Ухвала суду № 55752281, 10.02.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/2549/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/66/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2015 року та на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", треті особи: Реєстраційна служба Охтирського міськрайонного управління юстиції,

про визнання недійсним договору оренди, витребування майна, скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено .

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 367/14 від 15 червня 2014 року про передачу ОСОБА_3 у оренду ПрАТ "Райз-Максимко" земельної ділянки площею 3,302 га (кадастровий номер 5920380800:01:001:0496) строком на 10 років, зареєстрований 24 жовтня 2014 року Реєстраційною службою Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області за №7454083.

Стягнуто з ПрАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_4" в особі Хухрянської філії на користь ОСОБА_3 судові витрати на загальну суму 2543,60 грн.

Додатковим рішенням від 20 листопада 2015 року стягнуто з ПрАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_4" в особі Хухрянської філії на користь ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 1500 грн.

В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

На підставі рішення Охтирської районної державіної адміністрації № 100 від 22 березня 2002 року ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку (пай) площею 3.55 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області. Виданий ОСОБА_3 Державний акт на право приватної власності на землю зареєстрований за № 1004 (а.с.119-120).

12 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ "Науково-виробниче підприємство Райз-Агро" в особі Хухрянської філії був укладений договір оренди названої земельної ділянки загальною площею 3,3082 га, строк дії якого закінчувався в кінці 2013 року.

Відповідно до п. 8 вищевказаного договору від 12.08.2008 р., договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавцю про намір продовжити його дію (а.с.150-154).

В липні 2015 року позивачка вперше (про що свідчить супровідний лист, долучений до матеріалів справи в останньому судовому засіданні суду апеляційної інстанції) отримала від ПАТ "Райз-Максимко" поштою оригінал договору оренди землі № 367/14 від 15 червня 2014 року. Потім їй були надані оригінали акту приймання-передачі земельної ділянки від 15 червня 2014 року та Акту визначення меж земельної ділянки в натурі, копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24 жовтня 2014 року (а.с.15-16, 17, 18).

Зі змісту договору оренди землі від 15 червня 2014 року № 367/14 вбачається, що ОСОБА_3 передала в оренду ПрАТ "ОСОБА_1 ОСОБА_4" в особі Хухрянської філії земельну ділянку, що розташована на території Бугруватської сільської ради Охтирського району Сумської області загальною площею 3,3082 га, договір укладено на 10 років (а.с.15-16).

Як на підставу для визнання договору оренди землі від 15 червня 2014 року № 367/14 недійсним, позивачка посилалась на те, що названий договір оренди земельної ділянки вона ніколи не підписувала і завчасно повідомила відповідача про відсутність у неї наміру на його укладення, про існування договору вона вперше дізналась після отримання вищевказаних документів в липні 2015 року.

Задовольняючи позов та визнаючи договір оренди землі недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_3 не надавала своєї згоди на укладання договору оренди землі від 15 червня 2014 року та не ставила свій підпис у цьому договорі, а підпис ОСОБА_3 підроблений іншою особою.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги про протилежне не можна визнати обґрунтованими. При цьому виходить з наступного.

З пояснень представника ОСОБА_3 вбачається, що позивачка не заперечує того факту, що попередній договір оренди землі - 2008 року підписувався не нею, а за її дорученням іншою особою; за її дорученням інші особи отримували орендну плату за названим договором 2008 року.

Проте, позивачка наполягає на тому, що вона не підписувала спірний договір оренди землі від 15 червня 2014 року, не могла фізично цього зробити, оскільки вже багато років як вона осліпла, а після різкого погіршення стану здоровя у 2010 році без сторонньої допомоги не має можливості вийти ні зі своєї кімнати, ні з будинку. Крім того, позивачка наполягає на тому, що нікого не уповноважувала у 2014 році підписувати спірний договір.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції представник відповідача не зміг надати відповідь на питання про те, за яких обставин був укладений спірний договір, а саме, у якому населеному пункті, у якому приміщенні та хто був присутній при підписанні спірного договору.

