Вирок № 55755065, 15.02.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/11526/14-к

Провадження № 1-кп/635/119/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Савченка Д.М.,

при секретареві судового засідання Журавльовій Є.А.,

за участю прокурора Гудзь В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220000000956, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не судимої, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює лікарем паразитологом-патоморфологом Валківської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини, зареєстрована та мешкає за адресою: Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. 19-го Партзїзду, 6, незаміжня, ІПН НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, будучи наказом № 108-К від 30.12.2010 начальника Головного управління ветеринарної медицини в Харківській області з 01.01.2011 призначеною на посаду директора Валківської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини, являючись посадовою особою, отримала неправомірну вигоду за наступних обставин.

Згідно з посадовою інструкцією директора лабораторії (провідного лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога) Валківської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини, ОСОБА_4:

- організовує роботу лабораторії, розподіляє обовязки її працівників, затверджує посадові інструкції;

- перевіряє, за погодженням з головним державним інспектором ветеринарної медицини районів, зони обслуговування, роботу субєктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування і реалізації продукції тваринного походження та здійснює контроль за усуненням виявлених недоліків;

-несе відповідальність за невиконання покладених на лабораторію завдань і функцій, не збереження та неправильне використання майна, у тому числі і коштів згідно з кошторисом на її утримання згідно з чинним законодавством;

-контролює роботу лабораторії;

-проводить діагностичні дослідження патологічних матеріалів із господарств з метою профілактики, встановлення причин захворювання та загибелі тварин, тощо, ветеринарно- санітарну оцінку сировини, продуктів тваринного та рослинного походження, кормів, води, тощо;

-персонально проводить бактеріологічні дослідження патологічних матеріалів, які надходять до відділу;

-контролює якість поживних середовищ та термін їх використання;

-бере участь у комісійних відборах зразків сировини, продуктів, кормів тощо для досліджень;

-здійснює організаційне, методичне керівництво діяльністю вет. лікарів на підприємствах молокопереробної та мясопереробної промисловості, веде контроль за виконанням ними дотримання діючих методик, режиму роботи і охорону праці;

-дає доручення лаборанту та ветеринарному санітару відділу щодо підготовки проведення випробувань, зберігання та знешкодження зразків;

-слідкує за правильним зберіганням документації, точним дотриманням методик досліджень, настанов і правил, за якістю і терміном виконання випробувань;

-дає висновки по результатах досліджень, якості продукції, сировини тощо;

-підписує експертні висновки та звіти про результати досліджень в межах виконаних досліджень.

У кінці вересня 2014 року начальник виробництва TOB «МК Ріал» ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_4 з проханням провести експертне дослідження зразків мяса та мясних виробів, які виготовляються зазначеним підприємством, та надання експертних висновків щодо відповідності наданих зразків по мікробіологічним показникам вимогам п.1.2 наказу № 549/9148 від 28.04.2004 Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України (надалі - Наказ) «Обовязкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів на інш., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини»,

У кінці вересня 2014 року ОСОБА_4, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди з використанням наданого їй службового становища, повідомила ОСОБА_5 про те, що за надання експертних висновків, за результатами яких мясо та мясні вироби, які виготовляються TOB «МК Ріал», будуть придатні до реалізації і споживання, останній повинен надати їй неправомірну вигоду в сумі 900 грн.

У звязку з необхідністю вирішення питання щодо отримання результатів експертних висновків та забезпечення нормального функціонування ТОВ «МК Ріал», з метою запобігання настанню шкідливих наслідків та порушення законних інтересів підприємства, ОСОБА_5 був вимушений погодитись на незаконні вимоги ОСОБА_4 щодо передачі їй неправомірної вигоди в розмірі 900 грн. за надання експертних висновків, згідно з якими м'ясо та мясні вироби будуть придатними до реалізації та споживання.

ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинній умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, з метою створення умов, згідно з якими дослідження зразків мяса та мясних виробів, які виготовляються ТОВ «МК Ріал», повністю залежить від неї, з використанням своїх службових повноважень 10.10.2014 провела відбір вказаних зразків, які надала до лабораторії для досліджень та у подальшому контролювала хід досліджень.

24.10.2014 року приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_5, згідно з попередньою домовленістю, біля будинку № 218 по вул. Дніпропетровській в м. Мерефа Харківської області зустрівся з ОСОБА_4 та, виконуючи її протиправні вимоги, передав останній неправомірну вигоду в розмірі 900 грн. за надання експертних висновків щодо відповідності наданих зразків мяса та мясних виробів по мікробіологічним показникам вимогам Наказу. ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, прийняла від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у зазначеній сумі.

24.10.2014 року безпосередньо після одержання неправомірної вигоди при вищезазначених обставинах ОСОБА_4 була затримана співробітниками правоохоронних органів.

Допитана у судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, не визнала та пояснила суду, що з директором МК Ріал ОСОБА_6 знайома з 2002 року. На вказаному підприємстві були проблеми із ветлікарями, у звязку з чим ОСОБА_6 часто звертався за допомогою до неї, у тому числі в неробочий час. Згідно з нормами, з урахуванням обсягу виробництва, у них по штату повинно бути 5 ветеринарних спеціалістів і 1 ветлікар, але максимум було 2 працівники. У березні 2011 року з підприємства звільнився ветлікар і до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_5 з проханням про допомогу. Її попросили забирати зразки продукції для досліджень у лабораторії, щоби спеціально не їздити з ОСОБА_7 у ОСОБА_5. За ОСОБА_1 було закріплено службовий автомобіль, також вона їздила на власній машині, тому ОСОБА_5 пообіцяв оплачувати витрати на бензин та знос автомобіля. ОСОБА_1 виконувала взяті на себе зобовязання, але особисті відносини не стосувались результатів експертних досліджень. Одного разу підприємству повернули 60 тон мяса і ОСОБА_6 попросив її допомогти вийти з цієї ситуації, на що вона погодилась. До вечора відбирали проби для досліджень, потім в лабораторії вона особисто робила дослідження. У звязку з постійним ростом обсягів виробництва у квітні 2013 року ОСОБА_6 приїхав до ОСОБА_1 додому і попросив про постійні консультації, а також возити документи із лабораторії на підприємство, на що вона погодилась, і до початку своєї роботи в 6-7 годин ранку приїжджала на підприємство МК Ріал відбирати зразки продукції. У липні 2014 року на МК Ріал був падіж свиней, зробили аналізи, виявили сальмонелу. ОСОБА_5 приїхав до ОСОБА_1 на консультацію, вона сказала, треба робити дезінфекцію. Через 2 дні зробили змиви, показники були високі, тому вона порадила ще зробити дезінфекцію. Після цього ОСОБА_6 розізлився із-за матеріальних втрат. У вересні 2014 року під час зустрічі з ОСОБА_5 вона нагадала йому про компенсацію матеріальних витрат. У цей період у неї були матеріальні труднощі, треба було лікуватися у стаціонарі, за власні кошти вона зробила ремонт в лабораторії, де обвалилася стіна. 10.10.2014 вона зробила проби і відвезла до лабораторії. Результати були готові до 15.10.2014, в цей день вона лягла у лікарню, висновки експертиз до 24.10.2014 не підписувала. За кілька днів до 24.10.2014 їй телефонував ОСОБА_5, просив зустрітись, сказав, що ОСОБА_6 відмовив у її проханні, їй стало прикро і вона емоційно відреагувала, сказавши, що МК Ріал знову затримує проплати за експертизу і вимагала погасити борг, оскільки згідно з договором вони повинні робити оплату за експертизу до кінця досліджень. 24.10.2014 ОСОБА_1 виписалась з лікарні і поїхала до Харкова у справах. По дорозі їй подзвонив ОСОБА_5, що йому терміново потрібні висновки експертиз, ОСОБА_1 запитала про оплату рахунків, він сказав, що все в порядку. Він неодноразово дзвонив і вимагав зустрічі, на що ОСОБА_1 запропонувала зустрітися у Мерефі, де вона сіла до нього в машину; він сказав, що ОСОБА_6 не схотів компенсувати, на що вона сказала, що не буде виконувати їх прохання. Грошей за висновки у ОСОБА_5 не вимагала.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_1, її винуватість у фактично скоєному повністю доводиться сукупністю доказів, які досліджені під час судового розгляду:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, який пояснив суду, що підприємство Ріал займається виготовленням ковбасної продукції, щомісячно підприємство проводить експертизу своєї продукції, для чого звертаються до Валківської ветлабораторії. Якщо результати експертизи погані, виникає багато нюансів. Обвинувачена попросила щомісячно 700 грн., щоб результати експертиз були хороші. Вона директор лабораторії, в експертизах її підпис. Сума 700 грн. була обумовлена в кінці вересня 2014 року. Потім вона сказала, що це мало, треба 900 грн., щоб показники були у нормі, на що потерпілий сказав, що 900 грн. це багато, на що вона сказала, що якщо не будуть платити, то показники будуть не позитивні, є запис цієї розмови.

В кінці вересня на початку жовтня 2014 року він подзвонив обвинуваченій, вони зустрілися, він поцікавився, що з експертизами, на що обвинувачена сказала, що вони готові, можна забирати. Лаборанти віддали йому акти з нормальними показниками. В цей же день зізвонились для вирішення фінансового питання, домовилися зустрітися в Мерефі. Там він передав їй 700 грн., потім ще 200 грн., це було в його автомобілі. Дали гроші для того, щоби були позитивні висновки аналізів. До цього коштів не платили.

На запитання інших учасників судового розгляду потерпілий пояснив, що 900 грн. це були кошти працівників правоохоронних органів, їх помітили, дали перед зустріччю; до вересня 2014 року ОСОБА_1 нічого не вимагала і їй нічого не платили; як вона може впливати на висновки експертиз, не знає; він звернувся до УБОЗу із заявою, їздив з юристом за його порадою; йому особисто шкода діями ОСОБА_1 не заподіяна;

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка пояснила суду, що 24.10.2014 року разом зі своєю знайомою ОСОБА_9 були в парку Шевченка, де до них підійшов молодий чоловік, представився працівником СБУ, звуть ОСОБА_10, показав службові документи та запропонував побути понятими, на що вони дали згоду. Потім пішли до управління СБУ, на 5 поверх, там були інші співробітники, а також ОСОБА_5, в якого, як їм сказали, вимагала гроші ОСОБА_1. В їх присутності помітили грошові кошти у сумі 900 грн. купюрами по 500, 200 і 200 грн., вони розписалися у протоколі. Після обіду подзвонив ОСОБА_10, поїхали в Мерефу, були біля АТБ. ОСОБА_1 вийшла з машини, всі підішли до неї. Працівники СБУ представились та попросили показати, що в кишенях та сумці. Із кишень ОСОБА_1 дістала 700 грн., потім в кишені найшли 200 грн. Вона пояснила, що це її особисті кошти. Потім зробили змиви, вони розписалися в протоколі;

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_9;

- показаннями свідка ОСОБА_11, яка пояснила суду, що працює офіційним лікарем на МК Ріал. На підприємстві своєї лабораторії немає і не було. Відбір зразків здійснювала вона, починаючи з 2011 року. Відбір здійснюється комісійно, складається акт відбору згідно з методиками. Акти складались нею, ОСОБА_1 або разом. Дослідження зразків продукції до 2014 року здійснювалось у Валківській лабораторії, тепер у Харкові. Про роботу ОСОБА_1 на МК Ріал їй нічого не відомо, знає, що вона відбирала зразки, привозила висновки.

На запитання обвинуваченої свідок пояснила, що висновки ОСОБА_1 привозила постійно, часто в неробочий час. По роботі вона задавала питання ОСОБА_1, радилася. Згодна, що ОСОБА_1 допомагала по робочим питанням і в неробочий час;

- показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив суду, що є директором і власником ТОВ «МК Ріал». До нього звернувся зав. виробництвом ОСОБА_12, що ОСОБА_1 попросила 900 грн. в місяць за задовільні результати досліджень, на що він відповів, що платити не буде. У період 2008-2014 років конфліктів з ОСОБА_1 не мав;

- показаннями свідка ОСОБА_13, який пояснив суду, що працює юристом на підприємстві Ріал. В 20-х числах жовтня 2014 року до нього звернувся начальник виробництва ОСОБА_5, який повідомив, що завідуюча лабораторією ветеринарної медицини ОСОБА_1 у розмові з ним висловила вимогу про передачу грошових коштів за позитивні результати експертизи продукції, і що цю розмову він записав на телефон. Прослухавши розмову, доповіли керівництву, їм сказали діяти по закону. Свідок зателефонував в СБУ, його направили на вул. Весніна к слідчому Цапу, де ОСОБА_5 написав заяву, при цьому був присутній свідок. За заявою провели оперативні заходи, 24.10.14 року було зафіксовано передачу грошових коштів;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив суду, що працює старшим оперуповноваженим з ОВС УСБУ в Харківській області. В двадцятих числах жовтня 2014 року до управління звернувся працівник МК Ріал ОСОБА_5, у якого було відібрано пояснення, потім складено рапорт і супровідний лист, і ці дані передані до СУ УМВС, попередня кваліфікація ч. 3 ст. 368 КК України. Відомості в ЄРДР вносив слідчий Цап 22 жовтня. Заяви в СБУ ОСОБА_5 не писав. Протокол вручення грошовий коштів складався в УСБУ, які грошові кошти використовувались, свідок не памятає;

- змістом заяви ОСОБА_5 слідчому СУ ГУМВС України в Харківській області Цапу М.Ю. від 23.10.2014 року з проханням вжити заходів до директора Валківської міжрайонної лабораторії ветеринарної медицини ОСОБА_1, яка вимагає від нього грошову винагороду за позитивне вирішення питання щодо лабораторних досліджень продукції ТОВ «МК Ріал», де він працює начальником виробництва (т. 1 кримінального провадження, а.с.9);

- змістом запису розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_1 21.10.2014 (т. 1 кримінального провадження, а.с. 18), з якого убачається наступне:

01.36: ОСОБА_5: «По поводу того розговора, шо ми з Вами бєсєдовали. Я підійшов до ОСОБА_6, він не особо проявив желаніє давати, він каже, я готов платить ту суму, яку давали».

ОСОБА_1: «ОСОБА_7 тоді ж був один перелік, а сейчас же він добавився. У цьому перечні періодіческі вилазить фігня. Я вам скільки зекономила тисяч, як там анаероби, сальмонели. Ми перемивали, скривали, а я должна била в Харьков сообщіть, у вас би закрили цех, разбирались.»

05.10. ОСОБА_1: «Ти думаєш, моя дитина живе на його 700 гривень? Мене зараз КРУ перевіряє, їх надо каждий день кормить, тисячами дєньгі давать. У мене начальників куча в Харькові, їх надо з днем рожденія поздравлять. Если я і прошу цей мінімум, то стидно за цю тему було пререкаться… ОСОБА_10, вообще бесплатно я должна закривать глаза?»

08.36. ОСОБА_1: «То, шо я в колбасє на кішечну палочку закриваю глаза, на стафілокок. А коли були анаероби, сальмонелли, за це вообщє надо дополнітельно доплачувать, но я нічого не попросила. Єдинственноє, с учетом моєго до вас отношенія, прішло врємя нємного повиситься, всего лиш на 200 гривень, не 100 доларів, а всього лиш на 200 гривень»;

- копією трудової книжки ОСОБА_5, згідно з якою його з 04.07.2012 року переведено на посаду начальника виробництва ТОВ «МК Ріал» (т. 1 кримінального провадження, а.с. 21);

- копією акту виконаних робіт № 384 від 10.10.2014 року згідно договору № 10 від 09 січня 2014 року між Валківською міжрайонною лабораторією ветеринарної медицини в особі директора ОСОБА_1 і ТОВ «МК Ріал» в особі директора ОСОБА_6, згідно з яким у жовтні 2014 року виконані лабораторні дослідження на суму 4551,46 грн. (т. 1 кримінального провадження, а.с. 41);

