Рішення № 5570516, 07.08.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

07.08.2009Справа №2-22/3967-2009

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

до відповідача ВАТ «Кримспецсільгоспмонтаж», м. Сімферополь, 11 км Московського шосе

про визнання дійсним договору, визнання права власності

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача не зявився

від відповідача - не зявився

Обставини справи:

Позивач Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ВАТ «Кримспецсільгоспмонтаж», просить суд визнати дійсним договір № 2/2009 купівлі продажу обєктів нерухомого майна від 30.01.2009 року, укладений між ВАТ «Кримспецсільгоспмонтаж» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2; визнати за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 право власності в цілому на нерухоме майно: літ. А майстерня загальною площею 446,6 кв.м., літ. В матеріальний склад загальною площею 270,2 кв.м., літ Г гараж загальною площею 243,6 кв.м., літ. Д контора загальною площею 273,8 кв.м., літ Б кузня, літ И склади, літ Г1 компресорна, літ П прохідна, літ Н навіс, літ М сарай, літ У вбиральня, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства, ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору купівлі продажу нерухомого майна, чим порушує право власності позивача на придбане майно.

Позивач в судове засідання не зявився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність позивача. Крім того, позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не зявився, до суду надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить суд справу розглянути у його відсутність.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

30.01.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 2\2009 купівлі-продажу об'єктів нерухомості.

Предметом купівлі-продажу згідно пункту 1.1. цього договору, відповідно до положень інвестиційного договору від 14 березня 2007 року, а також плану санації, затвердженого ухвалою Господарського суду АР Крим у справі № 2-26/521.1-2005 від 12 07.2005 року, рішення комітету кредиторів ВАТ «Кримспецсільгоспмонтаж» від 24.09.2007 року, протоколу №14 від 25.10.2007року, протоколу №15, є нерухоме майно: літ. А майстерня загальною площею 446,6 кв.м., літ. В матеріальний склад загальною площею 270,2 кв.м., літ Г гараж загальною площею 243,6 кв.м., літ. Д контора загальною площею 273,8 кв.м., літ Б кузня, літ И склади, літ Г1 компресорна, літ П прохідна, літ Н навіс, літ М сарай, літ У вбиральня, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що належать відповідачу на підставі наказу представництва Фонду майна АР Крим в м. Сімферополі № 370 від 17.12.1996 року.

Заборона на відчуження вказаного майна відсутня, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти № 22728449 від 26.02.2009г.

Відповідно до п. 2.4. договору купівлі-продажу від 30.01.2009 року, позивачу було передано нерухоме майно за ринковою вартістю, визначеною незалежним суб'єктом оцінної діяльності ОСОБА_3, що складає 157000,00 грн., у тому числі ПДВ 26166,67 грн.

Пункт 3.1. договору купівлі-продажу від 30.01.2009 року підтверджує внесення позивачем інвестицій в сумі вартості передаваного майна на день підписання цього договору.

Вищезгаданий договір містить всі істотні умови, і був виконаний сторонами повністю з урахуванням вимог законодавства про банкрутство, положення плану санації а також інвестиційного договору, тому суд дійшов висновку про те, що сторони досягли згоди за всіма істотними умовами Договору і повністю виконали свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу вищезгаданих об'єктів нерухомості, а саме - покупцем повністю сплачена вартість вказаних в договорі об'єктів нерухомості, відповідачем було передано право на фактичне володіння нерухомим майном

Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Фат виконання сторонами договору купівлі-продажу від 30.01.2009 року підтверджується самим фактом передачі майна від відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що, у розумінні ст. 180 Господарського кодексу України, сторонами були виконані всі істотні умови спірного договору щодо передачі обєкту купівлі продажу та сплати його вартості.

Так, в процесі розгляду справи суду був наданий Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна про арешти № 24307942 від 06.08.2009 року, відповідно до якого судом встановлено, що обтяжень стосовно спірного майна, не зареєстровано, що підтверджує правомірність відчуження спірного майна відповідачем на користь позивача.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем, під час розгляду даної справи, не було надано суду належних доказів вжиття заходів або вчинення дій, спрямованих на виконання зобовязання щодо нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі продажу від 30.01.2009 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного з позивачем договору купівлі продажу від 30.01.2009 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Статтею 209 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору порушує права позивача на належне користування придбаним майном.

Частиною 1 статті 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із пунктом 5 статті 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Отже, виходячи зі змісту вищенаведеного, враховуючи те, що відповідачем порушується право власності позивача на придбаний обєкт нерухомого майна, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 12 серпня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати дійсним договір № 2/2009 купівлі продажу обєктів нерухомого майна від 30.01.2009 року, укладений між ВАТ «Кримспецсільгоспмонтаж» (м. Сімферополь, 11 км Московського шосе, ЄДРПОУ 00911186) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; ІПН НОМЕР_1).

3.Визнати за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_3; ІПН НОМЕР_1) право власності в цілому на нерухоме майно: літ. А майстерня загальною площею 446,6 кв.м., літ. В матеріальний склад загальною площею 270,2 кв.м., літ Г гараж загальною площею 243,6 кв.м., літ. Д контора загальною площею 273,8 кв.м., літ Б кузня, літ И склади, літ Г1 компресорна, літ П прохідна, літ Н навіс, літ М сарай, літ У вбиральня, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.