Ухвала суду № 55698038, 27.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1640/16

Головуючий у першій інстанції Бабаков В. П. Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Кравця Ю.І., Таварткіладзе О.М.,

секретаря Книгиницького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2015 року, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири водою, -

встановила:

16.12.2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 13000 грн., завдану залиттям квартири водою, та моральну шкоду у розмірі 23000 грн., посилаючись на наступні обставини;

Позивач є власником кв. АДРЕСА_1, а відповідач є власником кв.№14 у цьому ж будинку. 06.11.2014 року в результаті неналежного догляду ОСОБА_2 за внутрішньоквартирною системою водопостачання розірвався шланг підключення холодної води до умивальника в санвузлі її квартири, в результаті чого відбувся вилив води. Водою була пошкоджена квартира позивача та майно, яке знаходилося в квартирі, а саме: стеля та стіни прихожої кімнати та двох інших житлових кімнат, кухні, санвузла і комори. У залі (великій кімнаті) пошкоджена водою підлога та килим на підлозі. Нижня частина меблів у цій кімнаті пропиталася водою. У спальні (малій кімнаті) розбухли від води та відірвалися від стін та стелі шпалера, а також намокло від води ліжко та майно, яким воно було вкрите. В кухні та прихожій частина стелі та стіни мають місця з деформацією та відставанням відділочного покриття, а також у цих кімнатах замкнула електрична проводка, що призвело до обезструмлення цих приміщень. Причина залиття квартири позивача встановлена актом, складеним комісією працівників дільниці №1 КП ЖКС «Пересипський» від 07.11.2014 року. Залиттям квартири позивачу була завдана моральна шкода, оскільки він морально страждав і переживав з приводу пошкодження його майна, був позбавлений можливості користуватися своїм житлом і вимушений був докладати додаткових зусиль для налагодження свого побуту.

ОСОБА_3 під час розгляду справи доповнив свої позовні вимоги (а.с.45-46, 81-82), та просив суд зобов'язати відповідача сплатити на його користь судовий збір у розмірі 380 грн., вартість проведеної будівельно-оціночної експертизи у розмірі 2767 грн.; витрати на найом однокімнатної квартири для дітей та оплату комунальних послуг за найману квартиру у загальному розмірі 13500 грн.; витрати на пальне у загальному розмірі 780 грн., витрати на ксерокопіювання документів у цивільній справі на загальну суму 170 грн. Крім того, позивач просив стягнути шкоду, завдану здоров'ю та моральні страждання на загальну суму 14380 грн.

Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали у повному обсязі посилаючись на те, що вини ОСОБА_2 у завданні ОСОБА_3 майнової та моральної шкоди немає. Розрив шлангу підключення холодної води до умивальника в санвузлі її квартири стався в результаті того, що КП «ЖКС «Пересипський» неналежним чином виконувало свої функціональні обов'язки та не контролювало стан внутрішньоквартирної системи водопостачання відповідача.

Представник КП «ЖКС «Пересипський» позов не визнав зазначивши, що стан внутрішньоквартирних мереж системи постачання холодної води повинен контролювати власник квартири. Оскільки ОСОБА_2 як власник квартири №14 не контролювала неналежним чином стан системи водопостачання своєї квартири, відбувся розрив шланга холодної води. Тому вона зобов'язана нести майнову та моральну відповідальність за завдану позивачу шкоду залиттям квартири водою.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30.10.2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири водою у розмірі 11645 грн., моральну шкоду у розмірі 3000 грн., витрати на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 2767 грн. та судовий збір у розмірі 260 грн.. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, та ухвали нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог у повному обсязі.

За правилами ч.1ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав;

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 і стягуючи з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 11645 грн., завдану позивачу пошкодженням квартири водою, моральну шкоду у розмірі 3000 грн., витрати на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 2767 грн. та судовий збір у розмірі 260 грн., суд першої інстанції виходив із того, що ці вимоги ґрунтуються на законі і доведені наданими позивачем доказами.