- копією платіжного доручення № 5832 від 23.10.2014 року на проведення ТОВ«МК Ріал» оплати в сумі 4551,46 грн. на користь Валківської МДЛВМ в якості оплати за виконані роботи згідно рахунку № 384 від 10.10.2014 року (т. 1 кримінального провадження, а.с. 42);

- змістом протоколу огляду місця події від 24 жовтня 2014 року, згідно з яким у присутності понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_9 проведено огляд ОСОБА_1 біля будинку № 218 по вул. Дніпропетровській в м. Мерефа Харківської області, хід проведення огляду зафіксовано на відеокамеру. Під час огляду виявлено та вилучено контрольний зразок вати зі спиртом, змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1, змиви з лівої та правої кишень куртки ОСОБА_1, гроші в сумі 900 грн. (1 купюра 500 грн., 2 купюри по 200 грн.) ОСОБА_1 від підпису протоколу відмовилась, зауважень від учасників не надійшло (т. 1 кримінального провадження, а.с. 43, 44);

- актом відбору зразків продукції для проведення ветеринарно-санітарної експертизи у державній лабораторії ветеринарної медицини від 10 жовтня 2014 року у ТОВ «МК Ріал», складеним спеціалістом державної лабораторії ветеринарного контролю ОСОБА_1, представником ветеринарної служби ОСОБА_11, представником власника продукції ОСОБА_5, 11 зразків продукції відправлено у Валківську МДЛВМ (т. 1 кримінального провадження, а.с. 49);

- експертними висновками Валківської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини №№ 875-878 від 14 жовтня 2014 року та №№879-885 від 15жовтня 2014 року дослідження зразків продукції ТОВ «МК Ріал», згідно з якими продукція, що відповідає надісланому зразку, по даним результатам дослідження відповідає вимогам нормативних документів (т. 1 кримінального провадження, а.с. 51-61);

-посадовою інструкцією директора лабораторії провідного лікаря ветеринарної медицини-бактеріолога Валківської МДЛВМ ОСОБА_1, якою визначено посадові обовязки останньої. З інструкцією ОСОБА_1 ознайомлена під розпис 02 січня 2013 року (т. 1 кримінального провадження, а.с. 64-66);

- наказом начальника головного управління ветеринарної медицини в Харківській області № 108-к від 30 грудня 2010 року про призначення з 01 січня 2011 року ОСОБА_1 директором Валківської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини (т. 1 кримінального провадження, а.с. 67);

- змістом протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 24 жовтня 2014 року, складеним старшим оперуповноваженим УСБУ в Харківській області капітаном ОСОБА_10 на виконання доручення прокурора відділу 21/2 прокуратури Харківської області ОСОБА_15 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у формі спеціального слідчого експерименту під час розслідування кримінального провадження №1201422000000956 від 22.10.2014 року за ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з протоколом, 24.10.2014 року о 11.00 год. у службовому кабінеті приміщення управління СБУ в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2, здійснено огляд, копіювання, помітку та вручення заявнику ОСОБА_5 заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр, про що складено протокол огляду та помітки грошових купюр. Біля 16.15 на парковці біля магазину АТБ, в автомобілі, за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 218, заявник ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_1. Біля 16.30 ОСОБА_5 повідомив, що передав грошові кошти у сумі 900 грн. ОСОБА_1, яка перерахувала гроші та поклала у правий карман куртки (т. 1 кримінального провадження, а.с.117);

- змістом протоколу огляду та вручення грошових коштів від 24 жовтня 2014 року, складеним старшим оперуповноваженим УСБУ в Харківській області капітаном ОСОБА_10 на виконання доручення прокурора відділу 21/2 прокуратури Харківської області ОСОБА_15 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у формі спеціального слідчого експерименту під час розслідування кримінального провадження №1201422000000956 від 22.10.2014 року за ч. 3 ст. 368 КК України, за участю понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Згідно з протоколом, у період з 10.20 до 11.10 24 жовтня 2014 року здійснено огляд грошових купюр у сумі 900 грн., з яких одна купюра номіналом 500 грн. та дві купюри номіналом 200 грн. (ВН 9561820, КН 1629744, АС 7832595). Зроблено копії всіх купюр, після чого купюри помічено за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника «Світлячок-М» з обох сторін. Після огляду помічені купюри в сумі 900 грн. вручені ОСОБА_5 (т. 1, а.с. кримінального провадження 118-120);

- висновком судової хімічної експертизи № 172 від 14.11.2014 року (т. 1 кримінального провадження, а.с. 122-124), згідно з яким на поверхні грошових купюр сумою 700 і 200 гривень, на ватних тампонах зі змивами з долоней рук ОСОБА_1, на ватних тампонах зі змивами з двох кишень куртки і на аркуші паперу, представленого у якості зразка помітки грошових купюр, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини неорганічної природи, яка люмінесціює яскраво-зеленим кольором.

