Постанова № 55729089, 12.02.2016, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/80/16-а

Провадження по справі№ 2-а/276/13/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2016 року

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Мельника М.Л.

секретаря Ігнатенко О.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі Житомирської області про зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом обґрунтування якого викладає в позовній заяві та просить суд визнати протиправною бездіяльність УПФ України у Володарсько-Волинському районі щодо відмови у відновленні виплати їй пенсії по інвалідності починаючи з 01.06.2015 року; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі Житомирської області відновити з 1 червня 2015 року виплату їй пенсії призначеної відповідно доЗакону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»; стягнути з Державного бюджету або відповідача на її користь судовий збір; зобовязати відповідача виконати негайно постанову суду у межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяці з дня набрання постановою законної сили.

Позивачка в судове засідання не прибула, надіславши до суду клопотання в якому просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув ,у своєму клопотанні просить справу розглядати без його участі, у наданому запереченні позов не визнає.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по ній докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі Житомирської області та отримує пенсію за інвалідністю з 01.08.2011 року, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». З 01.04.2015 р. позивачці припинено виплату пенсії.

Листом № 5755/02 від 16.12.2015 року відповідач відмовив у відновленні виплати пенсії позивачці з посиланням на Закон України від 02.03.2015 року № 213 та повідомив про відсутність права на отримання пенсії до кінця 2015 року, а саме про неможливість одночасного перебування на державній службі та отримання пенсії.

Вирішуючи питання правомірності припинення виплати пенсії позивачці, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Відповідно дорішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме нормиЗакону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачці.

Принципом верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Законом України у межах і відповідно до законів України.

Так, з 01.04.2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-УІІІ.

- 2 -

До абзацу другого частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" були внесені зміни, якими з 01.04.2015року встановлено, що «Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється».

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 1 червня 2015року законущодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно дозаконів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового таМитного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213законщодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, нормиЗакону України «Про державну службу»щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/щомісячне довічне грошове утримання за цим Закономне призначається.

У теперішній час особам, які підпадають під діюЗакону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позбавлення позивачку з 01.04.2015року права на отримання раніше призначеної пенсії є звуженням її конституційного права на соціальний захист і порушує її конституційні права на соціальний захист.

Згідност. 8 Конституції України,Конституція Українимає найвищу юридичну силу.Законита інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй.

Конституція Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Крім того, статті58та64 Конституції Українипередбачають, щоЗаконине мають зворотної дії в часі. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод, а конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України. Тому суд вважає, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, який скасовує норми щодо пенсійного забезпечення державних службовців, прийнятий після призначення позивачці вказаної пенсії, не може бути підставою для невиплати пенсії позивачці, оскільки обмежує права на соціальне забезпечення, передбаченіКонституцією України.

При цьому суд враховує, що законодавцем не виконано вимогу вищевказаного закону про прийняття до 01.06.2015р.законущодо призначення усіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах.

З 01.06.2015р. особам, які підпадають під діюЗакону України «Про державну службу», призначаються пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення». Але враховуючи, що пенсія позивачці призначена та виплачувалася з 2011 року та зважаючи на те, що відповідно доКонституції УкраїниЗаконине мають зворотної дії в часі, суд вважає дії відповідача по невиплаті позивачці раніше призначеної пенсії державного службовця незаконними. При цьому поновити права позивачці іншим шляхом ніж відновлення виплати цієї пенсії неможливо.

Заявлені позивачкою вимоги про негайне виконання постанови суду та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подання звіту відповідають вимогам ст.ст. ст. 256 267 КАС України.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. слід стягнути з Державного бюджету України.

На підставі викладеного ст. ст.160,161,162, 256, 267 КАСУкраїни ст.ст.46,64 Конституції України, ст. 37 ЗУ «Про державну службу» керуючись, суд, -

- 3 -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність УПФ України у Володарсько-Волинському районі щодо відмови у відновленні виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності починаючи з 01.06.2015 року

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі Житомирської області відновити з 1 червня 2015 року виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, призначеної відповідно доЗакону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі Житомирської області виконати постанову негайно у межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володарсько-Волинський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: /підпис/

Копія вірна

Суддя: Мельник М.Л.