Постанова № 55765658, 10.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2016 р. Справа № 917/131/15

Колегія суддів у складі: головуючий

суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - Зуєва О.В. за довіреністю від 03.09.2012р. № 010-01/7024;

відповідача - Дробот Р.Д. за довіреністю від 31.12.2015р. № 31;

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі (вх. 157П/2), на ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.12.2015р. у справі № 917/131/15

за заявою Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" про розстрочку виконання рішення у справі № 917/131/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Запоріжжя,

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод", м. Полтава, 36009

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "КрАЗ Лізинг", м. Київ,

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.12.2015р. (суддя Сірош Д.М.) заяву Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" про розстрочку виконання рішення задоволено; розстрочено виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015р. № 917/131/15 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжя заборгованості у розмірі 7933723,03 грн. шляхом стягнення боргу протягом 3-х років щомісячно рівними частинами, згідно з наступним графіком:

до 31.01.2016 - 220381,20 грн.;

до 29.02.2016 - 220381,20 грн.;

до 31.03.2016 - 220381,20 грн.;

до 30.04.2016 - 220381,20 грн.;

до 31.05.2016 - 220381,20 грн.;

до 30.06.2016 - 220381,20 грн.;

до 31.07.2016 - 220381,20 грн.;

до 31.08.2016 - 220381,20 грн.;

до 30.09.2016 - 220381,20 грн.;

до 30.10.2016 - 220381,20 грн.;

до 30.11.2016 - 220381,20 грн.;

до 31.12.2016 - 220381,20 грн.;

до 31.01.2017 - 220381,20 грн.;

до 29.02.2017 - 220381,20 грн.;

до 31.03.2017 - 220381,20 грн.;

до 30.04.2017 - 220381,20 грн.;

до 31.05.2017 - 220381,20 грн.;

до 30.06.2017 - 220381,20 грн.;

до 31.07.2017 - 220381,20 грн.;

до 31.08.2017 - 220381,20 грн.;

до 30.09.2017 - 220381,20 грн.;

до 30.10.2017 - 220381,20 грн.;

до 30.11.2017 - 220381,20 грн.;

до 31.12.2017 - 220381,20 грн.;

до 31.01.2018 - 220381,20 грн.;

до 29.02.2018 - 220381,20 грн.;

до 31.03.2018 - 220381,20 грн.;

до 30.04.2018 - 220381,20 грн.;

до 31.05.2018 - 220381,20 грн.;

до 30.06.2018 - 220381,20 грн.;

до 31.07.2018 - 220381,20 грн.;

до 31.08.2018 - 220381,20 грн.;

до 30.09.2018 - 220381,20 грн.;

до 30.10.2018 - 220381,20 грн.;

до 30.11.2018 - 220381,20 грн.;

до 31.12.2018 - 220381,03 грн.

Залишено без розгляду вимогу про забезпечення позову.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що боржник на даний час є неспроможним виконати рішення суду разовим платежем, тому розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного виконання зобов'язання.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.12.2015р. по справі №917/131/15 скасувати та прийняти у справі постанову, якою у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" про розстрочку виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015р. № 917/131/15 відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом не встановлено виняткової сукупності обставин, винятковість випадку для розстрочення виконання рішення, відповідачем не доведені обставини, що ускладнюють виконання рішення (шляхом надання в підтвердження відповідних документів), а також не враховано, що відповідачем не було сплачено банку жодної суми в погашення заборгованості за рішенням суду.

20.01.2016р. на адресу господарського суду апеляційної інстанції надійшло клопотання (вх. 621) від позивача Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в господарському суді Запорізької області.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р. задоволено клопотання позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 1180 від 01.02.2016р.), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити в силі ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.12.2015р. по справі №917/131/15.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2016р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, задоволено усне клопотання апелянта про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції у даній справі.

Від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів по справі (вх. 1399 від 04.02.2016р., вх. 1618 від 10.02.2016р.) на виконання вимоги суду.

У судовому засіданні 10.02.2016р. (в режимі відеоконференції) представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

У січні 2015 року ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод", за участю третьої особи - ТОВ "КрАЗ Лізинг", з позовом про стягнення кредитного боргу у розмірі 7933723,03 грн. на рахунок № 373916375 в Філії АТ "Укрексіманк" у м. Запоріжжі МФО 313979 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 075-02/833 від 01.04.2015р.).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.04.2015р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015р. апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" задоволено. Рішення господарського суду Полтавської області від 09.04.2015р. скасовано та постановлено нове рішення. Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжі кредитний борг в розмірі 7933723,03 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2015р. касаційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015р. - без зміни.

12.08.2015р. господарський суд Полтавської області видав наказ №917/131/15 про стягнення з ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжі кредитний борг в розмірі 7933723,03 грн.

У листопаді 2015 року ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» звернулось до господарського суду Полтавської області з заявою про розстрочку виконання судового рішення по справі №917/131/15.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що у відповідача не має можливості для погашення заборгованості всієї суми боргу одночасно, без припинення господарської діяльності, відповідач є виробником гальмівної пневматичної апаратури для комплектації вантажних автомобілів; виведення коштів з обігу при стягненні всієї суми боргу у розмірі 7933723,03 грн. приведе до повної зупинки підприємства; позбавить можливості здійснювати господарську діяльність, відповідно, сплачувати податки та забезпечувати роботою працівників підприємства, кількість яких складає близько однієї тисячі чоловік, та призвести до банкрутства підприємства. На підтвердження своїх вимог відповідач надав суду звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2015 року, постанову про арешт коштів боржника від 23.09.2015 ВП №48601387.