Нашарування спеціальної хімічної речовини, що виявлені на поверхні грошових купюр сумою 700 і 200 гривень, нашарування спеціальної хімічної речовини, що виявлені на поверхні ватних тампонів зі змивами з долоней рук ОСОБА_1, нашарування спеціальної хімічної речовини, що виявлені на поверхні ватних тампонів зі змивами з двох кишень куртки, мають спільну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною, представленою у якості зразка помітки грошових купюр на поверхні аркуша паперу білого кольору;

- висновком судової технічної експертизи документів № 409 від 21.11.2014 року (т.1 кримінального провадження, а.с. 130-133), згідно з яким наданий на дослідження грошовий знак Національного банку України номіналом 500 гривень відповідає аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Надані на дослідження грошові знаки Національного банку України номіналом 200 гривень, у кількості двох штук, відповідають аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території України;

- актом судової психіатричної експертизи № 1137 від 09.12.2014 року (т. 1 кримінального провадження, а.с. 196-198), згідно з яким ОСОБА_16 на час проведення експертизи ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому вона підозрюється, ОСОБА_1 перебувала поза яким-небудь тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на час проведення експертизи застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

- речовими доказами грошові знаки НБУ номіналом 500 гривень, 200 гривень та 200 гривень; відеокасета «Panasoniс», на якій зафіксовано хід огляду місця події 24.10.2014 року; лазерний лиск DVD-R VIDEX з файлом розмови 9,57 хвилин (т. 2 кримінального провадження, а.с. 4-6); аудіокасета «MAXELL», реєстраційний номер 1577, на якій зафіксовані події, які відбувались 24.10.2014 відповідно до протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, оптичний носій інформації DVD-RW диск «VIDEX», з інв. №1577/ГВ «К», на якому міститься папка під назвою «2014 10 24», яка містить 2 звукових (голосових) файли; оптичний носій інформації DVD+R диск марки «VIDEX», з інв. №1575/ГВ «К», на якому міститься папка під назвою «НСРД-12М-16 78-14», в якій містяться аудіо та текстові файли; карта памяті micro SD з інв. №1578, карта памяті micro SD з інв. №1579, карта пам'яті micro SD з інв. № 1580 (т. 2 кримінального провадження, а.с. 7-9);

- актом звірки взаємних розрахунків за період 01.09.14 31.10.14 між ТОВ «МК Ріал» і Валківською міжрайонною державною лабораторією ветеринарної медицини (т. 2 кримінального провадження, а.с. 29), з якого вбачається проведення оплати 23.10.14 на суму 4551,46 грн.;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи стосовно ОСОБА_1 від 24 листопада 2014 року, складеним старшим оперуповноваженим управління СБ України в Харківській області ОСОБА_10 на виконання доручення прокуратури Харківської області від 23.10.2014 р. на підставі ухвали апеляційного суду Харківської області від 23.10.2014 р., згідно з яким в ході проведення заходу отримана інформація про те, що ОСОБА_1 вимагала та отримала неправомірну вигоду від директора виробництва ТОВ «МК Ріал» ОСОБА_17 у сумі 900 грн. за надання позитивного експертного висновку (т.2 кримінального провадження, а.с. 61-63);

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_1 від 24 листопада 2014 року, складеним старшим оперуповноваженим управління СБ України в Харківській області ОСОБА_10 на виконання доручення прокуратури Харківської області від 23.10.2014 р. на підставі ухвали апеляційного суду Харківської області від 23.10.2014 р., який містить зміст розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_5 24.10.2014 року з приводу одержання висновків експертиз та призначення зустрічі на вечір того ж дня (т. 2 кримінального провадження, а.с. 64-66).

Оцінивши досліджені по справі докази у їх сукупності, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною 1 статті 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014) як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Кваліфікацію органом досудового слідства дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України суд вважає неправильною, оскільки зібраними по справі доказами не підтверджено вимагання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_1

Згідно з приміткою до статті 354 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014), устаттях 354, 368, 368-3 і 368-4 цього Кодексу під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Водночас зібраними у справі доказами не підтверджено висловлювання ОСОБА_1 погроз вчинення дій з використанням свого становища і наданих повноважень або створення умов, за яких ОСОБА_5 був вимушений надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Як пояснив суду ОСОБА_5, ОСОБА_1 попросила 700 грн., щоб результати експертних досліджень продукції МК «Ріал» були хорошими.

Відомостей щодо висловлювання останньою погроз настання для потерпілого негативних наслідків у разі відмови сплатити неправомірну вигоду ОСОБА_5 суду не надав.

Зі звукозапису розмови ОСОБА_5 і ОСОБА_1 від 21.10.2014 убачається, що ОСОБА_1 на відмову ОСОБА_5 сплатити їй обумовлену суму грошей, відповіла, що в такому разі напише у висновках те, що «там поросло» і не висловлювала погроз стосовно того, що у випадку відмови передати неправомірну вигоду висновки експертиз будуть незадовільними.

Зі змісту розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_1 24.10.2014 також не вбачається висловлювання ОСОБА_1 погроз настання несприятливих наслідків для потерпілого у випадку відмови передати неправомірну вигоду.

Отже, доказів того, що ОСОБА_1 висловлювала погрози настання для ОСОБА_5 та ТОВ «МК Ріал» негативних наслідків у разі відмови сплатити неправомірну вигоду, матеріали кримінального провадження не містять.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014) суд вважає доведеною.

