Постанова № 55715045, 04.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1635/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Тихонов І.В,

за участю секретаря Лященка А.Ю.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2015 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Позивач працював на різних посадах у ГУУМВС України у Луганській області з 08 серпня 1995 року згідно наказу ГУУМВС України у Луганській області від 06 серпня 1995 року №258. Згідно наказу Начальника ГУУМВС України у Луганській області від 26 серпня 2014 року №247 о/с позивач був звільнений у запас Збройних сил України (далі ЗС України) з 29 серпня 2014 року за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України. Перед звільненням з ОВС з 20 січня 2014 року по 29 серпня 2014 року позивач працював на посаді інспектора аналітичної групи СБСМ «Грифон» ГУМВС України в Луганській області. З 05 травня 2014 року позивач знаходився у черговій відпустці. На передодні відпустки позивачем був написаний рапорт на відпустку та отримання матеріальної допомоги на оздоровлення від 24 квітня 2014 року. Рапорт був підписаний керівництвом СБСМ «Грифон» ГУМВС України в Луганській області та був складено відповідний наказ, про що позивача було сповіщено кадровим відділенням СБСМ «Грифон» ГУМВС України в Луганській області. Під час знаходження у відпустці за 2014 рік позивач не отримав матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 3482,82 грн. Під час звільнення з органів внутрішніх справ України на пенсію за вислугою років позивачу була нарахована та невиплачена заробітна плата за липень 2014 року у сумі 3483,82 грн., та за вересень 2014 року у сумі 3259,06 грн., тому що згідно з наказу ГУМВС України в Луганській області від 24 вересня 2014 року №2008 у якому зазначено, що за результатами службових розслідувань факту невиходу працівників на службу без поважних причин під час АТО за період з липня по вересень 2014 року незалежно від дати затвердження висновку службового розслідування та наказів ГУМВС України в Луганській області про покарання, таким працівникам грошове забезпечення за період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року не нараховувати та не виплачувати, увесь зазначений період вважати прогулами. Позивач вважає дії протиправними, тому що згідно з Наказу ГУМВС України в Луганській області у Луганській області від 26 серпня 2014 року №247 о/с він був звільнений з органів внутрішніх справ України у запас ЗС України за п.64 «ж» (за власним бажанням) з 29 серпня 2014 року. Згідно наказу ГУМВС України в Луганській області від 23 серпня 2014 року №334 о/с в пункт наказу від 26 серпня 2014 року №247 о/с внесена часткова зміна, а саме підполковника міліції ОСОБА_1, вважати звільненим з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «ж» (за власним бажанням) з 29 серпня 2014 року з вислугою років на день звільнення в пільговому обчисленні 30 років 07 місяців 08 днів. 23 вересня 2015 року позивачу було видано посвідчення серії А№055770 ветерана органів внутрішніх справ. Також за період служби відображено у двох висновках замість розрахунку вислуги років на пенсію підполковника міліції ОСОБА_1 Згідно рапорту від 17 червня 2014 року завізованого керівництвом СБСМ «Грифон» ГУМВС України в Луганській області та відповідного наказу позивач находився у відпустці за вислугою років з 20 червня 2014 року що підтверджується відпускним посвідченням від 17 червня 2014 року №6. Після звільнення з органів внутрішніх справ України на пенсію за вислугою років позивачу була виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у розмірі 26128,65 грн.

На підставі викладеного, позивач просив суд: визнати дії протиправними щодо не нарахування та невиплати заробітної плати за липень та серпень 2014 року, невиплату матеріальної допомоги на оздоровлення при надходженні у відпустці у травні 2014 року, та не нарахування та невиплати одноразової допомоги у разі звільнення з ОВС на пенсію за вислугою років протиправними; стягнути з ГУМВС України в Луганській області на користь позивача 36355,35 грн.; зобовязати здійснити перерахунок та видати новий грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

