Ухвала суду № 55748972, 10.02.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 662/1762/15-ц

Номер провадження:22-ц/791/346/16

Головуючий в І інстанції Тимченко О.В.

Категорія Доповідач: Колісниченко А.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоКолісниченка А.Г.,суддів:Вербицької Л.І., Радченка С.В.,секретарСікора О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30.11.2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30.11.2015 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_6 12 810 грн. компенсації моральної шкоди та в дохід держави судовий збір 1218 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що заподіяння моральної шкоди банком як юридичною особою підтверджується лише поясненнями самої позивачки та її сина, та жодним доказом не підтверджено. Пояснення її сина, який є зацікавленою особою є недостатньою підставою для стягнення з банку майже тринадцяти тисяч гривень, в той час як згідно судової практики суди стягують моральну шкоду за наявності підстав, передбачених законом і в сумі не більше 2-5,0 тис. грн.., так як при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України). Крім того, посилання суду на те, що позивачка довідалася про порушення свого права 22.07.2014 року, не відповідає обставинам справи, так як підписана особисто позивачкою позовна заява на суму 60000,00 грн. від 06.11.2007 року підтверджує, що на дату підписання позову, ОСОБА_6 було вже відомо про порушення її права, а саме втрати 60000,00 грн. Так як позовна давність переривається у разі пред'явлення позову і після переривання перебіг позовної давності починається заново, то строк позовної давності закінчився 07.11.2010 року. У зв'язку з чим, Банк просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Руденко В.І., у судовому засіданні в режимі відеоконференції на задоволенні апеляції наполягав, з підстав зазначених у скарзі.

ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_8, у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, які з'явилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно- процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що протягом 2005-2006 року ОСОБА_6 вкладала свої гроші на депозитний рахунок у банківській установі, а саме ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

В період з 11.10.2005 року по 07.12.2006 року працівниками вищезазначеного банку ОСОБА_9 та ОСОБА_10, за попередньою змовою вчининене розкрадання грошей ОСОБА_6 у сумі 56400 грн.

Вищевказані факти встановлені судовим рішенням, а саме, вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012 року із змінами, внесеними ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22.07.2014 року, яким ОСОБА_10 та ОСОБА_9 засуджені за ч.5 ст.191 КК України.

За рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 02.10.2014 року з ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» на користь ОСОБА_6 стягнуто 48 400 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками банку на підставі ст.1172 ЦК України (а.с.8-9).

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та вчиненні вони цією особою.

Таким чином, встановленими у вироку суду, а також у вищезгаданому рішенні суду обставинами підтверджується факт заподіяння працівниками банку шкоди позивачці під час виконання ними трудових обов'язків.

Згідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів:у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_6 зазначає, що тривалий час позбавлена можливості користуватися належними їй значними матеріальними коштами, змушена докладати додаткові зусилля для відновлення свого права, як у кримінальному провадженні при встановленні вини обвинувачених робітників юридичної особи, так і у цивільному провадженні з приводу стягнення належних їй сум, що змінило звичайний спосіб життя та завдало немайнової шкоди.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Оскільки гроші є особливим видом майна, то на спірні правовідносини поширюється дія вищевказаної норми.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного і обґрунтованого висновку про те, що неправомірними діями працівників відповідача позивачці було завдано моральної шкоди, при цьому суд виходив із засад розумності та виваженості, у зв'язку з чим встановив розмір завданої позивачці моральної шкоди у сумі 12 810 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачкою пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вирок суду, який набрав законну силу 22.07.2014 року з якого ОСОБА_6 достеменно довідалася, що шкода їй не відшкодована.

Посилання апелянта на те, що моральну шкоду має відшкодовувати безпосередньо особа, яка здійснила викрадення коштів позивачки, а не банк колегія суддів відхиляє, оскільки у ч.1 ст.1172 ЦК України йдеться саме про обов'язок юридичної особи відшкодувати шкоду (як майнову так і не майнову), яку заподіяно її працівником при виконання своїх трудових обов'язків. При цьому колегія наголошує на тому, що вина банку, у даному випадку полягає у неналежному підборі персоналу, який здійснював операції із коштами населення, а також неналежному контролі за його роботою, що зробило можливим вчинення злочину з використанням працівниками своїх посадових обов'язків.

Відхиляються також і доводи апелянта про недоведеність як факту так і розміру моральної шкоди, оскільки сама по собі ситуація із викраденням належних позивачці коштів працівниками банку, неможливість протягом тривалого часу скористатись цими коштами, необхідність відволікатись від звичайних справ на участь у численних судових засіданнях, спочатку у порядку кримінального судочинства, а згодом і у порядку цивільного судочинства, на думку колегії суддів є достатнім доказом заподіяння позивачці моральної шкоди. А розмір відшкодування, визначений судом повною мірою відповідає засадам виваженості , справедливості та розумності.

Зважаючи на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, а відтак і для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити, а рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 30.11.2015 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий А.Г.Колісниченко

Судді: Л.І.Вербицька

С.В.Радченко