Ухвала суду № 55765925, 10.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2016 рокусправа № 804/14267/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання:Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Меліор Банк" ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 р.

у справі № 804/14267/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Меліор Банк

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Меліор Банк» (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 21.08.2015 № НОМЕР_1 на суму податкових зобовязань у розмірі 81 185,29 грн. та штрафних санкцій у розмірі 24 546,32 грн., №0000254300 завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 201 790 757,00 грн., № НОМЕР_2 на суму податкових зобовязань у розмірі 669 136,62 грн. та штрафних санкцій у розмірі 334 568,31 грн., №0000244300 на суму штрафних санкцій у розмірі 680,00 грн.

Обґрунтування позову мотивовано тим, що за 2014 рік ПАТ «Меліор Банк» в фінансовому та податковому обліку сформовано страховий резерв на суму 239 732 476,86 грн. Станом на 01.01.2015 року заборгованість перед банками за кредитними операціями складає 356 813 168,86 грн. Граничний розмір формування резерву в податковому обліку складає 71 362 633,77 грн. Таким чином, Банком в податковому обліку перевищено граничний розмір страхового резерву на суму 168 369 843,09 грн., тому не було занижено податок на прибуток на суму 669 136,62 грн. Додатково зазначає, що 2012 рік та 2013 рік це інші податкові періоди, тому позивачем завищено страховий резерв тільки на 168 369 843,09 грн. Крім того, після початку процедури ліквідації Банку на позивача не розповсюджується положення Податкового кодексу України. Згідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги за зобовязаннями банку, що виникають після проведення ліквідації, можуть предявлятися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про часткове задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також зазначає, що за результатами перевірки необґрунтовано встановлено перевищення позивачем за період з 09.02.2012 року по 10.02.2015 року граничного розміру, що створюється за рахунок збільшення витрат на суму відємного значення з податку на прибуток у розмірі 201 790 757,00 грн., оскільки Банком сформовано страховий резерв на суму 239 732 476,86 грн. Станом на 01.01.2015 року заборгованість перед Банком за кредитними операціями складає 356 813 168,86 грн. Граничний розмір формування резерву в податковому обліку складає 71 362 633,77 грн. Таким чином, Банком в податковому періоді перевищено граничний розмір страхового резерву на суму 168 369 843,09 грн., тому не було занижено податок на прибуток на суму 669 136,62 грн.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представники відповідача проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що підставою для визначення позивачеві за спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 21.08.2015 року податкових зобов'язань , а також штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки документальної позапланової виїзної перевірки, викладені в акті від 05.08.2015 року № 65/28-01-43-37987811, про порушення: абз. ґ пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 159.2.2 п. 159.2 ст. 159 Податкового кодексу України, Банком занижено податок на прибуток за період з 09.02.2012 р. по 10.02.2015 р. на суму 669 136,62 грн. за 2014 р.; абз. ґ пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 159.2.2 п. 159.2 ст. 159 Податкового кодексу України завищення відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2014 р. на загальну суму 201 790 757,00 грн.; абз. а пп. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14, абз. б п. 185.1 ст. 185, абз. д п. 186.3 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 208.5 ст. 208 Податкового кодексу України, Банком занижено податок на додану вартість на суму 81 185,29 грн. за вересень 2014 р.; пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, Банком не подавались розрахунки податкових зобовязань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, в тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України за період з серпня 2012 р. по серпень 2014 р.; п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, Банком суми податку на додану вартість, задекларовані в податковій звітності за вересень 2014 р. в сумі 74 811,00 грн., жовтень 2014 р. в сумі 226,00 грн., лютий 2015 р. в сумі 219 933,00 грн. не сплачено до Державного бюджету; п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України, Банком несвоєчасно надані повідомлення до органу державної податкової служби про відкриття 2 рахунків платників податків.

Обґрунтовуючи свої висновки про вчинення вказаних порушень, податковий орган виходив з того, що станом на 01.01.2015 року граничний розмір страхового резерву в податковому обліку Банку (20% суми заборгованості) складає 71 362 633,77 грн., тоді як Банком фактично сформовано страховий резерв в розмірі 276 870 816,44 грн.

Перевищення граничного розміру страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат в податковому обліку, за 2014 рік складає 205 508 182,67 грн. (різниця між 276 870 816,44 грн. та 71 362 633,77 грн.).

Таким чином, з урахуванням обмежень викладених у пп159.2.2, п.159.2 ст.159 ПК України, Банком у перевіряємому періоді з 09.02.2012 року по 10.02.2015 року перевищено граничний розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат в податковому обліку на загальну суму 205 508 182,67 грн. за 2014 рік.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС є обґрунтованими, а розрахунки здійсненні у відповідності з вимогами Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.159.2.1 Податкового кодексу України банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій, за виключенням позабалансових, крім гарантій, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти (далі - страховий резерв).

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та в порядку, передбачених методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень, та включається до складу валових витрат.

Підпунктом 159.2.2 пункту 159.2 статті 159 Податкового кодексу України для комерційних банків встановлено певні обмеження щодо максимального розміру страхового резерву, який дозволено віднести до валових витрат.

Так, судом встановлено, що протягом перевіряємого відповідачем періоду такий розмір не був завжди однаковим та становив: з 2011 року по 2013 рік - 30 %, з 2013 року по 2015 рік 20% від суми боргових вимог, а саме сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими (виставленими на користь) дебіторам на останній робочий день звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, на звітні дати в податковому обліку Банком сформовано страховий резерв: станом на 01.01.2013 року в сумі 22 994 984,06 грн. та доформовано страховий резерв за 2012 рік в сумі 22 994 984,06 грн., станом на 01.01.2014 рік в сумі 37 138 339,58 та доформовано страховий резерв за 2013 рік у розмірі 26 348 355,00 грн., списано за рахунок страхового резерву заборгованість за кредитом в сумі 12 205 000,00 грн., станом на 01.01.2015 рік в сумі 276 870 816,44 грн. та доформовано страховий резерв в сумі за 2014 рік в сумі 239 732 476,86 грн., станом на 10.02.2015 року в сумі 291 711 679,27 грн. та доформовано страховий резерв за 2015 рік в сумі 14 840 863,27 грн.

При перегляді справи судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 01.01.2015 року граничний розмір страхового резерву в податковому обліку Банку (20% суми заборгованості) складає 71 362 633,77 грн., тоді як Банком фактично сформовано страховий резерв в розмірі 276 870 816,44 грн.

Таким чином перевищення граничного розміру страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат в податковому обліку за 2014 рік складає 205 508182,67 грн.(різниця між 276 870 816,44 грн. та 71 362 633,77 грн.)

Отже з урахуванням обмежень, викладених у пп.159.2.2 п.159.2 ст.159 14 Податкового кодексу України, Банком у перевіряємому періоді з 09.02.2012 року по 10.02.2015 року перевищено граничний розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат в податковому обліку на загальну суму 205 508 182,67 грн. за 2014 рік.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позиція суду першої інстанції відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись,ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Меліор Банк" ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року у справі № 804/14267/15 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 10.02.2016 року.

Головуючий:Н.А. Олефіренко

Суддя:В.А. Шальєва

Суддя:С.В. Білак