Рішення № 5571963, 01.10.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2009 р. справа № 5020-12/231 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй”

про визнання права власності на приміщення та сходові марші та майданчики мансардного поверху торгівельно-офісного комплексу, що розташовані в АДРЕСА_1, спонукання належним чином оформити та передати позивачу Акт прийому-передачі зазначених приміщень,

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй”

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про визнання договору розірваним,

Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність №1179 від 11.08.2009;

від відповідача Ющук Т.М., довіреність б/н від 17.07.2009;

Суть спору:

28.08.2009 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй” про визнання права власності на приміщення та сходові марші та майданчики мансардного поверху торгівельно-офісного комплексу, що розташовані в АДРЕСА_1, спонукання належним чином оформити та передати позивачу Акт прийому-передачі зазначених приміщень.

Ухвалою суду від 28.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-12/231.

17.09.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй” звернулось до господарського суду міста Севастополя із зустрічним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору про дольову участь у будівництві №4 від 17.06.2008 розірваним.

Ухвалою суду від 18.09.2009 зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та обєднано з матеріалами справи №5020-12/231 для спільного розгляду с первісним позовом, їй присвоєний №5020-12/231.

Відповідач за первісним позовом позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивач зобовязаний був сплатити йому суму еквівалентну 24800 доларів США, але на цей час не сплатив зазначену суму, що є підставою для визнання договору про дольову участь у будівництві №4 від 17.06.2008 розірваним.

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги не визнав, пояснив, що він не порушив умов договору про дольову участь у будівництві №4 від 17.06.2008 та здійснив на користь позивача сплату грошових коштів, що передбачені договором, в повному обсязі (арк.с.77-78).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Інвест-строй" (Інвестор, надалі відповідач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Соінвестор, надалі позивач) укладений договір №4 про дольову участь у будівництві (надалі Договір, арк.с. 12-16).

Відповідно до пункту 1.1 Договору предметом Договору є участь соінвестора в інвестуванні будівництва відокремленої будівлі - нежитлого чотирьохповерхового торгівельно-офісного комплексу загальної орієнтованою площею 625 кв.м, з правом отримання у власність соінвестором частини будівлі приміщення всього четвертого поверху орієнтованою площею 138 кв.м, включаючи туалет і підсобне приміщення з долею у сходнях та електрощитовій, за адресою м. Севастополь, АДРЕСА_1.

У відповідності з пунктом 5.1 Договору загальний об'єм інвестиційних коштів позивача складає суму еквівалентну 80000,00 доларів США виходячи з орієнтованої площі предмету інвестицій: 138 кв.м корисна площа четвертого поверху, включаючи туалет і підсобне приміщення з долею у сходнях (11-18 кв.м) та електрощитовій (1-1,8 кв.м).

09 лютого 2009 року позивач та відповідач уклали Додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої сторони домовилися вважати предметом інвестиційної діяльності по Договору отримання у власність позивача мансардного поверху у нежитловому торгівельно-офісному комплексі по АДРЕСА_1 (арк.с.17).

На виконання умов Договору позивач 11.07.2008, 22.07.2008, 21.08.2008, 28.08.2008 здійснив на користь відповідача платежі за Договором в загальному розмірі 356 800 грн., (еквівалент 73682 доларів США), що підтверджується випискою банку. Крім того, позивач надав суду копію розписки в отриманні грошів з печаткою відповідача, де зазначено, що голова ради засновників відповідача отримав від позивача 270000 грн., що відповідає 57082 доларам США (арк.с.26-28).

07 травня 2009 року рішенням приймальної комісії підписаний Акт №15 готовності обєкту до експлуатації, відповідно до якого нове будівництво торгівельного павільйону з кафе та літнім майданчиком по АДРЕСА_1 вважається обєктом готовим до експлуатації (арк.с.23-25).

Пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, що по закінченню будівництва соінвестор має право оформлення у власність мансардового поверху обєкту по АДРЕСА_1.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов Договору не підписав Акт прийому-передачі приміщень мансардового поверху та не сформував і не передав необхідні документи для оформлення права власності, у звязку з чим на адресу відповідача 17.07.2009, 28.07.2009 були надіслані претензії (арк.с.30, 31), але на цей час умови Договору відповідачем не виконані, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою.

Відповідно до пункту 5.3 Договору сторони домовилися, що за результатами обмірів БТІ вони здійснять доплату або повернення грошових коштів виходячи з різниці корисної площі (138 кв.м), без урахування частки у сходнях і електрощитовій, оцінюючи вартість одного кв. м корисної площі в 2000 доларів США.

Після здійснення обмірів будівлі БТІ встановлено, що корисна площа мансардного поверху становить 150,4 кв.м., у звязку з чим 19.05.2009 за вихідним №124 відповідач направив позивачу повідомлення про необхідність сплатити суму еквівалентну 24800 доларів США за виявлені БТІ додаткові квадратні метри площі об'єкту інвестування. Вказане повідомлення отримано відповідачем 27 травня 2009 року (арк.с. 62, 63, 68).

Позивач вважає, що він повністю виплатив відповідачу грошові кошти, передбачені умовами Договору, з урахуванням розписки в отриманні грошів.

Відповідно до вимог статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Розписка в отриманні коштів, на яку посилається позивач як на одну з підстав своїх вимог, викликає сумнів у суду оскільки вона не є належним доказом сплати грошових коштів на користь відповідача та має виправлення, а тому суд не бере її до уваги.

Пунктом 4.2.4 Договору передбачено, що затримка повної або часткової оплати позивачем платежів за Договором більш ніж на місяць є грубим порушенням його умов та тягне за собою його розірвання з вини позивача.

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що з 27.05.2009 у позивача відповідно до пункту 5.4 Договору виникли зобов'язання щодо сплати відповідачу суми еквівалентної 24 800 доларів США.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо термін (дата) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не виходить з договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

23.06.2009 відповідач звернувся до позивача з повідомленням про розірвання Договору у звязку з порушенням позивачем умов Договору, яке було отримано позивачем 30.06.2009 (арк.с.72-73).

Згідно з частиною другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають, а вимоги позивача за зустрічним позовом суд визнає такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статі 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на позивача за первісним позовом витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.Зустрічний позов задовольнити повністю.

3.Розірвати договір про дольову участь у будівництві №4 від 17.06.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія «Інвест-строй»та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

4.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційній номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія «Інвест-строй»(99011, м. Севастополь, вулиця Суворова, 39, ідентифікаційній код 32117478) державне мито в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку статті 84 ГПК України

06.10.2009

Розсилка:

1.ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

2.ТОВ „Компанія „Інвест-строй”

(99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 39)