Постанова № 55710370, 11.02.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2016 рокум. Ужгород№ 807/2428/15

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешеня О.М., розглянувши справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області (далі позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (далі відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з вересня по листопад 2015 року в сумі 7303,74 грн.

11.02.2016 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без їхньої участі за наявними матеріалами у справі (а.с.73). Представник позивача в даній заяві підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився без поважних причин. Заяви про розгляд справи без його участі суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач з 17.03.2000 року був зареєстрований як юридична особа та відомості щодо нього включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.14) та Довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підриємств та організацій України (а.с.16).

Разом з тим, відповідач був зареєстрований позивачем як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), а з 01.01.2004 року, також як платник страхових внесків відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон України № 1058).

Пенсію за віком на пільгових умовах було призначено громадянам, які працювали у відповідача, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до п. "в", п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Підставою призначення пенсії за віком на пільгових умовах є те, що вище вказані громадяни працювали у відповідача у шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях, що підтверджується копіями трудових книжок (а.с.34-37, 41-43), розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (а.с. 19-23), довідками про нараховану та виплачену суму пенсії (а.с. 24-25), протоколами призначення пенсії (а.с. 26, 38).

Відповідно до п. "в" ст. 13 "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з п. "ж" ст. 13 "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України № 400/97-ВР, для платників збору об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

У відповідності до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Відповідно до ч. 2 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п. 6 п.п. 6.8 ОСОБА_3 про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - ОСОБА_3 №21-1) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму, зазначену в повідомлені про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким відповідно до п. 6 п.п. 6.4 ОСОБА_3 №21-1 розмір сум відшкодування на поточний рік визначається щорічно.

У відповідності до п. 6 п.п. 6.9 ОСОБА_3 №21-1 не сплачені та (або) несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм чинного законодавства. ОСОБА_3 передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають також і витрати на доставку пенсії, які згідно змін до граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Держкомзв'язку та інформатизації України № 166 від 22.07.2004 року, становлять для міста 0,79 %, для села 1,56%.

Позивачем було проведено виплату пільгових пенсій та здійснено витрати на їх доставку за період з вересня по листопад 2015 року на загальну суму 7303,74 грн., що додатково підтверджується довідками про нараховану та виплачену суму пенсій (а.с. 24-25).

Відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачеві сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. "в", п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - в розмірі 7303,74 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (90125, Закарпатська обл., Іршавський район, село Кам'янське, вул. Колгоспна, буд. 2, код ЄДРПОУ 03747768, р/р 26002054000045 АТ "Комінвестбанк" м. Іршава МФО 312248) на користь Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з вересня по листопад 2015 року в сумі 7303,74 (сім тисяч триста три гривні сімдесят чотири копійки) грн. на р/р 25609312694 в ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 312356, код ЄДРПОУ 20449666.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя ОСОБА_4