Ухвала суду № 55707938, 03.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/4267/15-к

Номер провадження 11-кп/775/120/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Колегія суддів апеляційного суду Донецької області

в складі:

головуючого судді: Огурецького В.П.

суддів: Ковалюмнус Е.Л., Смірнової В.В.

при секретарі Молдованові Д.В.

за участю

прокурора Саєнко М.М.

захисника ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2

особи, щодо якої розглядається питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду Донецької області у м. Артемівську по кримінальному провадженню, внесеному у ЄДРДР за № 12015050230000269,

апеляційні скарги законного представника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1

на ухвалу Добропільского міськрайонного суду Донецької області від 4 листопада 2015 року, якою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Добропілля, Донецької області, громадянина України, із середньотехнічною освітою, інвалід 3 групи, не одруженого, не судимого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації його до психіатричного закладу із суворим наглядом.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою встановлено, що ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК, за таких обставин.

20.02.2015р. приблизно о 05:00-06:00 годині, перебуваючи за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_1 наніс ОСОБА_4 не менше 12 травмуючих впливів руками у верхню передню частину тіла, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді садна передньої поверхні шиї, синець передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, синець зліва від пупка, 2 синця правої клубової області мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не перебувають, синець передній поверхні грудної клітки справа, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння. Причиною смерті ОСОБА_4 є тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва, що ускладнилася розвитком травматичного шоку, набряком легенів і головного мозку.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати як незаконну та необґрунтовану і призначити новий розгляд. Вказує на те, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Не повно з'ясовані обставини, за яких потерпіла отри мала тілесні ушкодження і не з'ясовані суттєві дані, чи не могли тілесні ушкодження утворитися у наслідок спроби ОСОБА_3 надання допомоги потерпілій - штучного дихання. Не дана належна оцінка у сукупності даним експертиз та іншим доказам, які дозволяють прийти до висновку, що смерть потерпілої наступила не від тілесних ушкоджень, а результаті захворювання.

В апеляційній скарзі законний представник ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати і направити справу на новий розгляд. Вказує на те, що висновки суду про вчинення її сином ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння - заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, ґрунтуються на припущеннях, а не на доказах. Висновки судово-медичної експертизи вважає неповними і неправильними.

Заслухавши доповідача, захисника та законного представника, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг, прокурора, який вважав, що підстави для скасування ухвали відсутні, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають за такими підставами.

Висновки суду, що ОСОБА_3 у стані неосудності вчинив суспільне небезпечне діяння - заподіяв ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідно до вимог ст.505 КПК суд першої інстанції встановив:

1) час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2) вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення ОСОБА_3

3) наявність у ОСОБА_3 розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та на час досудового розслідування;

4) поведінку особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5) небезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою.

На підставі показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даних огляду місця події і трупа ОСОБА_4 , висновків судово-медичних експертиз, пояснень судового експерта ОСОБА_8 суд з достовірністю встановив, що саме ОСОБА_3 наніс потерпілій не менш ніж 12 ударів руками, спричинивши останній тілесні ушкодження, від яких наступила смерть ОСОБА_4

Доводи апеляційних скарг захисника та законного представника, що висновки судово-медичних експертиз про характер, локалізацію та тяжкість тілесних ушкоджень є суперечливими і недостовірними, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Суд першої інстанції правильно взяв до уваги висновок судової медичної експертизи, відповідно до якого при дослідженні трупа були виявлені наступні тілесні ушкодження: 3 садна передньої поверхні шиї, синець передній поверхні грудної клітки справа, синець передньої черевної стінки в епігастральній ділянці, синець зліва від пупка, 2 синця правої клубової області, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер по середньо-ключичній лінії справа, перелами 3, 4, 6-9 ребер по передньо-пахвовій лінії зліва, які утворилися від ударної дії тупих предметів, індивідуальні особливості яких у пошкодженнях не відобразилися, можливо у вказаній у постанові строк. Синець передній поверхні грудної клітки справа, тупа травма грудної клітки: переломи 2-7 ребер справа, 3, 4, 6-9 ребер зліва мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння. Після їх заподіяння ОСОБА_4 могла здійснювати цілеспрямовані дії, не пов'язані з фізичним навантаженням у плині часу, що обчислюється годинами. Утворення виявлених тілесних ушкоджень в результаті падіння з положення стоячи, як з додачею тілу прискорення, так і без такого, вкрай малоймовірно. Дані ж тяжкі тілесні ушкодження з'явилися причиною смерті, що ускладнилася розвитком травматичного шоку, набряком легенів і головного мозку. Кількість, характер та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_4 вказує на те, що їй було нанесено не менше 12 впливів травмуючими предметами. Будь-яких кістково-травматичних пошкоджень ребер тривалої давнини при дослідженні трупа ОСОБА_4 не виявлено.

Дані з протоколу огляду трупа, з карти виїзду швидкої допомоги підтверджують наявність на тілі потерпілої синців на шиї та саден бурого кольору, а це вказує, що до ОСОБА_4 при житті застосовувалось насильство.

Доводи апеляційних скарг, що не встановлення при первинному огляді трупа пошкоджень ребер може вказувати на те, що таких пошкоджень у дійсності не було, безпідставні. Вказаними вище протоколами зафіксоване виражене трупне задубіння. Очевидно, що пошкодження внутрішніх органів, у тому числі ребер, при вираженому трупному задубінні могли при поверховому огляді трупа не встановлюватися.

По справі відсутні підстави для сумніву у правильності судово-медичного дослідження трупа, висновків про характер, локалізацію та кількість виявлених при експертному дослідженні тілесних ушкоджень, висновків про причину смерті потерпілої.

Про наявність у ОСОБА_3 розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння свідчать довідка міської психіатричної лікарні м. Краматорська, дані амбулаторної судово-психіатричної експертизи, висновки стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину, страждав і на момент проведення експертизи страждає хронічним душевним захворюванням у формі органічного шизофреноподібного розладу. Вказане хронічне захворювання позбавляло ОСОБА_2 можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого діяння. За своїм психічним станом, на момент проведення експертизи, ОСОБА_2 також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом.

Відповідно до вимог ч.5 ст.94 КК госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам кримінального кодексу і винесена з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни вказаної відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу Добропільского міськрайонного суду Донецької області від 4 листопада 2015 року, якою щодо ОСОБА_3 застосовано примусові заходи медичного характеру, залишити без змін, а апеляційні скарги законного представника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення.

Судді: