Ухвала суду № 55766025, 10.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції Сацький Р.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2016 рокусправа № 808/5153/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 р. у справі №808/5153/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - Відповідач ), в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00253 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000117/1 від 16.06.2015 року.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00269 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000124/1від 26.06.2015 року.

Стягнуто з Запорізької митниці Державної фіскальної служби на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати на сплату судового збору у сумі 146 грн. 10 коп..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в наданих позивачем документах були виявлені розбіжності, що давало право митниці на витребування додаткових документів. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Підприємство не надало додаткових документів, а з наявних у митниці документів не підтверджувалась заявлена декларантом митна вартість.

Оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації щодо подібних товарів.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 31.03.2015 року між позивачем та компанією Prevail Agro Overseas (Індія) (продавець) укладено контракт № 80, відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%. Врожай 2014 р.. Умова поставки товару - CIF, Одеса (Інкотермс 2010).

На виконання зазначеного контракту сторони уклали специфікацію №1 від 31.03.2015 якою визначили поставку товару - Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%. врожай 2014 р. в кількості 36850 кг за ціною 1710,00дол.США/мт.

15.06.2015 року до митного посту Запоріжжя-Центральний Позивачем була подана митна декларація № 112050000/2015/009385 на товар Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%. врожай 2014 р., митну вартість якого позивач визначив за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 року № 112/2012/0000126; СMR 276260 від 12.06.2015 року; коносамент MSCUIE157970 від 10.05.2015 року; платіжне доручення № 018 від 09.06.2015 року; бухгалтерська виписка 75 від 10.06.2015 року; інвойс PAO/EXP/004/15-16 від 24.04.2015 року; пакувальний лист б/н від 24.04.2015 року; страховий поліс № 21160021150100000893 від 08.05.2015 року, зовнішньоекономічний контракт № 80 від 31.03.2015 року; специфікація від 25.11.2014 року; угода №1 від 31.03.2015 року; угода 2 від 02.06.2015 року; фітосанітарний сертифікат № 52РС7116740 від 11.05.2015 року; сертифікат про походження товару загальної форми б/н від 10.05.2015 року; лист ПАТ КБ Хрещатик від 11.06.2015 року; сертифікат якості GDM/JB/15-16/01530 від 21.12.2014 року; фумігаційний сертифікат MUN/023/05 від 09.05.2015 року; платіжне доручення № 109 від 09.06.2015 року, що підтверджує сплату митних платежів та дозволи різних видів супутнього контролю.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять наступні розбіжності:

1) згідно п.4 специфікації №1 від 31.03.2015 року відвантаження товару повинно відбутись в 15-ти денний строк від дати підписання даної специфікації, а згідно коносамента N9MSCUIE157970 відвантаження було здійснено 10.05.2015 року, що суперечить умовам специфікації, а значить умовам самого контракту;

2) бухгалтерська виписка № 75 від 10.06.2015 року по взаєморозрахункам з нерезидентом являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті № 018 від 09.06.2015 поданого до митного оформлення.

3) в страховому полісі основа визначення вартості +% дод. затрати на товap: CIF+, без зазначення конкретного географічного пункту.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2015 року декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

15.06.2015 року декларантом додатково надано: прайс лист виробника товару за березень 2015 року; копію митної декларації країни відправлення від 25 квітня 2015 року № 9225301; висновок Запорізької ТПП №ОИ-291 від 09.06.2015 року; комерційна пропозиція від іншого виробника від 31.03.2015 року; комерційна пропозиція від іншого виробника від 31.03. 2015 року; цінова інформація на даний товар з інтернет ресурсу (www.agmarknet.nic.in); цінова інформація на даний товар з інтернет ресурсу (www.apmcuniha.com); цінова інформація на даний товар з офіційного сайту ВТО (www.trademap.org ); інформація про стан обмінного курсу валют з офіційного джерела; лист про цінову інформацію на даний товар №82 від 15.06.2015 року.

15.06.2015 року в оформлені МД № 112050000/2015/009385 було відмовлено за карткою відмови № 112050000/2015/00253 та 16.06.2015 року прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом згідно вимог ст. 59 МК України № 112050000/2015/000117/1.

Товар випущено у вільний обіг за МД № 112050000/2015/009531 від 17.06.2015 року під гарантію відповідно до розділу Х МК України. З ціню коригування долара США за 1,9 долара США за 1 кг.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26.05.2014 року між позивачем та компанією RAHUL AGRO INDUSTRIES (Індія) (продавець) укладено контракт № 62 відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%. Врожай 2014 р. Умова поставки товару - CIF, Одесса (Інкотермс 2010).

На виконання зазначеного контракту сторони уклали специфікацію №4 від 15.04.2015 року, якою визначили поставку Кунжуту світлого очищеного, механічно висушеного, сортекс-очистка 99,95%.в кількості 38 мт за ціною 1740,00 дол. США/мт.

22.06.2015 року до митного посту Запоріжжя-Центральний Позивачем була подана митна декларація №112050000/2015/009841 на товар Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%, митну вартість якого позивач визначив за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу повний пакет документів зазначений в митній декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 року №112/2012/0000126; СMR 318354 від 19.06.2015 року; коносамент ZIMURQL6016674 від 18.05.2015 року; платіжне доручення № 017 від 08.06.2015 року; бухгалтерська виписка №87 від 17.06.2015 року; інвойс RAI/009/2015 від 23.04.2015 року; пакувальний лист б/н від 23.04.2015 року; страховий поліс №0203002115Р101447445 від 05.05.2015 року; зовнішньоекономічний контракт №62 від 26.05.2014 року; специфікація 4 від 15.04.2015 року; угода №5 від 10.04.2015 року; фітосанітарний сертифікат № 52РС711698 від 11.05.2015 року; сертифікат про походження товару загальної форми № 06203 від 09.06.2015 року; лист постачальника від 18.06.2015 року, сертифікат якості QSS/08/025490 від 18/05/2015 року; фумігаційний сертифікат J/KDL/0805 від 06/05/2015 року;платіжне доручення № 113 від 17.06.2015 року, що підтверджує сплату митних платежів та дозволи різних видів супутнього контролю.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності:

1)згідно п.4 специфікації № 4 від 15.04.2015 року відвантаження товару повинно відбутись в 20-ти денний строк від дати підписання даної специфікації (тобто не пізніше 05.05.2015 року), а згідно коносамента № ZIMURQL6016674 відвантаження було здійснено 18.05.2015 року, тобто поставку здійснено з порушенням умов контракту;

2) бухгалтерська виписка № 75 від 10.06.2015 року по взаєморозрахункам з нерезидентом являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті № 017 від 08.06.2015 поданого до митного оформлення;

3) платіжне доручення № 017 від 08.06.2015 року та інвойс № RAI/009/2015 від 23.04.2015 року містять посилання на специфікацію № 4 від 15.04.2015 року та контракт № 62 умови яких порушено, що не дає змоги впевнитись, що дані документи стосуються оцінюваного товару;

4) наявні розбіжності в номерах пломб, що зазначені в коносаменті №ZIMURQL6016674 від 18.05.2015 року (Z-65821 та Z-65822) та в інвойсі № RAI/009/2015 від 23.04.2015 року (Z-65821/DV20 (CY/CY) та №Z-65822/DV20 (CY/CY));

5) згідно п. 8. ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, але до митного оформлення надано страховий поліс №0203002115Р101447445, що містить страхову суму, але не містить відомостей щодо вартості страхування. Лист від постачальника стосовно страхового поліса від 18.06.2015 року не може бути використаний з метою підтвердження вартості страхування, так як він надійшов від продавця товару, а не від страхової компанії.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2015 року декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

23.06.2015 року декларантом додатково надано письмові пояснення та наступні документи: 1) прайс-лист виробника за квітень 2015 року; 2) комерційна пропозиція іншого виробника від 15.04.2015 року; 3) комерційна пропозиція іншого виробника від 27.04.2015 року; 4) висновок ЗТПП від 18.06.2015 року № ОИ-319; 5) цінова інформація з інтернет-ресурсу www.agmarknet.nic.in; 6) цінова інформація з інтернет-ресурсу www.apmcunjha.com; 7) цінова інформація з офіційного сайту ВТО www.tredemap.org; 8) лист про цінову інформацію; 9) інформація про курси валют; 10) копія декларації країни відправлення від № 9357026 від 02.05.2015 року.

22.06.2015 в оформлені МД № 112050000/2015/009841 було відмовлено за карткою відмови №112050000/2015/00269 та 23.06.2015 року прийнято рішення №112050000/2015/000124/1 про визначення митної вартості за резервним методом, згідно ст. 59 МК України.

Товар випущено у вільний обіг за МД № 112050000/2015/010075 від 24.06.2015 року під гарантію відповідно до розділу Х МК України. З ціню коригування долара США за 1,9 долара США за 1 кг.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару № 112050000/2015/009385 від 15.06.2015 та № 112050000/2015/009841 від 22.06.2015 були подані всі документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Щодо розбіжності відповідно до якої згідно п.4 специфікації №1 від 31.03.2015 року відвантаження товару повинно відбутись в 15-ти денний строк від дати підписання даної специфікації, а згідно коносамента N9MSCUIE157970 відвантаження було здійснено 10.05.2015 року, що суперечить умовам специфікації, а значить умовам самого контракту, колегія суддів погоджується з тим, що порушення строків відвантаження не спричинило зміну ціни товару, а відповідно не змінювало числового значення митної вартості.

Посилання відповідача на те, що бухгалтерська виписка № 75 від 10.06.2015 по взаєморозрахункам з нерезидентом не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації та за змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті № 018 від 09.06.2015 року поданого до митного оформлення є безпідставними, оскільки нормативні вимоги щодо оформлення бухгалтерської виписки відсутні в оскаржуваному рішенні та не визначені відповідачем.

Щодо зазначення у рішенні про коригування в якості розбіжності того, що в страховому полісі основа визначення вартості +% дод. затрати на Tовap: CIF+, без зазначення конкретного географічного пункту, колегія суддів зазначає, що оскільки постачання здійснювалося на умовах CIF Одесса (Інкотермс 2010) вартість страхування була включена до ціни товару, а отже не потребувало окремого підтвердження вартості страхування.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що позивачем для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару №112050000/2015/009385 від 15.06.2015 року та № 112050000/2015/009841 від 22.06.2015 року були подані всі документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Щодо розбіжності згідно п.4 специфікації № 4 від 15.04.2015 року відвантаження товару повинно відбутись в 20-ти денний строк від дати підписання даної специфікації (тобто не пізніше 05.05.2015 року), а згідно коносамента № ZIMURQL6016674 відвантаження було здійснено 18.05.2015 року, тобто поставку здійснено з порушенням умов контракту, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції , що порушення строків відвантаження не спричинило зміну ціни товару, а відповідно не змінювало числового значення митної вартості.

Посилання відповідача на те, що бухгалтерська виписка №75 від 10.06.2015 по взаєморозрахункам з нерезидентом не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації та за змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті № 017 від 08.06.2015 року поданого до митного оформлення є безпідставними, оскільки нормативні вимоги щодо оформлення бухгалтерської виписки відсутні в оскаржуваному рішенні та не визначені відповідачем.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що до митної декларації №112050000/2015/009841 позивачем була надана бухгалтерська виписка №87 від 17.06.2015 року, тоді як відповідач посилається на неналежність до первинного документу бухгалтерської виписки № 75 від 10.06.2015 року.

Щодо розбіжності про те, що платіжне доручення № 017 від 08.06.2015 року та інвойс №RAI/009/2015 від 23.04.2015 року містять посилання на специфікацію № 4 від 15.04.2015 року та контракт № 62, умови яких порушено, що не дає змоги впевнитись, що дані документи стосуються оцінюваного товару, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що порушення будь якою стороною контракту будь-яких його умов не тягне за собою автоматичну зміну ціни контракту та не призводить до їх недійсності, а отже не змінюють ціну договору та не заважають ідентифікації товару чи товаросупровідних документів.

Щодо розбіжностей в номерах пломб, що зазначені в коносаменті № ZIMURQL6016674 від 18.05.2015 року (Z-65821 та Z-65822) та в інвойсі № № RAI/009/2015 від 23.04.2015 року (Z-65821/DV20 (CY/CY) та Z-65822/DV20 (CY/CY)), з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано митному органу відповідні пояснення про те, що у коносаменті № ZIMURQL6016674 від 18.05.2015 року зазначені номера пломб (Z-65821 та Z- 65822), які цілком співпадають з номерами пломб зазначених в інвойсі № RAI/009/2015 від 23.04.2015 (Z-65821 та Z-65822). Окрім того, в коносаменті № ZIMURQL6016674 також вказані: тип контейнеру який було опломбовано, а саме - DY20 (двадцяти футовий), та вказано місце де було здійснене пломбування - (CY/CY) - контейнерний термінал. Таким чином вплив вказаного факту на числове значення митної вартості відповідачем також не доведено.

Посилання відповідача на те, що до митного оформлення надано страховий поліс №0203002115Р101447445, що містить страхову суму, але не містить відомостей щодо вартості страхування та лист від постачальника стосовно страхового поліса від 18.06.2015 року не може бути використаний з метою підтвердження вартості страхування, так як він надійшов від продавця товару, а не від страхової компанії колегія суддів не бере до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем додатково до митного оформлення було надано копію декларації країни відправлення від 02.05.2015 року № 9357026, в якій в окремій графі зазначено вартість страхування. Окрім того, оскільки постачання здійснювалося на умовах CIF Одесса (Інкотермс 2010) вартість страхування була включена до ціни товару, а отже не потребувало окремого підтвердження вартості страхування.

Частина 2 ст. 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

З огляду на вищевикладені обставини та норми права, подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Отже, витребування Запорізькою митницею додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.

За наведених обставин, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості були подані всі передбачені ч.2 ст.53 МК України документи, які давали змогу Запорізької митниці достовірного та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна позиція також викладена Верховним Судом України у постанові від 11 вересня 2012 року (справа №21-262а12).

Не дивлячись на відсутність у митниці правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів, позивачем подавались додаткові документи, а також письмові пояснення.

Вказані документи в повному обсязі виконують вимоги митниці щодо подання додаткових документів та висновків щодо ціни товару, проте вони не були прийняті до уваги. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтування стосовно причин неприйняття митницею додаткових документів.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації, згідно МД 807110001/2015/2967 від 09.04.2015 та МД № 1120500000/2015/009537 від 17.06.2015.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладені обставини справи та норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у митниці правових підстав для надсилання декларанту письмових вимог щодо подання додаткових документів та достатність поданих позивачем документів для митного оформлення товару, а тому суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про необхідність визнання оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішень про коригування митної вартості товарів протиправними та їх скасування.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 року було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі, а тому судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою на оскаржувану постанову у розмірі 321,55 грн. (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) підлягає присудженню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 р. у справі №808/5153/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості- залишити без змін.

Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39477764) судовий збір у розмірі 321 (триста двадцять одну) грн. 55 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

ОСОБА_4