Ухвала суду № 55707937, 11.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/5013/14-ц Номер провадження 22-ц/775/37/2016

Єдиний унікальний номер 233/ 5013/14-ц

Номер провадження 22-ц/775/ 37/2016

Категорія: 24

Головуючий в 1 інстанції: Малінов О.С.

Доповідач: Груіцька Л.О.,

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Груіцької Л.О.,

суддів: Новікової Г.В.,Соломахи Л.І.,

секретар: Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Артемівську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року ПАТ « ДТЕК Донецькобленерго», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідачі є споживачами електричної енергії згідно особистого рахунку НОМЕР_1.

28 січня 2014 року представниками позивача було складено Акт № 193600 про порушення відповідачами правил користування електроенергії, а саме п.п.42,48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, а саме самовільне підключення електроустановок до електричної мережі позивача без порушення схеми обліку, після припинення електропостачання у зв'язку з порушенням ПКЕЕН. Відповідно до Правил та Методики відповідачам зроблену перерахунок за спожиту електричну енергію, на підставі чого нарахована до сплати сума 12371,09 грн. Просило стягнути у судовому порядку вказану суму з відповідачів.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» - відмовлено.

З вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги наведено, що судове рішення було постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що суду не було надано доказів у підтвердження факту відключення квартири відповідачів від електропостачання у вигляді акту про відключення й не звернув уваги на наряд - завдання на відключення від 29.10.2010 року, що є доказом про те, що саме Татарникови придбали квартиру у відключеному від електропостачання стані. А також не звернув уваги на Акт про порушення Правил користування електричною енергією, складеним посадовими особами позивача 28 січня 2014 року по факту самовільного підключення відповідачами електроустановок до електричної мережі іншого користувача без порушення схеми обліку після припинення електропостачання у зв'язку з порушенням ПКЕЕН.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовано норми матеріального й процесуального права, досліджувати докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суд першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Таким чином, зазначеними положеннями цивільного процесуального законодавства на апеляційний суд покладено обов'язок перевіряти законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, встановлені судом фактичні обставини і усувати недоліки, допущені судом першої інстанції.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та попросив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалене у справі судове рішення відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 січня 2014 року представниками позивача був складений акт № 193600 про порушення п.п. 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, позивача без порушення схеми обліку, після припинення електропостачання у звязку з порушенням Правил (а.с. 3-4).

Відповідно з п. 53 Правил, а також згідно із затвердженою Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р. «Методикою», відповідачам зроблено перерахунок за спожиту електричну енергію та нараховано до сплати відповідачам суму 12371,09 грн. (а.с.6-7). Акт про порушення підписаний відповідачем ОСОБА_2, що ним було визнано.

Згідно договору купівлі-продажу від 20 грудня 2010 року відповідачка ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі правочинів за № 9406772 від 20.12.2010 року, а також у Державному реєстрі прав, що підтверджується витягом № 30560813 від 08.07.2011 року, виданого Костянтинівським міським бюро технічної інвентаризації (а.с. 59-62).

Згідно пункту 4 договору купівлі-продажу відчужувана квартира оглянута Покупцем. Недоліків, які перешкоджають використанню квартири за цільовим призначенням (для житла) на момент огляду не виявлено.

Борги за комунальні послуги Продавець зобов'язується сплатити самостійно (а.с. 19, 59). Крім того, на момент підписання договору попередній власник стверджував, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення щодо квартири п. 3 Договору купівлі продажу.

З позову вбачається, що відключення від енергопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1 сталося ще 29 вересня 2010 року, згідно наданим представником позивача нарядом на відключення (а.с. 65), тобто до набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру 20 грудня 2010 року згідно договору купівлі-продажу. При цьому суду не надано самого акту про відключення із зазначенням підстав для цього та осіб (споживачів), яким про це повідомлено.

Згідно наданої представником позивача довідки про споживання за період з вересня 2010 по серпень 2015 року за особовим рахунком відповідачів НОМЕР_1, наявний борг по цьому рахунку станом на вересень 2010 року у розмірі 508,41 грн. був повністю сплачений у червні 2011 року.(а.с. 63-64).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», суд першої інстанції виходив з того, що пред'явлений позивачем позов до відповідачів є одним зі способів цивільно-правового захисту порушених прав позивача. Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібен повний склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів (протиправність, шкода, причинний зв'язок, вина). За відсутності хоч би одного з цих елементів (крім випадків безвинної відповідальності) цивільна відповідальність не настає. Позивачем не надано суду доказів наявності вини з боку відповідачів у порушенні Правил в частині самовільного підключення, яке повинно передбачати скоєння відповідачами, обізнаними у факті відключення від енергопостачання, завідомо неправомірних, свідомих дій.

Суд першої інстанції правомірно не узяв до уваги твердження представника позивача щодо права (а не обовязку) контролерів РЕМ на складання актів про порушення Правил, як такі, що суперечать вимогам абз. 1 п. 53 Правил, що передбачає безпосередній обовязок представника енергопостачальника скласти акт у випадку виявлення порушення Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, та правильно зробив висновки щодо бездіяльності представників позивача протягом 2011-2014 років яка не може бути підставою в обґрунтування розміру нарахованої відповідачам суми.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції також правомірно послався на положення договору купівлі-продажу квартири від 20 грудня 2010 року, згідно яких під час його підписання певні обов'язки щодо відчужуваного майна прийняв також і попередній власник. У той же час клопотання про притягнення до участі у справі у якості співвідповідача або заміну неналежних відповідачів належним від представника позивача не надходило. Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на те, що представником позивача в судовому засіданні не наведено обґрунтованих та належнихдоказів в підтвердження своїх позовних вимог, не доведена наявность вини відповідачів в порушенні Правил.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, які відповідають встановленим судом обставинам і підтверджується матеріалами справи.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 611 ЦК України, ст.. 27 Закону України « Про електроенергетику", Правилами та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 та Правилами користування електричною енергією для населення,затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є самовільне підключення до об'єктів електроенергетики.

Статтею 26 цього Закону передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі Правила).

Відповідно до положень пункту 2 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (далі - Правила), самовільне підключення - це споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.

Пунктом 42 Правил встановлено що Споживач електричної енергії зобов'язаний:

дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору;

забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів;

забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача;

невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку;

оплачувати спожиту-електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил;

вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку;

узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності;

надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням приладу обліку;

забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки;

не перешкоджати обрізуванню гілок дерев, які ростуть на території, що належить споживачу, для забезпечення відстані не менше 1 метра від проводів повітряної лінії електромережі напругою 0,4 кВ та на відстані 2 м для електричних ліній напругою 10 кВ;

не пізніше ніж за 7 днів до припинення користування електричною енергією у квартирі або на іншому об'єкті письмово повідомити енергопостачальника про розірвання договору та розрахуватися за спожиту електричну енергію, включаючи день виїзду.

Пунктом 48 Правил встановлено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без порушення схеми обліку, після припинення електропостачання у зв'язку з порушенням ПКЕЕН.

Пунктом 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених

постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357 визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. N 562 ( z0782-06 ) Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Порядок складення актів про порушення Правил визначено пунктом 53 Правил та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 (зі змінами) (далі - Методика).

Таким чином, акт про порушення Правил фіксує саме факт виявлення представником енергопостачальника порушення Правил, та має бути складений на споживача, який вчинив порушення Правил.

Відповідно до п.3 Методики, щодо визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН ( 1357-99-п ) ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН ( 1357-99-п ), та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН ( 1357-99-п ) у тому числі :

4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку;

Відповідно до п.27 Правил У разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Забороняється відключення споживачів перед вихідними та святковими днями.

Апеляційним судом встановлене, що згідно договору купівлі-продажу від 20 грудня 2010 року відповідачка ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_3, який став власником згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим Костянтинівською державною нотаріальною конторою 06 вересня 2008 року за реєстром № 1871. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі правочинів за № 9406772 від 20.12.2010 року, а також у Державному реєстрі прав, що підтверджується витягом № 30560813 від 08.07.2011 року, виданого Костянтинівським міським бюро технічної інвентаризації (а.с. 59-62).

Згідно пункту 4 договору купівлі-продажу відчужувана квартира оглянута Покупцем. Недоліків, які перешкоджають використанню квартири за цільовим призначенням (для житла) на момент огляду не виявлено.

Борги за комунальні послуги Продавець зобовязується сплатити самостійно (а.с. 19, 59). Крім того, на момент підписання договору попередній власник стверджував, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення щодо квартири п. 3 Договору купівлі продажу.

Відповідно до довідки про споживання,без підпису будь якої посадової особи яка її склала й яку суд прийняв у якості письмового доказу, вказано на власника квартири- ОСОБА_1 /а.с.63,64/ та довідки споживання на а.с.73-75 також без підпису посадової особи, яка її склала та завіреної представником позивача, вбачається, що 29 жовтня 2010 року було проведено відключення ТО. 20 грудня 2010 року було проведено обхід та звіряння, відповідно до якого споживач спожив з моменту відключення 182 кВ й його заборгованість на 20.12.2010 року склала 508 грн. 41 коп. Тобто з довідки про споживання електричної енергії вбачається, що на час звіряння заборгованості, а саме на 20.12.2010 року й ця дата співпадає з датою купівлі- продажу спірної квартири відповідачами, квартира відповідачів не була відключена від споживання електричною енергією й спростовує факт, що саме відповідачі незаконно самовільно підключилися до електричної мережі позивача без порушення схеми обліку. Яким чином й хто із споживачів заборгував станом на 28.09.2010 року, хто підписався на попередженні, факт відключення споживачів від електромережі та яким чином споживач з моменту відключення споживав електричну енергію, коли і ким було проведено незаконне підключення, позивач суду доказів не надав. Крім того на а.с.5 є письмовий доказ в обґрунтування позову,який завірений представником позивача, а саме електронний витяг з особового рахунку НОМЕР_1 де відсутні відомості про відключення споживача від електропостачання у спірній квартирі, й з 20.12.2010 року по 28 січня 2014 року контролерами позивача проведено 17 обходів, відповідно до яких зафіксовані показання лічильника, тобто позивачу на протязі трьох років було відомо про споживання споживачами електричної енергії.

28 січня 2014 року представниками позивача був складений акт № 193600 про порушення п.п. 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, позивача без порушення схеми обліку, після припинення електропостачання у звязку з порушенням Правил . Акт було складено на споживача ОСОБА_1 (а.с. 3-4). Акт про порушення підписаний відповідачем ОСОБА_2 Будь яких доказів про те, що саме ОСОБА_1 вчинила порушення п.п.42 та 48 Правил в матеріалах справи відсутні.

Акт ОСОБА_1 не підписувала про час та місце засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного акту повідомлена не була.

У протоколі засідання комісії від 17 лютого 2014 року по розгляду Акту № 193600/ а.с. без номеру, після а.с.6/ відсутня інформація про причетність споживачів, а саме відповідачів до порушення цих Правил, але у розріз з вимогами п. 53 Правил у протоколі зазначені відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії; та зроблено перерахунок за спожиту електричну енергію та нараховано до сплати суму 12371,09 грн. (а.с.6-7).

Враховуючи наведене апеляційний суд не бере до уваги в обґрунтування апеляційної скарги доводи позивача у тій частині, що суд першої інстанції необґрунтовано послався на те, що позивач не надав суду переконливих доказів щодо відключення квартири АДРЕСА_1 й не звернув уваги на наряд - завдання на відключення від 29.10.2010 року,/ а.с.65/, що є доказом про те, що саме ОСОБА_1 придбали квартиру у відключеному від електропостачання стані бо як встановлено апеляційним судом на а.с.65 знаходиться ксерокопія листа з 32 адресами у тому числі й адресою: АДРЕСА_1 з прізвищем - ОСОБА_5. Лист не обізнаний. На вказаному листі є відображення ксерокопії Рапорту контролера Толстих від 29.10.2010 року відповідно до якого він обійшов абонентів й відключив з приводу заборгованості 16 квартир. Докази про те, що саме спірна квартира з 32, була відключена від енергопостачання на вказаному листі відсутні. Акт про відключення представник позивача суду не надав. З цих підстав суд першої інстанції правомірно обґрунтував своє рішення у частині того, що позивач не надав суду доказів про відключення спірної квартири на час її придбання відповідачами. Відсутні докази й про причетності відповідачів до відключення якщо таке відбулося.

Апеляційний суд також не бере до уваги в обґрунтування апеляційної скарги доводи позивача у тій частині, що суд першої інстанції не звернув уваги на Акт про порушення Правил користування електричною енергією, складеним посадовими особами позивача 28 січня 2014 року по факту самовільного підключення відповідачами електроустановок до електричної мережі іншого користувача без порушення схеми обліку після припинення електропостачання у зв'язку з порушенням ПКЕЕН з наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ним суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357 визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Порядок складення актів про порушення Правил визначено пунктом 53 Правил та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 (зі змінами) (далі - Методика).

Таким чином, акт про порушення Правил фіксує саме факт виявлення представником енергопостачальника порушення Правил, та має бути складений на споживача, який вчинив порушення Правил.

Колегія апеляційного суду аналізуючи вказаний вище акт, вважає, що він складений у порушення вимог законодавства, щодо складання Акту, а саме як вбачається з Акту споживач ОСОБА_1 порушила п.п. 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, позивача без порушення схеми обліку, після припинення електропостачання у звязку з порушенням Правил, але доказів про те, що відключення квартири відбулося й саме ОСОБА_1 самовільно підключила електроустановку до електричної мережі, позивач суду не надав.

Аналізуючи протокол засідання комісії позивача з розгляду Акту № 193600 від 28.01.2014 року, апеляційний суд вважає, що комісія не мала права розглядувати вказане питання без належного повідомлення споживача на якого складено Акт про порушення, крім того комісія не мала права нараховувати споживачам збитки без встановлення факту причетності відповідачів до вказаного в акті порушення, про що повинно бути вказане у протоколі.

З цих підстав суд першої інстанції правомірно обґрунтував відмову у позові з підстав того, що представником позивача в судовому засіданні не наведено обґрунтованих та належних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, не доведена наявність вини відповідачів в порушенні Правил.

Апеляційний суд також прийшов до висновку про незаконне обґрунтування відмови у задоволенні позову судом першої інстанції з тих підстав, що не можна вважати ОСОБА_1 належним відповідачем по справі оскільки остання не зареєстрована у вказаній квартирі, а ОСОБА_2 з тих підстав, що він є користувачем квартири, оскільки такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на законі. Але такий висновок не спростовує інших наведених і зроблених в рішенні суду першої інстанції висновків в обґрунтування відмови у задоволенні позову, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення з цього відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, підчас розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Інших доводів щодо неправильності ухваленого рішення, порушення чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, апеляційна скарга позивача не містить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апелянта не спростовують наведених і зроблених в рішенні суду першої інстанції висновків, у зв'язку з чим підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 , 314-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» - відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: