Постанова № 55765430, 02.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2016 р. Справа№ 910/27187/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання Білак В.Ю.

за участю представників:

від позивача: Куцевіл І.І. - директор, Панькова С.М. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Бойко М.М. - за належним чином оформленою довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геном Груп"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015р.

у справі №910/27187/15 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Геном Груп"

про розірвання договору, стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 2000267,96 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геном Груп" про розірвання договору та стягнення 2000267,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються, тим що у порушення умов договору поставки № 42 від 22.04.2014р. відповідач в установлений договором строк не оплатив переданий йому протягом квітня 2014-січня 2015 років товар, вартістю 1950564,38 грн. З цих підстав позивач просив суд стягнути суму основного боргу, 34 954,11 грн. індекс інфляції, 14749,47 грн. 3%, 19600,00 грн. витрат на правову допомогу та розірвати договір поставки № 42 від 22.04.2014р.

17.11.2015р. до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Геном Груп" на банківських рахунках або в інших кредитно-фінансових установах, в тому числі, але не обмежуючись: п/р 26002505907100 в AT "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, в межах розміру заявлених позовних вимог та судових витрат по справі, а також заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Геном Груп" та уповноваженим ним особам вчиняти буд-які дії щодо укладення господарських і цивільно-правових правочинів від імені товариства, які стосуються відчуження майна та активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Геном Груп" та заборонити третім особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача та відомостей про нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2015р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплолюкс Україна" м. Києва про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Геном Груп", які обліковуються на рахунках в банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в тому числі, але не обмежуючись: п/р 26002505907100 в AT "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, в межах суми стягнення 2000267,96 грн. Відкладено розгляд справи на 01.12.2015р. о 10:20 год. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження заперечень.

Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Геном Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015р. у справі №910/27187/15 в частині задоволення заяви про забезпечення позову і скасувати арешт, накладений на грошові кошти відповідача, які обліковуються на банківських рахунках або в інших кредитно-фінансових установах на суми в межах стягнення 2000267,96 грн.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував, що судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права при вжитті заходів забезпечення позову.

На думку апелянта, місцевий господарський суд неправомірно застосував заходи до забезпечення позову, адже, позивач не підтвердив і не надав доказів, які би свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Скаржник вказував, що судом не було надано належної оцінки тих обставин, чи існує заборгованість і який її розмір, чи наступив строк виконання зобов'язань у відповідача перед позивачем, а посилання заявника на кримінальну справу є необґрунтованими.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геном Груп" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016р. зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд призначено на 02.02.2016р.

27.01.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про відмову від апеляційної скарги.

02.02.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив, в якому його представник просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015р. залишити без змін.

У судовому засіданні 02.02.2016р. представник відповідача надав клопотання, в якому просив суд відхилити заяву від 27.01.2016р. про відмову від апеляційної скарги та підтримав доводи апеляційного оскарження, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015р. у справі №910/27187/15. Представник та директор позивача просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість.

В обґрунтування поданої до господарського суду заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилався на те, що відповідач тривалий час ухиляється від належного виконання зобов'язання з оплати одержаного за договором поставки № 42 від 22.04.2014р. товару, не повертає йому значну суму коштів, проте здійснює господарську діяльність. Позивач зазначає, що за вказаних обставин без арешту коштів на рахунку боржника виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову, може бути утруднено.

Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 3 Постанови № 16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Предметом спору, як вбачається з позовної заяви, є зобов'язання відповідача оплатити заборгованість у розмірі 1950564,38 грн. основного боргу, 34954,11 грн. індекс інфляції, 14749,47 грн. 3%, 19600,00 грн. витрат на правову допомогу та розірвання договору поставки № 42 від 22.04.2014р.

Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову судова колегія вважає адекватними, розумними і співмірними позову у розглядуваній справі, які забезпечують збалансованість інтересів відповідача та позивача і можуть забезпечити реальне виконання судового рішення, в той час як невжиття цих заходів може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення, адже коштами на своїх рахунках в банку розпоряджається виключно володілець банківського рахунку.

За наслідками розгляду апеляційної скарги судова колегія дійшла до висновку, що вжиті судом першої інстанції до забезпечення позову, не порушували прав та охоронюваних законом інтересів відповідача; при їх застосуванні господарським судом були дотримані норми процесуального права та враховані правові позиції Вищого господарського суду України з цього питання.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятої судом першої інстанції ухвали у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геном Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015р. у справі №910/27187/15 слід залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт - без змін.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геном Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015р. у справі №910/27187/15 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2015р. у справі №910/27187/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/27187/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна