Постанова № 55696191, 08.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2016 р. Справа№ 910/12186/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Шевченка Е.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Рагуліна О.В. - довіреність б/н від 10.12.2015

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"

на рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015 року

по справі № 910/12186/15 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"

до Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України"

про стягнення 14 715,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.09.2015 по справі № 910/12186/15 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" штраф у розмірі 14 715 грн. 00 коп. за невірно зазначені дані стосовно ваги вантажу у вагоні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що структурним підрозділом відповідача зважування вагонів проводилось на справних тензометричних вагонних вагах і внесено відповідну масу до залізничної накладної.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 прийнято до розгляду справу № 910/12186/15. Розгляд апеляційної скарги призначений на 23.11.2015.

20.11.2015 від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що при повторному зважуванні була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу масі зазначеній у залізничній накладній, що відображено у комерційному акті, який відповідачем не оскаржений. Також просить здійснювати апеляційний розгляд без участі його представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 розгляд справи відкладено на 14.12.2015.

11.12.2015 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із реорганізацією позивача та відповідача.

14.12.2015 від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку із реорганізацією позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 розгляд справи відкладено на 08.02.2016.

08.02.2016 Філією "Центр управління промисловістю" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" подана заява про залучення правонаступника сторони та припинення провадження у справі, у якому вказано, що внаслідок злиття підприємств залізничного транспорту, у тому числі позивача і відповідача, було утворене ПАТ "Українська залізниця", яке є правонаступником прав та обов'язків позивача і відповідача, отже зобов'язання є припиненим у зв'язку із поєднанням боржника і кредитора у одній особі, а провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

08.02.2016 представник позивача у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Неявка представника позивача, з врахуванням його заяви викладеної у відзиві на апеляційну скаргу, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

08.02.2016 у судовому засіданні представник відповідача підтримала заяву про заміну сторін їх правонаступниками та просила припинити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

17.11.2014 року відповідачем - Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" зі станції Радошин Львівської залізниці було відправлено вантаж "Пісок будівельний" навалом до станції Клепарів Львівської залізниці.

Зі змісту накладної № 39718283 вбачається, що вантаж перевозився у вагоні № 60500543, маса вантажу була визначена відповідачем у розмірі 68 300 кг., на підставі зважування на тензометричних вагонних вагах, результати яких занесені у Книгу зважування вантажів на вагонних вагах (станція Радошин) та Акту зважування від 17.11.2014 року. Попередній огляд-перевірка контрольним вантажем проводилась 29.10.2014 року, про що свідчить запис у технічному паспорті.

18.11.2014 року на станції "Здолбунів" Львівської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України позивачем проведено перевірку маси вантажу у вагоні № 60500543 та виявлено різницю між даними, зазначеними у накладній та фактичною вагою.

За результатами перевірки встановлено, що у вагоні № 60500543 маса нетто становить 59 300 кг., маса брутто - 83 30 кг., тара 24 000 кг., тоді як у перевізних документах значиться маса нетто 68 300 кг., тара - 24 000 кг. Вагонна вага на станції Здолбунів пройшла держповірку у встановлені терміни, результати зважування занесені в Книгу обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагоні ф.ГУ-78.

У зв'язку із виявленою невідповідністю маси вантажу було складено комерційний акт № 078390/254 від 19.11.2014 року в присутності працівників станції "Здолбунів" Львівської залізниці, зокрема: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в результаті якого встановлено недовантаження вагону № 60500543 на 9000 кг. Нестача у вагоні поміститися могла. Завантаження у вагоні гіркоподібне нижче бортів 500 мм. Вагон прибув технічно справний, слідів втрати вантажу немає, люка вагонів закриті щільно.

На підставі статті 118 Статуту залізниць України, якою передбачено стягнення з відправника штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за неправильно зазначені властивості вантажу, позивачем було нараховано 14715 грн. штрафу (2943 грн. х 5).

Відповідно до частини 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Пунктом п.1.2., п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 138) та зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000р. за №863/5084, встановлено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

У додатку 3 до Правил встановлено, що у графі "маса вантажу, визначена відправником" вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). У графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається відправником або залізницею. У графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Так, матеріалами справи підтверджується, що у накладній відправником вантажу у відповідній графі вказано, що маса вантажу визначена відправником та становить 68 300 кг. Спосіб визначення маси на 150 т. вагонних вагах. Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, Порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з п. 10 Правил складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334 комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, комерційний акт № 078390/254 від 19.11.2014 року відповідає вимогам, встановленим законодавством України та не оскаржений відповідачем у встановленому порядку.

Отже, місцевий господарський суд, на підставі вказаних доказів та ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення 14 715, 00 грн. є обґрунтованими.

Проте, згідно Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23 лютого 2012 року № 4442-VI, товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25 червня 2014 р. № 200, постановлено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

У додатку 1 до зазначеної Постанови вказані, у тому числі, Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (позивач у даній справі) та Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (відповідач у даній справі).

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 2 вересня 2015 р. № 735 затверджено Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Згідно пункту 2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" вказане Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - підприємства залізничного транспорту). Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

У пункті 17 Статуту визначено, що Товариство створює філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи як на території України, так і за її межами, які діють на підставі положень.

Відповідно до Додатку 1 до протоколу №1 засідання правління ПАТ "Укрзалізниця" прийнято рішення про створення філій, у тому числі Регіональної філії "Львівська залізниця" та Філії "Центр управління промисловістю". Вказані філії є відокремленими підрозділами Товариства і не мають статусу юридичної особи.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач у справі - Державне територіальне-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" підлягає заміні його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця", а відповідач у справі - Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" підлягає заміні його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю".

Статтею 606 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.202 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Отже, оскільки позивач і відповідач внаслідок злиття поєднались у одній особі - публічному акціонерному товаристві "Українська залізниця", яке є їх правонаступником, зобов'язання зі сплати 14715,00 грн. штрафу є припиненим.

Згідно з пунктом 3 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

За змістом частини першої статті 99 вказаного Кодексу відповідні повноваження апеляційної інстанції безпосередньо випливають з повноважень суду першої інстанції стосовно припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) і залишення позову без розгляду (стаття 81 цього Кодексу).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки спірне зобов'язання є припиненим, рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015 у справі № 910/12186/15 підлягає скасуванню, а провадження у справі - припиненню за відсутністю предмету спору.

Керуючись ст. 25, п. 1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити позивача - Державне територіальне-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця".

2. Замінити відповідача - Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Філії "Центр управління промисловістю".

3. Рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2015 у справі № 910/12186/15 скасувати.

4. Припинити провадження у справі.

5. Матеріали справи № 910/12186/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Е.О. Шевченко

О.Ф. Синиця