Рішення № 5570793, 01.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/28401.09.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

про стягнення 25779,47 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Хомутов Г.В. (довіреність від 19.02.2009р.)

від відповідача: Савіна О.Б. (довіреність № 08/2759 від 19.12.2008)

В судовому засіданні 1 вересня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(надалі відповідач) про стягнення 25779,47 грн. в порядку регресу, в тому числі страхового відшкодування в сумі 24990,00 грн., пені в сумі 443,66 грн., 3% річних в сумі 55,46 грн., втрат від інфляції в сумі 68,52 грн. та 221,83 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за Полісом № ВВ/6299645.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позову заперечував частково, та повідомив про те, що ним було сплачено суму страхового відшкодування позивачу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2008 року між ЗАТ «СК «ВЕСКО», правонаступником якого є позивач (у відповідності до п 1.1 Статуту ЗАТ «СК «АХА Страхування») та ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування наземного автотранспорту № 6089-а/08зп (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування).

Обєктом договору добровільного страхування є транспортний засіб SKODA OKTAVIA, державний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 16.02.2009р. в м Енергодар Запорізької області, а саме: відбулося зіткнення автомобіля SKODA OKTAVIA, державний номер НОМЕР_1 і автомобіля HYUNDAI ACCENT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_5

За наслідками вказаної дорожньо транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 57377,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 220 та № 221 від 27.03.2009р. (копії в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи Страховим актом №1341-а/09ЗП від 26.03.2009р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 12.03.2009р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 п. 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників здійснюється обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_5 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу HYUNDAI ACCENT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем Поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/6299645 від 27.08.2008р. (тип договору 3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем з ОСОБА_6 Договору (Полісу № ВВ/6299645) страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_6 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу HYUNDAI ACCENT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Враховуючи викладене, у відповідності до вищевказаних норм Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_4 мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну ОСОБА_6 майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу HYUNDAI ACCENT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування визначається лімітом відповідальності страховика. Полісом № ВВ/6299645 ліміт відповідальності відповідача встановлений в сумі 25 500,00 грн.

Виходячи із зазначеного ліміту, сума страхового відшкодування за вирахуванням франшизи відповідача у відповідності до ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»складає 25500,00 грн. (25500,00 грн.0,00 грн. франшизи).

Позивачем 06.04.2009 була направлена відповідачу заява № 2259-09 на виплату страхового відшкодування в сумі 24990,00 грн., яка була отримана відповідачем 14.04.2009, що підтверджується відміткою про отримання на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було сплачено позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 25500,00 грн. згідно платіжного доручення № 0029687 від 06.07.2009 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Враховуючи те, що в позовній заяві позивач, через помилку у визначенні розміру франшизи, зазначає розмір страхового відшкодування - 24990,00 грн. та просить стягнути лише цю суму, зважаючи на повну сплату відповідачем суми страхового відшкодування суд приходить до висновку, що на час винесення рішення між сторонами відсутній предмет спору щодо сплати страхового відшкодування і провадження по справі в частині стягнення 24990,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в сумі 25500,00 грн. до 14.05.2009.

У відповідності до п. 37.2 ст. 37 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобовязання в строк, встановлений договором та законодавством не виконав, а тому за прострочення термінів сплати страхового відшкодування, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 15.05.2009 по 10.06.2009 в сумі 443,66 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає 3% річних у сумі 55,46 грн. та інфляційних втрат в розмірі 68,52 грн.

Позовні вимоги про стягнення 221,83 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Цивільним кодексом передбачені випадки стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи із аналізу вказаних норм, позивач має право на стягнення процентів за користування чужими коштами у розмірі, передбаченому договором або законом. В разі, якщо такий розмір договором не передбачений, кредитор має право стягнути проценти у розмірі, визначеному ст. 625 ЦК України, а саме 3% від простроченої суми.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем і відповідачем не існує договірних правовідносин, сторонами в жодному договорі не передбачений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами в разі несвоєчасної сплати страхового відшкодування. Крім того, ні Закон України «Про страхування», ні Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», або інше законодавство в сфері страхування, не визначають розміру таких процентів. А тому, позивач має право на стягнення з відповідача процентів за користування коштами в розмірі 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України за порушення останнім грошового зобовязання.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення 567,64 грн., в тому числі 443,66 грн. пені, 3% річних в розмірі 55,46 грн., та суми інфляційних втрат в розмірі 68,52 грн. Провадження по справі в частині стягнення 24990,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Зважаючи на те, що сплата суми страхового відшкодування була здійснена відповідачем до подання позивачем позовної заяви до суду (25500,00 грн. сплачено відповідачем 06.07.2009, а позовна заява подана до господарського суду м Києва 07.07.2009), судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині стягнення 24990,00 грн. припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(ідентифікаційний код: 23510137, адреса: 03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(ідентифікаційний код: 20474912, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, п/р 26506216345900 в АКІБ «Укрсиббанк», м. Київ, МФО 351005) 567,64 грн. (пятсот шістдесят сім гривень 64 копійки). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 11.09.2009р.