Постанова № 55736780, 15.02.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/223/16-а

Справа №2-а/243/20/2016

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2015 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

при секретарі Чевела С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Словянська Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Словянського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області, про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду із позовом до Словянського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області, про зобовязання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона працювала на посаді голови Дебальцевського міського суду Донецької області з 19.11.1984року по 25 листопада 2015року. На підставі Постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 року, відповідно до ст.126 Конституції України, у звязку з поданням заяви про відставку була звільнена з посади судді Дебальцевського міського суду Донецької області (наказ № 14-2 від 25.11.2015 року). Зазначила, що перебуває на обліку в Словянському обєднаному УПФУ Донецької області та отримує пенсію за віком. Починаючи з 01 червня 2015 року по 01 грудня 2015 року пенсію вона не отримувала, чим грубо порушилися її конституційні права. На її звернення до відповідача з цього приводу, вона отримала 06.01.2016 року відповідь, згідно якої пенсія їй не виплачувалася на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015року №213-VII. Крім того, в зазначеній відповіді УПФУ сповіщено її про надмірно, на думку відповідача, виплачену їй суму пенсії 8396,74 грн., яка була отримана нею з 01.04.2015 року по 31.05.2015 року, посилаючись на ст.50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідач має намір стягнути з неї в той чи інший спосіб зазначені кошти. Вважає, що позбавлення її з 01.06.2015року по 01.12.2015рік права на отримання раніше призначеної пенсії за віком є звуженням її конституційного права на соціальний захист і порушує її конституційні права.

В судове засідання позивач не зявилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на доводи викладені у адміністративному позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на доводи викладені в запереченні.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, щодо часткового задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що позивач працювала на посаді голови, судді Дебальцевського міського суду Донецької області з 19.11.1984 року по 25 листопада 2015 року. На підставі Постанови Верховної Ради України від 12.11.2015 року, відповідно до ст.. 126 Конституції України, у звязку з поданням заяви про відставку була звільнена з посади судді Дебальцевського міського суду Донецької області (наказ № 14-2 від 25.11.2015 року). З 01.04.2015 року її взято на облік до управління, як особу, яка переміщена з тимчасово окупованої території України.

Позивач отримувала пенсію за віком, яка виплачувалась відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 із змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011року № 3668.

01 квітня 2015 року у звязку з набранням чинності Закону України №213-VII від 02.03.2015року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» виплата пенсії їй була припинена. 09 грудня 2015 року позивач звернулась до відповідача у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» та отримала відповідь від 23.12.2015 року №225/М-01-01-01, з якої вбачається, що 01 квітня 2015року у звязку з набранням чинності Закону України №213-VII від 02.03.2015року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». З 01.04.2015 року її взято на облік до управління, як особу, яка переміщена з тимчасово окупованої території України. В період з 01.04.2015року по 31.05.2015року позивач продовжувала отримувати пенсію працюючи на посаді судді, тому станом на 01.06.2015 року за вказаний період виникла сума переплаченої пенсії, яка склала 8396,74 грн.

Згідно із п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу». Тобто фактично тимчасово, із зазначеної дати і до остаточного законодавчого врегулювання, даний вид пенсії не призначається. Разом з тим, норми Закону України «Про державну службу», які врегульовують порядок призначення пенсії за віком по держслужбі, не були змінені у встановленому законодавством порядку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами. Відповідно до ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працювала позивач, дійсно, давала право на призначення пенсіїу порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 червня 2015 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015року №213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсіїпризначаються відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про державну службу»,щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсіїза цим Законом не призначаються.

Виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, положення п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону №213 від 02.03.2015року стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не відновлення чи перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки ці процедури є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, в тексті вказаного Закону чітко визначено «з 1 червня 2015року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України». При цьому, право на пенсію у позивача виникло ще при призначенні пенсії, отже з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати вказаної пенсії відсутні.

Відповідно до наказу №14-2 від 25 листопада 2015року, ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Дебальцевського міського суду Донецької області на підставі Постанови Верховної Ради України від 12.11.2015року №3184 «Про звільнення суддів». Як вбачається з заперечення відповідача з 26 листопада 2015 року виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 була поновлена. З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком з 01 червня 2015 року по 01 грудня 2015 року та в частині зобов'язання відповідача поновити позивачу виплату раніше призначеної пенсії з 01 червня 2015 року по 01 грудня 2015 року, а отже позовні вимоги повинні бути задоволені частково.

Відповідачем за змістом вимог ст.71 КАС України не надано суду доказів, що ОСОБА_1 не має права на поновлення виплати раніше призначеної пенсії за віком. Судом також не встановлено підстав для відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії позивачу. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судовий збір разом з витратами, повязаними з розглядом справи, належить до судових витрат, відповідно до цього суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп., що підтверджено квитанцією. Також вважає за можливо відмовити позивачу в стягненні витрат на правову допомогу, оскільки вони не були підтверджені документально.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 9, 10, 11, 12, 71, 76, 86, 87, 99, 100, 159-163, 167 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Словянського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області, про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Словянського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо невиплаті ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.06.2015 року по 25.11.2015 року.

Зобов'язати Словянського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області відновити ОСОБА_1, виплату пенсії за віком з 01.06.2015 року по 25.11.2015 рік.

Стягнути з Словянського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551(пятсот пятдесят одна)грн. 20 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10денний строк з дня отримання постанови.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_2