Ухвала суду № 55769891, 12.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 лютого 2016 року Справа № 903/844/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Поліщука В.Ю., Удовиченка О.С.,

розглянувши касаційну скаргу Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.09.2015 та постанову господарського суду Волинської області від 03.11.2015 у справі №903/844/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Марлін" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сирна компанія", -

В С Т А Н О В И В:

Луцька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.09.2015 та постанову господарського суду Волинської області від 03.11.2015 у справі №903/844/15.

Однак, подана касаційна скарга в частині оскарження постанови господарського суду Волинської області від 03.11.2015 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ст. 107 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно зі ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити: найменування касаційної інстанції; найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови; найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони (сторін) у справі; вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права; перелік доданих до скарги документів.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявник оскаржує постанову господарського суду Волинської області від 03.11.2015, яка не переглядалась судом апеляційної інстанції.

Оскільки предметом касаційного оскарження є постанова суду першої інстанції, яка не була переглянута в апеляційному порядку, в прийнятті касаційної скарги Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову господарського суду Волинської області від 03.11.2015 у справі №903/844/15 необхідно відмовити.

Також, касаційна скарга Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.09.2015 у справі №903/844/15 підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (в редакції від 01.09.2015).

У відповідності до підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору з апеляційних і касаційних скарг на ухвалу суду, що подаються до господарських судів встановлена у розмірі 1-го розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати судового збору, обчисленого виходячи із ставок судового збору з касаційних скарг на ухвалу суду.

До касаційної скарги Луцькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник посилається на той факт, що у Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області відсутні кошти для сплати судового збору, оскільки Кабінет Міністрів України не здійснив відповідне фінансування державних органів, які позбавлені пільг щодо спалити судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які повинні підтверджуватись належними доказами.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Розглянувши клопотання Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відсутність фінансування державних органів, які позбавлені пільг щодо сплати судового збору не є підставою для звільнення цих органів від сплати судового збору судами.

Крім того, відповідно до прикінцевих положень Закону Україну "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIІІ від 22.05.2015 Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншім сторонам у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ст. 1 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Доказів того, що копія касаційної скарги направлялась комітету кредиторів та ліквідатору боржника, суду не надано.

Відповідно до п. 3 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга, не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до неї не додано доказів надіслання її копії іншим сторонам у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області в частині оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 у справі №903/844/15 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Відповідно до ч.3 ст. ст.1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 107, 110, 111, п.п. 3, 4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в прийняття касаційної скарги Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову господарського суду Волинської області від 03.11.2015 у справі №903/844/15.

Відмовити Луцькій об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.09.2015 та постанову господарського суду Волинської області від 03.11.2015 у справі №903/844/15.

Повернути касаційну скаргу Луцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 10.12.09.2015 у справі №903/844/15 без розгляду.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Поліщук В.Ю. Удовиченко О.С.