Рішення № 55748099, 11.02.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/4024/15-ц

Провадження №2/592/285/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

при секретарях: Баришевій А. І. , Мечик Л. В. , Троценко Ю. Ю. ,

за участю позивачки: ОСОБА_1 ,

за участю представників позивачки за договором: адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю відповідачки ОСОБА_4 ,

за участю представника відповідачки за довіреністю: адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які вчинено під впливом насильства, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації та виселення, -

В С Т А Н О В И В :

28.04.2015 року ОСОБА_1 звернулася Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які вчинено під впливом насильства, в якому вона зазначила про те, що згідно до договору дарування житлового будинку, серія та номер 1-1091, виданого 25.12.2002 року від її мами вона отримала житловий будинок з надвірними, господарськими та побутовими будівлями, що розташований в м. Суми, вул. Островського, буд. 30, на приватизованій земельній ділянці, площею 0,0601 га. 12.02.2012 року вона уклала шлюб з громадянином ОСОБА_7. Останній в 2012 році став займатися бізнесом разом з чоловіком ОСОБА_4. Умови, на яких вони розпочали свій бізнес, їй були невідомі. Про них їй ОСОБА_7 не говорив. Потім, десь через два роки, щось у них з веденням бізнесу не склалося. Але що і як їй ОСОБА_7 не повідомляв. А через деякий час ОСОБА_7 виїхав у невідкладних справах до Вірменії. Після цього, чоловік ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_4 та своїми друзями став приїздити до неї: спочатку питав про чоловіка, а потім став вимагати від неї повернення якихось коштів, про які їй нічого не було відомо. Після цього став відкрито погрожувати мені, а також погрожував неприємностями для доньки. Постійно вимагав укласти договір купівлі-продажу належного їй будинку та земельної ділянки в рахунок повернення боргу її чоловіком. Вона довго не погоджувалась з його вимогами, а коли вимоги переросли у погрози по відношенню до неї і дочки, то вона, побоюючись за своє життя та життя своєї доньки, під впливом погроз сімї ОСОБА_4 та його дружків, погодилася з його вимогами і 27.05.2014 року уклала договір купівлі-продажу будинку з надвірними, господарськими та побутовими будівлями, що розташований в м. Суми, вул. Островського, буд. 30, на приватизованій земельній ділянці площею 0,0601 га на користь ОСОБА_4. Вона знаходилася під впливом тяжкої для неї обставини і, погодившись з їхньою пропозицією, а вірніше погрозами, які сприймала як реальні, побоюючись за життя та здоровя своє та доньки, 27.05.2014 року уклала договір купівлі-продажу житлового будинку за вказаною адресою, при цьому не отримала жодної копійки за вказаний будинок та земельну ділянку. Як вказано в самих договорах купівлі-продажу як житлового будинку так і земельної ділянки, 270000 (двісті сімдесят тисяч) гривень 00 копійок були сплачені шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця до підписання цього договору. Тобто до 27.05. 2014 року громадянкою ОСОБА_4 було перераховано на її рахунок вказана сума. Однак вона не отримала жодної копійки ні на який рахунок, так як ОСОБА_4 не перерахувала ніяких коштів, що легко можна встановити. Вона і на той час і зараз не має ніяких рахунків в банках, тому ніяк ОСОБА_4 О не могла б перерахувати кошти за ніби то проданий нею будинок та земельну ділянку. Після укладення вказаного договору, ОСОБА_4 написала розписку, що вона не буде продавати вказаний будинок і при поверненні їм суми вказаних в договорах купівлі-продажу зобовязується розірвати вказаний договір від 27.05.2014 року. Тобто вона підтверджує, що фактично купівлі продажу не було і ніяких коштів вона від ОСОБА_4 не отримала. Вона, крім вказаного житла, іншого не мала і не має, нікуди виїздити не збиралася і не збирається, а тому ніколи не мала такого бажання як продаж вказаного належного їй будинку. Крім того, факт недійсності даних договорів підтверджується тим фактом, що пройшов майже рік після укладання договорів купівлі-продажу, а ОСОБА_4 навіть не намагалася вселитися в даний будинок. Згідно із ст. 231, ч. 1 ст. 216 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного та психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним. У такому випадку кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона отримала на його виконання (двостороння реституція) . Зазначені нею обставини підтверджуються доданими до заяви документами. На підставі викладеного й у відповідності із ст. 16, ч. 1 ст. 216, ст. 231 ЦК України, керуючись ч. 1 ст. 88 ЦПК України, вона просила: 1. Визнати недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку з надвірними, господарськими та побутовими будівлями, що розташований в м. Суми, вул. Островського, буд. 30, на приватизованій земельній ділянці площею 0,0601 га та самої земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4. 2. Стягнути з Відповідача на її користь судові витрати (вхідний № 13845/15 від 28.04.2015 року) (а. с. 4, 5) .

28.04.2015 року представник позивачки ОСОБА_4 за довіреністю адвокат ОСОБА_5 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_1, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації та виселення, який він в подальшому уточнив та в якому він зазначив про те, що будинок № 30 по вул. Островського в. м. Суми є приватною власністю ОСОБА_4, так як належить їй на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.05.2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , зареєстрований в реєстрі за № 773. Стаття 41 Конституції України гарантує право кожного володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Укладаючи договір купівлі-продажу ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в договорі, а саме: в п. 4.1 інших умов зазначили, що відповідно до Будинкової книги за даною адресою, а саме: м. Суми, вул. Островського, буд. 30, прописана ОСОБА_1, яка зобовязується знятися з реєстраційного обліку та звільнити житловий будинок з надвірними, господарськими та побутовими будівлями для безперешкодного доступу Покупця ОСОБА_4 та передати повязані з експлуатацією житловий будинок з надвірними, господарськими та побутовими будівлями документи до 15.08.2014 року. Покупець ОСОБА_4 в свою чергу зобовязується не відчужувати вищевказаний житловий будинок. Після настання обумовленого терміну, який був вказаний у договорі купівлі-продажу, для виселення ОСОБА_1, а саме: 15.08.2014 року, ОСОБА_4 навідавшись до власного будинку, який придбала, виявила, що в будинку без жодних правових підстав перебуває відповідачка, яка обіцяла виселитися до 15.08.2014 року. Отже, позивачка хоче зазначити, що ОСОБА_1 зареєстрована в даному будинку неправомірно, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу була домовленість про її зняття з реєстрації в обумовлений строк, але відповідачка в свою чергу ніяким чином не додержалась цих умов та і по теперішній час продовжує проживати в даному будинку не знявшись з реєстрації. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном, а згідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про здійснення деяких дій для запобігання такому порушенню. Позивачка неодноразово, усно вимагала звільнити приміщення, оскільки придбаний нею будинок необхідний для проживання їй та її родині, у ОСОБА_4 є бажання вселитися до нього зі своєю сімєю, але вона не може до сих пір цього зробити через те, що відповідачка ОСОБА_1 не бажає звільнити приміщення. Договір найму з відповідачкою ОСОБА_1 не укладався. Відповідачка в будинку зареєстрована, і проживаючи тривалий час в даному будинку, позивачці не відомо чи оплачує ОСОБА_1 комунальні платежів, відповідачка займає приміщення самоправно. Добровільно звільнити приміщення відповідачка не бажає, у звязку з чим ОСОБА_4 змушена звернутися до суду, оскільки своїми діями відповідачка створює позивачці перешкоди в користуванні будинком. Самоправно займаючи будинок, перебуваючи в ньому без достатніх правових підстав, вона перешкоджає власниці будинку ОСОБА_4 та членам її родини користуватися власністю, не бажаючи звільнити будинок на її вимогу. Позивачка вважає, що відповідачка порушуючи норми ЖК України позбавляє власника права користування жилим будинком (квартирою) . Ст. 155 ЖК України передбачає: жилі будинки (квартири) , що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою) , крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Отже, виходячи з вищевикладеного, позивачка звертається до суду за захистом своїх порушених прав та вважає, що ОСОБА_1 у відповідності до законодавства повинна бути знята з реєстрації місця проживання та виселена з даного будинку, оскільки даний будинок на теперішній момент належить на праві власності позивачці ОСОБА_4 . Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 116, 150, 155 ЖК України, він просив: 1. Зобовязати відділ у справах громадянства та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області зняти ОСОБА_1, 04.12.1976 року року народження, з реєстрації за адресою: м. Суми, вул. Островського, буд. 30. 2. Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з належного ОСОБА_4 житлового будинку № 30 по вул. Островського в м. Сумах, без надання іншого жилого приміщення (вхідний № 13856/15 від 28.04.2015 року) (а. с. 64 66, 85 87) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19.06.2015 року були обєднані в одне провадження позовні вимоги по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, які вчинено під впливом насильства, з позовними вимогами по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації та виселення (а. с. 57, 79, 80) .

Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6 надала суду письмові пояснення, в яких вона зазначила про те, що 27.05.2015 року до неї, як до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу, звернулися громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для укладення договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Островського, буд. 30, та земельної при ньому. При цьому ними були надані оригінали правовстановлюючих документів та технічна документація для перевірки та складання проекту договору купівлі-продажу завчасно. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розуміли, що зявились до нотаріальної контори на укладання договорів купівлі-продажу, всі сторони були дієздатні та наміри їх були дійсними та не прихованими (а. с. 155) .