В апеляційній скарзі представник ПАТ "Райз-Максимко" як на підтвердження укладення позивачкою спірного договору оренди від 15 червня 2014 року посилається на те, що, начебто, позивачка отримала орендну плату за 2014 рік. При цьому додає до апеляційної скарги накладну № 205 від 17 квітня 2014 року ( ас.163).

Проте колегія суддів вважає, що зазначена накладна № 205 не є належним доказом отримання позивачкою орендної плати за 2014 рік з наступних підстав .

По-перше. Якщо по накладній № 205 від 17 квітня 2014 року дійсно видавались матеріальні цінності у вигляді 500 кг пшениці та 500 кг кукурудзи, то у цьому документі повинен стояти підпис особи, яка отримала ці матеріальні цінності. Проте такий підпис відсутній. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції представнику ПАТ "Райз-Максимко" було запропоновано надати письмові докази про особу, яка отримала названі матеріальні цінності, а також докази про те, що за їх отримання ця особа розписалась. Такі докази суду не були надані.

По-друге. Судом апеляційної інстанції за клопотанням представника ПАТ "Райз-Максимко" були допитані два свідка :

- ОСОБА_5 - у 2014 році працювала заст. головного бухгалтера, яка пояснила, що у 2014 році орендна плата була видана біля 2000 чоловік; у бухгалтерії відсутні відомості про особу, якій була видана накладна №205 для отримання вказаних у накладній матеріальних цінностей ;

- ОСОБА_4 - у 2014 році працював зав. складом Хухрянської філії ПАТ "Райз-Максимко", який пояснив, що він видає матеріальні цінності тій людині, яка прийшла до нього з накладною, при цьому він не перевіряє документи цієї особи та не цікавиться її прізвищем; ніяких відомостей про особу, яка отримує матеріальні цінності, у нього не залишається, ця особа не розписується за отримання матеріальних цінностей. Ні ОСОБА_3, ні її доньку він не знає, хто отримав матеріальні цінності по накладній №205 він не знає.

По-третє. Виглядають переконливими доводи представника ОСОБА_3 про те, що у квітні 2014 року неможливо було видавати орендну плату за договором від 15 червня 2014 року, тобто за договором, якого у квітні 2014 року ще не існувало.

По-четверте. В останньому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ПАТ "Райз-Максимко" пояснив, що орендну плату за 2014 рік за накладною № 205, начебто, отримала донька позивачки.

За таких обставин колегія суддів вважає, що є безпідставними доводи апеляційної скарги про отримання позивачкою орендної плати за 2014 рік, тобто за оспорюваним договором оренди від 15.06.2014 р., оскільки на підтвердження цих доводів належних доказів суду не було надано. Більше того, з пояснень представника відповідача вбачається, що позивачка цю орендну плату дійсно не отримувала, а отримала її інша особа, проте суду не були надані докази, які б свідчили про те, що ця особа мала певні повноваження від позивачки на отримання цієї орендної плати .

В той же час позивачка надала суду ряд доказів, які у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість її позову. Зокрема.

З довідки, виданої лікарем поліклініки КЗ "Охтирська центральна районна лікарня", вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1996 року знаходиться на "Д" обліку у офтальмолога. З 2000 року є практично сліпою людиною, їй встановлений діагноз "абсолютна глаукома ІУВ обох очей, майже повна вікова катаракта обох очей (практична сліпота на обидва ока) ( ас.19, 20-21).

Крім того, встановлено, що 15 вересня 2014 року позивачка надіслала рекомендованим листом керівнику ПАТ "Райз-Максимко" заяву, у якій повідомила про те, "що не має наміру продовжувати здавати в оренду належну їй земельну ділянку, а буде обробляти землю самостійно, що вона не погоджує будь-який дій з належною їй земельною ділянкою, в тому числі не погоджує будь-яку обробку землі, не погоджує посів будь-яких культур". Проте звернення позивачки було залишено відповідачем без відповіді (а.с.96).

