Постанова № 55769697, 03.02.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 лютого 2016 р. № 820/12007/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Зінченка А.В.,

при секретарі Алавердян Е.А.

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, в якому просила суд визнати Акт ГУ ДФС у Харківській області від 13.12.2015 року в частині порушення ст. 11-1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року № 481/95 ВР протиправним; визнати рішення Лозівської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС Харківської області про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу 10 000 грн. від 27 листопада 2015 року протиправним та скасувати рішення Лозівської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС Харківської області про застосування фінансових санкцій від 27 листопада 2015 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року відмовлено у відкритті провадження за позовною вимогою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області в частині визнання Акту ГУ ДФС у Харківській області від 13.12.2015 року в частині порушення ст. 11-1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року № 481/95 ВР протиправним.

Відкрито провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

На підставі вищевикладеного суд розглядає адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області тільки в частині позовних вимог про визнання рішення Лозівської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС Харківської області про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу 10 000 грн. від 27 листопада 2015 року протиправним та скасування рішення Лозівської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС Харківської області про застосування фінансових санкцій від 27 листопада 2015 року.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що, на думку позивача, зазначене контролюючим органом у оскаржуваному рішенні порушення ст. 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є безпідставним, а тому рішення Лозівської об'єднаної податкової інспекції ГУ ДФС Харківської області про застосування фінансових санкцій від 27 листопада 2015 року підлягає скасуванню.

Представник відповідача у наданих до суду запереченнях зазначив, що оскаржуване рішення винесено контролюючим органом на підставі, в межах та у спосіб,передбачені чинним законодавством України, а тому просить суд адміністративний позов залишити без задоволення.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Суд заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець з 18.04.2002 року та перебуває на обліку в Лозівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 11).

Із матеріалів справи судом встановлено, що на підставі Наказу № 454 від 12.11.2015 року ГУ ДФС у Харківській області, Направлення на проведення на перевірки № 2540 від 12.11.2015 року та Направлення № 2541 від 12.11.2015 року фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведено фактичну перевірку павільйону, розташованого за адресою: м. Лозова, вул. Р. Люксембург, 36, що належить ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Позивач отримав копію Наказу № 454 від 12.11.2015 року ГУ ДФС у Харківській області, Направлення № 2540 від 12.11.2015 року та Направлення № 2541 від 12.11.2015 року на проведення перевірки, про що свідчить особистий підпис ФОП ОСОБА_1 (а.с. 25 - 26).

Результати перевірки оформлені Актом №1121/20/40/22/НОМЕР_1 від 13.11.2015 року.

Згідно висновків вказаного Акту перевірки в діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення п. 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 11-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", п. 14,15 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 1 Постанови КМУ від 29 вересня 2010 року № 878 Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів.

Лозівською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області винесено Рішення № НОМЕР_2 від 27.11.2015 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вище від максимально роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробником з додаванням 5% акцизного збору.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» тютюнові вироби - це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування; роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Відповідно до абзацу 14 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі Порядок № 790).

Так, згідно з п. 5 Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Пунктом 6 вказаного Порядку також передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

За приписами п. 8 Порядку, рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Відповідно до положень п. п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

З оглянутого в судовому засіданні Акту № 1121/20/40/22/НОМЕР_1 від 13.11.2015 року, судом встановлено наступне.

В ході проведення перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію тютюнових виробів за цінами вище від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробником з додаванням 5% акцизного збору, а саме одну пачку цигарок «Честерфілд» продано за ціною 20,50 грн., тоді як на пачці цигарок зазначена ціна у розмірі 19,50 грн.

Відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Згідно пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктами оподаткування є операції з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний лист Державної фіскальної служби України № 1519/7/99-99-19-03-0317 від 20.01.2015 року, в якому розяснено що акцизний податок за ставкою 5 відсотків сплачується починаючи з 01 січня 2015 року, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків. Також повідомлено, що роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізується в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватися їх продаж, формується таким чином: обчислення грачиної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ): ГРЦТВ= МРЦ : 100 х 105. Фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що при здійсненні перевірки господарської одиниці позивача контролюючим органом використано вищевказану формулу обчислення грачиної роздрібної ціни тютюнових виробів, та в подальшому встановлено, що позивач не повинна була продавати пачку цигарок «Честерфилд» за ціною 20,50 грн., оскільки кінцева вартість цього товару повинна становити 20,48 грн.

Суд зазначає, що вказаний лист Державної фіскальної служби України № 1519/7/99-99-19-03-0317 від 20.01.2015 року носить рекомендаційний характер, не спричиняє виникнення будь - яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, не регламентує імперативності їх дій в тій чи іншій сфері суспільних правовідносин, дотримання яких забезпечується правовими механізмами, а тому суд дійшов висновку, що чіткого визначення та закріплення формули для обчислення грачиної роздрібної ціни тютюнових виробів на законодавчому рівні немає.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вказані вимоги чинного законодавства зобовязують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою зясування обєктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту.

При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

А згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного звязку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 94, 159, 160 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення задовольнити.

Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0000322203 від 27.11.2015 року.

Стягнути з Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (код 39900355) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 08.02.2016 року.

Суддя А.В. Зінченко