При цьому суд критично оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що одержані нею від ОСОБА_5 грошові кошти не є неправомірною вигодою, а є компенсацією понесених нею витрат на бензин та знос автомобіля у звязку з доставкою документації щодо проведення експертних досліджень продукції ТОВ «МК Ріал», оскільки вони повністю спростовуються сукупністю доказів, які були досліджені під час судового розгляду, у тому числі показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_10, змістом розмов між ОСОБА_5 і ОСОБА_1 від 21.10.2014 та від 24.10.2014.

Так, зі змісту розмови ОСОБА_5 і ОСОБА_1 24.10.2014 при передачі неправомірної вигоди убачається наступне: «ОСОБА_1: - Разговор був про 100 доларів. Ти приїхав від його імені, ну давайте поки ми начнем, розкрутимся, це був 11 год, сейчас у нас 14 заканчується. Вже трошки врємєні хватило розкрутиться. Я ж добросовісно не повишала розцєнкі. Увелічілось колічество матеріала, увєлічілось колічество бактерій. Я ні разу вас ніде не підставила, не підвела. Не навела на вас ні прокуратуру, ні обласну службу, ні СБУ, що у вас там робиться. Я за ці 700 гривень отрабативала їх, даже частічно рискуя сама. Тепер я кажу - все подорожало. І мої услуги подорожали на 200 гривень».

Зі змісту розмови ОСОБА_5 і ОСОБА_1 21.10.2014 убачається наступне: «ОСОБА_1: - Ти думаєш, моя дитина живе на його 700 гривень? Мене зараз КРУ перевіряє, їх надо каждий день кормить, тисячами деньги давать. У мене начальників куча в Харькові, їх надо з днем рождєнія поздравлять. Еслі я і прошу цей мінімум, то стидно за цю тему було пререкаться… ОСОБА_10, вообще безплатно я должна закривать глаза?»

Зміст вказаних розмов підтверджує показання ОСОБА_5 про те, що неправомірна вигода була передана ОСОБА_1 саме для одержання задовільних для ТОВ«МК Ріал» висновків експертиз зразків продукції.

Таким чином, зібраними по справі доказами спростовується версія ОСОБА_1 про те, що одержані від ОСОБА_5 кошти в сумі 900 грн. є компенсацією за надання нею «курєрських» послуг з доставки документації щодо експертних досліджень продукції ТОВ «МК Ріал».

Оцінюючи доводи сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Щодо порушень слідчим порядку проведення огляду місця події 24.10.2014, оскільки фактично було проведено обшук ОСОБА_1 та її затримання, суд зазначає наступне.

Як убачається з протоколу огляду місця події від 24.10.2014 (т. 1 кримінального провадження, а.с. 43, 44), хід огляду зафіксовано за допомогою відеозапису, переглядом якого під час судового розгляду встановлено, що слідчим розяснено ОСОБА_1 її права під час проведення огляду, огляд проведено у присутності понятих, ОСОБА_1 добровільно видала наявні у неї грошові кошти в загальній сумі 900 грн.

Посилання сторони захисту на те, що статтею 237 КПК України передбачено вичерпний перелік видів огляду - огляд місцевості, приміщення, речей і документів, є безпідставними, оскільки частиною 3 статті 214 КПК України передбачено також проведення огляду місця події.

Доводи відносно того, що слідчим фактично проведено обшук ОСОБА_1, спростовуються змістом протоколу огляду місця події та відеозаписом вказаної слідчої дії, з яких убачається, що обшук ОСОБА_1 слідчим не проводився, а проведено саме огляд місця події, в ході якого ОСОБА_1 добровільно видала одержані від ОСОБА_5 грошові кошти.

Також з досліджених матеріалів справи не вбачається проведення слідчим затримання ОСОБА_1 під час огляду місця події, оскільки ОСОБА_1 брала участь у проведенні вказаної слідчої дії добровільно.

Щодо участі у проведенні огляду сумки ОСОБА_1 особи, яка не була внесена до протоколу, суд зазначає, що речові докази, якими сторона обвинувачення доводить вину ОСОБА_1, під час огляду сумки вилучені не були, у звязку з чим вказані доводи захисту не мають правового значення для вирішення справи.

Посилання сторони захисту на те, що відносно ОСОБА_1 здійснювався психологічний тиск з боку слідчого та учасників огляду місця події, спростовується змістом відеозапису вказаної слідчої дії, з якого вбачається, що спілкування з ОСОБА_1 здійснювалось коректно, у присутності понятих, без застосування заходів психологічного впливу.

Доводи про незаконність відібрання біологічних зразків під час огляду місця події без наявності ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки під час огляду місця події біологічні зразки у ОСОБА_1 не відбирались, а здійснювалось взяття змивів з рук і кишень, що не є відібранням біологічних зразків.

Доводи стосовно того, що ОСОБА_1 не є субєктом інкримінованого злочину, оскільки на момент отримання грошей від ОСОБА_5 перебувала на лікарняному, є безпідставними, оскільки на той момент вона обіймала посаду директора Валківської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини, була посадовою особою і, відповідно, субєктом злочину, передбаченого статтею 368 КК України.

Стосовно посилань про те, що із заявою про вчинення злочину ОСОБА_5 звернувся до слідчого 23.10.2014, а відомості про злочин внесено в ЄРДР 22.10.2014, що свідчить про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з дослідженими у ході судового розгляду доказами, 22.10.2014 слідчим внесено до ЄРДР відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, які містились у матеріалах, що надійшли з УСБ України в Харківській області. Такими матеріалами, зокрема, є рапорт від 22.10.2014 ст. о/у УСБУ в Харківській області ОСОБА_10 про отримання даних щодо протиправної діяльності директора Валківської МДЛВМ ОСОБА_1, яка створює умови для вимагання неправомірної вигоди за отримання експертного висновку на вироблену ТОВ «МК Ріал» продукцію.

Отже, доводи сторони захисту про незаконне внесення відомостей до ЄРДР до звернення ОСОБА_5 із заявою свого підтвердження не знайшли.

Щодо внесення до ЄРДР неповних відомостей стосовно злочину, а саме, не зазначення повних анкетних даних потерпілого або заявника, то як убачається з витягу від 22.10.2014 про реєстрацію відомостей в ЄРДР, підставою для реєстрації відомостей стали матеріали правоохоронних органів, а не заява фізичної особи, тобто на момент внесення даних до ЄРДР заявник (потерпілий) був відсутній. Не зазначення у фабулі злочину повних анкетних даних особи, у якої вимагається неправомірна вигода, на думку суду, не суперечить приписам статті 214 КПК України, яка не містить обовязкових вимог до викладення фабули кримінального правопорушення.

Стосовно доводів сторони захисту про те, що після вилучення у ході огляду місця події грошових коштів у сумі 900 грн. слідчий не звертався до суду із клопотанням про накладення арешту на вказані гроші, що свідчить про нелегітимність походження вилучених грошей, суд зазначає, що підстави для арешту майна станом на 24.10.2014 регулювались статтею 170 КПК України (в редакції на час вилучення грошей), частиною 1 якої визначалось, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Отже, редакція вказаної норми, яка діяла на момент вилучення грошей у ОСОБА_1, передбачала можливість накладення арешту лише на майно, що належить підозрюваному, обвинуваченому або особі, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану їх діяннями, а також юридичній особі.

Правильність вказаного висновку підтверджується новою редакцією частини 1 статті 170 КПК України (в редакції Закону № 769-VIII від 10.11.2015), якою передбачено інші правила накладення арешту на майно, а саме, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Оскільки матеріалами кримінальної справи підтверджено, що вилучені у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 900 грн. належали УСБУ в Харківській області та були спеціально передані обвинуваченій в якості предмета неправомірної вигоди у процесі документування її протиправної діяльності, правові підстави для накладення арешту на вказані кошти відповідно до редакції статті 170 КПК України, чинної на той час, були відсутні.

Щодо наявності з боку правоохоронних органів провокації вчинення злочину з боку ОСОБА_1 суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 05 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» зазначено, що використання спеціальних слідчих методів, зокрема негласних заходів, саме по собі не може порушити право на справедливий судовий розгляд справи. Проте у звязку з тим, що при здійсненні цих заходів виникає ризик підбурювання з боку поліції, межі їх застосування мають бути чітко визначені.

Крім того, якщо діяльність негласних агентів усе ж можлива за наявності чітких обмежень та гарантій від зловживань, використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції, не можна виправдати суспільним інтересом, оскільки в такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи.

Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на субєкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

З приводу наведеного суд зазначає, що під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_5 діяв за вказівкою правоохоронних органів з метою штучного створення умов для одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди і притягнення її у звязку з цим до кримінальної відповідальності.

Як пояснив ОСОБА_5, він вирішив звернутися до правоохоронних органів після того, як ОСОБА_1 попросила сплатити певну суму коштів для одержання задовільних для ТОВ «МК Ріал» висновків експертиз зразків продукції, оскільки вважав такі вимоги незаконними. Зазначені свідчення ОСОБА_5 у повній мірі підтверджені зібраними у справі доказами і не спростовані стороною захисту.

Щодо доводів про відсутність доказів надання апеляційним судом у встановленому порядку дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що ставить під сумнів їх допустимість в якості доказів, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 5.1. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дії та використання їх результатів у кримінальному провадженні, постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню.

Згідно з п. 5.9. вказаної Інструкції, після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.

Отже, постанова про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії підлягають засекречуванню, у звязку з чим не можуть бути долучені до матеріалів кримінального провадження.

Водночас у матеріалах провадження є супровідний лист прокурора відділу 21/2 прокуратури Харківської області ОСОБА_15 від 18.12.2014 про направлення на адресу слідчого СУ ГУМВС України в Харківські області Цапа М.Ю. для використання в якості доказів по вказаному кримінальному провадженню розсекречених матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі протоколів № 7980 та № 7979.

Вказане підтверджує дотримання органом досудового розслідування встановленого законом порядку розсекречування матеріалів за наслідками проведених негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні.

Щодо відсутності доказів того, що передані ОСОБА_5 ОСОБА_1 грошові кошти дійсно належали Управлінню СБУ в Харківській області, а також щодо відсутності доказів того, що поняті ОСОБА_14 і ОСОБА_18 дійсно перебували у приміщенні УСБУ в Харківській області 24.10.2014, коли було складено протокол помітки грошових коштів, що може свідчити про фальсифікацію, суд зазначає наступне.

Згідно з Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 24.10.2014, передані ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 900 грн. належать Управлінню СБ України в Харківській області.

Факт передачі грошей для вручення ОСОБА_1 в УСБУ в Харківській області підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які були понятими при цій слідчій дії.

Крім того, листом від 29.12.2015 на запит суду УСБУ в Харківській області підтвердило, що в рамках даного кримінального провадження здійснювалось фінансування за бюджетною програмою 6521200 «Забезпечення заходів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією Служби безпеки України».

Таким чином, доводи сторони захисту про відсутність підтвердження походження грошових коштів спростовуються матеріалами справи.

Щодо відсутності підтвердження того, що поняті ОСОБА_9 і ОСОБА_14 дійсно перебували у приміщенні УСБУ в Харківській області, то вказані посилання судом до уваги не беруться, оскільки факт участі вказаних осіб у проведенні огляду і вручення грошових купюр підтверджено відповідним протоколом, а також показаннями ОСОБА_9, ОСОБА_14 та ОСОБА_10 в якості свідків у судовому засіданні.

Посилання на те, що неповідомлення обвинуваченої ОСОБА_1 в порідку ст. 253 КПК України про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якими були обмежені її конституційні права, свідчить про незаконність вказаних слідчих (розшукових) дій, судом до уваги не беруться, оскільки порушення органом досудового слідства порядку повідомлення особи про здійснення стосовно неї негласних слідчих (розшукових) дій не свідчить про незаконність проведення таких дій і недопустимість одержаних внаслідок цих дій доказів.

Щодо відсутності у протоколах про результати контролю за вчиненням злочину відомостей про місце та час його складання, а в протоколах про результати проведення негласної слідчої дії аудіо-, відеоконтроль особи часу їх складання, суд зазначає, що вказані невідповідності протоколів вимогам статті 104 КПК України є несуттєвими і не свідчать про незаконність одержаних внаслідок цих процесуальних дій доказів.

Посилання на те, що надані прокурором у судовому засіданні картки памяті не відкривались стороні захисту під час досудового слідства, спростовуються змістом Протоколу про надання доступу підозрюваному та його захиснику до матеріалів досудового розслідування від 22.12.2014, з якого убачається, що ОСОБА_1 та її захисник ОСОБА_2 ознайомились з матеріалами кримінальної справи, у тому числі матеріалами аудіо- та відеозапису, у повному обсязі.

Відсутність на картках памяті, наданих суду, індивідуальних номерів, на думку суду, не має суттєвого значення для справи і не свідчить про недопустимість вказаних обєктів в якості носіїв доказової інформації.

Зауваження про те, що апаратура, на якій було виконано запис, суду не надавалась, до уваги не беруться через відсутність технічної можливості і потреби у наданні суду такої апаратури.

Інші доводи сторони захисту висновку суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014),не спростовують.

Обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що вона не судима, незаміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом третьої групи.

При призначенні покарання обвинуваченій суд, керуючись вимогами статті 65 КК України, поряд із наведеними вище даними про її особу, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченої до скоєного.

З урахуванням вищезазначених обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових правопорушень буде покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.368 КК України з позбавленням права обіймати посади, повязані з наданням державних послуг у сфері ветеринарної медицини, та зі спеціальною конфіскацією коштів, одержаних в якості неправомірної вигоди.

Враховуючи, що обвинувачена раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, є інвалідом 3 групи, має на утриманні неповнолітню дитину, беручи до уваги, що стаття 75 КК України в редакції на момент вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину не містила заборони на звільнення від покарання з випробуванням щодо корупційних злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без відбування покарання, у звязку з чим до неї може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати на проведення судових експертиз відповідно до частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Враховуючи визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, санкція якої не передбачає конфіскації майна, арешт на майно обвинуваченої, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2014, підлягає скасуванню.

Обраний стосовно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 368-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 КК України (в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014) та призначити покарання у вигляді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з наданням державних послуг у сфері ветеринарної медицини, строком на один рік та зі спеціальною конфіскацією грошових коштів, одержаних в якості неправомірної вигоди.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обраний стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Застосувати спеціальну конфіскацію грошових коштів у сумі девятсот гривень, одержаних ОСОБА_1 у якості неправомірної вигоди (купюра номіналом пятсот гривень номер ВИ 9561820, купюра номіналом двісті гривень номер КН 1629744, купюра номіналом двісті гривень номер АЄ 7832595).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судові витрати на проведення судово-хімічної експертизи № 172 від 14.11.2014 в сумі 1108,80 грн. (одна тисяча сто вісім грн. 80 коп.) та судово-технічної експертизи документів № 409 від 21.11.2014 у сумі 393,12 грн. (триста девяносто три грн. 12 коп.) за реквізитами: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку - УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, стягувач держава.

Речові докази:

- мобільний телефон LG, в якому знаходиться стартовий пакет МТС 050-969-05-64, переданий на зберігання ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили повернути останній;

- шість полімерних пакетів, в яких знаходяться ватні тампони зі змивами, контрольний ватний тампон, зразок препарату «Світлячок-М», які перебувають на зберіганні в СУ ГУМВС України в Харківській області, після набрання вироком законної сили знищити;

- відеокасета «Panasoniс», лазерний диск VIDEX, аудіокасета «MAXELL», реєстраційний номер 1577, лазерний диск «VIDEX», з інв. №1577/ГВ «К», оптичний носій інформації диск марки «VIDEX», з інв. №1575/ГВ «К», карта памяті micro SD з інв. №1578, карта памяті micro SD з інв. №1579, карта пам'яті micro SD з інв. № 1580 - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Арешт на належне ОСОБА_1 на праві власності домоволодіння за адресою: Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. 19-го Партзїзду, 6, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року, скасувати.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.М. Савченко