Постанова № 55773000, 10.02.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2016 р. Справа № 903/1058/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Петрук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.12.2015 року

за скаргою Агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства на дії відділу Державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції у справі №903/1058/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Панхім"

до агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства

про стягнення 15 269, 87 грн.

За участю представників:

стягувача - ОСОБА_1,

боржника - не з'явився,

органу ДВС - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Агрофірма "Світанок-Сервіс" у формі ПАТ звернулась до господарського суду Волинської області зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби, в якій просила скасувати постанови ВДВС Луцького РУЮ про арешт коштів від 20.01.2015 року, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.01.2015 року, про арешт коштів від 31.01.2015 року, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.07.2015 року, визнати неправомірними дії ВДВС Луцького РУЮ щодо опису майна (посіви сої), що оформлено актом опису й арешту майна від 29.10.2015 року, щодо доручення ТОВ "Волинь-Нова" здійснити збір, транспортування, зважування та зберігання майна, що оформлено листом від 16.10.2015 року № 13134, щодо огляду комбайна марки John Deere, д.н.з 10040 ВК, що відображено в акті державного виконавця від 29.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23.12.2015 року у справі №903/1058/14 (суддя Кравчук А.М.) у задоволенні скарги агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі ПАТ на дії органу державної виконавчої служби відмовлено.

В обґрунтування ухвали суд вказав, що державним виконавцем правомірно у відповідності до чинного законодавства винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження. Суд врахував, що боржник неодноразово був повідомлений про відкриття інших виконавчих проваджень та наявні борги, що підтверджується актом державного виконавця від 27.03.2015 року, який підписаний директором боржника ОСОБА_2, однак жодних дій по сплаті присудженої заборгованості боржником виконано не було.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції боржник звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 23.12.2015 року у справі №903/1058/14 та прийняти нове рішення, яким задоволити скаргу агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі ПАТ у повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначає, що державний виконавець не пересвідчившись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірно виніс постанови про арешт коштів, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, здійснив неправомірні дії щодо опису й арешту майна (посіви сої). Судом не враховано, що державний виконавець неправомірно залучив по збору, транспортуванню та зберіганню майна стягувача ТОВ "Волинь Нова", а також помилково дійшов висновку про належність арештованого майна (посівів сої) боржнику.

Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" подано відзив на апеляційну скаргу, в якій стягувач, зокрема, зазначає, що боржник неодноразово був повідомлений про відкриття виконавчого провадження та наявні борги, що підтверджується актами державного виконавця. Просить в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.12.2015 року відмовити.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника стягувача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 45 ГПК України також унормовано, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов; рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 115 ГПК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання судових рішень, передбачених законом.

Нормою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначені в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Рішенням господарського суду Волинської області від 12.11.2014 року у справі № 903/1058/14 стягнуто з Агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" - 3600 грн. 00 коп. основного боргу за поставлений товар, 9 205 грн. 41 коп. товарного кредиту, 446 грн. 86 коп. пені, 2 017 грн. 60 коп. - 40% річних та судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп., а всього: 17 096 грн. 87 коп. (сімнадцять тисяч дев'яносто шість грн. 87 коп.).

На виконання вказаного рішення видано наказ від 21.11.2014 року №903/1058/14-1 про примусове виконання рішення.

16.12.2014 року державним виконавцем ВДВС Луцького РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №45821120 по виконанню наказу № 903/1058/14-1 від 24.11.2014 року (т. 1, а. с. 79).

Згідно п. 3.19 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження". За письмовою заявою учасника виконавчого провадження інформаційні повідомлення щодо складання документів виконавчого провадження можуть надсилатися йому каналами факсимільного звязку або електронною поштою, смс-повідомленнями. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного звязку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

У відповідності до ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У відповідності до ч. 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

20.01.2015 року державним виконавцем на підставі заяви стягувача винесено постанови про арешт коштів боржника, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в межах суми 17096,87 грн. по виконанню наказу №903/1058/14-1 від 24.11.2014 року (т. 1, а. с. 80-81).

31.01.2015 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, в межах суми 17096,87 грн. по виконанню наказу № 903/1058/14-1 від 24.11.2014 року (т. 1, а. с. 82).

31.07.2015 року, у відповідності до вимог п.1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області від 24.11.2014 року № 903/1058/14-1 до зведеного виконавчого провадження № 48744023 (т. 1, а. с. 102).

31.07.2015 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно боржника в межах суми 154806,87 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, в межах суми боргу (т. 1, а. с. 83).

Матеріали справи не містять доказів вручення постанови про відкриття виконавчого провадження, проте з огляду на положення ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" накладення арешту на майно та кошти боржника є правом державного виконавця, який не зобовязаний узгоджувати такі дії з боржником, у звязку з чим накладення арешту не повязане з фактом вручення чи невручення постанови про відкриття виконавчого провадження боржникові та не може впливати на законність винесених державним виконавцем постанов про арешт коштів та майна боржника, а також опису та арешту останнього.

Судом першої інстанції вірно враховано факт обізнаності боржника щодо відкриття виконавчого провадження, про що свідчать акти опису майна, проведені за участю останнього, зокрема, акт від 27.03.2015 року, який підписаний директором боржника ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 101). Однак, будь-яких доказів з пропозиціями державному виконавцю від боржника, які б свідчили про його бажання добровільно виконати рішення суду, матеріали справи не містять, а тому колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про порушення його прав у виконавчому провадженні.

Згідно з п. 4.2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін`юста від 02.04.2012 року №512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт.

29.10.2015 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна боржника, згідно якого описано та накладено арешт на посіви сої згідно витягу із карти поділу земельних часток (паїв) Хорохоринської сільської ради Луцького району, загальною площею 67,46 гектарів, який надіслано супровідним листом №13839 від 29.10.2015 року Агрофірмі "Світанок-Сервіс" у формі ПАТ (т. 1, а. с. 84 87).

Доводи апелянта про неврахування державним виконавцем вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій" не заслуговують уваги, оскільки державним виконавцем не було накладено арешт на земельні ділянки, що мають певні кадастрові номери, а зі скаргами на дії ДВС будь-які суміжні землевласники чи землекористувачі не звертались.

Щодо тверджень скаржника, що державний виконавець неправомірно залучив по збору, транспортуванню та зберіганню майна стягувача ТОВ "Волинь-Нова", колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до п. 19 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець наділений правом залучати до проведення чи організації виконавчих дій субєктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача, що вірно враховано судом першої інстанції. Вказана норма не містить заборони залучення до проведення виконавчих дій стягувача.

Отже, дії державного виконавця, направлені на примусове виконання рішення суду шляхом опису та арешту майна й заборони його відчуження, вчинені у відповідності до вимог п. 1 ч.1 ст. 32, ч. 1 ст. 52, ч. 2, ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", п. 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін`юста від 02.04.2012 року №512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень".

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Волинської області від 23.12.2015 року у справі №903/1058/14 залишити без змін, апеляційну скаргу боржника агрофірми "Світанок-Сервіс" у формі приватного акціонерного товариства - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу №903/1058/14 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Гудак А.В.