03.02.2016 позивач уточнив позовні вимоги щодо суми стягнення, а саме просив суд стягнути з ГУМВС України в Луганській області 25081,55 грн., а саме: 3373,24 грн.-заробітна плата за липень 2014 року; 3155,49 грн.- заробітна плата за серпень 2014 року; 18552,82грн.- одноразова допомога у разі звільнення з ОВС на пенсію за вислугою років. Зобовязати здійснити перерахунок та видати новий грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Позивача в судове засідання не прибув, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі, щодо заявлених позовних вимог заперечував (а.с.36-37). З приводу стягнення грошового забезпечення за період з липня-серпня зазначив, що відповідно до наказів МВС України від 28.07.2014 №740 та від 06.08.2014 №782 нарахування грошового забезпечення проводилось лише за списками, які направлялись до МВС України для перевірки. Керівники галузевих служб ГУМВС, МРВ області надавали списки осіб рядового та начальницького складу яким належить виплата грошового забезпечення. В списках були зазначенні особи рядового та начальницького складу ОВС, які прибули до тимчасового місця дислокації ГУМВСУ та виконували службові обов'язки. У зв'язку з неприбуттям та не подачею позивача його керівництвом до списків щодо проведення виплати грошового забезпечення позивачу грошове забезпечення не виплачувалось. З приводу виплати вихідної допомоги відповідач зазначає, що відповідно п. 10 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393, «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» зазначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Відповідно до довідки з УФЗБО від 21.12.2015 № 9/3-533 вихідна допомога ОСОБА_1 нарахована у сумі 10413,59 яка буде сплачена після надходження коштів до ГУМВСУ. В свою чергу відповідно до вищезазначеної постанови не встановлений строк виплати грошової допомоги, а лише зазначається коло осіб та умови за яких сплачується одноразова вихідна допомога у разі звільнення. З приводу стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення і включення її до довідки про щомісячне грошове забезпечення, що подається для призначення пенсії, ГУМВСУ зазначає, що відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контракту особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальна страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тобто до розрахунку пенсії включається оклад за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. В свою чергу відповідно до наказу МВС України від 31.12.007 № 499 затверджено, Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особі рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі-Інструкція) зазначено, що один раз на рік надається допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує місячного грошове забезпечення. Таким чином, відповідач зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, у зв'язку з чим включати її до розрахунку вислуги років відсутні законні підстави. З приводу взагалі її виплати, ГУМВСУ зазначає, що відповідно до Інструкції (в редакції від 25.04.2014), а саме п. 2.17.3. допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається в разі вибуття в чергову відпустку у розмірі, що не перевищує грошового забезпечення, яке особа отримувала на день виплати. Відповідно до п. 2.17.4. Інструкції, підставою для надання допомоги для оздоровлення особам рядового чи начальницького складу є наказ про особовий склад, за яким особа рядового чи начальницького складу вибуває в чергову відпустку. Таким чином відповідач зазначає, що матеріальна допомога надається у разі вибуття у відпустку, в свою чергу відповідно до довідки ГУМВСУ від 21.12.2015 № 6/2-6 л.к. зазначено, що відповідно до обліків наказів ГУМВСУ, які наявні електронному вигляді з часу передислокації ГУМВСУ до м. Сватово, а подальшому до м. Сєвєродонецька відпустка позивачу у період часу з 19.05.2014 по день звільнення не надавалась.

На підставі вищевикладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі у звязку із необґрунтованістю.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки БТ-І №5269941 ОСОБА_1 прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України в Луганській області наказом №258 від 06.08.1995 року (а.с.7).

Згідно наказу Начальника ГУУМВС України у Луганській області від 26 серпня 2014 року №247 о/с позивач звільнений у запас Збройних сил України з 29 серпня 2014 року за п.64 «ж» (за власним бажанням) (а.с.8).

Згідно витягу з наказу №190 о/с від 09.06.2015 відповідно до п.2 наказу ГУМВСУ від 22.09.2014 №1972 «Про тимчасовий порядок звільнення працівників з ОВС» внесені часткові зміни в пункт наказу від 26.08.2014 №247 о/с, а саме: підполковника міліції ОСОБА_1, інспектора аналітичної групи штабу спеціального батальйону судової міліції «Грифон» вважати звільненим з органів внутрішніх справ у запас ЗС за п.64 «ж» (за власним бажанням) з 29.08.2014, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 22 роки 07 місяців 09 днів (в тому числі час навчання 02 роки 06 місяців 00 днів), в пільговому обчисленні 22 роки 11 місяців 00 днів (а.с.13).

