Постанова № 557490, 06.04.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2007 р. 09:45 Справа № АС-42/92-07

вх. № 1704/1-42

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.

представників сторін :

позивача - Павленко Д.М. (дов.)

відповідача - Корольова В.Є. (дов.), Білецька Т.Б. (дов.)

прокурор - Малінка В.Є.

по справі за позовом ДП "Харківський електромеханічний завод" м. Х-в

до Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харків 3-я особа за участю прокурора м.Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач після уточнення позовних вимог просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 01.09.2006 р. № 0001000811/1 і від 03.08.2006 р. № 0001000811/0, у частині визначення податкового зобов'язання у сумі 501562, грн. і застосування штрафної санкції у сумі 25078,1 грн., а також повідомлення-рішення від 17.11.06р. №0001000811/2 та від 27.01.07р. №0001000811/3 повністю, як такі, що суперечать чинному законодавству та дійсним обставинам справи.

Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 20.07.06р. було складено акт №1237/400/05405575 про результати проведення перевірки податкової декларації про прибуток, на підставі висновків якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001000811/0, яким визначено позивачу суму основного податкового зобов*язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 501562,0грн. та 275859,10грн. штрафних санкцій.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку вказане рішення, та за результатами розгляду скарги було частково скасовано штрафні санкції у розмірі 250781,0грн. та винесені спірні рішення.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що згідно ст. 6 Закона України „Про оподаткування прибутку підприємств" сума від'ємного значення об'єкту оподаткування підлягає включенню до складу валових витрат першого кварталу наступного року.

У відповідності з припасами норм ст. З Закона України „Про оподаткування прибутку підприємств" об'єкт оподаткування визначається, як зменшена сума скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань (прибуток).

Виходячи з вищенаведеного збитки 2004 р. в сумі 2018 тис. грн. в 2005 р. були включені до складу валових витрат і перекриті на протязі 2005 р. валовими доходами 2005 р., які склали 47203,5 тис. грн.

Оскільки відповідно до приписів п.п. 5.2.1 і п.п. 5.2.7. п. 5.2. ст. 5 Закона України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, і послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

- суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання, - витрати минулих періодів, які включаються до складу валових витрат поточного періоду перекриваються валовими доходами поточного періоду, а від'ємне значення об'єкту оподаткування 2005 р. в сумі 2379,5 тис. грн. утворено за рахунок валових витрат 2005 р. і не включає до свого складу від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток минулого періоду (збиток 2004 р.).

Це підтверджується структурою декларації на прибуток, згідно якої від'ємне значення об'єкту оподаткування минулого періоду в сумі 2018 тис. грн. включено до складу валових витрат 2005 р. (стр. 4.9. декларації).

Також позивач вказує на те, що при визначенні суми податкового забов'язання з податку на прибуток за І квартал 2006 р. ДП „ХЕМЗ" керувалось нормою, яка є спеціальною для визначення об'єкту оподаткування. Щодо посилання відповідача на Закон України „Про державний бюджет України на 2006 р.", слід зазначити, що цей закон не є законом про оподаткування і у відповідності зі ст. 1, ч. 2 ст. 7 ЗУ „Про систему оподаткування" не може змінювати механізм справляння і сплати податків встановлених законом (ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств") без внесення змін до цього закону, тому відповідач неправомірно провів спірні донарахування податкових зобов*язань.

Відповідач в обгрунтування своїх заперечень по суті позову вказує на те, що законодавство України про оподаткування, серед всього іншого, визначає і порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних періодів. Так, п.6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334 із змінами та доповненнями (надалі Закон № 334) встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового періоду має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

В подальшому розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".

Встановлюючи наведену норму, законодавець розглядав наступну ситуацію:

Якщо на початок року підприємство мало від'ємне значення об"єкта оподаткування, то виходячи із результатів його діяльності за рік; прибуток отриманий таким підприємством може мати або від'ємне або позитивне значення об'єкта оподаткування.

Так, якщо протягом року стан роботи такого підприємства покращиться і воно почне отримувати прибуток, то розмір оподатковуваного прибутку перекриє розмір від'ємного значення і на кінець року таке підприємство може отримувати прибуток.

Уразі ж, якщо підприємство буде мати лише тільки збитки, то і на кінець року таке підприємство буде мати від'ємне значення, яке буде складатись з суми від'ємного значення за попередній та звітний періоди.

В той же час, статтею 86 Закону України "Про державній бюджет України на 2006 рік" від 12.05.2005 р. № 3235-ІУ із змінами та доповненнями-надалі Закон № 3235) встановлено, що у 2006 році сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що рахувалася станом на 1 січня 2005 року і не була погашена протягом 2005 року, не підлягає протягом 2006 року врахуванню у складі валових витрат платника податку.

Тобто, якщо на 1 січня 2006 року підприємство мало від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2004 рік та яке не було погашено податковим зобов'язанням протягом 2005 року, то сума таких збитків не підлягає включенню до складу валових витрат у І кварталі 2006 року.

Позивач є збитковим підприємством, тому при складанні декларацій з податку на прибуток керувався положеннями п.6.1 ст. 6 Закону № 334 і в декларації з податку за 2004 рік відображав від'ємне значення об'єкта оподаткування (ряд.04.9 декларації) у розмірі 2 018,7 тис. грн.

За 2005 рік стан господарської діяльності ДП "ХЕМЗ" не покращився, підприємство залишалося збитковим. В податковій Декларації за 2005 рік було ним було відображене від'ємне значення об'єкта оподаткування у розмірі 2 379,5 тис.грн.

Визначаючи показники своєї діяльності за І кв. 2006 року підприємство самостійно задекларувало у рядку 04.9 декларації від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 2 379,5 тис. грн., тобто з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування 2004 та 2005 років.

Такі дії Позивача суперечать положенням ст.86 Закону №3235 та призвели до заниження оподатковуваного прибутку на 2018,7 тис. грн.

Тобто, якщо б ДП "ХЕМЗ" визначало показники своєї господарської діяльності з урахуванням положень Закону № 3235, то у рядку 04.9 повинно було бути відображене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у розмірі 360,8 тис.грн. (2 379,5 - 2 018.7 тис. грн.), при цьому об'єкт оподаткування мав би позитивний результат у розмірі 2 006,2 тис. грн.

Таким чином, на думку відповідача підприємство позивача занизило оподатковуваний прибуток на 2 006,2 тис.грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні, підприємство позивача за результатами своєї господарської діяльності за 2004 рік отримало збитки в сумі 2018,7 тис. грн., які були перенесені до складу валових витрат за 2005 рік.

В 2005 році підприємство позивача отримало валовий дохід від усіх видів діяльності у розмірі 47203,5 тис. грн., валові витрати склали 48130,7 тис.грн., в т.ч. і 2018,7 тис.грн. від*ємне значення об*єкта оподаткування попереднього податкового року. Згідно декларації позивача з податку на прибуток за 2005 рік від*ємне значення об*єкта оподаткування склало 2379,5 тис.грн. Враховуючи збитки 2004 року в сумі 2018,7 тис.грн., чисті збитки позивача за 2005 рік склали 360,8 тис.грн. Тобто підприємство позивача в 2005 року також пропрацювало збитково, та не перекрило збитки 2004 року. Оскільки позивачем від*ємне значення об*єкта оподаткування за 2005 рік в сумі 2379,5 тис.грн. було включено до складу валових витрат 2006 року, то таким чином і збитки 2004 року в сумі 2018,7 тис.грн. також були перенесені до складу валових витрат 2006 року.

Ст.86 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 12.05.2005 р. № 3235-ІУ із змінами та доповненнями встановлено, '' що у 2006 році сума від"ємного значення об"єкта оподаткування по податку на прибуток, яка враховувалась станом на 1 січня 2005 року та не була погашена протягом 2005 року, не підлягає протягом 2006 року обліку у складі валових витрат платника податку".

П.1 ч.2 ст.92 Конституції України, яка є Основним законом України, і норми якої, є нормами прямої дії, закріплено, що система оподаткування встановлюється виключно законами України. Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, а також права, обов"язки і відповідальність платників визначаються Законом України "Про систему оподаткування'" № 1251 від 25.06.1991 р. із змінами та доповненнями.

У відповідності з приписами ч. 1 ст.17 цього Закону, сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у поряду, встановленому цим Законом, та іншими законами України.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Статтею 8 Конституції встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Закон України "Про державний бюджет України на2006 рік" прийнятий Верховною Радою України, обов'язковий до виконання на всій території України, якщо його норми не скасовані та не визначені в установленому порядку не конституційними.

Таким чином, визначаючи об'єкт оподаткування за 1 кв. 2006 року ДП "ХЕМЗ" повинно було не тільки керуватися п.6.1 ст.6 Закону № 334, а й дотримуватися вимог ст.86 Закону № 3235.

Така позиція підтверджується і судовою практикою, що наведена в постанові Верховного Суду України від 14.11.06р. по справі №21-729 во 06.

Таким чином, у рядку 04.9 декларації ДП «ХЕМЗ» за 1 квартал 2006 року повинно було бути відображено зі знаком «+» від'ємне значення суми рядків 08 та 04.9 декларації за 2005 рік. а саме: 360.8 тис. грн. та значення об"єкту оподаткування по р. 8 декларації 2006,2 тис. грн.

На підставі наведеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 11.04.2007р.

Суддя Яризько В.О.