Ухвала суду № 55769783, 15.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 лютого 2016 року Справа № 906/482/14 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М., розглянувши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постановуРівненського апеляційного господарського судувід16.12.2015та на ухвалуГосподарського суду Житомирської областівід16.10.2015за скаргою Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" на постановуВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниу справі№ 906/482/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Бердичівтеплоенерго"простягнення 10 553 984, 91 грн

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема за подання до суду касаційної скарги на судові рішення.

Разом з тим, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

При цьому, разом з касаційною скаргою Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, яке мотивовано тим, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України, а законодавством передбачені стислі строки подачі касаційної скарги на судові рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, наведені Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України обставини, не є підставою для застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а саме для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у клопотанні про відстрочення від сплати судового збору не наведено доводів та не подано доказів на підтвердження того, що видатки на сплату судового збору державної виконавчої служби збільшаться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги і буде можливість сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана постанова Рівненського апеляційного господарського суду прийнята 16.12.2015 та набрала законної сили в цей же день. Таким чином, останнім днем строку подання касаційної скарги на зазначену постанову було 05.01.2016.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду подано 11.01.2016, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на конверті, адресованому Рівненському апеляційному господарському судові, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 110 ГПК України для подання касаційної скарги, а клопотання про поновлення цього строку відсутнє.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на те, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилено, та касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання без клопотання про поновлення цього строку, тобто касаційну скаргу подано з порушенням вимог ст.ст. 110, 111 ГПК України, то ці обставини, згідно п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є підставою для неприйняття її до розгляду та повернення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 та на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.10.2015 у справі № 906/482/14 з доданими до неї матеріалами повернути.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.