Постанова № 55714888, 20.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2016 року Справа № 810/5330/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОКУС К" до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОКУС К" звернулось до суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2015 № НОМЕР_1, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у сумі 11177571,06 грн.

Позивач під час судового розгляду визнав факти порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, однак в обґрунтування позовних вимог стверджував, що податковий орган незаконно застосував до нього фінансові санкції у вигляді нарахування пені, таке рішення прийнято поза межами визначеного статтею 250 Господарського кодексу України граничного строку для застосування адміністративно-господарських санкцій. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстави для його скасування відсутні, адже положення статті 250 Господарського кодексу України не поширюються на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів. У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОКУС К" є юридичною особою, що зареєстрована 03.03.2005 (запис в ЄДР № 10671020000002235), як платник податків перебуває на обліку в Миронівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У квітні 2015 року посадовими особами Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 (акт перевірки від 27.04.2015 № 158/22-011/33345248).

В ході перевірки посадові особи контролюючого органу встановили, що у січні 2013 року між позивачем (покупець) та компанією EDENA INVESTMENTS LIMITED (Британські Віргінські острови, продавець) укладено імпортний контракт від 21.01.2013 № 21-01/13, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати, а позивач придбати дизельне паливо EN-590 у кількості 5000,00 метричних тон (+/-5%) загальною вартістю 4700000,00 доларів США. Умовами контракту передбачено попередню оплату у розмірі 100% у термін до 29.01.2013. Згідно з пунктом 5.4 контракту в разі, якщо постачальник своєчасно не поставить товар покупцю, він зобов'язаний повернути попередню оплату за товар упродовж 3-х днів з дати поставки.

На виконання умов контракту від 21.01.2013 № 21-01/13 позивач перерахував на рахунок компанії EDENA INVESTMENTS LIMITED в якості попередньої оплати за товар авансовий платіж у загальній сумі 4700000,00 доларів США, що у перерахунку в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу становило 37567100,00 грн. (курс 7,99300), а саме:

25.01.2013 - на підставі платіжного доручення від 25.01.2013 № 5, сума платежу - 3670000,00 доларів США або 29334310,00 грн. (курс НБУ - 7,993), граничний термін завершення імпортної операції згідно з вимогами статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - 25.04.2013;

25.01.2013 - на підставі платіжного доручення від 25.01.2013 № 7, сума платежу 310000,00 доларів США або 2477830,00 грн. (курс НБУ - 7,993), граничний термін завершення імпортної операції - 25.04.2013;

28.01.2013 - на підставі платіжного доручення від 28.01.2013 № 8, сума платежу - 720000,00 доларів США або 5754960,00 грн. (курс НБУ - 7,993), граничний термін завершення імпортної операції - 28.04.2013.

Компанія EDENA INVESTMENTS LIMITED не виконала своїх зобов'язань з поставки товару у терміни, обумовлені контрактом від 21.01.2013 № 21-01/13, таким чином, виникла заборгованість перед позивачем у сумі 4700000,00 доларів США.

У червні 2013 року компанія EDENA INVESTMENTS LIMITED (нерезидент, Британські Віргінські острови), компанія STRAWFIELD LOGISTICS LTD (нерезидент, Ангілья) і ТОВ "КРОКУС К" уклали договір від 04.06.2013 № 040613 про заміну сторони у зобов'язанні по контракту від 21.01.2013 № 21-01/13, відповідно до якого за згодою кредитора - ТОВ "КРОКУС К" відбулась заміна первинного продавця - компанії EDENA INVESTMENTS LIMITED на нового продавця - компанію STRAWFIELD LOGISTICS LTD.

Таким чином, унаслідок вказаного договору компанія STRAWFIELD LOGISTICS LTD прийняла на себе зобов'язання компанії EDENA INVESTMENTS LIMITED з поставки позивачу дизельного пального EN-590 в кількості 5000,00 метричних тон на суму 4700000,00 доларів США на підставі контракту від 21.01.2013 №21-01/13.

Згідно з пунктом 2.4 договору від 04.06.2013 № 040613 про заміну сторони в зобов'язанні, сторони домовилися, що днем повного виконання новим продавцем зобов'язання первинного продавця перед покупцем вважається день поставки дизельного пального EN-590 в кількості 5000,00 метричних тон або повернення на банківський рахунок покупця грошових коштів у сумі 4700000,00 доларів США.

У подальшому компанія STRAWFIELD LOGISTICS LTD у зв'язку з неможливістю здійснити поставку позивачу дизельного пального згідно з контрактом від 21.01.2013 №21-01/13 повернула ТОВ "КРОКУС К" частину авансового платежу у загальній сумі 3700000,00 доларів США або 29574100,00 грн. (за курсом НБУ - 7,993), а саме:

11.07.2013 - позивач одержав кошти у сумі 2000000,00 доларів США або 15986000,00 грн. (за курсом 7,993);

02.08.2013 - кошти у сумі 700000,00 доларів США або 5595100,00 грн. (за курсом 7,993);

22.08.2013 - кошти у сумі 1000000,00 доларів США або 7993000,00 грн. (за курсом 7,993).

Таким чином, після 22.08.2013 залишок заборгованості компанії STRAWFIELD LOGISTICS LTD перед позивачем становив суму 1000000,00 доларів США.

Позивач не звертався до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на одержання висновку у зв'язку з перевищенням встановлених термінів завершення імпортної операції за контрактом від 21.01.2013 № 21-01/13.

У серпні 2013 року ТОВ "КРОКУС К" звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою вх. № 3901 від 30.08.2013 р. про стягнення заборгованості у сумі 1337216,46 доларів США, в тому числі вартості оплаченого, але не поставленого товару у сумі 1000000,00 доларів США з компанії STRAWFIELD LOGISTICS LTD на підставі контракту від 21.01.2013 № 21-01/13 (з урахуванням договору від 04.06.2013 № 040613 про заміну сторони в зобов'язанні).

Постановою від 30.08.2013 по справі № 280а/2133 вказану позовну заяву прийнято до розгляду Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 11.02.2014 по справі АС № 280а/2013 суд присудив стягнути з компанії-нерезидента STRAWFIELD LOGISTICS LTD на користь ТОВ "КРОКУС К" вартість оплаченого, але не поставленого товару, у сумі 1000000,00 доларів США та 16366,41 доларів США в якості відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, разом 1016366,41 доларів США. Рішення є остаточним і підлягає негайному виконанню.

На підставі викладених фактів посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та пункту 3 постанови правління Національного банку України від 16.11.2012 № 475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 за № 1921/22233, при здійсненні розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом від 21.01.2013 № 21-01/13.

Згідно з розрахунком пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по імпортному контракту від 21.01.2013 № 21-01/13 загальний розмір пені становить суму 11177571,06 грн., яка обчислена виходячи з суми заборгованості та кількості днів прострочення її повернення від законодавчо встановленого терміну завершення імпортної операції до дня надходження товару, зарахування валютної виручки на рахунок позивача в уповноваженому банку або до прийняття до розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом позовної заяви.

За результатами перевірки Миронівська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 13.05.2015 № НОМЕР_1, згідно з яким визначила позивачу грошове зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у сумі 11177571,06 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час судового розгляду позивач визнав факт порушення законодавчо встановлених термінів завершення імпортної операції у сфері ЗЕД. Таким чином, суд на підставі частини третьої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визнав ці обставини такими, що не потребують доказуванню.

Однак, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем неправомірно, оскільки контролюючий орган пропустив визначений статтею 250 Господарського кодексу України граничний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, суд констатує, що у даній справі предмет спору становить лише питання правомірності застосування відповідачем адміністративно-господарських санкцій на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення у контексті дотримання контролюючим органом строку, передбаченого статтею 250 Господарського кодексу України. З таким висновком суду погодились й сторони під час судового засідання, тим самим, визначили обставини, які підлягають з'ясуванню під час судового розгляду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" був прийнятий Верховною Радою України в 1994 році з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у звязку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Так, статтею 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Частиною четвертою вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

У період з 25.01.2013 по 30.08.2013 (в якому позивач здійснював авансові платежі на користь нерезидента) Національний банк України постановами правління від 16.11.2012 № 475, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 за № 1921/22233, та від 14.05.2013 № 163, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.05.2013 за № 718/23250, зменшував визначений статтею 2 Закону № 185/94-ВР строк та встановлював, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, до яких належить відповідач, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Приписами статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Однак, Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набув чинності з 01.01.2011, статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою, якою передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Це зумовлено тим, що Податковий кодекс України містить спеціальні норми, які встановлюють строки для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків.

Так, згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

При цьому, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 145 ПК України).

У справі, що розглядалась, суд встановив, що позивач порушив вимоги статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"; даний факт встановлений відповідачем і не заперечувався позивачем; розмір пені, що застосовуються до суб'єктів господарювання за таке порушення визначено відповідачем правильно і правомірно, фінансові санкції накладено в межах строку, передбаченого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що положення статті 250 Господарського кодексу України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають в силу обмеження, що містить частина друга цієї статті, тому посилання позивача на вказану норму є безпідставним.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОКУС К" до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2015 № НОМЕР_1, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 січня 2016 р.