Ухвала суду № 55766271, 09.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 876/8433/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючогосудді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Червоноградводоканал» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2015 року у справі № 813/2542/15 за позовом Комунального підприємства «Червоноградводоканал до Державної податкової інспекції у місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

18 травня 2015 року комунальне підприємство «Червоноградводоканал» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2015 року №0000051500 та №0000061500.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач вважає, що податковий орган необґрунтовано дійшов висновку про несвоєчасну сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість, оскільки така сплата підтверджується належними платіжними документами. Стверджує, що затримки у сплаті податкових зобовязань з боку позивача не було, а відтак застосування оскаржуваними рішення до нього штрафних санкцій вважає неправомірним, у звязку з чим просить такі скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалівсправи, що ДПІ у м. Червонограді проведена камеральна перевірка дотримання позивачем вимог ст. 57 Податкового кодексу України за період з 19.12.2012 року по 28.11.2014 року.

Проведеною перевіркою, наслідки котрої оформлені актом від 24.12.2014 №1608/15-0028/00185347, було встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Червонограді винесено податкові повідомлення-рішення від 12.01.2015 №0000061500 на суму 66786,91 грн. у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу та №0000051500 на суму 744378,28 грн. у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Не погодившись з винесеними рішеннями, позивач оскаржив їх податковому органу, однак за наслідками адміністративної процедури оскарження дані рішенні залишені без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалами справи засвідчується протилежність доводів позовної заяви, а саме такі засвідчують про несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначених зобовязань з податку на додану вартість, що в свою чергу не спростовує правомірності висновків податкового органу, викладених в акті перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платних податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що узгоджена сума податкових зобов'язаннь по ПДВ сплачувалась позивачем несвоєчасно із простроченням терміну до 30 та після 30-ти днів.

Так з облікової картки позивача з ПДВ судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.12.2012 року №9080032315 нараховано податку на додану вартість у розмірі 2 391 71,00 грн. по терміну сплати 30.12.2012 року, котрий погашався платіжними дорученнями: №175 від 05.04.2013 року на суму 5520,68 грн., №52 від 09.04.2013 року на суму 50000,00 грн., №54 від 10.04.2013 року на суму 38241,90 ірн., №252 від 30.04.2013 року на суму 10000,00 грн., №112 від 24.05.2013 року на суму 20000,00 грн., №95 від 24.05.2013 року на суму 10000,00 грн., №97 від 24.05.2013 року на суму 5000,00 грн., №331 від 29.05.2013 року на суму 14000,00 грн., №336 від 30.05.2013 року на суму 5000,00 грн., №1215165 від 23.07.2013 року на суму 81408,42 грн.

Відповідно до декларації з податку на додану вартість від 19.02.2013 року №9007656565 нараховано було податку на додану вартість у розмірі 192287,00 грн. по терміну сплати 02.03.2013 року.

Зазначений податковий борг погашався наступним чином: рішенням ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №47 від 29.03.2013 року на суму 50968,84 грн, платіжним дорученням №1215165 від 23.07.2013 року на суму 141318,15 грн;

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2013 року №9014639965 позивачем нараховано податку на додану вартість у розмірі 259232,00 грн по терміну сплати до 30.03.2013 року, котрий погашався згідно з платіжним дорученням №1213163 від 23.07.2013 року на суму 239232,00 грн.

ПДВ у розмірі 203944 грн згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18.04.2013 року №9021457883 по терміну сплати 30.04.2013 року був сплачений згідно платіжного доручення №1215165 від 23.07.2013 року на суму 203944 грн.

Визначений позивачем ПДВ у розмірі 172014,00 грн у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.05.2013 року№9028954860 по терміну сплати 30.05.2011 року, погашався платіжними дорученнями: №1213165 від 23.07.2013 року на суму 172014,00 грн.

Зобовязання з ПДВ у розмірі 167481,00 грн, визначене у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.06.2013 року №9036556891 по терміну сплати 30.06.2013 року фактично погашене згідно платіжного доручення №1215165 від 23.07.2013 року на суму 167481,00 грн.

Зобовязання з ПДВ у сумі 229045,00 грн, згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18.07.2013 року №9043053330 по терміну сплати 30.07.2013 року погашалось наступним чином.

Рішенням ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання №30 від 30.07.2013 року погашено недоїмку в сумі 219045,00 грн, та платіжним дорученням №1598136 від 27.09.2013 року на суму 10000,00 грн.

По податковій декларації з податку на додану вартість від 19.08.2013 року №9051332083 позивачем нараховано податку на додану вартість у розмірі 176974,00 грн, по терміну сплати 30.08.2013 року, що фактично сплачено платіжним дорученням №1598136 від 27.09.2013 року на суму 176974,00 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17.10.2013 року №9065465958 нараховано податку на додану вартість у розмірі 168281,00 грн, по терміну сплати 30.10.2013 року, що фактично було сплачено платіжним дорученням №1 від 21.05.2014 року на суму 168281,00 грн.

По уточнюючій податковій декларації з податку на додану вартість від 18.11.2013 року №9073754438 позивач визначив ПДВ у розмірі 803,00 грн, по терміну сплати 18.11.2013 року, котрий фактично погасив згідно з платіжним дорученням №1 від 21.05.2014 року на суму 803,00 грн.

У відповідності до податкової декларації з податку на додану вартість від 19.11.2013 року №9074571206 нараховано ПДВ у розмірі 193581,00 грн, по терміну сплати 30.11.2013 року, котрий сплачений позивачем згідно платіжного дорученнямя № від 21.05.2014 року на суму 193581,00 грн.

Податкове зобовязання з ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.12.2013 року №9082464407 нараховано у розмірі 275332,00 грн, по терміну сплати 30.12.2013 року, фактично було сплачено згідно платіжного доручення №1 від 21.05.2014 року на суму 275332,00 грн.

Зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2014 року №90881324231 у розмірі 162451,00 грн. по терміну сплати 30.01.2014 року сплачено згідно платіжного доручення №1 від 21.05.2014 року на суму 162451,00 грн.

Зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.02.2014 року №9008109545 у розмірі 190253,00 грн, по терміну сплати 02.03.2014 року погашено згідно платіжного доручення №1 від 21.05.2014 року в сумі 190253,00 грн.

ПДВ у розмірі 191368,00 грн по даних податкової декларації з податку на додану вартість від 19.03.2014 року №9014360849 по терміну сплати 30.03.2014 року погашено у відповідності платіжного доручення №1 від 21.05.2014 року на суму 14489,10 грн., та №3 від 26.06.2014 року на суму 176878,91 грн.

Зобовязання визначене у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.04.2014 року №9021626522 у розмірі 176497,00 грн, по терміну сплати 30.04.2014 року сплачено позивачем платіжним дорученням №3 від 26.06.2014 року на суму 176497,00 грн.

Визначений згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.05.2014 року №9028332716 ПДВ у розмірі 205798,00 грн, по терміну сплати 30.05.2014 року погашений згідно платіжних доручень №3 від 26.06.2014 року на суму 14489,09 грн, та №4 від 23.09.2014 року на суму 191308,91 грн.

Згідно декларації з податку на додану вартість від 19.06.2014 року№9034968760 позивачем нараховано податку на додану вартість у розмірі 169500,00 грн, по терміну сплати 30.06.2014 року фактично погашався платіжними дорученнями №4 від 23.09.2014 року на суму 169500,00 грн.

Зобовязання згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 21.07.2014 року №9041770827 у розмірі 165402,00 грн, по терміну сплати 30.07.2014 року погашено платіжним дорученням №4 від 23.09.2014 на суму 165402,00 грн.

ПДВ у розмірі 138243,00 грн, згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.08.2014 року №9048122718 по терміну сплати 30.08.2014 року фактично було сплачено позивачем платіжними дорученнями №4 від 23.09.2014 року на суму 33179,20 грн, та №5 від 31.10.2014 року на суму 105063,80 грн.

Визначена сума ПДВ у розмірі 169473,00 відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 22.09.2014 року №9054211919 по терміну сплати 30.09.2014 року була сплачена платіжними дорученнями №5 від 31.10.2014 року на суму 83115,06 грн, та №7 від 28.11.2014 року на суму 86357,94 грн.

Зобовязання по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2014 року №9060422582 у розмірі 224777,00 грн, по терміну сплати 30.10.2014 року фактично погашено позивачем згідно з платіжними дорученнями №6 від 28.11.2014 року на суму 172891,94 грн, та №7 від 28.11.2014 року на суму 51885,06 гривень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що даний адміністративний позов є безпідставним, не обґрунтованим і не підлягає до задоволення.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Червоноградводоканал» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2015 року у справі № 813/2542/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко