Ухвала суду № 55705192, 05.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/683/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.,

за участю секретаря - Жукової Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року за адміністративним позовом приватного підприємства «СРК Будмарин» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року приватне підприємство «СРК Будмарин» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2014 року №0004302206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 579 970 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 289 985 грн., та №0004312206, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року на 1171 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що висновки ДПІ про безтоварність господарських операцій ПП «СРК Будмарин» з підприємствами-постачальниками ТОВ «Інтерія ЛТД», ПП «Одесарембуд №3», ПП «АРС-Дизайн», ТОВ «Магнит Транс», ТОВ «Торгінвест-Дніпро» є помилковими та здійснені з перевищенням повноважень відповідача, спростовуються наявними у позивача первинними документами, які містять всі передбаченні чинними законодавством обов'язкові реквізити. Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення ПП «СРК Будмарин» вимог податкового законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 02 квітня 2015 року ухвалено постанову про задоволення позову приватного підприємства «СРК Будмарин».

Суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29 грудня 2014 року №0004302206 та №0004312206.

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачем доведено виконання всіх зобов'язань за договорами, укладеними з ТОВ «Інтерія ЛТД», ПП «Одесарембуд №3», ПП «АРС-Дизайн», ТОВ «Магнит Транс», ТОВ «Торгінвест-Дніпро», про що свідчать надані ПП «СРК Будмарин» належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані уповноваженими особами, тобто відповідають вимогам п.201.1 та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України. Суд не взяв до уваги посилання ДПІ у Приморському районі в м.Одесі на обставини діяльності контрагентів позивача, зазначивши, що податковим органом не надано жодного доказу в підтвердження своїх доводів, крім посилань на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову ПП «СРК Будмарин».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом не враховано ненадання до перевірки ПП «СРК Будмарин»: проектно-кошторисної документації, загальних кошторисів та підсумкових відомостей ресурсів за договором підряду з ТОВ «Інтерія ЛТД»; сертифікатів на товар та товарно-транспортних накладних за договором підряду, укладеним з ПП «АРС-Дизайн»; документів щодо транспортування будівельного сміття за договором з ТОВ «Магнит Транс»; а також не враховано наявність відхилень між податковими зобов'язаннями ПП «Одесарембуд №3» та податковим кредитом ПП «СРК Будмарин».

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам податкового органу щодо обставин діяльності контрагентів ПП «СРК Будмарин», які зафіксовані в актах про неможливість проведення у них зустрічних звірок.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 03.12.2014р. №2652, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у період з 04.12.2014р. по 10.12.2014р. податковими ревізорами-інспекторами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «СРК Будмарин» з питань повноти та своєчасності декларування податку додану вартість, податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2014р. по 01.09.2014р., з питань взаємовідносин з ПП «Еко-Строй-Град» за період з 01.01.2012р. по 01.09.2014р., за результатами якої складено акт перевірки №8401/15-53-22-06/37680590 від 17 грудня 2014 року.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказується на порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість на 581 141 грн. (у тому числі по періодах: січень 2014 року - 6412 грн., лютий 2014 року - 366667 грн., березень 2014 року - 199669 грн., квітень 2014 року - 8393 грн.).

Зокрема, в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не визнала товарність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Інтерія ЛТД», ПП «Одесарембуд №3», ПП «АРС-Дизайн», ТОВ «Магнит Транс», ТОВ «Торгінвест-Дніпро». При цьому, податковий орган посилається на відомості, зафіксовані актами ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 01.04.2014р. №1815/15-53-22-3/38018040 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтерія ЛТД» з питань підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період січень-лютий 2014 року», ДПІ у Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 22.08.2014р. №145/15-21-22-01/30130220 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АРС-Дизайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий - березень 2014 року», Ізмаїльської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області від 22.09.2014р. №1733/15-02-22-02/38614859 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Магнит Транс» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2014 року», ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 28.07.2014р. №2071/04-66-22-04-06/38944868 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгінвест-Дніпро» під час здійснення господарських відносин за квітень 2014 року», а також на інформацію підсистеми «Аналітична система (перегляд результатів співставлення)» системи АС «Податковий Блок» щодо відхилення між сумами податкових зобов'язань контрагентом ПП «Одесрембуд №3» та задекларованими сумами податкового кредиту покупців, що, за висновками податкового органу, свідчить про наявність ознак фіктивності та відсутності фактів реального здійснення господарських операцій.

29 грудня 2014 року, на підставі акту перевірки №8401/15-53-22-06/37680590 від 17.12.2014р., ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0004302206, яким позивачу збільшила суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 869 955 грн. (у т.ч. за основним платежем - 579 970 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 289 985 грн.);

- №0004312206, яким позивачу зменшила розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року в розмірі 1171 грн.

Задовольняючи позов ПП «СРК Будмарин» про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №8401/15-53-22-06/37680590 від 17.12.2014р., а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань є неправомірним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Колегією суддів встановлено, що у перевіряємий період ПП «СРК Будмарин» формувало податковий кредит за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ «Інтерія ЛТД», ПП «Одесарембуд №3», ПП «АРС-Дизайн», ТОВ «Магнит Транс», ТОВ «Торгінвест-Дніпро».

Так, з матеріалів справи вбачається, що в грудні 2013 року між ПП «СРК Будмарин», як Замовником, та ТОВ «Інтерія ЛТД», як Підрядником, укладено договори підряду:

- № СМРФ-11/12/13 від 11.12.2013р. на виконання будівельно-підрядних робіт на об'єкті реконструкція курортно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5; (т.І а.с.71-75)

- № СМРА-20/12/13 від 20.12.2013р. на виконання будівельно-підрядних робіт на об'єкті за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія». (т.І а.с.92-96).

Вказані договори підписані директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні №3413 від 18.02.2014р., №3601 від 19.02.2014р., №3805 від 20.02.2014р., №3602 від 19.02.2014р., №3804 від 20.02.2014р., які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також документи на підтвердження оплати виконаних робіт, накладні на передачу матеріалів у виробництво, акти приймання-передачі будівельних матеріалів. (т.І а.с.76-130)

03.02.2014р. між ПП «СРК Будмарин», як Покупцем, та ПП «АРС-Дизайн», як Постачальником, укладено договір поставки товару №03-02-14, за умовами якого Постачальник постачає на об'єкт пляж «Аркадія», а Покупець приймає на умовах вказаного договору товар - покостівський граніт - 4 100 м.кв. вартістю 395 грн. за м.кв. Загальна вартість товару, що поставляється складає 1 619 500 грн. (в т.ч. ПДВ 269916,66 грн.). (т.І а.с.131-134)

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано податкові накладні №1 від 07.03.2014р., №2 від 24.03.2014р., видаткові накладні №РН-000012 від 27.03.2014р., №РН-000016 від 02.04.2014р., №РН-000013 від 02.04.2014р., №РН-000014 від 02.04.2014р., №РН-000015 від 02.04.2014р., №РН-000006 від 11.03.2014р., №РН-000005 від 11.03.2014р., №РН-000007 від 12.03.2014р., №РН-000008 від 13.03.2014р., №РН-000009 від 14.03.2014р., №РН-000010 від 14.03.2014р., №РН-000011 від 15.03.2014р., платіжні доручення. (т.І а.с.136-151)

В акті перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м.Одеси посилається на ненадання ПП «СРК Будмарин» до перевірки сертифікатів на отриманий товар та доказів транспортування товару, зокрема, товарно-транспортних накладних.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки сертифікати якості не є первинними документами та/або документами, на підставі яких ПП «СРК Будмарин» зобов'язано вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування чи податкових зобов'язань.

Щодо ненадання доказів транспортування придбаного граніту, то апеляційний суд встановив, що за умовами п.4.1 розділу 4 договору поставки №03-02-14 від 03.02.2014р. ПП «АРС-Дизайн», як постачальник, здійснює поставку товару власними транспортними засобами та за власний рахунок, у зв'язку з чим ПП «СРК Будмарин» не має зобов'язань щодо складання та зберігання товарно-транспортних накладних, складання яких не передбачено умовами договору.

Варто зазначити, що атом перевірки відповідач зафіксував укладення між ПП «СРК Будмарин» та ПП «АРС-Дизайн» договору підряду № СМРФ-11/12/13 від 11.12.2013р., тоді як зазначалось вище вказаний договір укладено між позивачем та ТОВ «Інтерія ЛТД», а не ПП «АРС-Дизайн».

10.01.2014р. між ПП «СРК Будмарин», як Замовником, та ТОВ «Магнит Транс», як Підрядником, укладено договір підряду №10/01, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе обов'язок на свій ризик, виконати відповідно до умов договору роботи (вивіз будівельного сміття з будівельного майданчику за адресою: м.Одеса, вул.Французький бульвар, 85/5) та Замовник зобов'язаний її оплатити. Вартість робіт визначається в розмірі 295 000 грн. (т.І а.с.152-154).

Вказаний договір підписаний директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано податкові накладні №2 від 14.03.2014р., №3 від 18.03.2014р., акт здачі-прийняття робіт від 25.03.2014р., платіжні доручення, акт передачі будівельного майданчику. (т.І а.с.155-161)

В акті перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м.Одеси посилається на ненадання позивачем до перевірки підтверджуючих документів щодо транспортування сміття, з яких можливо було б встановити ким вивозилося сміття, якими транспортними засобами та за чий рахунок.

Апеляційний суд не бере до уваги такі доводи апелянта, оскільки за умовами п.1.1 Договору підряду №10/01 від 10.01.2014р. ТОВ «Магнит Транс», як підрядник, зобов'язується на свій ризик та власними силами виконати роботи.

Більше того, частиною 1 статті 879 ЦК України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

А відтак, апеляційний суд доходить висновку, що ненадання позивачем до перевірки документів щодо транспортування сміття не є достатньою підставою для висновку щодо неможливості підтвердження фактичного здійснення господарської операції з придбання робіт, послуг у ТОВ «Магнит Транс».

03.03.2014р., між ПП «СРК Будмарин», як Замовником, та ТОВ «Торгінвест-Дніпро», як Виконавцем, укладено договір №3/03/2014 на виконання робіт вантажопідйомною технікою, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язаний на свій ризик з використанням власного обладнання (механізмів) надати послуги по наданню крана Groove-500C за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», а Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги. (т.І а.с.162-166).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивач надав акт надання послуг №1 від 01.04.2014р., податкову накладну №10 від 01.04.2014р., платіжне доручення №305 від 18.04.2014р. (т.І а.с.167-169).

В акті перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси посилається на ненадання позивачем до перевірки заявок на виконання робіт з вказівкою на місце, час, характер та обсяг робіт.

Колегія суддів такі висновки ДПІ вважає безпідставними, оскільки такі відомості обумовлені умовами Договору №3/03/2014 від 03.03.2014р. і додаткового дублювання заявками не потребують.

02.12.2013р. між ПП «СРК Будмарин», як Покупцем, та ПП «Одесарембуд №3», як Постачальником, укладено договір поставки №1202/2, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари (кабель, будівельні матеріали), а Покупець зобов'язаний прийняти товари та здійснити їх оплату. (т.І а.с.170-173)

На виконання умов зазначеного договору позивач здійснював оплату за поставлені товари відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових та податкових накладних, платіжних доручень. (т.1 а.с.174 -183)

В акті перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м.Одеси посилається на ненадання позивачем до перевірки доказів транспортування товару, залишивши, при цьому, поза увагою Додаткову угоду №1 від 13.01.2014р. до договору поставки №1202/2 від 02.12.2013р., якою сторонами визначено терміни поставки, адреси поставки, а також встановлено, що поставка товару здійснюється за рахунок ПП «Одесарембуд №3», як Постачальника.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ПП «СРК Будмарин» та ТОВ «Інтерія ЛТД», ПП «Одесарембуд №3», ПП «АРС-Дизайн», ТОВ «Магнит Транс», ТОВ «Торгінвест-Дніпро».

ПП «СРК Будмарин» доведено, що при укладенні договорів воно переконалося у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали право на видачу податкових накладних.

В запереченнях проти позову та в обґрунтовування вимог апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області посилається на відсутність контрагентів позивача за податковими адресами, а також відсутність у них необхідних умов для здійснення задекларованих позивачем господарських операцій; при цьому, такі відомості взято відповідачем з актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 01.04.2014р. №1815/15-53-22-3/38018040 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтерія ЛТД» з питань підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період січень-лютий 2014 року», ДПІ у Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 22.08.2014р. №145/15-21-22-01/30130220 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «АРС-Дизайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий - березень 2014 року», Ізмаїльської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області від 22.09.2014р. №1733/15-02-22-02/38614859 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Магнит Транс» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2014 року», ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 28.07.2014р. №2071/04-66-22-04-06/38944868 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгінвест-Дніпро» під час здійснення господарських відносин за квітень 2014 року».

Однак, акти про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть вважатися належними доказами допущення будь-яких порушень, так як зазначені акти свідчать лише про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання. Вказані акти взагалі не є перевіркою, а викладені в них висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Посилання ДПІ в апеляційній скарзі на те, що згідно з інформацією підсистеми «Аналітична система (перегляд результатів співставлення)» системи АС «Податковий блок» встановлено відхилення між сумами податкових зобов'язань ТОВ «Інтерія ЛТД», ПП «Одесарембуд №3», ПП «АРС-Дизайн», ТОВ «Магнит Транс», ТОВ «Торгінвест-Дніпро» та сумами податкового кредиту ПП «СРК Будмарин» не є підставою для висновку, що господарські операції фактично не відбувалися, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків його контрагентами. Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому позивач не має права наполягати на отримані додаткової інформації відповідачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Судова колегія вважає, що позивачем виконано всі зобов'язання за договорами: отримано товар/послуги, сплачено за них грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, а також використано їх у межах власної господарської діяльності. Зазначені обставини ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не спростовано.

Згідно п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло права на його формування по взаємовідносинах з ТОВ «Інтерія ЛТД», ПП «Одесарембуд №3», ПП «АРС-Дизайн», ТОВ «Магнит Транс», ТОВ «Торгінвест-Дніпро». Апелянтом не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 29 грудня 2014 року №0004302206 та №0004312206.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року за адміністративним позовом приватного підприємства «СРК Будмарин» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2014 року №0004302206 та №0004312206 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.