Постанова № 55696364, 09.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2016 р. Справа№ 910/25472/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Ільєнок Т.В.

Майданевича А.Г.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 09.02.2016 року по справі № 910/25472/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 25.06.2014 року) по справі № 910/25472/13 (суддя - Шкурдова Л.М.)

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне

підприємство "Укрсервісмонтаж"

до комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

про стягнення 1 319 377,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення 1 319 377,87 грн.

29.04.2014 року через відділ діловодства господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, згідно якої сама боргу з урахуванням штрафних санкцій складає 1 383 270,49 грн.

18.06.2014 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач уточнив суму заборгованості відповідача на час розгляду справи та просив суд стягнути з останнього 1 388 851,86 грн., з яких 1 147 576,68 грн. основного боргу, 88 665,32 грн. пені, 90 656,03 грн. трьох відсотків річних, 61 953,86 грн. інфляційних втрат, а також 27 777,04 грн. судового збору, 9400 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

20.06.2014 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог в частині порядку нарахування пені, а саме за інший період, ніж заявлений в позовній заяві. Вказана заява до розгляду не була прийнята, з посиланням на те, щ о це є частковою зміною предмету позову, яка можлива лише до початку розгляду справи по суті.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року у справі № 910/25472/13 позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Київжитлоспецекстплуатація" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Укрсервісмонтаж" 1 147 576,68 грн. основного боргу, 90 656,03 грн. трьох відсотків річних, 61 953,86 грн. інфляційних втрат, 25 999,31 грн. судового збору, 8 798,40 грн. витрат на оплату послуг адвоката. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація", звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/25472/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 року по справі № 910/25472/13 прийнято апеляційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до провадження і призначено перегляд рішення на 09.09.2014 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року у справі № 910/25472/13 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

09.09.2014 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2014 року від представника відповідача надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

09.09.2014 року представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи подане в суді першої інстанції.

Як слідує з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за виконані роботи позивачем відповідачу за договорами від 16.07.2010 року №№ 6/1/22, 6/1/21, 5/2/49, 5/2/59, 5/2/3, 5/2/28, 5/2/20, 5/2/65, 5/2/74, 5/2/43, 5/2/23, 5/2/38, 5/2/35, 5/2/37, 5/2/22, 5/2/61, 5/2/19, 5/2/25, 5/2/26, 5/2/27, 5/2/39, 5/2/144, 5/2/123, 5/2/69, 5/2/68, 5/2/63, 5/2/32, 5/2/12, 5/1/73, 5/1/55, 5/1/75 та від 19.07.2010 року - №№ 6/1/24, 5/2/308, 5/2/307, але неоплачені.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року призначено по справі № 910/25472/13 будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Матеріали справи були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.

До Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13513/13514/14-42 від 15.10.2014 року про надання матеріалів, які необхідні для надання висновку будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо) він з огляду на положення частини четвертої статті 31 ГПК вправі просити господарський суд про їх надання. Водночас законом не передбачено повноважень судового експерта щодо витребування та одержання додаткових матеріалів безпосередньо від учасників судового процесу. Тому господарський суд не може покладати на останніх обов'язок надавати додаткові матеріали безпосередньо експертові на його вимогу. Клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання. Після розгляду клопотання провадження у справі знову зупиняється, а матеріали справи, якщо вони витребувалися судом, надсилаються до експертної установи.

У зв'язку з чим листом № 09-23/5183 від 03.11.2014 року судом було витребувано справу.

28.11.2014 року зазначену справу було повернуто до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року поновлено апеляційне провадження у справі № 910/25472/13 та розгляд справи призначено на 09.12.2014 року о 10:45. Витребувано від сторін додаткові документи на виконання вимог клопотання експерта.

У зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/25472/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В. та Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 25.06.2014 року) по справі № 910/25472/13 зазначеною колегією.

У судовому засіданні, призначеному на 09.12.2014 року, від товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року зупинено апеляційне провадження у справі № 910/25472/13 до виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року про призначення будівельно-технічної експертизи. В розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська,6) надано матеріали справи № 910/25472/13.

26.01.2015 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист з матеріалами справи, в якому зазначено, що у зв'язку з відсутністю попередньої оплати експертиза здійснюватись не буде та ухвала суду залишається без виконання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року поновлено апеляційне провадження у справі № 910/25472/13 та розгляд справи призначено на 24.02.2015 року о 10:30.

23.02.2015 року від комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" надійшло клопотання про призначення експертизи та направлення справи до експертної установи, до клопотання було додано платіжне доручення про попередню оплату експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2015 року зупинено апеляційне провадження у справі № 910/25472/13 до виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року про призначення будівельно-технічної експертизи. В розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська,6) надати матеріали справи № 910/25472/13.

14.08.2015 року до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання № 5269/15-42 експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання матеріалів, які необхідні для надання висновку судової будівельно-технічної експертизи разом з матеріалами справи.

У зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. у відпустці розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/25472/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В. та Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2015 року прийнято до провадження апеляційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 25.06.2014 року) по справі № 910/25472/13 зазначеною колегією. Поновлено апеляційне провадження у справі № 910/25472/13 та призначено розгляд справи на 08.09.2015 року о 09:30.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 року зупинено апеляційне провадження у справі № 910/25472/13 до виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року про призначення будівельно-технічної експертизи. В розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська,6) надати матеріали справи № 910/25472/13.

23.11.2015 року до Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок з матеріалами справи.

У зв'язку з переформуванням колегій Київського апеляційного господарського суду розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/25472/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року прийнято до провадження апеляційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 25.06.2014 року) по справі № 910/25472/13 зазначеною колегією. Поновлено апеляційне провадження у справі № 910/25472/13 та призначено розгляд справи на 26.01.2016 року о 10:10.

21.01.2016 року представником позивача подано письмові пояснення по суті спору.

25.01.2016 року від представника відповідача надійшло клопотання про участь у справі судового експерта та клопотання про надсилання справи до органу досудового розслідування.

У зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/25472/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 року прийнято до провадження апеляційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 25.06.2014 року) по справі № 910/25472/13 зазначеною колегією.

У судовому засіданні колегією суддів було досліджено клопотання представника відповідача про надсилання справи до органу досудового розслідування.

Відповідно до частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України суд зупиняє провадження у справі в разі надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.

Таким чином, звертаючись до суду з клопотанням про зупинення апеляційного провадження у даній справі відповідач не довів наявності підстав для зупинення, тобто не надав належних доказів того, що розгляд даної справи неможливий без висновку органу досудового розслідування, а відтак клопотання про зупинення розгляду справи № 910/25472/13 та надсилання справи до органу досудового розслідування задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні, призначеному на 26.01.2016 року, оголошено перерву до 09.02.2016 року

05.02.2016 року представником позивача подано письмові пояснення по суті спору.

Представник відповідача був присутнім в судових засіданнях та надав свої пояснення, якими підтримував доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача та директор в судових засіданнях надавали свої пояснення та просили рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" - без задоволення.

У судовому засіданні, призначеному на 09.02.2016 року, було задоволено клопотання відповідача щодо участі експерта у судовому засіданні та отримано від нього відповідні пояснення по суті експертного висновку від 22.10.2015 року (а.с. 221-246, т. 3).

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступи представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року по справі № 910/25472/13 - необхідно скасувати частково, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційним підприємством "Укрсервісмонтаж" (позивач, підрядник) та комунальним підприємством "Київжитлоспецекстплуатація" (відповідач, замовник) 16.07.2010 року укладено договори підряду №№ 6/1/22, 6/1/21, 5/2/49, 5/2/59, 5/2/3, 5/2/28, 5/2/20, 5/2/65, 5/2/74, 5/2/43, 5/2/23, 5/2/38, 5/2/35, 5/2/37, 5/2/22, 5/2/61, 5/2/19, 5/2/25, 5/2/26, 5/2/27, 5/2/39, 5/2/144, 5/2/123, 5/2/69, 5/2/68, 5/2/63, 5/2/32, 5/2/12, 5/1/73, 5/1/55, 5/1/75 та 19.07.2010 року - договори підряду №№ 6/1/24, 5/2/308, 5/2/307 (договори).

За своєю правовою природою договори, укладені між сторонами, є договорами підряду. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положеннями п. 1 договорів, позивач зобов'язався на свій ризик виконати роботи з капітального ремонту асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів за адресами, визначеними замовником та передбаченими умовами договорів.

Ціна робіт, відповідно до п. 3 договорів, визначена на підставі Державних будівельних норм та закріплена в кожному окремому договорі. Ціна підлягає коригуванню на підставі висновків експертизи кошторисної документації.

Відповідно до умов п.п. 4-5 договорів, роботи за договорами фінансуються за рахунок коштів міського бюджету. Замовник здійснює оплату робіт, передбачених договорами, по об'єктам, протягом 30 календарних днів з дня підписання сторонами Актів здачі-приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в та Довідок форми КБ-3 по конкретним об'єктам та передачі виконавчої документації.

У разі затримки бюджетного фінансування замовник сплачує вартість виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту поновлення бюджетного фінансування та отримання ним коштів на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом 5.1 договорів передбачено, що здача-приймання виконаних робіт по кожному об'єкту здійснюється відповідно до діючих норм і правил та оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт. Замовник перевіряє правильність акта протягом п'яти робочих днів з дня його отримання та підписує, виходячи з реально виконаних робіт, або відмовляє в підписання акта та дає письмову обґрунтовану відповідь про причину відмови. При наявності недоліків у виконаних роботах сторонами складається дефектний акт.

Таким чином, на замовника покладений обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт).

Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Виходячи з положень п.п. 4.2-4.3 договорів, обов'язок відповідача оплатити виконані за договором роботи виникає за умови настання двох обставин, а саме: підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в і довідок форми КБ-3 та наявності бюджетного фінансування.

Позивачем зобов'язання за договорами виконані у відповідному обсязі.

Однак оплату виконаних позивачем за договорами робіт відповідач не здійснив.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про виконання зобов'язань, зокрема, вимогою № 18 від 15.05.2012 року та вимогою № 19 від 15.05.2012 року.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договорами не виконав.

Факт належного виконання позивачем обов'язків за договорами підряду додатково підтверджується листом відповідача №155/1/12-1118 від 22.02.2013 року, адресованим позивачу, у якому відповідач визнає існування заборгованості за виконані роботи та зобов'язується погасити її за умови отримання коштів з бюджету м. Києва.

Крім того, 25.02.2013 року Державною фінансовою інспекцією в м. Києві було проведено звірку операцій між позивачем та підповідачем, за результатами якої складено довідку № 11-31/470 і вартість виконаних робіт скоригована на 6 542,40 грн., в зв'язку з чим сума заборгованості складала 1 147 576,68 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (з урахуванням заява про збільшення позовних вимог від 18.06.2014 року) про стягнення з останнього 1 388 851,86 грн., з яких 1 147 576,68 грн. основного боргу, 88 665,32 грн. пені, 90 656,03 грн. трьох відсотків річних, 61 953,86 грн. інфляційних втрат, а також 27 777,04 грн. судового збору, 9400 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, повідомлення Позивачем Відповідача про готовність до передання робіт шляхом надсилання останньому актів приймання-передачі фактично свідчить про настання обов'язку Відповідача прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, з боку відповідача має місце порушення зобов'язання за договорами в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Для встановлення фактично виконаних підрядних робіт по договорам та вартості використаних матеріалів було призначено будівельно-технічну експертизу.

У висновку експертизи № 5269/15-42/16375/15-42/19085/19086/15-42/19418/15-42/19483-19486/15-42 від 29.10.2015 року зазначено, що під час натурного обстеження на досліджуваних прибудинкових територіях та між квартальних проїздах встановлено виконання поточного ремонту дорожнього асфальтобетонного покриття шляхом влаштування ремонтних карт. Однак, перевірити виконання робіт та вартість робіт не можливо.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає за правильне розглянути вправу за наявними матеріалами, а саме: актами здачі-приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в та довідками форми КБ-3.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами на виконання умов договору підписано акти здачі-приймання виконаних робіт за договорами №№ 6/1/22, 6/1/21, 5/1/73, 5/1/55, 5/1/75, 5/2/49, 5/2/59, 5/2/3, 5/2/28, 6/1/24, 5/2/20, 5/2/65, 5/2/74, 5/2/43, 5/2/23, 5/2/38, 5/2/35, 5/2/37, 5/2/22, 5/2/61, 5/2/19, 5/2/25, 5/2/26, 5/2/27, 5/2/39 загальною ціною 873 776,28 грн. При цьому замовником ніяких зауважень по виконаних роботам не було.

Щодо актів здачі-приймання виконаних робіт за договорами №№ 5/2/144, 5/2/123, 5/2/69, 5/2/68, 5/2/63, 5/2/32, 5/2/12, 5/2/308, 5/2/307, загальною ціною 273 800,40 грн., то вони до уваги не беруться, оскільки вони замовником не підписані.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню у сумі 873 776,28 грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 88 665,32 грн. пені, 90 656,03 грн. трьох відсотків річних та 61 953,86 грн. інфляційних втрат.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 886 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання апеляційний суд, здійснивши перерахунок, прийшов до висновку щодо задоволення вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних у сумі 72 360,16 грн. та інфляційних втрат у сумі 53 467,43 грн.

Стосовно застосування строку позовної давності до вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

У ст. 260 ЦК України зазначено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. Винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, строк виконання відповідачем зобов'язань за договорами №№ 6/1/22, 6/1/21 настав 26.01.2011 року, а позовної давності спливає 26.01.2014 року, за договорами №№ 5/2/49, 5/2/59, 5/2/3, 5/2/28, 5/2/20, 5/2/65, 5/2/74, 5/2/43, 5/2/23, 5/2/38, 5/2/35, 5/2/37, 5/2/22, 5/2/61, 5/2/19, 5/2/25, 5/25/26, 5/2/27, 5/2/39, 6/1/24, 5/1/73, 5/1/55, 5/1/75 - 02.10.2011 року, а позовної давності - 02.10.2014 року, за договорами №№ 5/2/308, 5/2/307, 5/2/144, 5/2/123, 5/2/69, 5/2/68, 5/2/63, 5/2/32, 5/2/12 - 03.02.2012 року, а позовної давності - 03.02.2015 року.

Крім того, частинами 1, 3 ст. 265 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку на зараховується.

22.02.2013 року відповідач надіслав на адресу позивача лист (вих. №155/1/12-1118), у якому, фактично, констатував існування заборгованості з оплати виконаних робіт та зобов'язався погасити її за умови отримання коштів з бюджету міста Києва, тобто перебіг позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості перервався 22.02.2013 року, а позовом було подано 27.12.2013 року, тобто в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням.

Згідно з положеннями п. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, щодо позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 88 665,32 грн., то вони задоволенню не підлягають оскільки, строк позовної давності до вимог про стягнення пені за порушення виконання зобов'язань за договорами №№ 6/1/22, 6/1/21 спливає 26.01.2012 року, за договорами №№ 5/2/49, 5/2/59, 5/2/3, 5/2/28, 5/2/20, 5/2/65, 5/2/74, 5/2/43, 5/2/23, 5/2/38, 5/2/35, 5/2/37, 5/2/22, 5/2/61, 5/2/19, 5/2/25, 5/25/26, 5/2/27, 5/2/39, 6/1/24, 5/1/73, 5/1/55, 5/1/75 - 02.10.2012 року, за договорами №№ 5/2/308, 5/2/307, 5/2/144, 5/2/123, 5/2/69, 5/2/68, 5/2/63, 5/2/32, 5/2/12 - 03.02.2013 року.

Також позивачем заявлено вимогу про покладення на відповідача витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 9 400,00 грн. відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Відповідно до роз'яснення ВГСУ від 31.05.2002 року № 04-5/609 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПКУ. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

13.11.2013 року між позивачем та Адвокатською компанією в особі керуючого партнера Файнгольд І.Д. укладено договір № У-А/141/13 про надання правової допомоги. Вартість послуг погоджена сторонами у додатковій угоді № 2 від 18.11.2013 року до договору № У-А/141/13.

Юридичне супроводження розгляду справи здійснювалось адвокатом Веніаміновою А.П., що діяла на підставі ордера КС №019353 від 14.03.2012 року, виданого Адвокатською компанією "Юридичні Традиції", і наявність у якої права на заняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, виданого Київською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатів 22.07.2010 року.

Факт оплати позивачем послуг адвоката підтверджений платіжними дорученнями № 0000000005 від 23.04.2014 року, № 0000000006 від 28.04.2014 року, виписками з руху по рахунках позивача від 06.02.2014 року (платежі №№ 078FN01133580006, 078FN01133580007).

Таким чином, витрати які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, під час розгляд справи у суді апеляційною інстанцією було призначено судову експертизу. При цьому вартість проведеного дослідження, у сумі 22 140,00 грн., було покладено на відповідача.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, то витрати які підлягають сплаті за експертизу, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття частково невірного рішення.

Таким чином, апеляційна скарга комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати частково та прийняти нове, яким позов задовольнити частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та частково задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, адвоката, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 25.06.2014 року) по справі № 910/25472/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2014 року у справі № 910/25472/13 скасувати частково, позов задовольнити частково та викласти резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Київжитлоспецекстплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Укрсервісмонтаж" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19, корп. 3; ідентифікаційний код 33235128) 873 776 (вісімсот сімдесят три тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 28 коп. основного боргу, 72 360 (сімдесят дві тисячі триста шістдесят) грн. 16 коп. трьох відсотків річних, 53 467 (п'ятдесят три тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 19 992 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 08 коп. судового збору, 6 765 (шість тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 50 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

У решті позову відмовити.».

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Укрсервісмонтаж" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19, корп. 3; ідентифікаційний код 33235128) на користь комунального підприємства "Київжитлоспецекстплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 3 643 (три тисячі шістсот сорок три) грн. 70 коп. судового збору за перегляд рішення у апеляційній інстанції.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Укрсервісмонтаж" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19, корп. 3; ідентифікаційний код 33235128) на користь комунального підприємства "Київжитлоспецекстплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 15 934 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 91 коп. витрат на оплату судової експертизи.

5. Видачу наказів на виконання постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/25472/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.В. Ільєнок

А.Г. Майданевич