19 жовтня 2014 року позивачка надіслала рекомендованим листом голові Бугруватської сільської ради заяву, у якій також повідомила про те, "що не має наміру продовжувати здавати в оренду належну їй земельну ділянку, а буде обробляти землю самостійно", а також просили повідомити про це ПАТ "Райз-Максимко" і т.і. ( ас. 93).

27 жовтня 2014 року позивачка надіслала рекомендовані листи аналогічного змісту Охтирському міськрайонному прокурору та Охтирській районній державній адміністрації ( ас. 92, 94).

11 грудня 2014 року позивачка знову надіслала рекомендованим листом керівнику ПАТ "Райз-Максимко" заяву, у якій повторно повідомила про те, "що не має наміру в подальшому здавати в оренду товариству належну їй земельну ділянку" ( ас. 95) .

На підтвердження відправлення названої кореспонденції представник позивачки надав у судовому засіданні суду апеляційної інстанції оригінали поштових квитанцій, ксерокопії яких знаходяться на ас. 96, зворот.

На підтвердження своїх доводів про те, що вона не підписувала спірний договір, позивачка надала суду висновок експертного почеркознавчого дослідження № 899 від 13.08.2015 р., відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_3 у договорі оренди землі №367/14 від 15 червня 2014 року на 2 арк., що розташований у графі "Орендодавець", рядку "підпис"___/ОСОБА_3М./, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису (а.с.24-26).

Згідно з довідкою Бугруватської сільської ради № 656 від 02 листопада 2015 року ОСОБА_3 не зверталась до Бугруватської сільської ради з приводу надання довіреності іншій особі на укладення договорів оренди земельної ділянки та отримання орендної плати (а.с.102).

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ПАТ "Райз-Максимко", які стосуються оцінки висновку експертного почеркознавчого дослідження № 899 від 13.08.2015 р. При цьому керується наступним.

Статтею 10 ЦПК України передбачається, що 1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України 1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 2. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України 1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд апеляційної інстанції розяснював представнику ПАТ "Райз-Максимко" його право заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою спростування наданих позивачкою доказів, проте представник відповідача заявив, що такого клопотання заявляти не буде.

Частиною 1 ст.143 ЦПК передбачається, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи до уваги, що сторони не заявили клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції вірно виходив з того, що названий висновок експертного почеркознавчого дослідження № 899 слід оцінювати як один із письмових доказів у справі, який узгоджується з іншими, наданими позивачкою, доказами та фактичними обставинами, встановленими під час розгляду справи.

Таким чином колегія суддів вважає, що з урахуванням висновку експертного почеркознавчого дослідження № 899 про те, що позивачка не підписувала спірний договір, з урахування даних про стан її здоровя, а також з урахуванням вчинених за її дорученням дій, повязаних з надісланням листів, у яких вона повідомляла відповідача про відсутність у неї наміру у подальшому укладати з відповідачем договір оренди землі, - суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про доведеність позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у справі є юридична особа -ПАТ "Райз-Максимко", а її інтереси у судових засіданнях представляв ОСОБА_6 за довіреністю, виданою генеральним директором товариства (ас. 39, 211). Доводи апеляційної скарги про те, що стороною у справі була Хухрянська філія, яка не є юридичною особою, - суперечать матеріалам справи.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати, пов'язані із залученням спеціалістів.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачка надала квитанцію, з якої вбачається, що за надання спеціалістом висновку експертного почеркознавчого дослідження № 899 вона сплатила Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту ім. Засл. проф. ОСОБА_7 1500 грн. ( ас.23).

За таких обставин та з урахуванням положень ст. 88 ЦПК у суду першої інстанції були підстави для задоволення клопотання позивачки про стягнення на її користь зазначених 1500 грн. її витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були повно та всебічно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 листопада 2015 року та додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від20 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -