Вирок № 55710858, 15.01.2016, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/1327/15-к

п/с 1-кп/164/5/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 року. ОСОБА_1.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Токарської І.С.

при секретарі Матвійчук Н.В.,

з участю:

прокурора Півнюка І.С.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження за №12015030160000220 від 5 червня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 1 го Травня, 16 (тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3), українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, військовозобов»язаного, непрацюючого, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 5 червня 2015 року приблизно о 13-й годині, керував легковим автомобілем «Фіат-Добло», р.н.з. АС1670ВК, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, по автодорозі Луцьк Ківерці ОСОБА_1 Любешів - КПП Дольськ, зі сторони м. Луцька в напрямку смт. Маневичі. Під час руху зі швидкістю 90 км/год., водій ОСОБА_3, на 73 км зазначеної автодороги, виявив, що попереду в попутному напрямку рухається автомобіль «ИЖ-412» р.н.з. 17157КЕ, яким керував водій ОСОБА_5, при цьому швидкість зазначеного автомобіля становила 60 км/год. Водій ОСОБА_5, включивши на автомобілі ИЖ-412 покажчик лівого повороту, доїхавши до закінчення суцільної лінії розмітки 1.1, переконавшись, що автомобіль, який рухався позаду не розпочав будь-якого маневру, здійснив поворот вліво, виїхавши на смугу зустрічного руху з метою зупинки на лівому узбіччі. В цей час водій ОСОБА_3, всупереч вимогам п.п.12.6 «ґ» та 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, відповідно до яких поза населених пунктів на всіх дорогах дозволяється рух зі швидкістю не більше 90 км/год. і водієві забороняється перевищувати вказану максимальну швидкість, збільшив швидкість до 110 км/год. і, з метою здійснення обгону, всупереч вимог §34, пересікши суцільну лінію розмітки 1.1 (вузьку суцільну лінію, яку перетинати заборонено), виїхав на смугу зустрічного руху. Водій ОСОБА_3, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, однак легковажно розраховуючи, що зможе їм запобігти, всупереч вимог п.13.1 ПДР, відповідно до якого водій в залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу, не дотримався безпечної дистанції, а здійснював зближення внаслідок чого здійснив попутне зіткнення з автомобілем «ИЖ-412» р.н.знак 17157КЕ. Від такого зіткнення водій ОСОБА_5 втратив здатність керувати автомобілем «ИЖ-412», він виїхав на ліве узбіччя, де в цей час стояв пішохід ОСОБА_2, та здійснив некерований наїзд на нього.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №64 від 15 липня 2015 року ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми; зламу кісток склепіння і основи черепа, забою головного мозку; розсіченої рани лівої тімяної ділянки; зламу нижньої щелепи в ділянці 4-го справа зуба; закритого внутрішнього суглобного (в колінному суглобі) перелому обох кісток правої гомілки зі зміщенням, які за ступенем тяжкості, за ознакою небезпеки для життя належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень (п. 2.1.3 п.п. «б» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р.).

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №184 від 7 серпня 2015 року «в заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Фіат-Добло», р.н.з. АС1670ВК, ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 12.6 ґ), 12.9 б), 13.1, а також § 34 ПДР України, які знаходяться в причинному звязку з виникненням даної ДТП».

Таким чином, ОСОБА_3 не виконав вимог п.12.6 «ґ» (Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух із швидкістю… на інших автомобільних дорогах не більше 90 км/год.); п. 12.9 «б» (Водієві забороняється:…перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 12.7); п.13.1 (Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу); § 34 (1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію 1.1 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год.) Правил безпеки дорожнього руху України, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 жовтня 2001 року №1306 i введених в дiю з 1 сiчня 2002 року (із змінами і доповненнями), якi являються в прямому причинному зв`язку з створенням аварійної обстановки та виникненням дорожньо-транспортної пригоди i отриманням потерпілим ОСОБА_2 вказаних вище тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред»явленого обвинувачення ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показав, що 5 червня 2015 року біля 13 години повертався автомобілем з Луцька в ОСОБА_1. Оскільки їхав зі швидкістю приблизно 90 км/год, а попереду нього рухався, приблизно 60 км/год, автомобіль «Москвич», то вирішив обігнати вказаний транспортний засіб, а тому, переконавшись у відсутності зустрічного автомобіля, розпочав маневр обгону. В цей момент побачив, що «Москвич» також повертає вліво. Підтвердив, що порушив ПДР, оскільки пересік суцільну лінію, і, при повороті ліворуч у автомобілі «Москвич» засвітився сигнал, але чи це був покажчик лівого повороту, чи знак «стоп», точно сказати не може. Просив суд суворо не карати та врахувати, що він матеріально допомагав потерпілому, визнає цивільний позов, а також просив не позбавляти права керування, оскільки посвідчення водія йому необхідне для влаштування на роботу.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, його винуватість у вчиненому підтверджується доказами, зібраними в судовому засіданні та встановленими під час досудового провадження, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 5 червня 2015 року біля обіду він перебував на місці будівництва рекреаційного комплексу поблизу ОСОБА_1 і чекав на ОСОБА_5, з яким є колегами по роботі, щоб той на автомобілі його забрав. Чекаючи на колегу, він стояв приблизно за 10 метрів від дороги, розмовляв із ОСОБА_10 і, побачивши автомобіль ОСОБА_5, підійшов ближче до дороги. Звернув увагу, що автомобіль «Москвич» під керуванням ОСОБА_5 повернув ліворуч, при цьому його почав обганяти «Фіат» на більшій швидкості. Чи були включені повороти в «Москвичі» - не звернув увагу. Зазначив, що претензій до ОСОБА_3 ні морального, ні матеріального характеру не має, оскільки обвинувачений давав йому значну суму коштів на лікування, просив суворо не карати та не призначати покарання, пов»язане із позбавленням чи обмеженням волі, а також не позбавляти права керування транспортними засобами.

Свідок ОСОБА_5 показав, що 5 червня 2015 року їхав з с.Оконськ в напрямку ОСОБА_1. Маючи намір повертати ліворуч, зменшив швидкість із 50 до 20-25 км/год, включив покажчик лівого повороту, попередньо подивившись в дзеркало заднього виду. Бачив, що за ним рухається автомобіль, проте він був ще на значній відстані і жодних світлових покажчиків у вказаному авто ввімкнено не було. Коли безпосередньо здійснював маневр повороту, то почув звук гальма та удар в задню праву частину автомобіля. Доповнив, що при повороті ліворуч в його транспортному засобі відповідний покажчик був увімкнений, а також працював і після самого зіткнення, коли працівники міліції запустили двигун автомобіля.

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що після зіткнення автомобілів звернув увагу, що в «Москвичі» був увімкнутий покажчик лівого повороту, а також лунав звуковий сигнал.

Допитаний в якості свідка старший ДПС взводу з ОСП №2 ОСОБА_7 показав, що 5 червня 2015 року у зв»язку із виконанням своїх службових обов»язків виїжджав на місце ДТП з участю двох автомобілів «Москвич» та «Фіат-Добло», і складав відповідні акти огляду транспортних засобів за фактом скоєння дорожньо транспортної пригоди, в яких детально описав механічні пошкодження транспортних засобів.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, кожен зокрема, підтвердили, що були понятими при проведенні процесуальних дій слідчим та ставили свої підписи, попередньо прочитавши документи.

Свідок ОСОБА_10 показав, що є колегою ОСОБА_2 і 5 червня 2015 року він зателефонував потерпілому і домовились зустрітися в рекреаційній зоні поблизу ОСОБА_1. Бачив, що до місця зустрічі його підвіз ОСОБА_5 Коли закінчили свою роботу, то потерпілий також чекав на ОСОБА_5, який мав його забрати, і, коли побачили його автомобіль, то підійшли ближче до дороги. Він пішов в протилежну сторону, проте, почувши звук гальма, повернувся і побачив удар автомобіля «Фіат» в «Москвич», якого потягнуло на узбіччя і на потерпілого. Зазначив, що по приїзду працівників міліції виймали акумулятор із «Москвича», бо з нього постійно лунав звук сигналу. Коли під»єднали акумулятор, то в «Москвичі» був увімкнутий лівий поворот. Про все розповідав слідчому на місці пригоди того ж дня.

Окрім обєктивних показань потерпілого та вказаних свідків, які між собою узгоджуються, вина обвинуваченого повністю підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, зазначеними в матеріалах даного кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 5 червня 2015 року зі схемою та фототаблицями, під час якого були детально описані обставини ДТП, що сталася на 73 км автодороги Луцьк-Ківерці-Маневичі-Любешів-КППДольськ (а.71-74); актами огляду транспортних засобів від 5 червня 2015 року, та протоколом огляду від 11 червня 2015 року із фототаблицями, де зафіксовані механічні пошкодження автомобілів НОМЕР_1, та «Фіат-Добло», д.н.з. НОМЕР_2 (а. 51, 75); протоколом проведення слідчого експерименту зі схемою від 23 червня 2015 року з участю ОСОБА_3 (а.82-83); висновком судово - медичної експертизи №64 від 15 липня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми; зламу кісток склепіння і основи черепа, забою головного мозку; розсіченої рани лівої тімяної ділянки; зламу нижньої щелепи в ділянці 4-го справа зуба; закритого внутрішнього суглобного (в колінному суглобі) перелому обох кісток правої гомілки зі зміщенням, які за ступенем тяжкості, за ознакою небезпеки для життя належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень (п. 2.1.3 п.п. «б» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року) (а.84-85).

Згідно висновку авто технічної експертизи № 184 від 7 серпня 2015 року з технічної точки зору водій автомобіля «Фіат-Добло», р.н.з. АС1670ВК, ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.6 ґ) та 13.1 ПДР України, тобто керувати ТЗ зі швидкістю не більшою 90 км/год. та дотримуватися безпечної дистанції. У відповідності до вимог п. 12.9 б) та §34 ПДР України йому заборонялось перетинати білу лінію горизонтальної розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), яка поділяла транспортні потоки протилежних напрямків, а також заборонялось перевищувати максимальну швидкість руху на даній ділянці дороги 90 км/год. У заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля «ИЖ-412», р.н.з. 171-57 КЕ, ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 9.2. б), 9.4., 10.1. та 10.4.ПДР України, тобто завчасно подати сигнал покажчиками повороту про намір здійснити поворот ліворуч, завчасно зайняти крайнє ліве положення на проїзній частині, переконатися, що маневр повороту буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і лише після цього здійснити поворот ліворуч. У заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Фіат-Добло», р.н.з. АС1670ВК, ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам пунктів 12.6. ґ), 12.9 б), 13.1, а також §34 ПДР України, які знаходяться в причинному звязку із виникненням даного ДТП (а.56-61).

Відповідно до висновків щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 5 червня 2015 року, у водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ознак сп»яніння не виявлено (а.76, 77);

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких.

Не залишаються поза увагою суду також дані про особу обвинуваченого, а саме його позитивна характеристика по місцю проживання, те, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимий, приніс вибачення ОСОБА_2, оплачував його лікування і потерпілий не має до нього претензій ні матеріального, ні морального характеру, просить не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Крім того, суд враховує також характер допущених ОСОБА_3 порушень правил безпеки дорожнього руху, які він визнав повністю, в подальшому зобов»язувався дотримуватись бездоганної поведінки.

Обставинами, що пом»якшують покарання обвинуваченому, є вчинення злочину вперше, щире каяття та добровільне відшкодування збитків потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

У відповідності зі ст. 65 КК України, п.20 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання, а також з урахуванням наслідків, що настали, та ставленням винного до своїх дій.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як самим засудженим, так і іншими особами, можливе при призначенні йому покарання без ізоляції від суспільства у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Крім того, суд, беручи до уваги позицію потерпілого, який просив не позбавляти права керування транспортними засобами обвинуваченого, та пояснення ОСОБА_3, який зазначив, що йому необхідне водійське посвідчення, оскільки має намір влаштуватись на роботу, так як закінчив Маневицький професійний ліцей та отримав диплом за професіями «лісника, єгеря, водія автотранспортних засобів», дружина ніде не працює, проживають разом із бабусею, ІНФОРМАЦІЯ_5, якій потрібна стороння допомога, суд вважає можливим не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.

А тому, на підставі вищезазначеної норми закону, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Волинської ОДА підлягає задоволенню. Крім того, зі ОСОБА_3 підлягає стягненню в дохід держави 613 гривень 80 копійок процесуальних витрат на залучення експертів (проведення автотехнічної експертизи).

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався, арешт на майно не накладався.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої інспекції за місцем проживання.

Цивільний позов прокуратури Маневицького району Волинської області в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Волинської ОДА задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави в особі Департаменту фінансів Волинської ОДА (р/р 31416544700001 ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, код 24060300, ЄРДПОУ 38009371, призначення платежу: відшкодування збитків на лікування потерпілого ОСОБА_2 у Волинській обласній клінічній лікарні) 3358 (три тисячі триста п»ятдесят вісім) гривень 96 копійок, витрачених закладом охорони здоров»я на лікування потерпілої особи.

Стягнути зі ОСОБА_3 в дохід держави 613 гривень 80 копійок процесуальних витрат на залучення експертів (проведення автотехнічної експертизи).

Речові докази автомобілі «Фіат Добло», р.н.з. АС 1670 ВК, «ИЖ-412», р.н.з. 17157 КЕ повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Маневицького районного суду І.С. Токарська