У відкритому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, представники позивачки за договором: адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов підтримали, надали суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили його задовольнити. Проти задоволення позову ОСОБА_4 заперечували.

У відкритому судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4, представник відповідачки за довіреністю: адвокат ОСОБА_5 позов не визнали, надали суду пояснення, аналогічні викладеним в своєму позові. Вони просили відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю. На задоволення свого позову наполягали.

У відкритому судовому засіданні приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6 надала суду пояснення, аналогічні викладеним в письмових поясненнях. При ухваленні рішення покладалася на розсуд суду.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, представників позивачки за договором: адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, представника відповідачки за довіреністю: адвоката ОСОБА_5, приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6, свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

Із змісту договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 27.05.2015 року в м. Суми між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 777, вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, далі іменована Продавець та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, далі іменована Покупець, діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній памяті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства (з урахуванням ст. 6 ЦК України) , то регулюють укладений нами правочин (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину) , уклали цей договір про таке. Продавець продала, а Покупець купила земельну ділянку під номером 30 (тридцять) в місті Суми по вулиці Островського. Продаж земельної ділянки вчинено за 270000 (двісті сімдесят тисячі) гривень 00 копійок, які сплачені шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця, до підписання цього договору. Сторони підтверджують, що цей договір вчинюється за відсутності впливу насильства, тяжкої обставини та обставин, що спонукають вчинити даний договір на вкрай невигідних умовах, він не є фіктивним та удаваним. У сторін відсутні будь-які заперечення щодо кожної з умов договору. Сторони однаково розуміють значення укладеного договору, права та обовязки кожного з них, а також правові наслідки для кожного з них по укладеному договору, про що свідчать особисті підписи на договорі. Договір підписано сторонами у присутності приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6. Особи сторон встановлено, їх дієздатність , а також належність ОСОБА_1 земельної ділянки перевірено (а. с. 6, 75а) .

Із змісту договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 27.05.2015 року в м. Суми між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 773, вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, далі іменована Продавець та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, далі іменована Покупець, діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній памяті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства (з урахуванням ст. 6 ЦК України) , то регулюють укладений нами правочин (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину) , уклали цей договір про таке. За цим договором Продавець зобовязується передати майно у власність Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму. Житловий будинок з надвірними, господарськими та побутовими будівлями належить Продавцю па праві приватної власності та був отриманий нею згідно з Договором дарування житлового будинку, посвідченого завідуючим Другої Сумської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 від 25.12.2002 року за реєстровим № 1-1091. Зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно від 10.01.2003 року за реєстровим № 5570. Продаж житлового будинку з господарськими будівлями за домовленістю сторін вчинюється за 270000 (двісті сімдесят тисяч) гривень 00 копійок, які сплачені шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця, до підписання цього договору. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за проданий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями. Вимоги законодавства щодо змісту й правових наслідків правочину, що укладається сторонами, та змісті ст. 182 ЦК України щодо реєстрації прав на нерухомість, ст. ст. 215 220, 225, 228 236 ЦК України щодо недійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину, ст. ст. 257, 258, 261 ЦК України щодо строків позовної давності, ст. 334 ЦК України щодо моменту набуття права власності за Договором, ст. ст. 655, 657 ЦК України щодо загальних положень про договори про купівлю-продаж, а також правові наслідки приховування дійсності продажної вартості відчужуваного житлового .будинку нотаріусом розяснено сторонам. Ціна продажу, за твердженням сторін, відповідає їх дійсним намірам. Сторони також підтверджують, що цей Договір вчинюється за відсутності впливу насильства, тяжкої обставини та обставин, що спонукають вчинити даний договір на вкрай невигідних умовах, він не є фіктивним та удаваним. У сторін відсутні будь-які заперечення щодо кожної з умов договору. Продавець та Покупець однаково розуміють значення укладеного договору, умови правочину, права, обовязки кожного з цих, а також правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на договорі. Договір підписано сторонами у присутності приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6. Особи сторон встановлено, їх дієздатність , а також належність ОСОБА_1 житлового будинку перевірено (а. с. 7, 67) .

В ч. 1 ст. 4 ЦПК України зазначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Тобто, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 ЦК з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Ст. 16 ЦК України передбачає такий спосіб захисту як відшкодування збитків та відшкодування моральної (немайнової) шкоди. А ст. 231 ЦК України передбачає такий спосіб захисту як відшкодування збитків у подвійному розмірі та відшкодування моральної шкоди, що завдані у звязку з вчиненням правочину.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який полягає, в тому числі, в тому, що суд не має права виходити за межі вимоги сторін (ч. 1 ст. 11 ЦПК України) . Цивільне судочинство не допускає вихід за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав людини. Суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У разі недійсності правочину закон покладає обовязок на кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину (ст. 216 ЦК України) .