08.12.2015р. господарським судом Полтавської області вищезазначену заяву Публічного акціонерного товариства "Полтавський автоагрегатний завод" про розстрочку виконання рішення задоволено та розстрочено виконання рішення суду рівними частинами.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця норма закону не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Разом з тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання судового рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи-наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - це виконання судового рішення по частинам у вказані господарським судом строки.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких, господарський суд може відстрочити чи розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки чи розстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Підставою для відстрочки чи розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Отже, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи; законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Крім того, при винесені ухвали про розстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може призвести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.

До того ж, за змістом ст. 121 ГПК України відстрочити або розстрочити виконання судового рішення - це право суду.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому зазначені обставини, згідно приписів ст. 33 ГПК України, повинні бути доведені належними та достатніми доказами.

Боржник надав в якості доказу про складне фінансове становище звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2015 року, з якого вбачається, що прибуток підприємства складає близько 400 тис. грн., а загальна заборгованість, яка підлягає стягненню є 7 933 723,03 грн. (а.с. 219, т.4 м.о.у.).

А також, на підтвердження нездатності сплати всієї суми заборгованості одночасно відповідач надає постанову про арешт коштів боржника від 23.09.2015р. ВП №48601387, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника.

Таким чином, оскільки на грошові кошти ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» накладено арешт, підприємство (відповідач) позбавлено можливості самостійно здійснювати будь-які платежі на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії у м. Запоріжжя.

Крім того, відповідач вказує, що підприємство є виробником гальмівної пневматичної апаратури для комплектації вантажних автомобілів; виведення коштів з обігу при стягненні всієї суми боргу у розмірі 7933723,03 грн. призведе до повної зупинки підприємства; позбавить можливості здійснювати господарську діяльність, відповідно, сплачувати податки та забезпечувати роботою працівників підприємства, кількість яких складає близько однієї тисячі чоловік.

Також, відповідач зазначає, що виконання рішення суду шляхом примусового стягнення боргу призведе до банкрутства підприємства.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що визначений в оскаржуваній ухвалі порядок розстрочки, а саме здійснення щомісячного платежу у розмірі 220381,2 грн. (сумі, визначеній відповідачем самостійно), дає змогу для подальшого продовження господарської діяльності відповідача. Оскільки, як зазначено вище, у відповідності до звіту про фінансові результати підприємства розмір прибутку відповідача складає приблизно 400 тис. грн., тобто відповідач буде сплачувати приблизно більше половини свого доходу на виконання оскаржуваної ухвали, що, в свою чергу встановлює обмеження у розпорядженні власними коштами підприємством на виробничі та інші потреби. Тобто має досить негативний вплив на господарсько-фінансову діяльність підприємства, але не спричинить негативних наслідків у формі стійкої неплатоспроможності та, як наслідок - банкрутства підприємства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що господарський суд першої інстанції, задовольняючи заяву про розстрочку виконання рішення, виходив з обґрунтованості доводів боржника щодо неможливості одночасного виконання рішення суду у даній справі, а саме: скрутний фінансовий стан; збитковість; обмеженість матеріальних ресурсів; наявність арешту коштів боржника, що у сукупності негативно впливає на діяльність підприємства.

Від відповідача надійшло клопотання про долучення документів по справі, а саме доказ звернення 25.12.2015р. до державної виконавчої служби з заявою про зміну способу виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/131/15, та надання виконавчій службі ухвали господарського суду Полтавської області від 08.12.2015р. про розстрочку виконання рішення. А також, доказ направлення 06.01.2016р. виконавчою службою до ПАТ «Укрсоцбанк» платіжних вимоги № 28, 29, 30, 31, 39 про стягнення 8847863,63 грн. Однак, вищезазначені платіжні доручення повернуті банком без виконання разом із листом банку № 09.403-86/67-1709 від 29.01.2016р.

29.01.2016р. ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» звернувся до державної виконавчої служби з заявою про виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 08.12.2015р. про розстрочку стягнення коштів та вчинення державною виконавчою службою дій, спрямованих на стягнення з ПАТ «Полтавський автоагрегатний завод» коштів у розмірі місячного платежу 220 381, 20 грн. на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії у м. Запоріжжя.

Вищезазначене свідчить про те, що відповідач сумлінно виконує вимоги ухвали господарського суду першої інстанції та ним здійснено всі залежні від нього можливі дії щодо своєчасного виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 08.12.2015р. про розстрочення виконання рішення у справі №917/131/15.

Враховуючи вищезазначене, а також наведення відповідачем переконливих доводів щодо наявності виняткових обставин у розумінні ст. 121 ГПК України, які б тягли за собою необхідність розстрочки виконання рішення суду, колегія суддів вважає, що заява про розстрочку виконання рішення суду підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли своє підтвердження, через що колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 08.12.2015р. у справі № 917/131/15 не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.12.2015р. у справі № 917/131/15 залишити без змін.

Керуючись ст. 99, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 08.12.2015р. у справі № 917/131/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складений 12.02.2016р.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя І.А. Шутенко