Ухвала суду № 55732316, 09.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/1501/15-ц Провадження № 22-ц/772/72/2016Головуючий в суді першої інстанції Олійник І. В.Категорія 5Доповідач Колос С. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Колоса С. С.

суддів : Вавшко В. С., Стеблюк Л. П.

секретарі судового засідання Маркевич Я. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 жовтня 2015 року,

встановила :

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 12 жовтня 2015 року в зазначеному позові відмовлено .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що спірне нерухоме майно є спільною власністю подружжя. ОСОБА_4 не є стороною договору про сумісну діяльність, а тому підстав для задоволення позову відсутні. Крім того стороною не надано оригіналів договору про сумісну діяльність та про відступлення права вимоги, а також договір про відступлення права вимоги, укладений 20 січня 2002 року, суперечить вимогам ст.. 430 УК України ( в ред.. 1963 р. ) .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким його вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_5, що діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_2, яка просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог з підстав викладених у скарзі, ОСОБА_6, що діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_3, який просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що вона є необґрунтованою та безпідставною, колегія суддів вважає, що подану скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного .

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції дано належну оцінку наданим по справі доказам .

Відповідно до ст. 355 ч. 1 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб ( співвласників ), належить їм на праві спільної сумісної власності ( спільне майно ) .

Згідно ст.. 61 ч. 3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішення у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини .

З матеріалів вбачається, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 19 вересня 2014 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя ( а. с. 99 - 101 ). Визнано спільним майном подружжя будівлі та споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 в м. Хмільник. Цим же рішенням встановлено, що рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 29 квітня 2010 року змінено нумерацію нежитлових будівель та споруд з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1. Дане рішення не скасовано та набрало законної сили .

Зазначене підтверджує ту обставину, що співвласником нерухомого майна, яке є предметом розгляду даного спору, є ОСОБА_4 .

Згідно зі ст. 321 ч. 1 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ОСОБА_4 не являється стороною договору про сумісну діяльність, а тому судом першої інстанції вірно відмовлено у позовних вимогах .

Крім того позивачем та його представником не надано оригіналів договорів про сумісну діяльність та про відступлення права на підтвердження свого права вимоги .

В той же час судом невірно зазначено, як на підставу відмови у позові, ту обставину, що договір про сумісну діяльність укладено з порушенням норм ст.. 430 ЦК України ( в ред.. 1963 р. ), так як будь - хто з учасників не ставив питання про його недійсність .

Твердження викладені у апеляційній скарзі вірного в цілому висновку суду не спростовують .

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань .

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити .

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 жовтня 2015 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення .

Протягом двадцяти днів з часу проголошення на ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Головуючий С. С. Колос

Судді : В. С. Вавшко

Л. П. Стеблюк

З оригіналом згідно :