Ухвала суду № 55765907, 11.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2016 рокусправа № П/811/2440/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання:Трахт К.О.

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Маловисківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року у справі №П/811/2440/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВЕЛТА» до Маловисківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2015 року ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень (т.1 а.с.231-240) та ухвали суду про задоволення клопотання про залишення без розгляду частини позовних вимог (т.2 а.с.50,58), просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомиргородського відділення Маловисківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 03.03.2015р. №0000021501 щодо зменшення суми суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 908 838грн. та донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 954 419грн. за порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Маловисківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 03.03.2015р. №0000021501.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Маловисківська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в позові. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині визначення суми бюджетного відшкодування сум ПДВ (рядок 25.1 декларації), що призвело до його завищення на суму, визначену спірним податковим повідомленням-рішенням.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 27.01.2015 року по 31.01.2015 року повноваженими особами Маловисківської ОДПІ (Новомиргородське відділення) проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» (код ЄДРПОУ 30912734) бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт №2/1501/30912734 від 10.02.2015 року (далі по тексту Акт перевірки) (т.1 а.с.13-48).

В Акті перевірки зроблено наступні висновки:

- перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5091162 грн.;

- на порушення п.200.4 ст.200 Кодексу ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року у сумі 1 908 838 грн..

На підставі висновків Акту перевірки, Маловисківською ОДПІ (Новомиргородським відділенням) 03.03.2015 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000021501, яким ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1908838 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 954419 грн. (т.1 а.с.57-58).

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на необґрунтованість висновків, які викладені в Акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для прийняття Маловисківською ОДПІ оскарженого податкового повідомлення-рішення стало те, що позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 7000000грн., проте за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ складає 5091162,0грн., що свідчить про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на 1908838грн.

В Акті перевірки зазначено лише про те, що за період з 01.07.2014 року по 31.10.2014 року (період, включений до податкового кредиту жовтня 2014 року) ТОВ «Донбаська екскаваційна компанія» виписано податкові накладні згідно актів здачі-прийняття виконаних розкривних робіт на загальну суму 38372054,62грн., в т.ч. ПДВ 6395342,44грн. Протягом вказаного періоду ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» сплачено за розкривні роботи ТОВ «Донбаська екскаваційна компанія» 20527348,18грн., в т.ч. ПДВ 3421224,70, чим погашено кредиторську заборгованість станом на 30.06.2014 року, яка становить 21522162,38грн., в т.ч. ПДВ 3587027,06грн. Сума ПДВ, що може бути врахована при розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ДЕК» складає 5671108,08грн., в т.ч. ПДВ 945184,68грн. (стор.11 Акту перевірки)

Обставин взаємовідносин позивача з іншими підприємствами, Акт перевірки не містить.

Надаючи правову оцінку таким висновкам податкового органу, колегія суддів виходить з наступного.

В силу вимог пункту 86.1 статті 86 виявлені під час перевірки правопорушення викладаються в акті.

Детальне відображення в акті змісту виявленого порушення є обов'язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника. Факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, який був чинним на час складення Акту перевірки, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів

Відповідно до п.5.2 Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового, валютного чи іншого законодавства податковий орган зобовязаний:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

В Акті перевірки зазначено, що сума ПДВ, що може бути врахована при розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ДЕК» складає 945184,68грн., натомість у додатку №5 до Акту перевірки, наведено розрахунок суми бюджетного відшкодування за даними ДПІ у розмірі 5091162грн., в якому на стор.16 зазначено про суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ДЕК» у розмірі 993226,65грн., що свідчить про суперечливість обставин, викладених в Акті перевірки.

Крім того, з Акту перевірки взагалі неможливо встановити, за якими господарськими операціями ДПІ дійшла висновку про завищення суми бюджетного відшкодування на 1908838грн.

Адміністративний суд під час перевірки правомірності податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта перевірки, не може підміняти контролюючий орган шляхом дослідження обставин, які не були зафіксовані в акті перевірки, для визначення обсягу податкових прав та обов'язків платника.

Таким чином, колегія суддів констатує порушення відповідачем вимог податкового законодавства під час оформлення результатів проведеної перевірки.

Натомість, враховуючи принцип офіційного зясування обставин у справі, судом апеляційної інстанції зроблено запит на адресу ДПІ щодо надання детального розрахунку суми бюджетного відшкодування, яка зазначена в податковому повідомленні-рішенні, у розмірі 1908838грн. (із зазначенням конкретних сум за конкретний період, яка заявлена платником податків та сум, які не підтверджені податковим органом).

Згідно надісланого розрахунку, сума ПДВ у розмірі 1908838грн. складається із сум ПДВ, зазначених у податкових накладних №5 від 11.07.2014 року у розмірі 1146988,06грн. та №9 від 21.07.2014 року у розмірі 761849,94грн. Проте, будь-яких пояснень, чому саме за цими податковими накладними встановлено порушення, відповідач пояснень не надав.

Разом з тим, виходячи з доводів позову, обставин, викладених у запереченнях на адміністративний позов, а так само і в апеляційній скарзі, судом встановлено, що висновки податкового органу стосуються виключно взаємовідносин між ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» та ТОВ «ДЕК» і такі висновки базуються на наступному.

За період з 01.07.2014 р. по 31.10.2014 р. згідно договору на виконання робіт №06/01-13 від 05.02.2013 р. (т.1 а.с.88-95) та додаткових угод (т.1 а.с.96-101), укладеного між ТОВ ВКФ «Велта» (замовник) та ТОВ «Донбаська екскаваційна компанія» (підрядник), ТОВ «ДЕК» були виконані розкривні роботи з перевезенням на об'єкті - кар'єр Бирзулівського родовища ільменіту, поблизу с.Коробчине Новомиргородського району на загальну суму 38372054,62 грн., у т.ч. ПДВ 6395342,44 грн., відповідно до виписаних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкових накладних (т.1 а.с.102-125).

Вищевказані податкові накладні на суму 38372054,62 грн., у т.ч. ПДВ 6395342,44 грн., були включені ТОВ ВКФ «Велта» до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року.

Протягом вказаного періоду ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» сплачено за розкривні роботи ТОВ «ДЕК» на суму 27193270,05грн., в т.ч. ПДВ 4532211,75грн., чим погашено кредиторську заборгованість станом на 30.06.2014 року, яка становить 21522162,38грн., в т.ч. ПДВ 3587027,06грн.

Як зазначає відповідач, таких висновків податковий орган дійшов з огляду на те, що у платіжних дорученнях, наданих платником до перевірки, у розділі «Призначення платежу» зазначено про оплату за розкривні роботи згідно договору від 05.02.2013 року №06/01-13, при цьому не відображено інформацію щодо належності відповідної суми оплати до конкретного акту здачі-прийняття робіт, а також враховуючи наявну кредиторську заборгованість у ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» перед ТОВ «ДЕК», тому за результатами перевірки визначено суму ПДВ, що може бути врахована при розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ДЕК», яка складає 5671108,08грн., в т.ч. ПДВ 945184,68грн.

При цьому, пояснень щодо розбіжностей між вказаною сумою 945184,68грн. та сумою по Додатку №5 до Акту перевірки 993226,65грн., на запит суду апеляційної інстанції, відповідачем не надано.

Судом першої інстанції, з посиланням на первинні документи, зроблено вірний висновок про безпідставність таких доводів податкового органу.

Так, згідно пояснень позивача, для розрахунку частини сплаченого залишку від'ємного значення ПДВ за жовтень 2014 р. враховано фактичну сплату ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» постачальникам товарів (робіт) у передніх та звітному податкових періодах. До складу загальної суми сплати в розмірі 7000000,00грн. включено також фактичну оплату ТОВ «ДЕК» в сумі ПДВ 2989595,54грн. відповідно платіжних доручень за період з 01.07.2014 р. по 30.11.2014 р., в тому числі:

- по акту здачі-приймання № ОУ-0000045 від 11.07.2014 р. на загальну суму 6881928,34грн., в т.ч. ПДВ 1146988,06грн. (т.1 а.с.115, 137-149);

- по акту здачі-приймання № ОУ-0000083 від 22.09.2014 р. на загальну суму 3931525,38грн., в т.ч. ПДВ 655254,23грн. (т.1 а.с.121, 150-154);

- по акту здачі-приймання № ОУ-0000085 від 30.09.2014 р. на загальну суму 2825354,21грн., в т.ч. ПДВ 470892,37 грн. (т.1 а.с.122, 155-161);

- по акту здачі-приймання № ОУ-0000092 від 13.10.2014 р. на загальну суму 3998386,87грн., в т.ч. ПДВ 666397,81 грн. (т.1 а.с.123, 162-168);

- по акту здачі-приймання № ОУ-0000099 від 21.10.2014 р. на загальну суму 1335947,50грн., в т.ч. ПДВ 222657,92 грн. (т.1 а.с.124, 169-171);

- по акту здачі-приймання № ОУ-0000105 від 31.10.2014 р. на загальну суму 2924133,36грн., в т.ч. ПДВ 487355,56 грн. (т.1 а.с.125, 172-176).

За період з 01.07.2014 року по 31.10.2014 року згідно договору №06/01-13 від 05.02.2013 року та актів про зарахування зустрічних вимог між ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» та ТОВ «ДЕК» проведено заліки зустрічних однорідних вимог в частковій сумі за актами виконаних робіт, що було відображено в бухгалтерському обліку по Дт 631 та Кт 361 (т.1 а.с.126-136).

Додатковими угодами, які є невід'ємною частиною Договору №06/01-13 від 05.02.2013 року, ТОВ «ДЕК» та ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» було змінено порядок оплати робіт, а саме: сторони домовилися, що перерахування коштів на підставі вищевказаних актів виконаних робіт здійснюється протягом 30 календарних днів за вирахуванням сум згідно відповідних актів про зарахування зустрічних вимог (т.1 а.с.96, 97, 98, 99, 100, 101).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявні в справі платіжні доручення (т.1 а.с.137-142, 150-153, 155-160, 162-167, 169-170, 172-175) містять інформацію про призначення платежу, а саме: «Оплата за розкривні роботи з перевезенням згідно договору № 06/01-13 від 05.02.13», а листами ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» до платіжних доручень додатково було конкретизовано за якими актами виконаних робіт проведені вказані розрахунки з ТОВ «ДЕК».

Тобто відображення ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» та ТОВ «ДЕК» в обліку зазначеної оплати проводилось на підставі додаткових угод до Договору, платіжних доручень та листів про уточнення призначення платежу, що підтверджується актами звірок взаєморозрахунків станом на 31.12.2014 р. (т.1 а.с.143-149, 154, 161, 168, 171, 176).

Акти звірок взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «ДЕК» з прив'язкою до конкретного акту виконаних робіт містять відомості щодо дати складання акту, сум і дати здійснених платежів, зарахованих заліків та стану кредиторської заборгованості на 31.12.2014 р. Зазначені акти підписані уповноваженими особами сторін, скріплені печатками підприємств.

В апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги докази, які підтверджують те, що ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» вказані додаткові угоди щодо зміни порядку оплати робіт надані не були. Проте, які ж саме докази це підтверджують, відповідач не зазначає, тому колегія суддів критично ставиться до таких доводів заявника апеляційної скарги.

Натомість, позивач вказує, що усі документи були в наявності на момент проведення перевірки, податковому органу надавалися та були у його розпорядженні, проте, відповідач до уваги їх не прийняв.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення ДПІ не узгоджується з критеріями правомірності, які предявляються до рішень субєктів владних повноважень та закріплені ч.3 ст.2 КАС України, відповідачем не доведено правомірність висновків Акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для зменшення контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування.

Щодо доводів податкового органу про безпідставність зазначення судом першої інстанції, що судові витрати на користь ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» у розмірі 487,20 грн. присуджуються за рахунок бюджетних асигнувань Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.94 КАС України, в редакції чинній з 01.09.2015р., якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судом першої інстанції вірно здійснено розподіл судових витрат, формулювання резолютивної частини постанови в цій частині відповідає ч.1 ст.94 КАС України.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 01.12.2015 року (справа №826/2689/14) є безпідставним, оскільки у цій справі вирішувалося питання розподілу судових витрат на підставі ч.1 ст.94 КАС України в редакції, яка була чинна до 01.09.2015 року.

Постанова суду першої інстанції винесена 16.10.2015 року, а відтак, суд вірно керувався чинною редакцією ч.1 ст.94 КАС України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, підстав для її скасування, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маловисківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року у справі №П/811/2440/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 12.02.2016р.)

Головуючий:О.В. Мартиненко

Суддя:В.Ю. Поплавський

Суддя:Д.В. Чепурнов