Рішення № 55762273, 09.02.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 р. Справа № 909/1402/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Максимів Н.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького,6, м. Київ, 01001

до відповідача: Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

вул ОСОБА_1, 59а, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 10 484 065,71 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2- головний юрисконсульт, (довіреність № 14-109 від 18.04.14);

Від відповідача: ОСОБА_3, (довіреність № 20/870 від 18.06.15)-представник;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення 10484065,71 грн. заборгованості. Ухвалою про порушення провадження у справі від 24.12.15 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи в судовому засіданні.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 10484065,71 грн.

заборгованості, яка складається з 616857,37грн -. 3% річних та 9867208,34грн. інфляційних. Вказана заборгованість заявлена внаслідок невиконання відповідачем рішення суду від 02 липня 2013року (справа № 909/653/13), за яким з відповідача на користь позивача стягнуто основну заборгованість 15 988 406,53грн., яка утворилася через неналежне виконання договору №12-373-БО від 11.07.2012року та рішення у справі № 909/935/14 від 02.10.2014року за яким з відповідача на користь позивача стягнуто борг в сумі 2 822 029,09 грн. задоволено частково, в частині стягнення пені в сумі 451 525,37 грн. судом відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2015року апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - задоволено та прийнято нове рішення - стягнуто з ДМП"Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59А, м. Івано-Франківськ, 76007; код 03346058) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001; код 20077720) 451 525,37 грн. пені, в решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2014 року у справі № 909/935/14 - залишено без змін.

Враховуючи що відповідач свої зобов'язання за Договором виконав, проте допустив порушення встановленого Договором строку виконання, позивач посилається на ст. 625 ЦК України про нарахування річних та інфляційних за весь час прострочення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Крім того, представник позивача подав суду клопотання ( вх.№ 1715/16 від 09.02.2016року, в якому просить суд надіслати копію рішення та наказ на адресу позивача. Разом з тим, позивач у судовому засіданні подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи ( вх.1716/16 від 09.02.2016року) копії рішень № 909/635/13, рішення та постанова по справі № 909/935/14.

Відповідач у судовому засідання проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, мотивуючи тим, що право позивача не порушено та складним фінансовим станом відповідача. Свої заперечення виклав у відзиві на позов (вх. № 917/16 від 25.01.2016року)

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

11 липня 2012року року між сторонами укладено договір № 12-373-БО згідно, якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача), а покупець оплатити і прийняти природний газ відповідно до договору.

В подальшому, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору позивач звернувся із позовами до суду з вимогою про стягнення заборгованості

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2014року у справі № 909/935/14 позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення боргу в сумі 2 822 029,09 грн. задовольнити частково; стягнуто з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59А, м. Івано-Франківськ, 76007; код 03346058) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ,; код 20077720) - заборгованість за поставлений природний газ в сумі 533 430,38 грн. ( п'ятсот тридцять три тисячі чотириста тридцять грн. 38 коп.) 3% річних, 1 817 037,34 грн. ( один мільйон вісімсот сімнадцять тисяч нуль тридцять сім грн. 34 коп.) інфляційних втрат та судовий збір в розмірі 56 440, 58 грн.( п'ятдесят шість тисяч чотириста сорок грн. 58 коп.); в частині стягнення 451 525,37 грн. пені в позові відмовлено. (копія рішення міститься у матеріалах справи). ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, яка Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2015року задоволена - стягнуто з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59А, м. Івано-Франківськ, 76007; код 03346058) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001; код 20077720) 451 525,37 грн. пені; в решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2014 року у справі № 909/935/14 - залишено без змін.

