Постанова № 55765715, 01.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2016 р. Справа № 922/5050/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

прокурор - не з'явився

першого позивача - Вельма І.О.

другого позивача - Красько С.Ю.

відповідача - Шматков Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Військової частини А0215, м. Вінниця (вх. № 107 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 11.11.15 р. у справі № 922/5050/15

за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону, м. Вінниця в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України, м. Київ,

2. Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), м. Вінниця

до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", м.Чугуїв, Харківська область

про стягнення 112 374,74 грн.

за зустрічним позовом Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", м. Чугуїв, Харківська обл.,

до Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), м. Вінниця

про стягнення коштів у розмірі 147692,15 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Військовий прокурор Вінницького гарнізону, м. Вінниця в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ та Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), м. Вінниця звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", м. Чугуїв Харківської області 112374,74 грн., з яких: 58629,07 грн. пені та 53745,67 грн. штрафу за відмову від постачання товару. В обґрунтування позовної заяви посилається на неналежне виконання Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" своїх зобов'язань за договором № 90/12 від 20.06.2012 р. закупівлі послуг з капітального ремонту літаків Л-39 в частині строків надання послуг (виконання робіт).

В процесі розгляду справи Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просив стягнути з Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), м. Вінниця (далі - Військової частини А0215) 147692,15 грн. інфляційних втрат, з посиланням на неналежне виконання Військовою частиною А0215 своїх грошових зобов'язань за укладеним договором про закупівлю товарів за державні кошти від 20.06.2012 р. № 90/12.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2015 р. у справі № 922/5050/15 зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", м. Чугуїв Харківської області прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 922/5050/15.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.11.2015 р. у справі № 922/5050/15 первісний позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" на користь Військової частини А0215 - 58629,07 грн. пені, 53745,67 грн. штрафу. Стягнуто з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод на користь Державного бюджету України судового збору в сумі 2247,49 грн. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з Військової частини А0215 на користь Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод 147692,15 грн. інфляційних втрат та 2215,38 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем за первісним позовом несвоєчасно надані послуги з технічного обслуговування, ремонту і модернізації літальних апаратів (літаків Л-39) на загальну суму 1973903,19 грн., а отже прокурором правомірно нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу.

Щодо зустрічного позову суд зазначив, що відповідно до пункту 4.2 договору, замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості наданих послуг у відповідному році (2012, 2013, 2014) за фактом їх надання, але протягом відповідного бюджетного року. Проте, наявні матеріали справи свідчать, що відповідач за зустрічним позовом здійснив оплату отриманих послуг протягом 2013-2014 років, тобто з простроченням виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим, вимоги за зустрічним позовом про стягнення з Військової частини А0215 суму інфляційних втрат у розмірі 147692,15 грн. підлягають задоволенню, та ін.

Військова частина А0215 з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилася, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Харківської області від 11.11.2015 р. у справі № 922/5050/15 в частині задоволення зустрічного позову Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" щодо стягнення з Військової частини А0215 суми в розмірі 147692,15 грн. інфляційних втрат, а також 2215,38 грн. витрат зі сплати судового збору та залишити без задоволення зустрічний позов, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне: 20.06.2012 р. між військовою частиною А0215 (замовник) та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (виконавець) укладений договір № 90/12 про закупівлю послуг з капітального ремонту літаків Л-39 (далі за текстом - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався надати послуги у терміни відповідно до специфікації послуг, а замовник - прийняти і оплатити послуги. Найменування послуг: послуги з технічного обслуговування, ремонту і модернізації літальних апаратів та авіаційних двигунів, код 35.30.9 - згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК016-97, а саме: капітальний ремонт літаків Л-39.

Як свідчать матеріали справи сторонами укладені додаткові угоди до договору, а саме: № 1 від 10.07.2012 р., № 2 від 16.07.2012 р., № 3 від 18.08.2012 р., № 4 від 18.10.2012 р., № 5 від 30.11.2012 р., № 6 від 20.12.2012 р., № 7 від 29.03.2013 р., № 8 від 09.12.2013 р., № 9 від 14.03.2014 р., № 10 від 11.07.2014 р., № 11 від 24.11.2014 р., № 12 від 29.12.2014 р., № 13 від 29.01.2015 р.

Надання послуг за договором здійснюється після отримання від замовника письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі послуг (п. 1.4 договору).

Згідно з п. 5.1. договору, термін надання послуг: згідно зі Специфікацією послуг (додаток 1) після письмового повідомлення замовника, передбаченого п. 1.4. договору. Дострокове надання послуг дозволяється за письмовою згодою замовника.

За умовами специфікації послуг (додаток 1) в редакції додаткової угоди № 13 від 29.01.2015 р. постачальник зобов'язався надати послуги з капітального ремонту 12 літаків Л-39 у терміни: до 25.12.2012 р. на суму 38515912,79 грн., 26.11.2013 р. на суму 989188,12 грн., до 30.10.2014 р. на суму 6694969,09 грн. Всього на загальну суму 46200000,00 грн.

Датою виконання послуг виконавцем за договором є остання дата затвердження акту приймання наданих послуг (додаток № 4) замовником та приймально-здавального акту літального апарату (додаток № 3) представником замовника - командиром військової частини, що зазначена в наряді виданому службою забезпечення замовника, і акту інвентаризації (додаток № 6) виконавцем відповідно до п. 5.14. договору, якщо інше не буде узгоджено сторонами (п. 5.8 договору).

Згідно з п. 4.1. договору, основною формою оплати є оплата за фактом виконання послуг після надання документів на оплату відповідно до пункту 4.2 договору на адресу замовника.

Відповідно до п. 4.2. договору в редакції додаткової угоди № 4 від 18.10.2012 р., розрахунки за послуги здійснюються за фактом отримання послуг, згідно з чинним законодавством, протягом поточного 2012 бюджетного року, після отримання замовником документів на оплату.

Згідно з п. 4.2. договору в редакції додаткової угоди № 6 від 20.12.2012 р., розрахунки за послуги, надані у 2012 році, здійснюються за фактом їх надання, протягом 2012 бюджетного року, розрахунки за послуги, надані у 2013 році, здійснюється за умови затвердження в установленому порядку видатків на зазначені цілі, за фактом їх надання, протягом 2013 бюджетного року, згідно з чинним законодавством, після отримання замовником документів на оплату.

Відповідно до п. 4.2. договору в редакції додаткової угоди № 8 від 09.12.2013 р., розрахунки за послуги, надані у 2012 та 2013 роках, здійснюються за фактом їх надання, протягом відповідно 2012 та 2013 бюджетних років, розрахунки за послуги, надані у 2014 році, здійснюється за умови затвердження в установленому порядку видатків на зазначені цілі, за фактом їх надання, протягом 2014 бюджетного року, згідно з чинним законодавством, після отримання замовником документів на оплату.

Відповідно до п. 7.2. договору, за порушення строків виконання зобов'язань, зазначених у п. 5.1. договору, з виконавця стягується пеня у розмір 0,1% вартості послуг, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як свідчать матеріали справи, Військовою частиною А0215 на адресу ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" направленні повідомлення про готовність замовника до виконання умов договору, а саме: 27.06.2012 р. на суму 25200000,00 грн., 23.10.2012 р. на суму 2412215,78 грн., 22.05.2013 р. на суму 1421871,43 грн., 08.07.2013 р. на суму 2412215,78 грн., 14.03.2014 р. на суму 1638861,20 грн.

Як зазначає прокурор на виконання умов договору, ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" послуги та роботи за договором надав/виконав у повному обсязі. Однак, частина послуг на загальну суму 1973903,19 грн., виконана з порушенням визначених умовами договору та специфікації послуг (додаток № 1) строків, тобто після 30.10.2014 р., а саме:

- II етап капітального ремонту літака Л-39 № 834519 на загальну суму 603667,06 грн. (акт приймання наданих послуг затверджено 09.11.2014 р., тобто строк порушено на 9 діб);

- IV етап капітального ремонту літака Л-39 № 834464 на загальну суму 409715,30 грн. (акт приймання наданих послуг затверджено 12.11.2014 р., тобто строк порушено на 12 діб);

- III етап капітального ремонту літака Л-39 № 834519 на загальну сум: 192725,53 грн. (акт приймання наданих послуг затверджено 28.11.2014 р., тобто строк порушено на 28 діб);

- IV етап капітального ремонту літака Л-39 № 834519 на загальну суму 409715,30 грн. (акт приймання наданих послуг затверджено 03.12.2014 р., тобто строк порушено на 33 доби);

- доукомплектування літака Л-39 № 934655 виробами «Комар-2М» у комплекті з балонами, пусковими голівками, аварійними радіостанціями Р-855А та батареями «Прибой-2С», на загальну суму 89520,00 грн. (акт приймання наданих послуг затверджено 25.12.2014 р., тобто строк порушено на 55 діб);

- доукомплектування літаків Л-39 № 934708, 934659, 934648, виробами «Комар-2М» у комплекті з балонами, пусковими голівками, аварійними радіостанціями Р-855А та батареями «Прибой-2С», на зальну суму 268560,00 грн. (акти приймання наданих послуг затверджено 30.01.2015 р., тобто строк порушено на 90 діб).

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача на користь другого позивача 58629,07 грн. пені та 53745,67 грн. штрафу.

В процесі розгляду справи ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з Військової частини А0215 147692,15 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання Військовою частиною А0215 договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідачем за первісним позовом несвоєчасно надані послуги з технічного обслуговування, ремонту і модернізації літальних апаратів (літаків Л-39) на загальну суму 1973903,19 грн., а отже прокурором правомірно нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу.

Щодо зустрічного позову суд зазначив, що відповідно до пункту 4.2 договору, замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості наданих послуг у відповідному році (2012, 2013, 2014) за фактом їх надання, але протягом відповідного бюджетного року. Проте, наявні матеріали справи свідчать, що відповідач за зустрічним позовом здійснив оплату отриманих послуг протягом 2013-2014 років, тобто з простроченням виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим, вимоги за зустрічним позовом про стягнення з Військової частини А0215 суму інфляційних втрат у розмірі 147692,15 грн. підлягають задоволенню, та ін.

Викладені в рішенні господарського суду висновки суд вважає такими, що відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування даного рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язанню фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.2. договору, за порушення строків виконання зобов'язань, зазначених у п. 5.1. договору, з виконавця стягується пеня у розмір 0,1% вартості послуг, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як свідчать матеріали справи та зазначено вище, відповідачем за первісним позовом несвоєчасно надані послуги з технічного обслуговування, ремонту і модернізації літальних апаратів (літаків Л-39) на загальну суму 1973903,19 грн.

Наданий до матеріалів справи розрахунок штрафних санкцій відповідає вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" на користь Військової частини А0215 - 58629,07 грн. пені та 53745,67 грн. штрафу.

Стосовно вимог зустрічного позову, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.2. договору (з урахуванням додаткової угоди № 6 від 20.12.2012 р. та № 8 від 09.12.2013 р.), замовник зобов'язався здійснювати оплату вартості наданих послуг у відповідному році (2012, 2013, 2014) за фактом їх надання, але протягом відповідного бюджетного року.

Отже, розрахунки за надані у 2012, 2013 та 2014 роках послуги повинні проводитися протягом відповідних бюджетних років, тобто Військова частина А0215 повинна здійснити розрахунки за послуги надані у 2012 році не пізніше 31.12.2012 р., у 2013 році - не пізніше 31.12.2013 р., у 2014 році - не пізніше 31.12.2014 р.

Проте, Військова частина А0215 свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконала у повному обсязі, але з частковим порушенням строків, встановлених п. 4.2. договору щодо оплати актів від 23.11.2012 р. (літак № 934656), від 23.11.2012 р. (літак № 834475), від 07.12.2012 р. (літак № 934668), від 20.12.2012 р. (літак № 934668), від 20.12.2012 р. (літак № 834464), від 20.12.2012 р. (літак № 834464), від 08.11.2012 р. (літак № 934663), від 07.12.2012 р. (літак № 934663), від 20.12.2012 р. (літак № 934663), від 20.12.2012 р. (літак № 934663), від 30.11.2012 р. (літак № 934655), від 17.12.2012 р. (літак № 934655), від 20.12.2012 р. (літак № 934655), від 17.12.2012 р. (літак № 934708), від 17.12.2012 р. (літак № 934708), від 17.12.2012 р. (літак № 934708), від 17.12.2012 р. (літак № 934708), від 17.12.2012 р. (літак № 934708), від 20.12.2012 р. (літак № 934708), від 20.12.2012 р. (літак № 934659), від 24.12.2012 р. (літак № 934659), від 20.12.2012 (літак № 934648), які мали бути оплачені не пізніше 31.12.2012 р., та акта від 16.07.2013 р. (літак № 934648), який мав бути оплачений не пізніше 31.12.2013 р. Але, відповідач за зустрічним позовом здійснив оплату за цими актами протягом 2013-2014 років.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" розрахунок відповідає вимогам законодавства України.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про задоволення позову та стягнення з Військової частини А0215 на користь Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод 147692,15грн. інфляційних втрат.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що фактично продовження строку дії договору в частині виконання фінансових зобов'язань до 31.12.2013 р. (згідно з додаткової угодою від 20.12.2012 р.) та до 31.12.2014 (№ 8 від 09.12.2013 р.) було обумовлено необхідністю затвердження виконавцем, як установою, що фінансується з державного бюджету, в установленому порядку видатків для оплати послуг за Договором за поточними зобов'язаннями на відповідний бюджетний рік.

А отже, оскільки строк надання послуг за договором продовжувався відповідними додатковими угодами, якими вносилися зміни до додатку 1 (Специфікація послуг), у замовника виникала необхідність затверджувати відповідні бюджетні видатки для оплати поточних послуг на відповідний бюджетний рік.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 11.11.15 р. у справі № 922/5050/15 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.11.15 р. по справі № 922/5050/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 08.02.2016 р.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Плужник О.В.