Постанова № 55772618, 08.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2016 р. Справа№ 910/9196/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Сухового В.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого підрозділу «Алкон-Сервіс» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України

на рішення Господарського суду міста Києва

від 20.07.2015

у справі № 910/9196/15 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-СЕРВІС ТРЕК»,

до Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого підрозділу «Алкон-Сервіс» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України,

про стягнення 122 245,93 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Фомін М.В. - представник (довіреність №б/н від 12.02.2015);

від відповідача: Ковбаса В.М. - представник (довіреність №146 від 15.09.2015),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-СЕРВІС ТРЕК» (надалі - ТОВ «БЕСТ-СЕРВІС ТРЕК», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого підрозділу «Алкон-Сервіс» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України (надалі - підрозділ «Алкон-Сервіс» НТАК «Алкон» НАН України, відповідач) про стягнення 96 998,63 грн, з яких 69 800,00 грн основної заборгованості, 24 823,52 грн інфляційних втрат та 2 375,11 грн 3% річних, зумовлених неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання юридичних послуг від 01.10.2013 №6/1.

В ході розгляду справи судом першої інстанції було прийнято подану позивачем 20.05.2015 заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача 122 245,93 грн, з яких 69 800,00 грн основної заборгованості, 49 720,86 грн інфляційних втрат та 2 725,07 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі №910/9196/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України в особі підрозділу "Алкон-Сервіс" Науково-технічного алмазного концерну "Алкон" Національної академії наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-СЕРВІС ТРЕК" 69 800,00 грн основної заборгованості, 49 720,86 грн інфляційних втрат, 2 725,07 грн три відсотки річних та 2 444,92 грн судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-СЕРВІС ТРЕК" з Державного бюджету України 951,08 грн зайво сплаченого судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Науково-технологічний алмазний концерн (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого підрозділу «Алкон-Сервіс» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі № 910/9196/15 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 колегією суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Гончаров С.А., Шевченко Е.О. зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.09.2015.

17.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/23967/15.

23.09.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у зв'язку з виходом судді Зеленіна В.О. з лікарняного, справа №910/9196/15 передана для розгляду судовій колегії у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Зеленін О.В., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 справу №910/9196/15 прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів.

У судовому засіданні 23.09.2015 у справі було оголошено перерву до 05.10.2015.

05.10.2015 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 у зв'язку з перебуванням судді Шевченко Е.О. на лікарняному, справа №910/9196/15 передана для розгляду судовій колегії у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Зеленін О.В., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2015, у зв'язку із виходом головуючого судді з лікарняного, справу № 910/9196/15 прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено на 21.10.2015.

У судовому засіданні 21.10.2015 у справі №910/9196/15 було оголошено перерву до 08.12.2015.

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 № 09-52/1412/15, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за яким справа № 910/9196/15 передана для розгляду судовій колегії у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 справу №910/9196/15 прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів, розгляд справи призначено на 21.12.2015.

У судовому засіданні 21.12.2015 в порядку статті 77 ГПК України було оголошено перерву до 25.01.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 було відкладено розгляд справи на 08.02.2016 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

Розглянувши у судовому засіданні 08.02.2016 клопотання підрозділу «Алкон-Сервіс» НТАК «Алкон» НАН України про зупинення провадження у справі №910/9196/15-г та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому, пов'язаною з даною справою є така справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Заявник, обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, посилався на те, що справа №910/23967/15 та справа №910/9196/15-г є взаємопов'язаними, так як предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 01.10.2013 №6/1, факт надання яких підтверджується актом від 31.12.2013 №13, а у справі №910/23967/15 підрозділ «Алкон-Сервіс» НТАК «Алкон» НАН України звернувся з вимогою до ТОВ «БЕСТ-СЕРВІС ТРЕК» про визнання вказаного акту таким, що не підтверджує відображені в ньому факти надання послуг, а тому до вирішення останньої розгляд даної справи є неможливим.

Колегія суддів звертає увагу на те, що однією із підстав зупинення провадження у справі є неможливість судом самостійно встановити ті обставини, які встановлюються іншим судом при розгляді іншої справи.

Оскільки при розгляді даної справи підлягають оцінці і дослідженню обставини щодо фактичного надання юридичних послуг, які відображені в акті, судова колегія дійшла висновку про можливість самостійно встановити вказані обставини та відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі №910/23967/15, яким НТАК (Алкон) Національної академії наук України відмовлено у визнанні акту таким, що не підтверджує відображені в ньому факти надання послуг.

Позивач скористався правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

08.02.2016 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-СЕРВІС ТРЕК» (в тексті договору - виконавець) та Підрозділом "Алкон-Сервіс" Науково-технічного алмазного концерну «Алкон» НАН України (в тексті договору - замовник) укладено договір про надання юридичних послуг №6/1 (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник в порядку й на умовах, визначених цим договором, доручає, а виконавець зобов'язується надавати юридичні послуги в обсязі й на умовах, визначених договором (пункт 1.1. договору).

За умовами пункту 2.1. договору виконавець зобов'язується надавати замовнику такі юридичні послуги в порядку й на умовах, визначених цим договором: здійснювати повне комплексне юридичне супроводження господарської діяльності замовника, а саме, надавати усні та письмові юридичні консультації з питань діяльності замовника; здійснювати юридичну експертизу проектів та укладених договорів замовника, аналіз та розробку внутрішніх документів замовника; розробляти проекти юридичних документів (договорів, звернень, запитів, претензій, клопотань, заяв, тощо) з питань діяльності замовника; представляти інтереси замовника в судових інстанціях України, Державній виконавчій службі України, Державній податковій інспекції ГУ Міндоходів, Пенсійному фонді та інших контролюючих органах; представляти та захищати інтереси замовника перед фізичними та юридичними особами; надавати інші послуги у сфері права.

Згідно пункту 3.2. договору замовник зобов'язаний, зокрема, оплачувати послуги виконавця в порядку й на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що вартість послуг за цим договором визначається на підставі виставлених рахунків-фактур, а сплата послуг виконавця в порядку, в обсязі й на умовах, визначених договором, зазначається в рахунках на оплату та актах надання послуг.

Відповідно до пункту 5.2. договору замовник здійснює оплату послуг виконавця протягом 3-х банківських днів з дня виставлення виконавцем рахунка на оплату, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 9.1. договору).

Місцевий господарський суд дав належну оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору та правильно визначив, що такий за своєю правовою природою є договором надання послуг, за умовами якого, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Таким чином, укладення між ТОВ «БЕСТ-СЕРВІС ТРЕК» та підрозділом «Алкон-Сервіс» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України договору надання юридичних послуг було спрямоване на отримання останнім таких послуг та одночасного обов'язку із здійснення їх оплати.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначає позивач, на виконання умов даного договору, він надав відповідачу послуги на загальну суму 69 800,00 грн, що підтверджується актом надання послуг від 31.12.2013 №13, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): комплексне юридичне супроводження господарської діяльності замовника; усні та письмові юридичні консультації з питань діяльності замовника; юридична експертиза проектів та укладених договорів замовника, аналіз та розробка внутрішніх документів замовника; розробка проектів юридичних документів (договорів, звернень, запитів, претензій, клопотань, заяв, тощо) з питань діяльності замовника; представлення інтересів замовника в судових інстанціях України, Державній виконавчій службі України, Державній податковій інспекції ГУ Міндоходів, Пенсійному фонді та інших контролюючих органах; представлення та захист інтересів замовника перед фізичними та юридичними особами; інші послуги у сфері права.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Судом першої інстанції було встановлено, що 31.12.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-СЕРВІС ТРЕК" було виставлено відповідачу рахунок на оплату №13 на загальну суму 69 800,00 грн.

Однак, як зазначає позивач, підрозділ "Алкон-Сервіс" Науково-технічного алмазного концерну "Алкон" НАН України, в порушення умов договору, свої зобов'язання в частині оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 69 800,00 грн заборгованості.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначав, що позивачем не було надано відповідачу жодних юридичних послуг за спірним договором, а підписаний сторонами акт не може бути доказом їх фактичного надання.

Колегія суддів такі твердження апелянта находить безпідставними, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1994 № 88 визначено, що господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення.

Виходячи із змісту вищенаведених норм, акт, яким оформлено факт отримання послуг від виконавця, містить всі обов'язкові реквізити, передбачені для оформлення первинних документів, а тому є належним доказом на підтвердження факту надання послуг. Зазначений акт не був визнаний недійсним у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім первинного документу, позивачем, на підтвердження фактичного надання послуг за договором, надано до матеріалів справи інші документи, складанням яких супроводжувалось виконання господарських операцій з надання юридичних послуг, а саме, проекти документів, що були розроблені на виконання спірного договору (договір про відступлення права вимоги, про переведення боргу, трудова угода, акти приймання-передачі за трудовою угодою), а також Перелік послуг, наданих згідно договору від 01.10.2013 №6/1, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Оскільки зміст предмета послуги за договором між сторонами складається як із власне професійних дій виконавця, невіддільних від його особи, так і з позитивного для замовника ефекту від таких дій, тому наявність волевиявлення клієнта щодо прийняття робіт та підписання ним акту надання послуг свідчить про наявність підстав для оплати таких послуг відповідачем у розмірі 69 800,00 грн.

Твердження апелянта про те, що Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві ведеться досудове розслідування за №12015100050001665 щодо привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем ОСОБА_4 як в.о. директора підрозділу «Алкон-сервіс» НТАК «Алкон» НАН України відхиляються судовою колегією, оскільки відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, лише вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Факт наявності кримінального провадження відносно ОСОБА_4 не стосується предмету позову та не має значення для вирішення даного спору по суті.

Під час апеляційного провадження скаржником надано до матеріалів справи платіжні доручення та банківські виписки, що, на його думку, підтверджують факт перерахування відповідачем грошових коштів на рахунок позивача в якості оплати, в тому числі, за спірним договором.

Дослідивши надані докази, колегія суддів встановила, що зазначені відповідачем перерахування коштів здійснювалися за іншими договорами та первинними документами, що підтверджується визначеними в них самим же відповідачем призначеннями платежів, а тому твердження апелянта про здійснення оплати за спірним договором не приймаються судом.

Твердження апелянта про те, що сторонами в порушення вимог статті 638 Цивільного кодексу України не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, а саме, щодо його предмету та ціни, спростовуються умовами пунктів 2.1.1. та 5.1. спірного договору, а тому відхиляються колегією суддів.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем доказів оплати товару у повному обсязі в строк, визначений пунктом 3.1. договору не надано, що в розумінні статті 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Оскільки розмір заборгованості підтверджується наявними матеріалами справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню в розмірі 69 800 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2 725,07 грн та інфляційні втрати в розмірі 49 720,86 грн за період з 11.01.2014 по 30.04.2015.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Колегія суддів встановила, що позивачем правильно розраховано розміри 3 % річних та інфляційних втрат, а відтак, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку щодо задоволення цих позовних вимог у заявленому позивачем обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 20.07.2015 у справі №910/9196/15 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого підрозділу «Алкон-Сервіс» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України в особі відокремленого підрозділу «Алкон-Сервіс» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі №910/9196/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 у справі №910/9196/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9196/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді В.Г. Суховий

Г.А. Жук