Рішення № 55695039, 27.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2016Справа №910/16695/15За позовом Приватного акціонерного товариства "СІРІУС-БУД"

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 28 600,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Макидон М.М. - представник

Від відповідача ОСОБА_3 - представник

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "СІРІУС - БУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 28 600, 00 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/16695/15 та призначено розгляд справи на 05.08.2015.

05.08.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримані клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про залучення третьої особи та клопотання про витребування додаткових доказів.

В судове засідання 05.08.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 05.08.2015 представник відповідача не з?явився, вимоги ухвали суду від 02.07.2015 не виконав.

Ухвалою від 05.08.2015 розгляд справи відкладено на 20.10.2015.

19.10.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові пояснення по справі та заперечення на клопотання про залучення третьої особи.

Ухвалою від 26.10.2015 розгляд справи призначено на 18.11.2015.

02.11.2015 відділом діловодства суду від представника відповідач отримано відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 18.11.2015 оголошено перерву до 24.11.2015.

23.11.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про витребування доказів. Відповідно до даного клопотання позивач просить суд витребувати у відповідача: оригінал свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_2 виданого Державною податковою інспекцією Деснянського району м. Києва; витребувати у Державної податкової інспекції Деснянського району м. Києва завірену копію заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, яка подавалась фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до податкового органу для отримання свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_2, завірені копії податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 01.10.2013 р. по 01.03.2015 року.

В судове засідання 24.11.2015 представник позивача з'явився, підтримав своє клопотання про витребування додаткових доказів.

В судове засідання 24.11.2015 представник відповідача не з?явився.

Заслухавши представника позивача суд приходить до висновку про необхідність витребування додаткових доказів.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Ухвалою суду від 24.11.2015 відкладено розгляд справи на 15.01.2016. Витребувано у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 оригінал Свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_2,виданого Державною податковою інспекцією Деснянського району м. Києва. Витребувано у Державної податкової інспекції Деснянського району м. Києва завірену копію заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, яка подавалась фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до податкового органу для отримання Свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_2, завірені копії податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 01.10.2013 року по 01.03.2015 року.

04.01.2016 відділом діловодства суду від Державної податкової інспекції Деснянського району м. Києва отримано інформацію.

15.01.2016 від представника відповідача отримано клопотання про припинення провадження у справі.

В судовому засіданні 15.01.2016 оголошено перерву до 27.01.2016.

25.01.2016 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заперечення щодо клопотання про припинення провадження у справі.

В судове засідання 27.01.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по справі.

В судове засідання 27.01.2016 представник відповідача з'явився, заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши представників сторін суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ПАТ "Дельта-Банк", клопотання про призначення експертизи та клопотання про припинення провадження у справі в зв'язку із необґрунтованістю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 27.01.2016 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем було укладено Договір № 13/10-01 оренди частини нежитлового приміщення від 01.10.2013.

Відповідно до умов Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування визначену відповідно до погодженої сторонами план-схеми частину площі ( приміщення), розміщену на 2 -му поверсі універмагу, який належить орендодавцю на праві приватної власності і розташований по вул.. Драйзера, 21 літера "А" в м. Києв, для роздрібної торгівлі.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування приміщенням у термін , вказаний у Договорі але не раніше дати підписання сторонами Договору та Акту приймання-передачі приміщення.

У разі припинення дії Договору приміщення повертається орендодавцю. Приміщення вважається поверненим орендодавцю з часу підписання сторонами Акту приймання-передачі.

В матеріалах справи наявна копія Акту приймання - передачі частини нежитлового приміщення, відповідно з якого вбачається що позивачем 01.10.2013 було передано в оренду, а відповідачем прийнято площу.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата на дату підписання договору становить 160 грн. за 1 кв.м. орендованого приміщення. Загальна сума щомісячної орендної плати складає 2400 грн.

Нарахування орендної плати починається з дати підписання сторонами, Акту приймання - передачі. ( п. 3.2)

Відповідно до п. 3.3 - 3.4 Договору сторони погодили що орендна плата перераховується орендодавцеві авансом щомісяця не пізніше 5- го числа поточного місяця. Орендар протягом 10 банківських днів після підписання Договору перераховує орендодавцю грошові кошти у розмірі двохмісячної орендної плати, встановленої на день підписання Договору, яка зараховується як орендна плата за перший місяць оренди та орендна плата що підлягає коригуванню, за останній місяць оренди.

Згідно п. 6.1 Договору орендодавець зобов'язаний надавати орендарю до 30 числа кожного місяця рахунки-фактури по орендній платі та комунальним послугам на наступний розрахунковий період, а також Акти наданих послуг за поточний місяць.

Позивач зазначив що відповідачем неодноразово порушувались умови Договору щодо сплати орендної плати.

01.04.2014 між сторонами було укладено зміни та доповнення до Договору оренди № 13/10-01 від 01.10.2013 р., відповідно до яких сторони погодили внести доповнення до п. 1.2 : "Починаючи з 01.04.2014 загальна площа приміщення, що передається в оренду становить 17.5 кв. м.. Внести доповнення в п. 3.1 "Починаючи з 01.04.2014 орендна плата на дату підписання Договору становить 285 грн. 70 коп. Загальна сума щомісячної орендної плати становить 5000 грн.

Позивач зазначив, що 24.01.2015 відповідач не повідомивши позивача залишив приміщення.

Відповідно до приписів п. 9.4, Договір може бути розірваний на вимогу орендодавця чи орендаря з письмовим повідомленням іншої сторони про розірвання за 2 місяця до дати такого розірвання.

Позивач зазначив що 16.06.2015 листом № П-21 повідомив відповідача про розірвання Договору від 01.10.2013 № 13/10-01 з 26.01.2015 р. Крім того у вище зазначеному листі позивач зазначив про заборгованість відповідача в розмірі 28 600 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи , позивач на виконання умов укладеного договору виконав свої зобов'язання. Відповідач свої обов'язки щодо своєчасної та повної сплати відповідно до договору не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість у розмірі 28 600 грн. Крім того про належне виконання позивачем своїх зобов'язань свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов надання спірних послуг.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в повному обсязі в розмірі 28600 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, , ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити

2.Стягнути із Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "СІРІУ-БУД" ( 02222, м. Київ, вул.. Т. Драйзера, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 32732654) заборгованість в розмірі 28 600 ( двадцять вісім тисяч шістсот) грн.., судовий збір в розмірі 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання

повного рішення: 03.02.2016 р.

Суддя Л..В. Прокопенко