Постанова № 55765080, 09.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016 року Справа № 912/3974/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Мудрак О.М.

представники сторін:

від позивача: Бонтлаб В.В., довіреність №б/н від 04.01.2016 р., представник;

представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2015 року у справі № 912/3974/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер",м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Креатив" , м. Кіровоград

про визнання додаткової угоди дійсною

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2015 року у справі № 912/3974/14 (суддя Змеул О.А.) в задоволені позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивач не надав доказів внесення сторонами змін до договору поставки товару №С14-00378 від 22.09.2014 року шляхом підписання в установлених порядку та формі спірної Додаткової угоди відповідно до ст. 639, ст. 640 Цивільного коднксу України.

Крім того, позивач не надав доказів укладення спірної додаткової угоди відповідно до правил, встановлених ст. 187 Господарського кодексу України, або ж шляхом внесення змін до договору поставки відповідно до правил, встановлених ст. 188 Господарського кодексу України

З огляду на положення зазначених норм, ст.ст.220,654 Цивільного кодексу України та правової позиції, що викладена у підпункті 3.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2015 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Просить рішення господарського суду від 14.12.2015 року у даній справі скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, визнати дійсною додаткову угоду№С14-00378/1 від 07.04.2015 року до договору поставки товару №С14-00378 від 22.09.2014 року.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги доводів позивача щодо визнання відповідачем факту неузгодженості сторонами ціни за договором поставки товару №С14-00378 від 22.09.2014 року., не надав оцінку факту визнання самим відповідачем у поданій ним зустрічній позовній заяві нової ціни соняшнику, яка становить переоцінену вартість отриманого відповідачем товару згідно умов спірної додаткової угоди.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує її доводи. Просить залишити оскаржуване судове рішення без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку його представника.

Колегія суддів відхилила заявлене клопотання, оскільки матеріали справи дозволяють визначитись щодо законності оскаржуваного рішення за відсутності відповідача.

Окрім того, коло представників юридичної особи не обмежено. Будь-які докази поважності причин неявки представника відповідача суду не надані.

За клопотанням представника позивача відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року судове засідання по розгляду апеляційної скарги проведено у режимі відео конференції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнаня дійсною з 20.05.2015 року додаткової угоди №С14-00378/1 від 07.04.2015 року до договору поставки товару №С14-00378 від 22.09.2014 року, яка укладена ним з відповідачем Приватним акціонерним товариством "Креатив" у редакції, наведеній у позовній заяві.

Згідно зазначеного договору сторонами погоджено, що продавець (позивач) зобов'язується поставити і передати у власність покупця (відповідач), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (надалі - товар) на умовах договору.

Пунктом 4.2 договору сторонами визначено, що для оприбуткування покупцем поставленого товару продавець надає покупцю видаткові накладні на кількість фактично поставленого товару по ціні 1000,00 грн, виписані датою фактичної поставки. Вказана ціна для оприбуткування товару є первісною. Подальше визначення ціни здійснюється сторонами в порядку, встановленому п.п. 4.3-4.3.1 договору.

Умовами вказаних пунктів договору передбачено, що ціна товару з якісними показниками, передбаченими в п. 2.1 договору, встановлюється сторонами шляхом укладання додаткової угоди та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної додаткової угоди, але не пізніше 1 лютого 2015 року, зменшена на 16% річних, нарахованих на суму здійсненої оплати (відповідно до п. 5.1 договору) з дати перерахування коштів до дати переоцінки, за кожну фактично поставлену тонну партії товару, що переоцінюється. Визначена таким чином ціна товару може як перевищувати первісну ціну для оприбуткування, вказану в п. 4.2 договору, так і бути меншою.

У відповідності до пункту 4.7 договору для розрахунків на підставі додаткової угоди визначення ціни формується Акт визначення кінцевої ціни та вартості товару з врахуванням вимог розділу 4 договору.

Згідно пункту 4.9 договору попередня сума договору (виходячи з первісної ціни) - 450000,00 грн.

У пунктах 5.1-5.2 договору сторонами погоджено, що покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах передоплати у сумі, вказаній в п. 4.9 договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури.

Остаточний розрахунок (доплати покупцем або повернення коштів продавцем) здійснюється після фактичного отримання товару згідно з умовами договору та проведення досліджень поставленого товару на відповідність його якості вимогам п. 2.1 договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди (п. 4.3) та Акта визначення кінцевої ціни (п. 4.7), виходячи з остаточної ціни на товар відповідно до п. 4.6 договору.

23.09.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою узгоджено положення договору стосовно визначення якості товару (п. 2.4 договору).

Договір та додаткова угода № 1 до договору підписані сторонами та скріплені печатками.

Продавцем виставлено покупцеві рахунок на оплату від 24.09.2014 року № 153 на суму 450000,00 грн, який покупцем оплачено в порядку п. 5.1 договору 02.10.2014 року, що підтверджується копією виписки по рахунку за 02.10.2014 рік.

15.05.2015 року позивачем на адресу відповідача направлено лист від 07.04.2015 року № 33, за змістом якого позивач просив зафіксувати ціну поставки соняшника в межах ринкових цін в регіоні, а саме - 10050,00 грн з ПДВ, а також провести кінцевий розрахунок по договору.

Одночасно позивачем на адресу відповідача направлено для підписання додаткову угоду від 07.04.2015 року № С14-00378/1, Акт переоцінки насіння соняшнику від 07.04.2015 року № 1, а також рахунок на оплату від 07.04.2015 року № 80.

Таким чином, позивач в односторонньому порядку провів переоцінку насіння соняшнику, поставленого відповідачу у період з 07.10.2014 року по 08.11.2014 року.

Загальна вартість поставленого товару у кількості 485080,00 тонн після переоцінки (з урахуванням здійсненої відповідачем передплати в сумі 450000,00 грн.) складає 4352098,70 грн.

Викладені вище обставини встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.07. 2015 року у справі №912/2346/15, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" до Приватного акціонерного товариства "Креатив" про стягнення 4387178,70 грн. заборгованості за договором поставки №С14-00378 від 22.09.2014 року задоволені частково.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд першої інстанції вірно послався та те, що додаткова угода, яку позивач просить визнати дійсною, не укладена сторонами у відповідності до вимог діючого законодавства. Неукладена угода не може бути визнана дійсною, а обраний позивачем спосіб захисту свого права не є належним.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору, зокрема, п.п. 4.3, 5.2 договору, ціна товару з якісними показниками, передбаченими п. 2.1 договору, встановлюється сторонами шляхом укладання додаткової угоди та визначається як середня ринкова закупівельна ціна насіння соняшнику на аналогічних умовах поставки на дату підписання зазначеної додаткової угоди, але не пізніше 1 лютого 2015 року.

Для розрахунків на підставі додаткової угоди визначення ціни формується Акт визначення кінцевої ціни та вартості товару (п. 4.7 договору).

Як передбачено п. 5.2 договору, остаточний розрахунок (доплата покупцем або повернення коштів продавцем) здійснюється після фактичного отримання товару на відповідність його якості вимогам п. 2.1 договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди визначення ціни та Акта визначення кінцевої ціни (п. 4.7), виходячи з остаточної ціни на товар відповідно до п. 4.6 договору.

У рішенні господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2015 року у справі №912/2346/15 зазначено, що в порушення терміну, визначеного п. 4.3 договору, примірник додаткової угоди визначення ціни, яку складено 07.04.2015 року, Акта переоцінки насіння соняшника від 07.04.2015 року, а також рахунок на оплату від 07.04.2015 року № 80 на загальну суму 4387178,70 грн, ТОВ "Агрохім-Партнер" направлено на адресу ПрАТ "Креатив" лише 15.05.2015 року.

Вказані примірники додаткової угоди та Акта переоцінки на час розгляду справи №912/2346/15 ПрАТ "Креатив" не було підписано та на адресу ТОВ "Агрохім-Партнер" не було повернуто.

Тобто, між сторонами не було досягнуто згоди щодо остаточної ціни насіння соняшнику, а відтак остаточна ціна між сторонами не погоджена.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Позивач не надав доказів, того, що сторонами внесено зміни до договору поставки шляхом підписання в установлених порядку та формі спірної додаткової угоди до договору поставки, відповідно до ст. 639, ст. 640 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач не надав доказів укладення спірної додаткової угоди відповідно до правил, встановлених ст. 187 Господарського кодексу України, або ж шляхом внесення змін до договору поставки відповідно до правил, встановлених ст. 188 Господарського кодексу України.

Згідно приписів ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до правової позиції, викладеної у підпункті 3.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2015 року правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, визначених частиною другою статті 219 і частиною другою статті 220 ЦК України. Вимоги про визнання дійсними правочинів з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів (частина друга статті 16 ЦК України, частина друга статті 20 ГК України).

Таким чином, суд першої інстанції правомірно і з належним обґрунтуванням відхилив доводи позивача.

При розгляді апеляційної скарги представник апелянта висновки оскаржуваного судового рішення не спростував.

Апеляційна скарга є не доведеною, задоволенню не підлягає. Рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2015 року у справі № 912/3974/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 12.02.2016 року.