Разом з тим, рішенням від 02 липня 2013року у справі 9090/653/13 позов позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості у сумі 15 988 406,53 грн. - задоволено; стягнуто з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, 76007 код 03346058) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ-1, 01001, код 20077720) - 15 131 242 (п'ятнадцять мільйонів сто тридцять одну тисячу двісті сорок дві) грн. 49 коп. - основного боргу, 680074 (шістсот вісімдесят тисяч сімдесят чотири) грн. 76 коп. пені, 136014 (сто тридцять шість тисяч чотирнадцять) грн. 95 коп. інфляційних, 41074 (сорок одну тисячу сімдесят чотири) грн. 33 коп. - 3 % річних. та 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Рішення не оскаржувалось.

Позивач вказує, що сума основного боргу , штрафні санкції, 3% річних та інфляційні нарахування , здійснені до 11 липня 2014року ( включно) не є предметом даного спору.

Відповідно до п.6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Відповідач свої зобов'язання виконав з порушенням строку встановленого до виконання.

Згідно з п.7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

За розрахунком позивача 3% річних від несвоєчасно сплаченої заборгованості за період прострочення з 12 липня 2014року по дату остаточного розрахунку, складають 616857,37грн. та інфляційні втрати нараховані з 12 липня 2014року по дату остаточного розрахунку, становлять 9867208,34грн.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши додані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Заявлено до стягнення суми річних та інфляційних нараховані позивачем у зв'язку з наявністю заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору №12-373-БО від 11.07.2012року.

Правовідносини сторін за договором підтверджуються рішенням суду від 02.07.2013року у справі № 909/653/13, рішенням суду від 02.10.2014року у справі № 909/935/14, постановою ЛАГС від 27.01.2015року у справі № 909/935/14 . Договір відносяться до господарських, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Наявність договірних зобов'язань між сторонами за договором №12-373-БО від 11.07.2012року, порушення таких зобов'язань відповідачем та виникнення в останнього, у зв'язку з цим, заборгованості підтверджується рішенням суду від 02.07.2013року у справі № 909/653/13, рішенням суду від 02.10.2014року у справі № 909/935/14, постановою ЛАГС від 27.01.2015року у справі № 909/935/14 .

Так, відповідно до п. 2. 6. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором №12-373-БО від 11.07.2012року є доведеним фактом, який приймається судом при вирішенні даної справи.

Наявність заборгованості, в силу ст.625 ЦК України є підставою для нарахування інфляційних та річних, оскільки за ст.202 ЦК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (відсутність же виконання належним чином - оплати у повному обсязі у обумовлені строки свідчить про продовження існування у відповідача зобов'язання). Так, згідно вищевказаної ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постанови Пленуму ВГС України від 17.12.13р. № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", де вказано, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За таких обставин, наявність ст. 625 ЦК України, несплата заборгованості (проведення оплати з простроченням) за договором (в тому числі встановленої за рішенням суду) дає підстави позивачу до нарахування річних та інфляційних, що в свою чергу свідчить про виникнення у відповідача обов'язку (встановленого законом) щодо її погашення.

При цьому, судом відзначається, що заявлені до стягнення річні та інфляційні розраховані позивачем на суму заборгованості, яка становить суму основного боргу та інфляційних втрат за попередній період.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних та 3 % річних.

Згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом за допомогою ІПС Законодавство, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 438524,90 грн. та 6275212,32 грн. інфляційних втрат.

3% річних розраховані судом у період з 12.07.14року по 19.11.2015року, інфляційні втрати розраховані з липня 2014року по вересень 2015 року включно на суму основного боргу - 10778558,30грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 6713737,22грн. заборгованості, з яких - 3% річних в розмірі 438524,90 грн. та 6275212,32 грн. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволених вимог, а саме: 100706,06 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.11,202,509,525,526,530,610,611,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького,6, м. Київ до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул ОСОБА_1, 59а, м.Івано-Франківськ про стягнення заборгованості в сумі 10 484 065,71 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б.Хмельницького, 59А, м. Івано-Франківськ, 76007; код 03346058) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001; код 20077720) 438524,90грн. 3% річних та 6275212,32грн. інфляційних втрат та 100 706,06грн. судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення 3 770 328,49грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.02.16

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.