Крім того, суд бере до уваги положення п. 6.6. розділу VI. Психологічна експертиза Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 року за № 1/22533.

Аналізуючи встановлені обставини справи, наведені нормативно-правові акти, які врегульовують вказані спірні правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

Отже, що стосується вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлового будинку з надвірними, господарськими та побутовими будівлями, що розташований в м. Суми, вул. Островського, буд. 30, на приватизованій земельній ділянці площею 0,0601 га та самої земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, то оскільки з оскаржуваних договорів (п. 3.2. та п. 4.1. відповідно) вбачається, що договори були вчинені за відсутності впливу насильства, що сторонам було розяснено вимоги законодавства щодо змісту та правових наслідків правочинів, що ними укладаються; що сторони підтвердили, що вони мають повну цивільну дієздатність, їх волевиявлення вільне та відповідає їх внутрішній волі, ці договори не є фіктивними чи удаваними, що вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що в момент укладання цих договорів сторони усвідомлювали значення своїх дій та могли керувати ними, що при укладанні цих договорів сторонами однаково витлумачено їхній зміст, значення слів та понять, а також загально прийняте у відповідній сфері відносин значення термінів; оскільки дані договори були підписані у присутності приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6, яка особи сторін встановила, дієздатність їх перевірила; оскільки позивачка ОСОБА_1 з невідомих суду причин не скористалася своїм правом ініціювання питання щодо призначення судової психологічної експертизи для зясування питань: - чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для позивачки? - якщо так, то чи завдані позивачці страждання (моральна шкода) ? ; - чи спричинені позивачці страждання (моральна шкода) за умов ситуації, що досліджуються у справі? ; - якщо позивачці завдані страждання (моральна шкода) , який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду) , як те передбачено ч. 1 ст. 143 ЦПК України та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень; оскільки факт застосування насильства, на думку суду, є лише припущенням позивачки ОСОБА_1, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях в силу ч. 4 ст. 60 ЦПК України; оскільки позивачка ОСОБА_1 не надала суду переконливих доказів на підтвердження того, що з боку відповідачки ОСОБА_4 або з боку іншої особи було застосовано фізичний чи психічний тиск проти справжньої її волі; оскільки позивачка ОСОБА_1 не довела факт впливу насильства з боку відповідачки ОСОБА_4 чи інших осіб при укладенні спірних угод, відтак суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які вчинено під впливом насильства, слід відмовити повністю.

Отже, що стосується вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, то оскільки ОСОБА_1, як продавець, не виконує обовязки, передбачені п. 3.1. договору купівлі-продажу житлового будинку, а саме: не передала житловий будинок з надвірними, господарськими та побутовими будівлями ОСОБА_4, як покупцю; оскільки ОСОБА_4, як покупець, згідно п. 3.4. договору купівлі-продажу житлового будинку, має право вимагати від ОСОБА_1, як від продавця, передачі житлового будинку з надвірними, господарськими та побутовими будівлями; оскільки ОСОБА_1 на теперішній час фактично самоправно займає спірне жиле приміщення, відтак в цій частині позовні вимоги ОСОБА_4 слід задовольнити на підставі ч. 3 ст. 116 ЖК України.

Отже, що стосується вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації, то оскільки відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, а насправді Управління Державної міграційної служби України в Сумській області не порушувало права ОСОБА_4; оскільки обраний ОСОБА_4 спосіб захисту не відповідає цивільно-правовим засадам; оскільки Управління Державної міграційної служби України в Сумській області в даному випадку діє як субєкт владних повноважень, бо до його компетенції відносяться управлінські функції щодо реєстрації місця проживання осіб; оскільки заявлені ОСОБА_4 вимоги до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, відтак в цій частині позовних вимог ОСОБА_4 слід відмовити, а провадження в цій частині слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які вчинено під впливом насильства, слід відмовити повністю; що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації та виселення, слід задовольнити частково; що ОСОБА_1 слід виселити з належного ОСОБА_4 житлового будинку № 30 по вулиці Островського в місті Суми, без надання іншого жилого приміщення; що в задоволенні інших вимог ОСОБА_4 слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 208, 209, 213 215, 218, 222 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу № 63 ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які вчинено під впливом насильства, відмовити повністю.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації та виселення, задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1 з належного ОСОБА_4 житлового будинку № 30 по вулиці Островського в місті Суми, без надання іншого жилого приміщення.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Сумської області через суд першої інстанції Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков