Рішення № 55761522, 09.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/157/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016 Справа № 908/6079/15

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 10.01.2016р.

від відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного торгово-будівельного підприємства ЮВЄС, м. Дніпропетровськ

до Карл-Лібкнехтської загальноосвітньої школи I-III ступенів Розівської районної ради Запорізької області, с. Карла Лібкнехта, Розівський район, Запорізька область

про стягнення 24 037, 55 грн.

ВСТАНОВИВ:

14.12.2015р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Приватне торгово-будівельне підприємство ЮВЄС до Карл-Лібкнехтської загальноосвітньої школи I-III ступенів Розівської районної ради Запорізької області про стягнення 24 037, 55 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що рішенням господарського суду Запорізької області від 10.10.2013р. по справі №908/3176/13 з Карл-Лібкнехтської загальноосвітньої школи I-III ступенів Розівської районної ради Запорізької області на користь Приватного торгово-будівельного підприємства ЮВЄС була стягнута загальна сума коштів в розмірі 66511, 19 грн. Господарським судом Запорізької області від 23.12.2014р. розглянутий позов Приватного торгово-будівельного підприємства ЮВЕС до відповідача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з 29.10.2013р. по 01.06.2014р. позов задоволено. Відповідач своє грошове зобовязання виконав повністю 31.03.2015р., у звязку з чим позивачем було донараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 1564, 14 грн. та 3% річних у розмірі 22 473, 41 грн. за період з 01.06.2014р. по 31.03.2015р.

02.12.2014р. та 09.07.2015р. позивач на адресу відповідача направляв претензії за № 7юр-5, в яких просив відповідача сплатити суму донарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне погашення суми основного боргу. Проте відповідач відповіді на претензії не надіслав, грошові кошти не сплатив. Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.06.2014р. по 31.03.2015р.у розмірі 24 037, 55 грн. та суму сплаченого судового збору.

14.12.2015р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 16.12.2015р. судом порушено провадження у справі № 908/6079/15 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/157/15. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 21.01.2016р. о/об 11 год. 30 хв.

19.01.2016р. представник позивача у судове засідання не зявився, про причини неможливості зявитись у судове засідання суд не повідомив, проте 18.01.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області від представника позивача надійшла заява, в якій останній зазначає, що позивачем отримано від відповідача відзив на позовну заяву з додатком копією рішення Розівської районної ради Запорізької області від 08.09.2015р. №4. З наданих документів позивач отримав інформацію про те, що установа відповідача перебуває у стадії ліквідації, термін подання ліквідаційній комісії претензій сплинув у листопаді 2015р., майно установи відповідача передано новоствореному підприємству. Позивач просить суд провадження по справі припинити та надати довідку про повернення судового збору.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадської формувань Карл-Лібкнехтської загальноосвітньої школи I-III ступенів Розівської районної ради Запорізької області з 16.09.2015р. знаходиться в стані припинення за рішенням засновників.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відомостей щодо припинення юридичної особи у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадської формувань не міститься, отже на день розгляду справи відповідач є юридичною особою діяльність якої не припинено.

В звязку з чим у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду від 16.12.2015р. не виконав, про причини неможливості зявитись у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 21.01.2016р. розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 09.02.2016р.

09.02.2016р. позивачем через канцелярію господарського суду Запорізької області було надано заяву, в якій останній зазначає, що позивачем отримано від відповідача відзив на позовну заяву з додатком копією рішення Розівської районної ради Запорізької області від 08.09.2015р. №4. З наданих документів позивач отримав інформацію про те, що установа відповідача перебуває у стадії ліквідації, термін подання ліквідаційній комісії претензій сплинув у листопаді 2015р., майно установи відповідача передано новоствореному підприємству. В своїй заяві позивач відзиває позов та просить залишити позов без розгляду, а також надати довідку для повернення судового збору.

Розглянувши вказану заяву суд відмовляє в її задоволенні виходячи з наступного.

В господарському процесуальному кодексі України відсутнє таке поняття як «відзив позову», а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви в цій частині.

Що стосується залишення позову без розгляду, то стаття 81 ГПК України містить вичерпний перелік обставин, за наявності яких позов залишається без розгляду. Так, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Тобто, залишення позову без розгляду пов'язане з обставинами, які виключають розгляд справи у господарському суді до їх усунення.

Позивачем не надано обґрунтувань, які саме обставини виключають розгляд справи по суті, а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви про залишення позову без розгляду.

Справа розглядається по суті.

В судовому засіданні 09.02.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просить стягнути суму інфляційних втрат в розмірі 22473,41 грн., 3% річних в сумі 1564,14 грн. за період з 01.06.2014р. по 31.03.2015р. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1378 грн.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився. Відзив та витребувані ухвалою суду документи не надав. Про причини неможливості неприбуття в судове засідання суд не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На адресу, якою відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є: 70312 Запорізька область с. Карла Лібкнехта, Розівський район вул. Інтернаціональна, 61, судом направлялися ухвала про порушення провадження у справі від 16.12.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 21.01.2016р.

Ухвала про порушення провадження у справі від 16.12.2015р. повернулася на адресу суду з приміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання

Ухвала про відкладення розгляду справи від 21.01.2016р. станом на день розгляду справи на адресу суду не поверталася.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/6079/15 відповідач повідомлений належним чином.

В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, а тому суд вважає, що неявка представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті та вона може бути розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

За заявою представника позивача справа слухалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 09.02.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області по справі № 908/3176/13 стягнуто з Карл-Лібкнехтської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області на користь приватного торгово-будівельного підприємства ЮВЄС 62 600,04 грн. основного боргу, 320,50 грн. 3 % річних, 63,97 грн. інфляційних втрат, 1 861,53 грн. пені та 1 665,15 грн. витрат зі сплати судового збору. Рішення набрало законної сили 28.10.2013р. На виконання рішення суду виданий наказ від 28.10.2013р., яке виконано відповідачем 31.03.2015р., шляхом перерахування коштів.

23.12.2014р. господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 908/4666/14 про стягнення Карл-Лібкнехтської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області на користь приватного торгово-будівельного підприємства ЮВЄС 1 106 грн. 21 коп. 3% річних та 5 947 грн. 21 коп. інфляційних втрат за період з 29.10.2013р. по 01.06.2014р. На виконання рішення суду виданий наказ від 09.01.2015р., яке виконано відповідачем 30.04.2015р., шляхом перерахування коштів.

Згідно з приписами ст. 35 ГПК України, не потребують доказуванню преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Вищезазначеними рішеннями господарського суду Запорізької області встановлено, що 28.09.2012р. між ПТБП ЮВЄС та Карл-Лібкнехтською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області укладений договір підряду № 28/9-02, на виконання умов якого позивачем виконано будівельні роботи на загальну суму 93 397,20 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт. Відповідач, в свою чергу, свої зобовязання щодо оплати виконаних робіт здійснив частково, внаслідок чого судом стягнуто з Карл-Лібкнехтської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області на користь приватного торгово-будівельного підприємства ЮВЄС 62 600,04 грн. основного боргу, 320,50 грн. 3 % річних за період з 04.01.2013р. по 25.03.2013р., 63,97 грн. інфляційних втрат з 04.01.2013р. по 25.03.2013р., 1861,53 грн. пені за період з 04.01.2013р. по 25.03.2013р., 1 665,15 грн. витрат зі сплати судового збору, 1106 грн. 21 коп. 3% річних, 5 947 грн. 21 коп. інфляційних втрат за період з 29.10.2013р. по 01.06.2014р. та 1 827 судового збору.

Предметом розгляду справи № 908/6079/15 є стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 22473,41 грн., 3% річних в сумі 1564,14 грн. за період з 01.06.2014р. по 31.03.2015р. які нараховані на суму основного боргу 62600,04 грн. за вказаними вище рішеннями суду за договором підряду № 28/9-0 від 28.09.2012р. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. № 01-06/249 розяснено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Згідно із ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено в п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Як було зясовано в судовому засіданні погашення основної заборгованості відповідачем було здійснено 31.03.2015р., 3 % річних та інфляційні витрати були стягнуті за період з 29.10.2013р. по 01.06.2014р., а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в розмірі 22473,41 грн., 3% річних в сумі 1564,14 грн. за період з 01.06.2014р. по 31.03.2015р. є законним та обґрунтованими.

Як свідчать матеріали справи, 02.12.2014р. та 09.07.2015р. позивач на адресу відповідача направляв претензії за № 7юр-5, в яких просив відповідача сплатити суму донарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне погашення суми основного боргу.

Проте відповідач відповіді на претензії не надіслав, грошові кошти не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних, судом встановлено що позивачем при розрахунку 3 % річних не вірно визначений початок нарахування.

Відповідно до розрахунку позивача, останній починає нараховувати 3% річних з 01.06.2014р., тоді як рішенням по справі № 908/4666/14 від 23.12.2014р. було стягнуто 3% річних та інфляційні нарахування за період з 29.10.2013р. по 01.06.2014р.(включно).

Таким чином, початок нарахування 3 % річних має починатися з 02.06.2014р.

Здійснивши перерахування 3 % річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що за період з 02.06.2014р. по 31.03.2015р. 3% річних становить 1559,00 грн., які й підлягають стягненню. В частині стягнення 5,14 грн. 3 % річних суд відмовляє.

Сума інфляційних витрат в межах заявлених вимог розрахована вірно, а тому підлягає задоволенню в заявленому розмірі, в сумі 22473,41 грн.

На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню частково, в сумі 1559,00 грн. 3% річних та 22473,41 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову частково.

Стягнути з Карл-Лібкнехтської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Розівської районної ради Запорізької області (вул. Інтернаціональна, 61, с. Карла Лібкнехта, Розівський район, Запорізька область, 70302, код ЄДРПОУ 26292833) на користь Приватного торгово-будівельного підприємства «ЮВЄС» (49126, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2 офіс 306, код ЄДРПОУ 32405850) 1559 (одна тисяча пятсот пятдесят девять) грн. 3% річних, 22473 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят три) грн. 41 коп. інфляційних втрат за період з 02.06.2014р. по 31.03.2015р. та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.02.2016 р.

Суддя О.А. Топчій