Рішення № 55770050, 10.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.16 Справа № 904/11255/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬТА ЛТД", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 8018, 35 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № 35-5 від 23.12.15

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС" про стягнення 7289, 41 грн. основної заборгованості та 728, 94 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № В-50-О від 02.11.2015 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 25.01.2016.

Ухвалою суду від 25.01.2016 розгляд справи відкладено на 09.02.2016.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою: 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 68, корп. 8, офіс 202 (арк. с. 47-48), оскільки поштовий конверт (арк. с. 55) з ухвалою суду, який направлявся на вищезазначену адресу відповідача, повернувся з поштовою відміткою: «У адресата відсутнє право на використання адреси ТДВ "Концерн Весна" для отримання кореспонденції».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09. 02.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ЛТД" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № В-50-О (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору продукцію електричного призначення (далі - товар), згідно накладних, які є невід'ємними додатками до цього договору, та визначають: найменування товару, кількість товару, ціну та вартість товару.

Згідно з п. 2.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями, згідно відповідних накладних постачальника, оформлених на товар, що поставляється, та є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.2 договору сторони встановили, що покупець сплачує кожну поставлену партію товару у сумі, узгодженій сторонами електронною поштою, та зазначеній у видаткових накладних. Покупець сплачує товар на поточний рахунок постачальника, у розмірі 100% від вартості зазначеній у відповідній видатковій накладній, протягом 14-ти календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору, позивач з 31.07.2015 по 19.10.2015 поставив, а відповідач, прийняв товар на загальну суму 19864, 53 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними обома сторонами (арк. с. 24-34), на підставі довіреностей, копії яких містяться у матеріалах справи (арк. с. 41-42).

Відповідач здійснив часткове повернення товару на суму 905, 86 грн., що підтверджується копіями зворотних накладних від 30.09.2015 № ЗН-В0000013 на суму 441 грн. та від 02.10.2015 № 3 на суму 464, 86 грн., підписаними обома сторонами (арк. с. 35-36).

Також, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 11669, 26 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (арк. с. 37-40).

Таким чином, несплаченою відповідачем залишається вартість товару на суму 7289, 41 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими видатковими накладними та не надано доказів повної його оплати або поверненя на суму 7289, 41 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 7289, 41 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 728, 94 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.3 договору у випадку прострочки оплати товару більше 30 календарних днів з моменту закінчення строку, визначеного п. 3.2, покупець додатково зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від загальної суми такої простроченої заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування штрафу, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 728, 94 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1218 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємтсво "НКС" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 68, корпус 8, офіс 202; ідентифікаційний код 37987429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 ЛТД" (49041, м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 9; ідентифікаційний код 39486805) основний борг у розмірі 7289, 41 грн., штраф у сумі 728, 94 грн. та 1218 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.02.2016

Суддя ОСОБА_2