Рішення № 55694967, 08.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016Справа №910/30736/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Віва Топ Груп»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс Україна»простягнення 14 044,45 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін: позивача:Павич І.С.відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віва Топ Груп» (надалі - ТОВ «Віва Топ Груп») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс Україна» (надалі - ТОВ «Асистанс Україна») про стягнення 21 015,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання з оплати наданих послуг згідно договору про надання медичних послуг (медичної допомоги) застрахованим особам №35/10ВТ від 01.10.2013 р. у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 13 928,55 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 913,40 грн., 3% річних у розмірі 331,19 грн. та інфляційних у розмірі 3 841,96 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.12.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2015 р. розгляд справи відкладено на 25.01.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

18.01.2016 р. до канцелярії суду представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6 957,90 грн., пеню у розмірі 2 913,40 грн., 3% річних у розмірі 331,19 грн. та інфляційні у розмірі 3 841,96 грн. Вказана заява прийнята судом для подальшого розгляду.

Судове засідання 25.01.2016 р. не відбулося та було перенесено на 03.02.2016 р.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленням про перенесення судового засідання.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, №21547434 від 08.12.2015 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 р. між ТОВ «Асистанс Україна» ( замовник) та ТОВ «Віва Топ Груп» (виконавець) був укладений договір про надання медичних послуг (медичної допомоги) застрахованим особам №35/10ВТ (надалі - «Договір»), відповідно до п. 2.1 якого за даним договором виконавець зобов'язується за дорученням замовника надати застрахованим особам медичні послуги, тобто вчинити сукупність медичних дій, які відповідають вимогам, що ставляться до методів діагностики, профілактики та лікування на території України, спрямованих на відновлення, підтримку або зміцнення здоров'я застрахованої особи в межах договору добровільного медичного страхування.

Пунктом 2.2 Договору вказано, що замовник бере на себе зобов'язання оплачувати медичні послуги (медичну допомогу), надані виконавцем застрахованим особам, у порядку і на умовах, передбачених цим договором, а також виконувати вимоги виконавця, необхідні для виконання останнім вимог цього договору.

Відповідно до п. 5.11 Договору підставою для здійснення замовником оплати наданих послуг виконавця є наявність підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 5.15 Договору усі розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються у грошовій одиниці України шляхом перерахування коштів з рахунку замовника на рахунок виконавця, які визначені у цьому договорі, протягом 10 робочих днів з дня підписання уповноваженими представниками акту наданих послуг або з моменту закінчення строку, передбаченого п. 5.14 цього договору, для надання замовником зауважень чи претензій на акт наданих послуг.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги з медичного обслуговування осіб на загальну суму 37 570,40 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за період з 31.10.2013 р. по 31.08.2015 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 6 957,90 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги з медичного обслуговування осіб на загальну суму 37 570,40 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за період з 31.10.2013 р. по 31.08.2015 р.

При цьому, акти надання послуг №785 від 31.06.2015 р. та №796 від 31.08.2015 р. хоча і не містять підпису уповноваженої особи та печатки установи відповідача, вважаються прийнятими відповідачем на підставі п. 5.14 Договору з огляду на відсутність письмових вмотивованих зауважень чи претензій.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.15 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 10 робочих днів з дня підписання уповноваженими представниками акту наданих послуг або з моменту закінчення строку, передбаченого п. 5.14 цього договору, для надання замовником зауважень чи претензій на акт наданих послуг.

Відповідачем частково сплачено вартість наданих послуг на суму 30 612,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 6 957,90 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.15 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 6 957,90 грн. на підставі Договору за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Асистанс Україна» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні ТОВ «Віва Топ Груп» про стягнення з ТОВ «Асистанс Україна» заборгованості у розмірі 6 957,90 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 913,40 грн., 3% річних у розмірі 331,19 грн. та інфляційних у розмірі 3 841,96 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 26.01.2014 р. по 25.11.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.7 Договору визначено, що у випадку несвоєчасного виконання замовником п. 5.15 цього договору, останній сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 913,40 грн., 3% річних у розмірі 331,19 грн. та інфляційних у розмірі 3 841,96 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Капітель Буд» на користь ПАТ «Аеробуд» заборгованості у розмірі 6 957,90 грн., пені у розмірі 2 913,40 грн., 3% річних у розмірі 331,19 грн. та інфляційних у розмірі 3 841,96 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Топ Груп» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс Україна» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б; ідентифікаційний код 35332288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Топ Груп» (04070, м. Київ, вул. Щекавицька, 42/48, прим. №38-А; ідентифікаційний код 38391310) заборгованість у розмірі 6 957 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 90 коп., пеню у розмірі 2 913 (дві тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 331 (триста тридцять одна) грн. 19 коп., інфляційні у розмірі 3 841 (три тисячі вісімсот сорок одна) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.02.2016 р.

Суддя В.П. Босий