Відмовляючи позивачу у задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що вони не доведені ОСОБА_3 у встановленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1чт.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини - ч.2ст.1166 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником кв. АДРЕСА_1. ОСОБА_2 є власником квартири №14 у цьому ж будинку, яка розташована над квартирою позивача поверхом вище.

06.11.2014 року у квартирі відповідача в результаті неналежного догляду ОСОБА_2 за внутрішньоквартирними мережами водопроводу, розірвався шланг підключення холодної води до умивальника в санвузлі її квартири, в результаті чого відбувся вилив холодної води. Водою була пошкоджена квартира позивача та майно, яке знаходилося в квартирі.

Сторони у справі визнали, що причиною залиття водою квартири позивача є витік води із розірваного шланга холодного водопостачання у внутрішньоквартирних мережах водопроводу. Крім їх пояснень з цього питання, факт залиття квартири ОСОБА_3 водою підтверджений актом, складеним комісією працівників дільниці №1 КП ЖКС «Пересипський» від 07.11.2014 року.

Частиною 3 п.13 «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №869 від 01.06.2011 року визначено, що внутрішньобудинковою системою гарячого і холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Отже, до внутрішньобудинкової системи водопостачання у квартирі відповідача відноситься стояк загального водопостачання до відгалуження від стояка. Водопостачання, яке підключене (врізане) він стояка, відноситься до внутрішньоквартирної системи водопостачання.

Відповідно до ст.151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Безгосподарне утримання громадянином належної йому квартири тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.

Приймаючи до уваги, що квартира відповідача забезпечена внутрішньоквартирною системою постачання холодної води, ОСОБА_2 відповідно до вказаних вище норм житлового законодавства зобов'язана забезпечувати належний стан цієї системи. Оскільки відповідач не забезпечила належний стан системи постачання холодною водою своєї квартири, в результаті чого розірвався шланг холодної води, про що зазначено вище, вона, як власник квартири, зобов'язана відшкодувати ОСОБА_3 завдану майнову шкоду.

Розмір завданої позивачу майнової щкоди визначений висновком будівельно-технічного експертного дослідження за №ЕД-2-1-71/15 від 26.03.2015 року, зробленого Одеською філією Судової незалежної експертизи України, і становить 11645 грн.. Вказана грошова сума необхідна для проведення відновлювального ремонту лише пошкодженої водою квартири позивача. Цей висновок зроблений на підставі обстеження експертом квартири ОСОБА_3, та з урахуванням відомостей, які викладені в акті обстеження квартири, складеного 07.11.2014 року КП ЖКС «Пересипський».

З наданої позивачем банківської квитанції видно, що ним сплачено за проведення цього експертного дослідження експертній установі 2767 грн.

Отже, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та стягуючи з ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 11645 грн., суд першої інстанції правомірно виходив із того, що відповідач завдала позивачу цю майнову шкоду, а тому відповідно до вказаних вище норм матеріального права і наданих позивачем доказів зобов'язана відшкодувати її.

Згідно ч.1ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірною бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав - ч.1ст.23 ЦК України.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна - п.3ч.2ст.23 ЦК України.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості - ч.3ст.23 ЦК України.

Як зазначено вище, ОСОБА_2 допустила неправомірну бездіяльність з приводу належного утримання своєї квартири і внутрішньоквартиних водопровідних мереж, та завдала позивачу матеріальної шкоди. Крім матеріальної шкоди вона спричинила ОСОБА_3 і моральну шкоду, оскільки він морально страждав і переживав з приводу пошкодження його житла, не мав можливості використовувати це майно за призначенням, у зв'язку з чим був порушений його звичайний ритм життя, та він вимушений був докладати додаткових зусиль для налагодження свого побуту.

Задовольняючи частково ці вимоги позивача, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ці вимоги відповідають вказаним вище нормам матеріального права і підтверджені доказами отриманих ОСОБА_3 моральних і душевних страждань, пов'язаних із пошкодженням його житла.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно визначив розмір завданої позивачу моральної шкоди у розмірі 3000 грн., ураховувавши при при цьому характер правопорушення, глибину душевних страждань ОСОБА_3, позбавлення його можливості реалізувати своє право на користування приватним житлом, вину ОСОБА_2, яка завдала йому моральної шкоди, а також правильно застосував принципи розумності виваженості і справедливості.

Колегія суддів визнає, що оскільки позивач витратив свої грошові кошти на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 2767 грн. і сплату судового збору у розмірі 260 грн. за подачу позовної заяви до суду, і підтвердив ці витрати наданими банківськими квитанціями, суд першої інстанції правомірно, відповідно до вимог ч.1ст.88 ЦПК України задовольнив ці вимоги у повному обсязі, так як вони ґрунтуються на законі і підтверджені наданими доказами.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 висновків суду першої інстанції не спростовують, та не містять правових підстав, встановлених ст.309 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів визнає, що апелянт неправильно тлумачить п.2.1.5 «Правил утримання жилих будинків і прибудинкових територій», затверджених 17.05.2005 року стверджуючи, що КП «ЖКС «Пересипський» є винним у тому, що у квартирі ОСОБА_4 розірвався шланг подачі холодної води, оскільки вказана норма Правил зобов'язує обслуговуючу організацію здійснювати профілактичні огляди внутрішньобудинкових (а не внутрішньоквартирних) водопровідних мереж. Витік холодної води стався не з внутрішньобудинкової мережі подачі холодної води, а з внутрішньоквартирної мережі, тому відповідальність у цьому випадку за належну роботу внутрішньобудинкової мережі подачі холодної води несе власник квартири.

Посилання апелянта на те, що КП «ЖКС «Пересипський» неправильно був складений акт про залиття квартири водою не приймаються до уваги, оскільки ОСОБА_4 визнала причину, в результаті якої відбувся залив квартири позивача водою. Крім того, встановлені у цьому акті обставини залиття квартири водою не суперечать поясненням сторін у справі, проведеному експертному дослідженню, яким був визначений розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_3 залиттям квартири водою.

Є безпідставними і доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не було розглянуте її клопотання про призначення експертизи для визначення розміру завданої позивачу шкоди, оскільки таке клопотання судом першої інстанції було розглянуте, та була призначена експертиза. Оскільки ОНДІСЕ відмовив у проведенні експертизи, а ОСОБА_4 відмовилася визначити іншу експертну організацію для проведення такої експертизи, суд першої інстанції законно та обґрунтовано прийняв до уваги висновки будівельно-технічного експертного дослідження за №ЕД-2-1-71/15 від 26.03.2015 року, зробленого Одеською філією Судової незалежної експертизи України, наданого позивачем. При цьому, апелянт не спростувала жодних висновків цього дослідження, та не надала доказів того, що завдана нею матеріальна шкода є меншою від тієї грошової суми, яка визначена цим дослідженням.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги вказане вище експертне дослідження у якості належного доказу, яким визначений розмір завданої позивачу матеріальної шкоди залиттям квартири водою, так як таке дослідження було проведене фахівцем у цій галузі, та висновки цього дослідження не суперечать матеріалам цивільної справи і узгоджуються з ними. Суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги цей доказ, оскільки доказом є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст.57 ЦПК України.)

Є безпідставними доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 уже провів ремонт у своїй квартирі після її затоплення, оскільки жодних доказів цього ОСОБА_2 не надала. Натомість ОСОБА_3 заперечив цей довід в суді апеляційної інстанції зазначивши, що до теперішнього часу ремонт у його квартирі не проведений у зв'язку з відсутністю для цього грошових коштів.

Суперечать вимогам закону і твердження апелянта про те, що стягнення витрат, затрачених позивачем на проведення будівельно-технічного експертного дослідження за №ЕД-2-1-71/15 від 26.03.2015 року не є судовими витратами, а тому не підлягають стягненню, оскільки відповідно до п.5ч.3 ст.79 ЦПК України, ці витрати входять до інших судових витрат, необхідних для розгляду справи.

Інші доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.304, п.1ч.1ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.П.Фальчук

Ю.І.Кравець

О.М.Таварткіладзе