Згідно витягу з наказу №334 о/с від 23.09.2015 відповідно до п.2 наказу ГУМВСУ від 22.09.2014 №1972 «Про тимчасовий порядок звільнення працівників з ОВС» внесені часткові зміни в пункт наказу від 26.08.2014 №247 о/с, а саме: підполковника міліції ОСОБА_1, інспектора аналітичної групи штабу спеціального батальйону судової міліції «Грифон» вважати звільненим з органів внутрішніх справ у запас ЗС за п.64 «ж» (за власним бажанням) з 29.08.2014, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 22 роки 07 місяців 09 днів (в тому числі час навчання 02 роки 06 місяців 00 днів), в пільговому обчисленні 30 років 07 місяців 08 днів (а.с.16).

Довідкою від 10.09.2015 №919046627 ОСОБА_1 є особою, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення та мешкає у м.Сєвєродонецьк Луганської області (а.с.17).

23.09.2015 позивачу видано посвідчення серії А№055770 на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів органів внутрішніх справ (а.с.18).

Щодо позовної вимоги стягнути з відповідача виплачену заробітну плату з липня по серпень 2014 року у розмірі 6 528,73 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно довідки ГУ МВС у Луганській області, підтверджує, що він дійсно перебував в ГУМВС України у Луганській області, на посаді інспектора СБСМ «ГРИФОН», та його заробіток за період з січня 2014 року по червень 2014 року складає: 24 125,21грн. Заборгованості по виплаті заробітної плати за останні 6 місяців немає. Однак позивачу з липня серпня 2014 року заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.53).

Судом встановлено, що у вказаний період позивач проходив службу органах внутрішніх справ, що підтверджується копією трудової книжки позивача, яка міститься у матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

У відповідності до пунктів 1.4 та 1.5 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499 (далі Інструкція) грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Таким чином, єдиною підставою для виплати працівнику органів внутрішніх справи грошового забезпечення (заробітної плати) є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду.

У пункті 1.6 Інструкції вказано, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.

Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Суд також вказує на те, що єдиною підставою для невиплати працівнику органу внутрішніх справи грошового забезпечення є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Чинне законодавство України не містить інших підстав для не виплати грошового забезпечення.

Вказаних вище обставин у даній справі судом не встановлено, а саме: відповідачами не надано суду матеріалів службового розслідування відносно позивача про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Отже, були відсутні правові підстави для не виплати позивачу заробітної плати за липень по серпень 2014 року.

Судом на підставі грошового атестату №631, який складено Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ у Луганській області встановлено, що грошове забезпечення ОСОБА_1, складається як основного грошового забезпечення так і додаткових видів грошового забезпечення. Зокрема, грошове забезпечення позивача складалось з: посадового окладу; окладу по військовому або спеціальному званні; процентної надбавки за вислугу років у розмірі 35%; премії 84%; 3483,82грн. (а.с.23).

Оскільки позивача звільнено зі служби 29.08.2014 року згідно наказу ГУ МВС України у Луганській області від 26.08.2014 року № 247 о/с, то за липень 2014 року позивачу підлягає виплаті грошове забезпечення за повний місяць у розмірі 3483,82 грн. (грошове забезпечення за повний місяць) 31 днів (кількість днів у липні 2014 року) х 24 дні (кількість днів у липні 2014 року, які відпрацював позивач) та за серпень 2014 року 3155,49 грн. (грошове забезпечення за неповний місяць) : 31 днів (кількість днів у серпні 2014 року) х 19 дні (кількість днів у липні 2014 року, які відпрацював позивач). Розмір заборгованості за період з липня 2014 року становить 6 538,73,74грн.

У відповідності до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже, відповідач повинен вплатити позивачу суму заробітної плати у розмірі 6 538,73,74грн. Вказана сума зазначена без утримання податку на доходи фізичних осіб й інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.

Щодо позовної вимоги стягнути з відповідача не виплачену грошову допомогу при звільненні на пенсію у розмірі 19,161, 01грн.. то суд зазначає наступне.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у звязку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у звязку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Згідно п.10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, (далі Порядок) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно витягу з наказу №334 о/с від 23.09.2015 відповідно до п.2 наказу ГУМВСУ від 22.09.2014 №1972 «Про тимчасовий порядок звільнення працівників з ОВС» внесені часткові зміни в пункт наказу від 26.08.2014 №247 о/с, а саме: підполковника міліції ОСОБА_1, інспектора аналітичної групи штабу спеціального батальйону судової міліції «Грифон» вважати звільненим з органів внутрішніх справ у запас ЗС за п.64 «ж» (за власним бажанням) з 29.08.2014, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 22 роки 07 місяців 09 днів (в тому числі час навчання 02 роки 06 місяців 00 днів), в пільговому обчисленні 30 років 07 місяців 08 днів (а.с.16).

