Рішення № 5573448, 15.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.09 р. Справа № 40/238

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005”, м. Донецьк

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 2 408 грн. 40 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Баришева В.В. начальник юридичного відділу

від відповідача: не зявився

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, відповідно до ухвали керівництва суду, строк вирішення спору було продовжено на підставі частини 3 статті 69 ГПК України додатково на один місяць.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу з орендної плати в сумі 2 059 грн. 39 коп. та експлуатаційним витратам у сумі 349 грн. 01 коп. згідно договору оренди № 25 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька від 15.03.05р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом, з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України, створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, позивач, використовуючи своє право передбачене ст. 22 ГПК України, надав уточнення до позову, а саме просить виключити вимоги за статтею 1214 ЦК України, оскільки мова йде про виконання зобовязань належним чином відповідно до договору оренди та закону.

Позов мотивовано тим, що 15.03.05р. між комунальним підприємством “ЖЕК №5” Кіровського району м. Донецька (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди №25 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька від 15.03.05р.

За умовами договору Орендарю у строкове платне користування було передано нежитлове приміщення, загальною площею 11,4 кв.м., розташоване за адресою: вул. Ляшенко, 4, м. Донецьк, 83117.

Факт передачі обєкту оренди підтверджено актом прийому передачі від 15.03.05р., що відповідає пункту 2.5 договору.

Строк дії договору встановлено сторонами до 01.03.06р., що знайшло своє відображення у пункті 9.1 договору, а умови його продовження визначено в пункті 9.2 договору, відповідно до якого сторони уклали додаткову угоду та продовжили строк дії договору до 11.03.08р.

Відповідно до розпорядження Донецького міського голови за №22 від 16.01.07р. та наказу управління житлового господарства Донецького міськвиконкому за № 25-ОС від 02.02.07р. товариству з обмеженою відповідальністю “Текстильник 2005” був переданий для управління житловий фонд у складі 146 будівель, у т.ч. будинок, розташований по вул. Ляшенко, 4.

За згодою сторін дія договору припинилась 01.03.07р., що підтверджується листом від 01.03.06р.

Однак, спірне майно було повернуто товариству з обмеженою відповідальністю “Текстильник 2005” 31.07.08р., що підтверджується актом приймання-передачі, в результаті чого за період з 01.03.07р. по 31.07.08р. за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 2 408 грн. 40 коп., у тому числі з орендної плати у сумі 2 059 грн. 39 коп. та експлуатаційним витратам у сумі 349 грн. 01 коп.

Розмір орендної плати та порядок її внесення зазначено сторонами в пунктах 3.1., 3.5. договору , яку Орендар повинен сплачувати щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Рішенням по справі №24/44пн від 07.07.08р. в його мотивувальній частині зазначено, що спірний договір оренди нерухомого майна є нікчемним, тобто не потребує визнання його недійсним.

Разом з тим, слід врахувати, що Цивільний кодекс України не виключає предявлення та розгляд по суті позову про визнання недійсним правочину, що визнається законом нікчемним.

У таких випадках суд має вирішити спір про можливість застосування до конкретного правочину відповідного положення закону, що безпосередньо визнає такий правочин недійсним, та вирішити спір по суті.

Результативна частина рішення по справі №24/4пн від 07.07.08р. містить посилання на зобовязання відповідача повернути спірне приміщення, однак не містить визнання спірного договору оренди недійсним.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обовязку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

·а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

·б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

·в) законні презумпції ( частина пята статті 35 ГПК України).

Факти, встановлені рішенням господарського суду Донецької області у справі №24/44пн від 07.07.08р., не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони. Обставини, визнанні господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

За змістом вказаного рішення, у його мотивувальної частині зазначено, що спірний договір оренди нерухомого майна є нікчемним. Однак у його резолютивної частині рішення таке посилання відсутнє.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Докази у справі свідчать про те, що спірний договір оренди припинив свою дію, однак зобовязання щодо сплати орендної плати та експлуатаційних витрат відповідачем не виконане.

В силу ст. 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 2 059 грн. 39 коп. та експлуатаційним витратам у сумі 349 грн. 01 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню. Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу в цій частині позову покладаються на відповідача згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У звязку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача присутнього у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 759, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 44, 49, 82, 84, ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 83117, АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію від 29.12.99р., ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю “Текстильник 2005”, 83117, м.Донецьк, вул. Жарикова, 3-а, п/р 260093005060 у Кіровському відділенні №5402 “Ощадбанку” України, МФО 394093, ід. код 33966871, борг з орендної плати в сумі 2 059 грн. 39 коп., експлуатаційні витрати в сумі 349 грн. 01 коп., витрати по державному миту в сумі 102 грн. та забезпечення судового процесу в сумі 315 грн., видавши наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя