Рішення № 5568864, 26.06.2009, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 2-177, 2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді: Марущак Н. М.,

при секретарі: Карабань З. І.,

з участю представників позивача ТОВ „Посейдон”: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області справу за позовом ОСОБА_4 фермерського господарства «Діоніс» - учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон», товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон» до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулись СФГ «Діоніс» - учасник ТОВ «Посейдон» та ТОВ «Посейдон», посилаючись на те, що частка СФГ „Діоніс” у статутному капіталі ТОВ «Посейдон» складає 80%.

19.01.2004 р. на загальних зборах учасників ТОВ «Посейдон» був створений і сформований виконавчий орган (директор) ТОВ «Посейдон» у складі ОСОБА_3, компетенція якого була визначена в укладеному з ним трудовому договорі від 19.02.2004 р., який здійснював повноваження директора у 2004-2005 роках.

Відповідач, виступаючи у правовідносинах від імені ТОВ «Посейдон», перевищив надані йому повноваження директора і вчиняв дії, які суперечили інтересам цієї юридичної особи та були спрямовані на незаконне заволодіння майном ТОВ «Посейдон» і порушення прав учасників вказаної юридичної особи.

Зокрема, відповідачем було протиправно подано від імені ТОВ «Посейдон» до Ставищенської районної державної адміністрації заяву про розірвання трьох договорів оренди земель водного фонду, які були укладені ТОВ «Посейдон» із Ставищенською РДА 03.12.2004 р. на строк сорок дев'ять років та зареєстровані в Ставищенському районному відділі № 23 Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 07.12.2004 р. за № 1. На підставі вказаної заяви Ставищенська РДА видала Розпорядження № 199 «Про розірвання договорів оренди земель водного фонду з ТОВ «Посейдон». 26.05.2005 р. відповідачем було укладено від імені ТОВ «Посейдон» із Ставищенською РДА три угоди про розірвання вказаних вище договорів оренди земельних ділянок.

Крім того, 10.08.2005 р. ОСОБА_3, діючи від імені ТОВ «Посейдон», протиправно звернувся із заявою та уклав із Державним підприємством «Укрриба» угоду про розірвання Договору № 5/05. Останній є договором зберігання із правом користування та був укладений між ТОВ «Посейдон» та ДП «Укрриба» 01.02.2005 р. і повинен був діяти до моменту укладення його сторонами договору оренди чи іншої цивільно-правової угоди.

Також 30.11.2005 р. ОСОБА_3 подав до Ставищенського відділення Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції заяву про зняття ТОВ «Посейдон» з обліку у зв’язку із ліквідацією підприємства.

Вказані дії порушували права учасників ТОВ «Посейдон», суперечать інтересам ТОВ «Посейдон» і зроблені за відсутності на те будь-яких правових підстав, оскільки ані рішення засновників товариства, ані рішення суду про ліквідацію ТОВ «Посейдон» не приймалося.

Для вчинення правочинів щодо розірвання договорів оренди земель водного фонду із Ставищенською РДА та договору зберігання із ДП «Укрриба» ОСОБА_3 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності. Відповідно до п. 7.7.10 ст. 7 Статуту ТОВ «Посейдон» до виключної компетенції загальних зборів учасників належить затвердження договорів, укладених на суму, що перебільшує 1600 грн. Збори Учасників ТОВ «Посейдон» не надавали згоди ОСОБА_3 на розірвання вказаних вище договорів.

Доказом того, що дії ОСОБА_3 є зловживання наданими йому правами директора ТОВ «Посейдон», є наступне.

20.10.2005 р. Ставищенською районною державною адміністрацією було зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Ставищенський рибгосп», директором якого був саме ОСОБА_3 Після розірвання від імені ТОВ «Посейдон» договорів оренди земель водного фонду із Ставищенською РДА та розірвання від імені ТОВ «Посейдон» договору зберігання із ДП «Укрриба», ОСОБА_3 уклав аналогічні договори із вказаними контрагентами, але зробив це діючи вже від імені ТОВ «Ставищенський рибгосп». Таким чином, дії ОСОБА_3 були спрямовані на задоволення власних корисливих інтересів, суперечили потребам та інтересам інших учасників ТОВ «Посейдон», схвалені загальними зборами учасників ТОВ «Посейдон» не були і підлягають визнанню недійсними у зв'язку із необхідністю захисту прав та інтересів учасників ТОВ «Посейдон».

ОСОБА_3 розпорядився майном, на основі якого ТОВ «Посейдон» здійснювало свою господарську діяльність та отримувало дохід. Крім того, звернення ОСОБА_3 без відома учасників ТОВ «Посейдон» до органу державної податкової служби могло призвести до ліквідації юридичної особи ТОВ «Посейдон» та позбавити його учасників можливості отримувати належну кожному частину прибутку від діяльності підприємства.

Відповідно до Аудиторського висновку від 30.03.2009 р. своїми діями по припиненню господарської діяльності Товариства директором ОСОБА_3 було нанесено ТОВ «Посейдон» прямих виробничих збитків в розмірі 27 500, 00 грн. (зарибок, мальок на вирощуванні та відгодівлі) та збитків від проведення операційної діяльності в розмірі 9 488, 64 грн. (витрати на доставку малька, послуги відділу земельних ресурсів, ПММ, виготовлення правил експлуатації режимів роботи ставків, орендна плата за майно, виготовлення технічної документації орендованого майна).

Позивачі з урахуванням уточнень позовних вимог в судовому засіданні (а. с. 147-152) просять стягнути з ОСОБА_3 36 988, 64 грн. в якості відшкодування майнової шкоди, завданої ТОВ «Посейдон» неправомірними діяннями ОСОБА_3 Крім того, позивачі подали до суду заяву про поновлення сроку звернення до суду із вказаним позовом (а. с. 153-154).

В судовому засіданні представники позивача ТОВ „Посейдон”: ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримали уточнені позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, на які посилаються в позовній вимозі позивачі.

Представник позивача ОСОБА_4 фермерського господарства «Діоніс» в судове засідання не прибув, проте, від даного господарства надійшов лист з проханням слухати справу у відсутність їх представника та з зазначенням, що СФГ підтримує позовні вимоги.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що він в 2004-2005 роках виконував обов”язки директора ТОВ „Посейдон”, але без належної правової підстави, так як фактично статут, реєстраційна картка суб”єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, протокол зборів акціонерів ТОВ „Посейдон” від 19.01.2004 року (у складі трьох засновників) про обрання його директором товариства, які містяться в реєстраційній справі ТОВ „Діоніс” є підробленими, оскільки фактично товариство заснували п”ять учасників, а не три; 19 січня 2004 року відбулись збори учасників у складі п”яти учасників, а не трьох. Дані про порушення кримінальної справи по вказаних фактах у нього відсутні, він не звертався в правоохоронні органи з приводу службового підроблення реєстраційних документів товариства, проте, має намір це зробити. Фактично всі угоди про розірвання зазначених в позові договорів ним було укладено від ТОВ”Посейдон” без отримання попередньої згоди Зборів Учасників на розірвання цих договорів, оскільки ці договора укладались також без такої згоди зборів учасників товариства. Заяву про зняття ТОВ «Посейдон» з обліку у зв'язку із ліквідацією 30.11.2005 р. він подав до органу податкової інспекції за порадою одного із податкових працівників, оскільки при подачі ним звітів, в них не було відображено ніякої господарської діяльності товариства, так як вона не здійснювалась. 20.10.2005 р. Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області було зареєстроване ТОВ «Ставищенський рибгосп», одним із засновників та директором якого є він. Вказане товариство після розірвання від імені ТОВ «Посейдон» договорів оренди земель водного фонду із Ставищенською РДА та розірвання від імені ТОВ «Посейдон» договору зберігання із ДП «Укрриба», дійсно уклало аналогічні договори із вказаними контрагентами. Зарибок, мальок пішли на оплату праці працівників, які неофіційно працювали в товаристві, тому ніякої шкоди по його вині товариству не спричинено.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що він є рідним братом відповідача та одним із учасників ТОВ „Посейдон”. Всього має бути п”ять учасників товариства. 19 січня 2004 року відбулись збори учасників у складі п”яти учасників, а не трьох. В даному товаристві неофіційно працювало 11 працівників, яким заробітна плата не виплачувалась.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача ТОВ „Посейдон” ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача, покази свідка ОСОБА_5 та перевіривши поданні письмові докази, оглянувши реєстраційну справу ТОВ „Посейдон”, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно п. п. 1.6, 4.4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон», зареєстрованого Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області 12.02.2004 р., засновниками вказаного товариства є Селянське фермерське господарство «Діоніс» (далі - СФГ «Діоніс»), частка якого у статутному капіталі ТОВ «Посейдон» складає 80%, відповідач, частка якого становить – 10 % та ОСОБА_5, часка якого становить – 10 %, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні оригіналом статуту вказаного товариства та його копією (а. с. 13-24).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів (процесуальна співучасть) допускається зокрема, якщо права кількох позивачів виникли з однієї підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З оглянутих в судовому засіданні оригіналів та копій протоколу загальних зборів акціонерів ТОВ „Посейдон” від 19 січня 2004 року (а. с. 26), копіі контракту від 19 лютого 2004 року (а. с. 28-32), протоколу № 4 позачергових загальних зборів учасників даного товариства від 21 серпня 2006 року (а. с. 218-219), довідки № 015/2007 (ЄДРПОУ) від 14.03.2007 року (а. с. 12), довідки державного реєстратора Ставищенської РДА від 21.03.2008 року № 54/06-31 (а. с. 34), довідки Ставищенського відділення Тетіївської МДПІ від 25 червня 2009 року № 710/7/290 (а. с. 212) судом встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Посейдон» 19.01.2004 р. ОСОБА_3 було обрано директором вказаного товариства, компетенція якого була визначена в укладеному з ним трудовому договорі (контракті на управління підприємством) від 19.02.2004 р. (а. с. 32). Рішенням загальних зборів товариства від 21 серпня 2006 року відповідача було звільнено з вказаної посади з 23 серпня 2006 року, виконуючим обов”язки директора товариства з 24 серпня 2006 року призначено ОСОБА_1

Тобто відповідач був директором вказаного товариства в період з 19.01.2004 р. до 23 серпня 2006 року, що також підтверджується карткою із зразками підписів і відбиткою печатки для банку (а. с. 220).

Факт обрання ОСОБА_3 директором ТОВ „Посейдон” 19.01.2004 року та підписання з ним (контракту (трудового договору) на управління підприємством встановлено, крім того, рішенням господарського суду Київської області від 25 березня 2008 року по справі № 8/118-07/11, яка набрала законної сили ( а. с. 155-157).

Заперечуючи проти позову відповідач посилається як на одну із підстав своїх заперечень на ту обставину, що фактично статут, реєстраційна картка суб”єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, протокол зборів акціонерів ТОВ „Посейдон” від 19.01.2004 року (у складі трьох засновників) про обрання його директором товариства, які містяться в реєстраційній справі ТОВ „Посейдон” є підробленими, оскільки фактично товариство заснували п”ять учасників, а не три, 19 січня 2004 року відбулись збори учасників у складі п”яти учасників, а не трьох, в підтвердження чого надав копію протоколу зборів акціонерів ТОВ „Посейдон” від 19.01.2004 року у складі п”яти учасників (а. с. 214) та посилається на покази свідка ОСОБА_5, який суду показав, що всього в товаристві має бути п”ять учасників товариства; 19 січня 2004 року відбулись збори учасників у складі п”яти учасників, а не трьох. Вказані докази суд оцінює критично, оскільки ОСОБА_5 є рідним братом відповідача і вони спростовуються оглянутими в судовому засіданні оригіналами та дослідженими копіями Статуту товариства (а. с. 13-24), реєстраційної картки суб”єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (а. с. 25), відповідно до яких фактично засновниками даного товариства є три учасники: СФГ „Діоніс”, відповідач та ОСОБА_5; доказів про внесення змін до установчих документів ТОВ „Посейдон” стосовно збільшення кількості засновників (з трьох до п”яти) відповідач суду не надав і в судовому засіданні їх не встановлено. Як пояснив відповідач, він, являючись засновником ТОВ „Посейдон”, не звертався в правоохоронні органи з приводу службового підроблення реєстраційних документів товариства, дані про порушення кримінальної справи з цього приводу у нього відсутні.

Відповідно до ч. 3 с. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою господарського суду Київської області від 12-22 червня 2007 року по справі № А8/117-07 за позовом ТОВ „Посейдон до Ставищенської РДА про визнання нечинним розпорядження від 26.05.06 р. № 199 та визнання угод від 26 травня недійсним (а. с. 169-172) встановлено, що на підставі розпоряджень Ставищенської РДА від 2 грудня 2004 року № № 729/1, 729, 729/2 сторонами (ТОВ „Посейдон та Ставищенською РДА) 3 грудня 2004 року укладено три договори оренди земель водного фонду, відповідно до яких Ставищенська РДА надала, а ТОВ „Посейдон” прийняв в довгострокове користування на умовах оренди земельні ділянки водного фонду загальною площею 64,810 га, в т. ч.: земельну ділянку загальною площею 217, 456 га, розташовану на території Ставищенської селищної ради; земельну ділянку загальною площею 40,789 га, розташовану на території Розкішнянської сільської ради та земельну ділянку загальною площею 64,810 га, розташовану на території Антонівської сільської ради(а. с. 170). Земельні ділянки передані по актах приймання-передачі земельної ділянки водного фонду від 3 грудня 2004 року. 26 травня 2005 року Ставищенською РДА винесено розпорядження № 199, яким зазначені договори оренди розірвано за взаємною згодою сторін, на підставі заяви директора ТОВ „Посейдон” ОСОБА_3 та визнані такими, що втратили чинність розпорядження РДА №№ 729/1, 729, 729/2 (а. с. 169-172).

В цей же день (26 травня 2005 року) ОСОБА_3 було укладено від імені ТОВ «Посейдон» із Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області три угоди про розірвання вказаних вище договорів оренди земельних ділянок, що підтверджується копіями вказаних угод (а. с. 207-209).

Зазначені факти не заперечуються представниками позивача –ТОВ „Посейдон” та відповідачем.

Факт розірвання вищевказаних договорів оренди за заявою директора ТОВ „Посейдон” підтверджується і листом Ставищенської РДА від 12.05.09 року за № М-31 (а. с. 213).

Вказані договори оренди земель водного фонду були укладені ТОВ «Посейдон» із Ставищенською РДА 03.12.2004 р. на строк сорок дев'ять років та зареєстровані в Ставищенському районному відділі № 23 Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах» 07.12.2004 р. за № 1, що підтверджується копіями вказаних договорів (а. с. 36-40, 45-49,54-58).

Вказаною постановою господарського суду Київської області від 12-22 червня 2007 року по справі № А8/117-07 (а. с. 171), крім того, встановлено, що доказів надання згоди загальних зборів учасників на укладення угод про розірвання договорів оренди земель водного фонду до суду не подано, тобто, вищевказані угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок укладені ОСОБА_3 від імені ТОВ „Посейдон” з перевищенням повноважень директора.

Зазначеною постановою господарського суду визнано розпорядження Ставищенської РДА № 199 від 26 травня 2006 року нечинним, вищевказані угоди від 26 травня 2005 року про розірвання вищезазначених трьох договорів оренди - недійсними.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.06.2008 року по справі № 8/118-07/11 (а. с. 158- 164) за позовом ТОВ „Посейдон” до ДП „Укрриба”, ТОВ „Ставищенський рибгосп” про визнання договору недійсним встановлено, що 01.02.2005 року між ДП «Укрриба» та ТОВ «Посейдон» було укладено договір зберігання із правом користування № 5/05 (далі по тексту – Договір № 5/05), відповідно до умов якого ДП „Укрриба” передає, а ТОВ „Посейдон” приймає на зберігання з правом користування по акту приймання-передачі, нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі ДП „Укрриба”; даний договір повинен був діяти з дня його підписання до моменту укладення договору оренди чи іншої цивільно-правової угоди. 10.08.2005 року Державним підприємством «Укрриба» та ТОВ „Посейдон” укладено угоду про розірвання вказаного Договору № 5/05 (а. с. 160) Вказані факти не оспорюються представниками позивача –ТОВ „Посейдон” та відповідачем.

Фактично угода від 10.08.2005 року про розірвання Договору № 5/05 була укладена від імені ТОВ”Посейдон” ОСОБА_3 за його заявою, який був директором вказаного товариства. Вказаний факт також не оспорюється представниками позивача –ТОВ „Посейдон” та відповідачем.

Як пояснив відповідач, фактично всі вищевказані угоди про розірвання зазначених вище договорів ним було укладено від ТОВ ”Посейдон” без отримання попередньої згоди Зборів Учасників на розірвання цих договорів, оскільки ці договори укладались також без такої згоди зборів учасників товариства.

Проте, з вказаної підстави вищевказані три договори оренди, укладені між ТОВ Посейдон та Ставищенською РДА 03.12.2004 р., та договір зберігання із правом користування № 5/05, укладений між ТОВ «Посейдон» та ДП «Укрриба» 01.02.2005 року, в судовому порядку або за взаємною згодою сторін недійсними не визнавались. Вказаний факт також не оспорюється відповідачем.

30.11.2005 р. ОСОБА_3 подав до Ставищенського відділення Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції заяву про зняття ТОВ «Посейдон» з обліку у зв'язку із ліквідацією підприємства, що підтверджується копією вказаної заяви (а. с. 104).

Як пояснив, відповідач, він подав до органу податкової інспекції вказану заяву за порадою одного із податкових працівників, оскільки при подачі ним звітів, в них не було відображено ніякої господарської діяльності товариства, так як вона не здійснювалась.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Статуту товариства діяльність Товариства може бути припинена за рішеням загальних зборів Учасників; за рішенням суду або господарського суду при неплатоспроможності Товариства, або у випадках систематичного чи грубого порушення ним законодавства (а. с. 24).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що подання відповідачем вищевказаної заяви в Ставищенське відділення Тетіївської МДПІ здійснене за відсутності на те будь-яких правових підстав, оскільки ні рішення засновників товариства, ні рішення суду про ліквідацію ТОВ «Посейдон» не приймалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Водночас відповідно до ч. 3 вказаної статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Однак, для вчинення правочинів щодо розірвання трьох вищевказаних договорів оренди земель водного фонду, укладеного ТОВ „Посейдон” із Ставищенською РДА 03.12.2004 року, та договору зберігання № 5/05, укладеного цим товариством із ДП «Укрриба» 01.02.2005 р., ОСОБА_3 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, що підтверджується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до п.п. 2.2 розділу 2 Контракту на управління підприємством від 19.02.2004 р. до посадових обов'язків керівника входить «отримання попередньої згоди Зборів Учасників на розірвання (тимчасове або повне припинення) договорів, затверджених Зборами Учасників», а також: «подання на затвердження Зборам Учасників договорів, укладених на суму, що перебільшує 1600 гривень».

Збори Учасників ТОВ «Посейдон» не надавали згоди ОСОБА_3 як директору товариства на розірвання вказаних вище договорів.

Посилання відповідача як на одну із підстав своїх заперечень на ту обставину, що фактично всі вищевказані угоди про розірвання зазначених вище договорів ним було укладено від ТОВ ”Посейдон” без отримання попередньої згоди Зборів Учасників на розірвання цих договорів, оскільки ці договори укладались також без такої згоди зборів учасників товариства, - суд вважає необгрунтованим, оскільки вказані договори були фактично укладені і в судовому порядку або за взаємною згодою сторін недійсними не визнавались.

Крім того, відповідно до ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 59, п. „і” ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Згідно ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України питання, вирішення яких належить до виключної компетенції загальних зборів, можуть бути встановлені статутом.

Відповідно до п. 7.7.10 ст. 7 Статуту ТОВ «Посейдон» до виключної компетенції загальних зборів учасників належить затвердження договорів, укладених на суму, що перебільшує 1600 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не було отримано згоду загальних зборів учасників ТОВ Посейдон» на здійснення будь-яких дій (в тому числі подання заяв) щодо розірвання із Ставищенською РДА від імені ТОВ «Посейдон» договорів оренди земель водного фонду від 03.12.2004 р., а також щодо розірвання договору зберігання із ДП «Укрриба», - дії ОСОБА_3, спрямовані на розірвання вказаних договорів, тобто заяви ОСОБА_3 та угоди, укладені із сторонами цих договорів про їх розірвання, - вчинені ОСОБА_3 із перевищенням повноважень, виходять за межі його цивільної дієздатності і суперечать інтересам ТОВ «Посейдон» та його учасників, не відповідають інтересам юридичної особи ТОВ «Посейдон».

Частинами 1-3 статті 13 Цивільного кодексу України законодавчо встановлено наступні межі здійснення цивільних прав. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб ... Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Відповідно до частини 6 вказаної статті у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

20.10.2005 р. Ставищенською районною державною адміністрацією Київської області було зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Ставищенський рибгосп», одним із засновників та директором якого був саме ОСОБА_3 (а. с. 96-98). Після розірвання від імені ТОВ «Посейдон» договорів оренди земель водного фонду із Ставищенською РДА та розірвання від імені ТОВ «Посейдон» договору зберігання із ДП «Укрриба», ОСОБА_3 уклав аналогічні договори із вказаними контрагентами від імені ТОВ «Ставищенський рибгосп» (а. с. 99- 107). Вказані факти не оспорюються представниками позивача –ТОВ „Посейдон” та відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Таким чином, відповідач, вчиняючи від імені ТОВ «Посейдон» вказані вище дії щодо розірвання із Ставищенською РДА від імені ТОВ «Посейдон» договорів оренди земель водного фонду від 03.12.2004 р. та розірвання договору зберігання із ДП «Укрриба» № 5/05 від 01.02.2005 року, вийшов за межі своєї цивільної дієздатності та вийшов за межі здійснення тих прав, що були надані йому як виконавчому органу ТОВ «Посейдон», позбавив учасників ТОВ «Посейдон» можливості здійснювати управління товариством, оскільки не подав на затвердження Зборів Учасників угоди про розірвання договорів. Відповідач розпорядився майном, на основі якого ТОВ «Посейдон» здійснювало свою господарську діяльність та мало отримувати дохід.

30.03.2009 р. за результатами перевірки ТОВ «Посейдон», що проведена аудитором ОСОБА_6 (сертифікат Аудиторської палати України серія А № 003025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Моноліт» (Рішення Аудиторської палати України № 158 від 26.01.2006 р.), складено Аудиторський висновок.

Відповідно до Аудиторського висновку від 30.03.2009 р. своїми діями по припиненню господарської діяльності Товариства директором ОСОБА_3 було нанесено ТОВ «Посейдон» прямих виробничих збитків в розмірі 27 500, 00 грн. (зарибок, мальок на вирощуванні та відгодівлі) та збитків від проведення операційної діяльності в розмірі 9 488, 64 грн. (витрати на доставку малька, послуги відділу земельних ресурсів, ПММ, виготовлення правил експлуатації режимів роботи ставків, орендна плата за майно, виготовлення технічної документації орендованого майна) (а. с. 108-109).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 130 КЗпП України встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Частиною 3 ст. 21 вказаного Кодексу встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Пленум Верховного суду України в п. 4 постанови від 29 грудня 1992 року N 14 „Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” зазначив, що за правилами ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту.

Відповідно до п. 4.8 Контракту, укладено ТОВ „Посейдон” з відповідачем (а. с. 28-32), останній, як керівник товариства, несе повну матеріальну відповідальність за втрату майна, що належить підприємству та відповідальність за збитки, завдані підприємству в результаті діяльності керівника.

Пунктом 1.2 Контракту визначено, що цей Контракт є трудовим договором у розумінні чинного в Україні трудового законодавства. На підставі цього Контракту виникають трудові відносини між керівником і підприємством.

Частиною 3 ст. 233 КЗпПУ для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлено строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Відповідно до ст. 234 вказаного Кодексу у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Як встановлено з копії протоколу № 4 позачергових загальних зборів учасників даного товариства від 21 серпня 2006 року (а. с. 218-219), товариству на час проведення вищевказаних зборів було відомо про факти розірвання відповідачем вищевказаних договорів та про заподіяння товариству у зв”язку з такими діями збитків, розмір яких, як зазначено в протоколі, потрібно було ще встановити.

Проте, враховуючи, що про розмір заподіяних ТОВ „Посейдон” з вини відповідача збитків товариству стало відомо лише після проведення 30.03.2009 року аудиторської перевірки, суд вважає, що позивачам слід поновити строк звернення до суду з вказаним позовом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що дії ОСОБА_3 як директора ТОВ «Посейдон» щодо розірвання із Ставищенською РДА від імені ТОВ «Посейдон» договорів оренди земель водного фонду від 03.12.2004 р. та розірвання договору зберігання із ДП «Укрриба» від 01.02.2005 року вчинені з перевищенням його повноважень, і внаслідок таких його дій товариству нанесено майнову шкоду (у вигляді прямих виробничих збитків в розмірі 27 500, 00 грн. та збитків від проведення операційної діяльності в розмірі 9 488, 64 грн.), та враховуючи, що відповідно до умов вищевказаного контракту відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збитки, завдані товариству, в результаті діяльності керівника, - суд вважає, що вказана майнова шкода підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Посейдон».

Керуючись ст. ст. 12, 13, 16 ч. 2 п. 8, 92, 116, 145, 202, 203 ч. 2, 215 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 21 ч. 3, 130, 132, 233, 234 КЗпПУ, ст. ст. 41 ч. 5, 58, 59 Закону України „Про господарські товариства” ст.ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 фермерського господарства «Діоніс» - учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон» задовольнити.

Поновити ОСОБА_4 фермерському господарству «Діоніс» - учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон», Товариству з обмеженою відповідальністю «Посейдон» строк звернення до суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон» (код ЄДРПОУ 32320332, р/р 260035525 у «Райффайзен банк «Аваль») майнову шкоду в сумі 36 988 (тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 64 копійки.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Суддя