Отже, позивач набув право на одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У матеріалах справи є розрахунок вихідної допомоги від 20.01.2016 року, який складено ГУ МВС України у Луганській області, згідно з яким позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні у сумі 19 161,01 грн., посадовий оклад 700 грн.; підвищення посадового окладу за особливі умови служби, повязані з підвищеним ризиком для життя, 15% посадового окладу 105,00 грн.; оклад за спеціальним званням підполковник міліції 130,00 грн.; 35% надбавка за вислугу років 327,25 грн.; 50 % надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 631,13 грн.; премія 84 % - 1590,44 грн. Розмір заборгованості за період липень серпень 2014 року становить 19161,01 грн. (3483,82х25%х22роки) (невиплата одноразової допомоги у разі звільнення з ОВС на пенсію за вислугою років (а.с.54).

Однак вказана сума фактично не виплачена позивачу.

Таким чином, відповідач повинен виплатити позивачу грошову допомогу при звільненні на пенсію у розмірі 19 161,01 грн.

У відповідності до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення

Сума 19 161,01 грн. зазначена без утримання податку на доходи фізичних осіб й інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.

Згідно п.2 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що однією із заявлених позивачем позовних вимог є саме стягнення з відповідача не виплаченої заробітної плати за період з липня по серпень 2014 року, то суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заробітної плати у розмірі 3 483,82 грн.

Крім того, відповідно до пункту 3.1., 31.1. Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення пенсій та отримання пільг військовослужбовцям Національної гвардії України, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, звільненим зі служби, та членам їх сімей, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2013 № 611, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 липня 2013 року за № 1213/23745, підрозділи кадрового забезпечення не пізніше 10 днів після звільнення зі служби чи загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України готують розрахунок вислуги років на пенсію та подають його до уповноваженого структурного підрозділу. До розрахунку вислуги років на пенсію підрозділи кадрового забезпечення додають такі документи: витяг з наказу про звільнення або виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю; копію військового квитка; копію трудової книжки або документи на підтвердження трудового стажу.

Згідно до пункту 3.3. Грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (додаток 2) подаються уповноваженому структурному підрозділу бухгалтерією структурного підрозділу за місцем проходження служби не пізніше 10 днів після отримання наказу про звільнення або виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю

Таким чином, вимоги позивача щодо зобовязання відповідача видати новий грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, що подається для призначення пенсії з урахуванням нарахованої заробітної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частин 1 та 3 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Однак позивач під час подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 974,40 грн., що підтверджується квитанцією банківської установи №64 від 27.11.2015 року.

Таким чином, вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на користь ОСОБА_1 грошову допомогу при звільнені за віком у розмірі 19161,01 грн. (девятнадцять тисяч сто шістдесят одна гривня 01 копійка) (дана сума вказана без утримання податку на доходи фізичних осіб й інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець).

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату а саме: 3373,24 грн. (три тисячі триста сімдесят три гривні 24 копійки) заробітна плата за липень 2014 року; 3155,49 грн. (три тисячі сто пятдесят пять гривень 49 копійок) - заробітна плата за серпень 2014 року (дана сума вказана без утримання податку на доходи фізичних осіб й інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 974,40 грн. (девятсот сімдесят чотири гривні 40 копійок).

Допустити до негайного виконання дану постанову суду в частині стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць у розмірі 3373,24 грн. (три тисячі триста сімдесят три гривні 24 копійки) (дана сума вказана без утримання податку на доходи фізичних осіб й інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець).

Зобовязати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області видати новий грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, що подається для призначення пенсії з урахуванням нарахованої заробітної плати за липень та серпень 2014 рік та подати його до Пенсійного фонду України для призначення пенсії.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 09 лютого 2016 року

Суддя ОСОБА_2