Ухвала суду № 55794711, 10.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року м. Київ К/800/12428/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Рибченка А.О.,розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року

у справі № 804/14105/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Груп»

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт Груп» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000301500 від 10 квітня 2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності позивача за січень 2013 року. За результатами перевірки складено акт № 000056 від 12 березня 2013 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 200.4 ст. 200, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України позивачем завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2013 року на суму 3194771,00 грн., що виник за період: травень 2008 року - грудень 2008 року, січень 2009 року - травень 2009 року.

Підставою для вказаних висновків відповідача стало неврахування позивачем у податковій звітності за січень 2013 року висновків акта попередньої перевірки.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000301500 від 10 квітня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3194771,00 грн.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення стало неврахування позивачем в податковій звітності висновків попередньої перевірки (акт від 05 вересня 2012 року № 95/222-34752520), за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2012 року № 0000072220.

Водночас, вищезазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у судовому порядку. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 804/2806/13-а апеляційну скаргу позивача задоволено в повному обсязі, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000072220 від 14 вересня 2012 року в частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3948169,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи оскарження позивачем в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 14 вересня 2012 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності неврахування позивачем відповідних сум зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у податковій декларації за січень 2013 року.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі № 804/14105/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) А.О. Рибченко