Ухвала суду № 55695296, 29.01.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26______________________________

У Х В А Л А

"29" січня 2016 р. Справа № 911/4236/13

Суддя Конюх О.В., розглянувши матеріали скарги від 15.11.2015 № 2015/11/15-1 публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на бездіяльність органу Державної виконавчої служби під час виконання рішення у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів,

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Світ", м. Біла Церква,

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Максима ЛТД", м. Київ,

про стягнення 384 758,16 грн.

за участю представників:

від позивача (стягувача): Репінецька А.О., уповноважена, довіреність від 11.09.2015 № 8116;

від відповідача (боржника): не з'явився;

від органу ДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

рішенням господарського суду Київської області від 10.01.2014 у справі № 911/4236/13 позов публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задоволено повністю; вирішено стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Світ" та товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Максима ЛТД" на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 350000,00 грн. заборгованості за кредитом, 17108,83 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 122,50 грн. заборгованості за комісією за адміністрування кредиту, 16770,84 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 749,86 грн. пені за несвоєчасно сплату процентів за користування кредитом, 6,13 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за адміністрування кредиту; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Світ" на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 3847,58 грн. судового збору; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Максима ЛТД" на користь публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 3847,58 грн. судового збору.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 10.01.2014 видано накази від 07.02.2014 № 911/4236/13.

04.01.2016 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла скарга від 15.11.2015 № 2015/11/15-1 публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (стягувач, скаржник) на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчука В.А., у якій скаржник просить суд:

- визнати дії державного виконавця відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ Омельчука В.А. такими, що суперечать ст.ст. 11, 12 Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов'язати державного виконавця відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ Омельчука В.А. вчинити всі можливі виконавчі дії в рамках виконавчого провадження № 46876259 з виконання наказу від 07.02.2014 № 911/4236/13 на рішення господарського суду Київської області передбаченні Законом України "Про виконавче провадження";

- зобов'язати державного виконавця відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ Омельчука В.А. винести постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 46876259;

- зобов'язати державного виконавця відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ Омельчука В.А. звернутися до державних органів з метою встановлення майнового стану боржника шляхом направлення запитів до реєтруючих органів в рамках виконавчого провадження № 46876259;

- зобов'язати державного виконавця відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ Омельчука В.А. надіслати всі постанови, винесені в рамках виконавчого провадження № 46876259 стосовно боржника ТОВ "КП "Світ" на адресу уповноваженого представника ПАТ "Кредобанк": 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, БЦ Іллінський, 10 під'їзд, 6 поверх та на електрону адресу: info@plp.kiev.ua.

Відповідно до частин першої, другої ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, та постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в інформаційному листі Верховного Суду України від 08.11.2005 №3.2.-2005, виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу. Розгляд господарським судом скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби є однією із форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов. Виходячи з цього, зазначені скарги щодо виконання рішень господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув справу у першій інстанції в порядку, встановленому ГПК України.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Вищого господарського суду України, викладених в пункті 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", якщо обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Ухвалою від 05.01.2016 розгляд скарги призначено на 19.01.2016.

В судовому засіданні 19.01.2016 оголошено перерву 29.01.2016.

В судових засіданнях 19.01.2016 та 29.01.2016 представник скаржника надав свої пояснення. Представники відповідача та відділу ДВС в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Cуд ухвалами від 05.01.2016р. та від 19.01.2016р. двічі зобов'язував орган ДВС надати суду засвідчену копію виконавчого провадження ВП № 46876259, письмові пояснення та наявні інші документи та докази, що стосуються предмету скарги. Вимоги суду органом ДВС виконані не були, витребувані матерали до суду не надійшли.

Розглянувши скаргу від 15.11.2015 № 2015/11/15-1 публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на бездіяльність органу Державної виконавчої служби під час виконання рішення у справі № 911/4236/13 господарський суд встановив наступне.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини п'ятої ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. ст. 115, 116 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

17.03.2015 заступником начальника міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчуком В.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46876259 з виконання наказу від 07.02.2014 № 911/4236/13, встановлено боржнику строк для добровільного виконання - 7 днів з моменту отримання постанови.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За змістом ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Згідно ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Суду не подано жодних доказів того, що державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження № 46876259, були вчинені можливі належні, передбачені законом дії, спрямовані на виконання рішення суду. Вказаний факт підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень як станом на 15.11.2015р. (дата подання скарги) так і станом на 29.01.2016р., що міститься в матеріалах справи.

Так, скаржник звертався до відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції з запитами про хід виконавчого провадження № 2015/06/30-1 від 30.06.2015, № 2015/12/11-1 від 11.12.2015, в яких просив надати інформацію щодо здійснення виконавчого провадження. Вказані запити залишені відділом державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції без відповіді.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що вимоги скарги підлягають задоволенню частково.

Так, оскільки державним виконавцем не було здійснено жодних, передбачених законом, дій направлених на виконання наказу від 07.02.2014 № 911/4236/13 в межах виконавчого провадження № 46876259, суд вважає обґрунтованими вимоги скаржника про визнання дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчука В.А. такими, що суперечать ст.ст. 11, 12 Закону України "Про виконавче провадження", та зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчука В.А. вчинити всі можливі виконавчі дії в рамках виконавчого провадження № 46876259 з виконання наказу від 07.02.2014 № 911/4236/13 на рішення господарського суду Київської області передбаченні Законом України "Про виконавче провадження";

Щодо вимоги про зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчука В.А. винести постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 46876259, то оскільки такий обов'язок державного виконавця прямо передбачений ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", то вказана вимога також визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вимога про зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчука В.А. звернутися до державних органів з метою встановлення майнового стану боржника шляхом направлення запитів до реєструючих органів в рамках виконавчого провадження № 46876259 також підлягає задоволенню, оскільки обов'язок державного виконавця проводити перевірку майнового стану боржника та періодичність такої перевірки закріплені ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчука В.А. надіслати всі постанови, винесені в рамках виконавчого провадження № 46876259 стосовно боржника ТОВ "КП "Світ" на адресу уповноваженого представника ПАТ "Кредобанк": 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, БЦ Іллінський, 10 під'їзд, 6 поверх та на електрону адресу: info@plp.kiev.ua, то вказана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" за письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Так, оскільки, суду не надано повноважень зобов'язувати органи ДВС вчиняти дії, які не є обов'язковими за законом, дана вимога позивача задоволенню не підлягає. Водночас, скаржник не позбавлений права звернутись до відділу ДВС Білоцерківського МУЮ з відповідною заявою в установленому законом порядку.

Згідно з частиною 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (пункт 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи викладене господарський суд доходить до висновку, що скарга публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на бездіяльність органу Державної виконавчої служби підлягає задоволенню в частині вимог про визнання дій державного виконавця відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ Омельчука В.А. такими, що суперечать ст.ст. 11, 12 Закону України "Про виконавче провадження"; та зобов'язання державного виконавця відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ Омельчука В.А. вчинити всі можливі виконавчі дії в рамках виконавчого провадження № 46876259 з виконання наказу від 07.02.2014 № 911/4236/13 на рішення господарського суду Київської області передбачені Законом України "Про виконавче провадження"; зобов'язання державного виконавця відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ Омельчука В.А. винести постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 46876259; зобов'язання державного виконавця відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ Омельчука В.А. звернутися до державних органів з метою встановлення майнового стану боржника шляхом направлення запитів до реєструючих органів в рамках виконавчого провадження № 46876259.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства "Кредобанк" від 15.11.2015 №2015/11/15-1 на бездіяльність органу Державної виконавчої служби задовольнити частково.

2. Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчука В.А. такими, що суперечать ст.ст. 11, 12 Закону України "Про виконавче провадження".

3. Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчука В.А. вчинити всі можливі виконавчі дії в рамках виконавчого провадження № 46876259 з виконання наказу від 07.02.2014 № 911/4236/13 на рішення господарського суду Київської області передбачені Законом України "Про виконавче провадження";

4. Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчука В.А. винести постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 46876259;

5. Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Омельчука В.А. звернутися до державних органів з метою встановлення майнового стану боржника шляхом направлення запитів до реєтруючих органів в рамках виконавчого провадження № 46876259;

6. В задоволенні решти вимог, викладених в скарзі, відмовити.

Копію ухвали господарського суду надіслати стягувачу, боржнику та відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до пункту 21 частини першої ст. 106 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх