Вирок № 55713438, 21.07.2010, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 1-239/10

Провадження № 1-239/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2010 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мікула В. Є.,

при секретарі Петришин М.Є.

з участю прокурора Бенко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, розлучений, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючий, військовозобов'язаний, судимий 04.07.2001 року Залізничним мудом м, Львова по ст. 140 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, 23.04.2007 року Жовківським районним судом по ст. 185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі ст. 75 Кк України іспитовий термін 1 рік, 15.03.2010 року Жовківським райсудом по ст. 296 ч. 1 Кк України справа закрита за примиренням сторін ст. 46 КК України

За ч. 3 ст. 187 КК України

В С Т А Н О В И В :

14 березня 2010 року біля 23:30 год. ночі, ОСОБА_1, шляхом злому скоби засувного замка вхідних дверей, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проник в приміщення житлового будинку розташованого в с. Зашків по вул. Коновальця, 77 Жовківського району Львівської області, із застосування фізичного насильства, яке було небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_2, погрожуючи їй ножем, вчинив пограбування майна належного сім'ї ОСОБА_2, відкрито викравши золоті прикраси, а саме кульчики у вигляді тонких кілець вагою 3 гр. та гроші у сумі 2030 гривень, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на суму 3 000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково та пояснив, що 14 березня 2010 року протягом дня він перебував в дома за місцем свого проживання, алкоголю не вживав. Приблизно о 16-й годині до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_3 житель с. Зашків. Вони з ним розмовляли між собою про роботу. Близько 19-ї години вирішили піти в центр Зашкова на пиво. Спочатку вони удвох зайшли в бар " Золотий Ренет" де випили по пляшці пива "1715". Після цього пішли в бар "Ірина" де розпили "чекушку" та по одному пиві. В цьому барі ОСОБА_1 зустрів свого брата ОСОБА_4, який був з ОСОБА_5. З ними він нічого не пив, оскільки бар вже закривався. З цього бару на автомобілі Форд належному ОСОБА_5 ОСОБА_4 та його брат ОСОБА_4 поїхали в сторону дому. ОСОБА_3 з бару "Ірина" пішов пішки додому. Приїхавши до вулички, що веде до дому, його брат пішов додому, а ОСОБА_4 вернувся в сторону бару "Бригада", оскільки ще хотів випити. ОСОБА_5 поїхав теж додому. Бар виявився зачиненим. Це була приблизно 23-тя година. На вулиці падав сніг. Від бару "Бригада" навпроти він побачив, що у будинку світиться світло. ОСОБА_6 він пригадав, що у цьому будинку проживає одинока жінка, прізвища та ім'я її він не знав. Раніше в дома у неї ніколи не був, знав тільки з розповідей односельчан. Жодних стосунків у нього з нею не має і ніколи не було. В цей момент, коли ОСОБА_4 стояв на дорозі біля бару і дивився на будинок цієї одинокої жінки у нього виникла ідея, що у неї можуть бути гроші і тому він без вагань вирішив її пограбувати. Розробив собі план, що прийде в хату, налякає її: вдарить або крикне і буде вимагати гроші до тих пір, поки вона їх не віддасть. Якщо не матиме грошей, забере будь-які цінні речі, в тому числі і золото. Підійшовши до будинку, він підійшов до вікна, що ліворуч від вхідних дверей у якому горіло світло. Заглянувши у вікно так і нічого він там не побачив. Після того повернувся до вхідних дверей. Попробував і встановив, що вони є закриті, про те не на замок, а на якусь защіпку. Далі наважуванням правого плеча на двері він їх відчинив, тобто вибив. Будучи у приміщенні прихожої, у якій світло не світилося, він почав підходити до дверей, які були ліворуч. Підходячи до цих дверей він побачив, що вони відкриваються і в дверному пройомі стоїть жінка з білим волосся на голові, одягнута в зеленому светрі. ОСОБА_6 він миттю підбіг до неї та наніс їй удар кулаком руки в обличчя в ділянку носа. Від цього удару вона впала на підлогу біля серванту, що був у цій кімнаті. На її запитання хто він такий і чого йому треба ОСОБА_4 сказав їй, щоб вона давала гроші. Вона, стікаючи кров'ю, яка йшла з носа, встала і підійшла до ліжка на якому лежала її сумочка. При цьому сказала, що має лише 30 гривень. Далі вона вийняла з сумочки кошильок і простягнула йому гроші у сумі 30 гривень, купюр він не пригадує. ОСОБА_4 сказав, що цього мало і наказав їй зняти з вух кільчики з жовтого металу. Вона не вагаючись їх зняла і передала йомуі. Кульчики були із металу жовтого кольору, у вигляді кілець. Їх він помістив собі у праву зовнішню кишеню своєї куртки. Не зупинившись на цьому він продовжував на неї кричати та вимагати гроші. Це почула очевидно її старенька мама, яка була на ліжку у сусідній кімнаті і яка сказала дочці, щоб ця взяла наскладаних 2000 гривень та віддала їх йому. Після цього дана жінка, яку він бив, зайшла в другу кімнату, де була її мама, і принесла стопку грошей купюрами номіналом по 50 та 100 гривень. Всього грошей було 2000 гривень, що стало йому відомо з почутих слів її матері. Дані гроші він забрав та помістив їх у ліву зовнішню кишеню куртки і мав намір йти з будинку. Коли виходив з будинку, наказав цій жінці, щоб вона нікуди не виходила поки він не вийду. Вона скала "добре!". Вийшовши з їхнього будинку ОСОБА_4 пішов в сторону с. Великий Дорошів на автобусну зупинку. Туди він йшов пішки, жодних перехожих не зустрічав по дорозі. Будучи на зупинці, зупинив таксі, червоного кольору, іномарку, яке рухалося в напрямку Львова. Приїхавши у м. Львів в центі міста він вийшов біля оперного театру і зайшов у бар, назви якого не пригадує, але можу показати де він знаходиться. В барі він був з таксистом з яким приїхав. Таксиста звати Роберт, віком 30 років, худорлявий, коротко стрижений з темним волоссям. Потім з ним поїхали в готель "Катерина" в барі якого теж вживав спиртне. Таким чином практично всі гроші він потратив. Скільки заплатив таксисту не пам'ятає. На наступний день він пригадав, що має кульчики, які пограбував в згаданої вище жінки, про те їх в кишені не знайшов. Вважає, що вони могли загубитися, коли він витягував гроші. Після цього повернувся разом з таксистом в с. Зашків де в барі "Золотий Ренет" витратив решту з награбованих грошей, потративши їх на випивку та спиртне. В барі крім робочого персоналу бару більше нікого не було. Біля 16-ї години він пішов додому. В дома в цей час нікого не було і він ліг спати. У вівторок 16.03.2010 року вранці до нього додому прийшли працівники міліції, спитали де він був у неділю 14.03.2010 року. ОСОБА_4 спочатку не хотів зізнаватися, але потім проаналізував все і вирішив добровільно написати явку з повиною у якій зізнався у вчиненому пограбуванні жительки с. Зашків.

Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_7, пояснила, що вона проживає з своєю старенькою мамою ОСОБА_8, яка останній часом постійно лежить в ліжку і з нього практично не встає. ОСОБА_8 на даний час ніде не працює і перебуває на пенсії. Раніше працювала в аптеці. Гроші вона та її мама отримують від держави у вигляді пенсійного забезпечення. Інших джерел доходу у них не має. На час пограбування у них в дома було приблизно 2030-2040 гривень, з яких 2000 гривень мама наскладала собі на похорон, а 30-40 гривень дочка мала в гаманці своєї сумочки. Вхідні двері їхнього будинку зачиняються з середини на засув. Собаки у них не має.

14 березня 2010 року близько 21 ї години вона вже дрімала в своєму ліжку при увімкненому світлі у своїй кімнаті. Попередньо вхідні двері у будинок вона зачинила на засув. Мама спала в своїй кімнаті, оскільки дочка та мама сплять в окремих кімнатах. Прокинулась від того, що почула, а згодом побачила, що відкриваються двері у її кімнату і побачила на дверній ручці з приміщення прихожої руку в рукавиці чорного кольору та рукав чорного кольору. Це була приблизно 23:30 година ночі. Наталя зірвалася з просоння з ліжка і підбігла до дверей з питанням :"Хто Ви?". Одразу з порога невідомий мені чоловік її схопив однією рукою за светр а кулаком іншої руки наніс їй удар по обличчі в ділянку носа від чого вона впала на підлогу і з носа потекла кров. При цьому він сказав "Давай гроші!". Голос був тихий і нібито сонний. Чи був він п'яним точно сказати не може, запаху алкоголю від нього вона не відчула. Наталя піднялася, він її схопив за волосся з-заді голови і вона пішла до свого ліжка, щоб взяти гроші з гаманця своєї сумочки, яка була на ліжку. ЇЇ сумочка яскраво-червоного кольору з брезенту. Вона вийняла гроші у сумі приблизно 30-40 гривень купюрами 20 та 5 гривень, точно не пригадує і передала йому. Він взяв їх і помістив собі в кишеню куртки, яку саме не придивлялася. ОСОБА_6 він сказав "Давай золото", оскільки побачив, що у неї на вухах є кульчики. Далі вона їх зняла і передала нападнику. ОСОБА_6 він сказав "Давай ще гроші, я знаю що вони у вас є !". Вона відповіла, що у них не має більше грошей. ОСОБА_6 він схопив з стола кухонний ніж з ручкою із пластмаси коричневого кольору та довгим лезом і приставив на рівні її горла та сказав "Давай гроші, а то зараз заріжу!". Побачивши, що цього вона не боїться, він ніж положив на стіл і наніс їй ще два-три удари кулаком руки по обличчю від чого вона впала на підлогу в своїй кімнаті. Шум від цього почула її мати і сказала " ОСОБА_6, що робиться". Наталя відповіла що її б'ють і вимагають грошей. ОСОБА_6 мама сказала " дай йому ті дві тисячі, що я склала на похорон". ОСОБА_6 пішла в мамину кімнату, витягнула зі сховку, а саме з тумбочки з книжками, гроші у сумі 2000 гривень купюрами 6 по 50 гривень та 17 по 100 гривень. Де в цей час стояв нападник точно сказати не може. Наталя йому віддала ці гроші. ОСОБА_5 він їх помістив не бачила. При цьому вона хотіла втекти на вулицю до сусідів, а він спитав куди вона йде і схопив її за волосся і притиснув до одвірка дверей у її кімнату і каже "Нікуди не йди 5 хвилин, після того як я піду " і пішов на двір. Після цього вона пішла в прихожу і побачила, що скоба засуву лежала на підлозі біля дверей. Вона зрозуміла, що нападник вибив двері і таким чином проник і будинок. Після цього вона подзвонила в міліцію і повідомила про те, що її пограбували.

Нападника описує, як чоловіка віком приблизно 30 років. Середнього росту, приблизно 180 см. Міцної статури, не худий і не повний. Був одітий у куртку з матерії чорного кольору, матову, не довгу, до бедр. Інших деталей куртки я не пригадує. Штани були темного кольору, без особливостей. Головного убору він не мав. В чому був взутий не придивлялася. На руках він мав рукавиці чорного кольору схожі на шкіряні. На обличчі був поголеним. Обличчя кругляве. Очі виразні, світлі, можливо сірі. Волосся коротке, русяве. Впізнати вона його не зможе, оскільки він зайшов в кімнату з темноти і вдарив її в ніс від чого їй аж засльозилися очі і почала сильно текти кров. Вона перебувала в шоковому стані і погано запам'ятала його обличчя.

Суму спричинених збитків ОСОБА_8 оцінює у 3000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що 14 березня 2010 року приблизно о 16-й годині він прийшов в гості до свого знайомого ОСОБА_1. Деякий час вони з ним розмовляли. Далі він переодівся і вони мали намір йти в центр села "на пиво". Близько 19-ї години вони зайшли в бар "Золотий Ренет" де випили по пиві. З цього бару пішли в бар "Ірина" в якому розпили "чекушку" горілки. Згодом до них приєднався брат ОСОБА_1 ОСОБА_4. Також там був ОСОБА_5, який приїхав своїм автомобілем. Він підійшов до них і привітався. На цей час це була 23-я година. Коли продавець бару повідомила, що має намір вже зачинятися, відвідувачі бару почали виходити на вулицю. ОСОБА_3 бачив, як ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вийшли з бару на вулицю. ОСОБА_3 залишився в середині та чекав на Мар'яну продавця бару, щоб разом з нею йти додому. ОСОБА_5 пішли ОСОБА_4 та ОСОБА_1 він не бачив. Чи їх хтось підвозив він не бачив і це йому не відомо.

ОСОБА_1 був одягнений, наскільки пригадує ОСОБА_3 в чорну куртку та темні штани. Щодо його стану, точно сказати не може, але алкоголь він вживав. Нічого підозрілого в поведінці та розмові ОСОБА_1 він не помічав. Жодних намірів про вчинення будь-яких протиправних дій ОСОБА_1 не висловлював.

На наступний день зі слів односельчан, ОСОБА_3 стало відомо, що хтось пограбував ОСОБА_2, а саме вибили двері та сильно побили ОСОБА_2. При цьому говорили, що це хтось з Зашкова. Вже через приблизно два тижні стали говорити, що даний злочин вчинив ОСОБА_1. Чи це дійсно зробив він ОСОБА_3 не знає.

Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що 14 березня 2010 року приблизно біля 23-ї години він повернувся з роботи та по дорозі додому заїхав в бар "Ірина", що у с. Зашків. Туди зайшов сам. Увійшовши в приміщення бару за одним із столиків сиділи мешканці с. Зашкова, а саме ОСОБА_1 з своїм братом ОСОБА_4 та ОСОБА_3. З того що він побачив, на столі у них стояла "чекушка" горілки. ОСОБА_5 придбав пачку сигарет та підійшов до вказаних громадян, щоб поздоровкатися з ними. В цей час продавець сказала що вони зачиняються та попросила присутніх виходити з бару. ОСОБА_5 вийшов на вулицю як і всі відвідувачі. Прямуючи до свого автомобіля, до нього підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_1 і поцікавилися, чи він не їду додому, оскільки вони всі живуть в одному напрямку. ОСОБА_5 сказав, що їде та погодився їх підвезти. ОСОБА_5 подівся ОСОБА_3 йому не відомо. ОСОБА_5 їх підвіз та висадив навпроти школи в с. Зашків. Вони вийшли, а він поїхав додому. ОСОБА_5 вони пішли йому не відомо.

З приводу пограбування ОСОБА_2 ОСОБА_5 пояснив, що через декілька днів зі слів односельчан, йому стало відомо, що хтось обікрав хату. А чию саме хату та хто її власник йому не відомо. Зі слів односельчан хата розташована біля бару "Бригада" в с. Зашків. Вже через приблизно тиждень стали говорити, що дану крадіжку вчинив ОСОБА_1. Чи це дійсно зробив він ОСОБА_5 не знає.

А.с. 114

Вина підсудного доводиться :

Протоколом огляду місця події від 15.03.2010 року з якого вбачається, де саме було вчинено злочин.

а.с. 4-8

Протоколом явки з повиною написаного власноручно ОСОБА_1 у відповідності до змісту якого, останній зізнається у вчиненні пограбування ОСОБА_2

А.с. 12

Актом добровільної видачі, яким ОСОБА_1 видав речі одягу в якому він був під час вчинення злочину на яких містилися сліди біологічного походження бурого кольору.

А.с. 13

Протоколом добровільної видачі потерпілою ОСОБА_2 кухонного ножа, яким їй погрожував ОСОБА_1

А.с. 107

Висновком експерта № 8 від 23.03.2010 року судово-трасологічної експертизи з якого вбачається, що сліди низу взуття, сфотографовані на двох фотокартках, вилучені при огляді місця події, залишені низом взуття вилученого в громадянина ОСОБА_1, оскільки відображено індивідуальні, ідентифікаційні ознаки в сліді низу взуття, випуклі фігури візерунку у вигляді завиткових ліній утворюючих коло формою "спіралі" діаметром 26 мм, вилученому з місця події.

А.с. 54-61

Висновком судово- медичного експерта № 84/2010 від 25.03.2010 року з якого вбачається, що у гр-ки ОСОБА_2 при поступленні в лікарню, огляді малися наступні тілесні ушкодження: закрита черепно мозкова травма зі струсом головного мозку, перелом кісток носа, множинні крововиливи на обличчі, очному яблуці зліва, слизовій роту, які могли утворитись 14 березня 2010 року від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

А.с. 87-89

Висновком експерта імунолога № 161/2010 ім. від 08.04.2010 року з якого вбачається, що в слідах на рукавицях та куртці вилучених у ОСОБА_1 виявлена кров людини.

А.с. 108-112

Аналізуючи усі докази в їх сукупності суд вважає , що вина підсудного у вчиненні злочину в судовому засіданні є доведеною повністю, суд не надає віри показам підсуднього про те, що він не погрожував потерпілій ножем, оскільки такі покази спростовуються поясненями потерпілої та суд вважає такі пояснення підсудного спробою полегшити свою відповідальність за вчинений злочин.

Вина підсудного полягає в тому , що він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у житло і з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу і тому суд такі його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 187 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному , суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину та особу винного.

Щире каяття підсудного у вчиненому злочині суд вважає обставиною , що помякшуює його відповідальність.

Вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння є обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного.

Враховуючи вищенаведене, характер скоєного злочину та особу винного, а також обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність підсудного, суд вважає за необхідне обрати щодо підсудного покарання в межах санкції статті за якою він судиться у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 323 , 324 КПК України , суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 3 ст. 187 КК України і засудити до 7/семи/ років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з 16.03.2010 року часу фактичного затримання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню тримання під вартою .

Речові докази : пару взуття, пару рукавиць, та куртку які знаходяться в камері речових доказів Довківського РВ УМВСУ знищити, купюру вартістю 100 гривень яка передана на збереження ОСОБА_2 залишити в її розпорядженні..

Стягнути з ОСОБА_1 750 грн. 72 коп. в користь НДЕКЦ при УМВСУ, м.Львів, пл. Григоренка, 3,УДК у Львівській області р/р 35221003000808,УДК у Львівській області МФО 825014, ЄДПРПОУ 25575150.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з часу проголошення.

Суддя Мікула В. Є.