Ухвала суду № 55766031, 10.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2016 рокусправа № 804/14418/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання:Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 р. у справі № 804/14418/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Промислово-виробниче підприємство "Кривбасвибухпром"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправним та скасування акту перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Промислове-виробниче підприємство Кривбасвибухпром звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000645104 від 09.09.2015року винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС та визнати протиправним та скасувати акт №16/28-04-51-04/00190934 від 26.08.2015 року документальної позапланової виїзної перевірки щодо діяльності підприємства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реальність здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ Промислові екотехнології, а тому податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Постанову суду першої інстанції мотивовано не правомірністю висновків відповідача, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаними контрагентами позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобовязань та штрафних санкцій.

За висновками суду першої інстанції виконання договору між ПАТ Промислове-виробниче підприємство Кривбасвибухпром (Покупець) та ТОВ Промислові екотехнології (Продавець) укладено Договір №495 від 11.12.2013 року підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками фактурами щодо отриманого товару, видатковими накладними, податковими накладними, транспортування товару здійснювалося автотранспортом постачальника, що підтверджується товарно-транспортними накладними, факт використання товаро-матеріальних цінностей у виробничій діяльності позивача підтверджується договорами на проведення вибухових робіт в карєрах ЦГЗК та в карєрах ПІВН ГЗК, щомісячними довідками замовників підприємства про фактичні витрати вибухових речовин та засобів підривання, узгодженими щомісячними кошторисами про фактично виконанні роботи. Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасовування акту перевірки №16/28-01-51-04/00190934 від 26.08.2015року, суд зазначив, що ОСОБА_1 перевірки є носієм доказової інформації щодо підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів і не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході звірки обставин.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що судом не досліджено всі обставини справи, що призвело до не вірного вирішення справи по суті.

Додатково апелянт зазначив, що перевіркою неможливо дослідити придбавання товару від контрагентів на адресу Позивача, за відсутності товаро-транспортних накладних на транспортування товару. Перевіркою встановлено, що товаро-транспортні накладні, які надані до перевірки та повязані із поставкою товару складені із порушеннями та є дефектними, а саме: не містять інформації щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, а тому не можуть бути первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції. Крім того, зазначають, що відповідно до податкової інформації згідно ОСОБА_1 південної ОДПІ від 21.05.2015 року №314/22.01/36418245 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промислові технології» не можливо підтвердити господарські правовідносини з даним контрагентом-постачальником.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ Промислове-виробниче підприємство Кривбасвибухпром з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з ТОВ Промислові екотехнології за липень, листопад, грудень 2014року.

За результатами перевірки складено ОСОБА_1 від 26.08.2015року № 16/28-01-51-04/00190934, в якому зазначені порушення за липень, листопад та грудень 2014року п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у липні, листопаді та грудні 2014р. на суму ПДВ 612451,00грн. (липень 2014року 209315,00грн., листопад 2014року 198987,00грн., грудень 2014року 204149,00грн.)

На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки 09.09.2015року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000645104, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 765563,75грн. (основний платіж 612451,00грн., штрафні (фінансові) санкції 153112,75 грн.).

Під час апеляційного перегляду справи встановлено та підтверджено матеріалами перевірки, що між ПАТ Промислове-виробниче підприємство Кривбасвибухпром (Покупець) та ТОВ Промислові екотехнології (Продавець) укладено Договір №495 від 11.12.2013року, за яким відбулася передача Продавцем у власність Покупця товару: пристрій для універсального канального бойовика УКБС та пристрій для формування інертних проміжків УП-1 та зобовязання Покупця прийняти та оплатити товар протягом семи днів з моменту поставки при умові надання усіх необхідних документів (рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, сертифікату якості). Відвантаження товару здійснюється транспортом Продавця на умовах СРТ склад покупця (склад ВМ Центральний, ГЦ-5 і склад ВМ Північний ГЦ-1.

Згідно з п.п «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

Право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів або послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Судом першої інстанції зазначено, що позивачем доведено факт отримання товару від контрагента ТОВ Промислові екотехнологіїспираючись на рахунки фактури, які знаходяться в матеріалах справи, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, а факт використання товаро-матеріальних цінностей у виробничій діяльності позивача підтверджується договорами на проведення вибухових робіт в карєрах ЦГЗК та в карєрах ПІВН ГЗК, щомісячними довідками замовників підприємства про фактичні витрати вибухових речовин та засобів підривання, узгодженими щомісячними кошторисами про фактично виконанні роботи.

Дослідивши зазначені вище документи, колегія суддів приходить висновку, що первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що первинні документи відповідають вимогам визначеними Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПАТ "Промислове-виробниче підприємство Кривбасвибухпром .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги висновок суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись,ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 року у справі № 804/14418/15 залишити без змін.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України ( Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030001; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012 ) з бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС несплаченого судового збору у розмірі 12 631 (дванадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня) 80 коп.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 10.02.2016 року.

Головуючий:Н.А. Олефіренко

Суддя:С.В. Білак

Суддя:В.А. Шальєва