Ухвала суду № 55765385, 12.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

12.02.2016 Справа № 912/2509/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Виноградник О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Дмитренко Г.К.

проаналізував матеріали справи № 912/2509/15 в звязку з поданням апеляційної скарги Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2015 року у справі № 912/2509/15

за позовом Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», м.Київ

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, смт.Новгородка Кіровоградської області

про визнання права на постійне користування земельною ділянкою, визнання недійсним наказу, зобов`язання вжити заходів щодо оформлення права постійного користування

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2015 року у справі № 912/2509/15 (колегія суддів: головуючий Вавренюк Л.С., судді - Балик В.М., Змеул О.А..) за позовом Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», м.Київ до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кіровоград за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, смт.Новгородка Кіровоградської області про визнання права на постійне користування земельною ділянкою, визнання недійсним наказу, зобов`язання вжити заходів щодо оформлення права постійного користування позовні вимоги були задоволені частково, визнано за позивачем право постійного користування земельною ділянкою, площею 1742,7369 га для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства, розташованою на території Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер № 3521984900:02:000:7513, стягнуто з відповідача на користь позивача 1218 грн. судового збору, в решті частини позову провадження припинено (а.с.5-9, т.2).

Рішення господарського суду Кіровоградської області мотивовано тим, що позивач є правонаступником Долинської державної сортодослідної станції, якій на праві постійного користування згідно державного акту ЯЯ № 160729 від 23.02.2009р. належала спірна земельна ділянка, а відповідачем здійснюються перешкоди у переоформленні такого права на позивача; щодо припинення провадження в решті позовних вимог визнання недійсним наказу відповідача № 11-514/21-15-СГ від 17.06.2015р. - рішення мотивовано вирішенням цього питання іншим судовим органом Кіровоградським окружним адміністративним судом у постанові від 23.07.2015р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1012..2015р.; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.92, 122, 126 Земельного кодексу України, ст.104 ЦК України.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, його оскаржив в апеляційному порядку відповідач Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, посилається на порушення господарським судом Кіровоградської області при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Одночасно, у змісті апеляційної скарги скаржник просить відстрочити йому сплату судового збору до винесення рішення у справі. Також слід зазначити, що до апеляційної скарги не надано будь-яких додатків, крім копії довіреності на представника.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу без розгляду в силу наступного.

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявникові, якщо до апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) по справі та якщо до скарги не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Частиною 3 ст.94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 95 ГПК України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, в якості додатку до неї не надано жодного доказу надсилання її копії позивачу у справі ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», м.Київ та третій особі ОСОБА_1, такі докази взагалі відсутні.

Також скаржником не надано доказів сплати судового збору в встановленому порядку та розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (з подальшими змінами та доповненнями), що набрав чинності 01.11.2011 року.

Законом України від 22.05.2015р. № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» були внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких встановлені нові розміри ставок судового збору, а також зменшена пільгова категорія платників судового збору. Зазначені зміни вступили в силу з 01.09.2015р.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в встановленому порядку та розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Скаржником на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору наведено доводи про непроведення Державною казначейською службою платежів зі сплати судового збору, проте, відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України не надано на обґрунтування такого клопотання жодного доказу, що суперечить вимогам вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

За подання апеляційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

При цьому слід зазначити, що відповідно до п.5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015р. № 01-06/2093/15 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015р., розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до п.2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями) якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абзац другий частини третьої статті 6 Закону).

Оскільки предметом позовних вимог були три немайнові вимоги, які оплачені позивачем платіжною квитанцією № 105989 від 26.06.2015р. (а.с.14, т.1), враховуючи вищевказаний Інформаційний лист Вищого господарського суду України, ставки судового збору за подання позову в цій справі не перераховуються, а судовий збір за подачу апеляційної скарги повинен бути сплачений у розмірі 1218 грн.х3 (дві немайнові вимоги за позовом)х110%= 4019,40 грн.

Натомість, скаржником взагалі не надано жодного платіжного документу, який би підтверджував сплату судового збору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачу вже було повернуто апеляційну скаргу з цих же підстав ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.01.2016р., але скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуті.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3 частини 1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.86, 94, 95, п.п. 2, 3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кіровоград про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кіровоград № б/н без дати на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.12.2015 року у справі № 912/2509/15 на 8 аркушах (в тому числі довіреність на представника№ 31-11-0.6-1653/2-16 від 27.01.2016р., конверт), повернути заявнику без розгляду.

Копію апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кіровоград приєднати до матеріалів справи.

Матеріали справи повернути до господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий суддяО.М. Виноградник

СуддяО.В. Джихур

СуддяГ.К. Дмитренко