом 1 розділу VIII Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 № 41, передбачено, що підставами для виключення інформації про фінансову установу з Реєстру та анулювання Свідоцтва є: заява про виключення інформації про фінансову установу з Державного реєстру фінансових установ (додаток 9) у зв'язку з припиненням надання фінансових послуг; припинення юридичної особи, крім перетворення; виявлення недостовірної інформації в поданих заявником документах, що передбачені пунктом 1 розділу IV цього Положення; інші підстави, передбачені нормативно-правовими актами для окремих видів фінансових установ.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва фінансової установи належить до виключних повноважень позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з розпорядженням від 07.11.2013 №4027 позивачем виключено інформацію про Фонд з Державного реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво.

Дублювання адміністративним судом зазначених функцій позивача чинним законодавством не передбачено.

За вказаних обставин, виходячи із змісту прохальної частини позову, відповідно до якого Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг заявлено вимоги про ліквідації відповідача саме з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів вказує на необґрунтованість доводів заявника касаційної скарги в частині незабезпечення судом першої інстанції можливості надати позивачеві пояснення по справі, оскільки як зазначено судом у мотивувальній частині рішення та підтверджується матеріалами справи, ухвалою суду першої інстанції від 01.04.2014 позивачеві пропонувалось, зокрема, уточнити позовні вимоги відповідно до положень частини п'ятої 5 статті 12 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення". У той же час, позивачем зазначеним правом не скористався.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій також не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: