Рішення № 55684986, 08.02.2016, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/7490/14-ц

Номер провадження 2/725/1707/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016

Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:головуючого судді Іщенко І. В. при секретарі Берекеля О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовною заявою до відповідачки про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю. Посилався в позові на те, що ОСОБА_1, та відповідачка ОСОБА_2, з жовтня 1994 року проживали однією сім'єю, мали спільний бюджет та побут, вели спільне господарство. Разом з тим шлюб офіційно не укладався. Ту обставину, що вони проживали разом однією сім'єю, можуть підтвердити багаточисельні свідки, які були друзями сім'ї та сусідами, а також наші спільні фотографії, починаючи з 1994 року. Крім того, факт проживання позивача і відповідачки сім'єю підтверджується, зокрема, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.11.2010 р., в якій зазначається, що ОСОБА_2 повідомила органи міліції, що ОСОБА_1 є її співмешканцем. Разом з тим, в травні 2014 року стосунки з відповідачкою погіршилися, вони перестали жити разом. Виник конфлікт, в тому числі щодо приналежності того майна, яке нами було придбано протягом часу спільного проживання. Так, під час фактичного спільного проживання сторін було придбано як нерухоме майно, так і транспортні засоби. 21.11.1997 р. було придбано за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1. В подальшому, 08.04.2008 р. було придбано за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_2. Також, 03.02.2011 р. нами придбано за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_3. 14.04.2013 р. за договором купівлі-продажу № 900201 нами був придбаний новий автомобіль 2013 р.в. марки Volkswagen Beetle, реєстраційний № НОМЕР_1. Покупцем у всіх договорах купівлі-продажу квартир та транспортних засобів було вказано відповідачку, однак кошти на придбання цих квартир надавав позивач. Відповідачка на протязі їхнього сімейного життя вела домашнє господарство, в той час як позивач заробляв кошти. Так, у відповідності до даних трудової книжки відповідачки, починаючи з 1995 року, ніде не працює.

Просить в позовній заяві про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю.

В судовому засіданні позивач та його представник в залі судового засідання позов підтримали повністю, надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просили позов задовольнити.

Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити.

Суд заслухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, пояснення свідків, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, так як обставини викладені в неї підтверджуються матеріалами по справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, та відповідачка ОСОБА_2, з жовтня 1994 року проживали однією сім'єю, мали спільний бюджет та побут, вели спільне господарство. Разом з тим шлюб офіційно не укладався. Разом з тим, в травні 2014 року стосунки з відповідачкою погіршилися, вони перестали жити разом. Виник конфлікт, в тому числі щодо приналежності того майна, яке нами було придбано протягом часу спільного проживання. Так, під час фактичного спільного проживання сторін було придбано як нерухоме майно, так і транспортні засоби. 21.11.1997 р. було придбано за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1. В подальшому, 08.04.2008 р. було придбано за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_2. Також, 03.02.2011 р. нами придбано за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_3. 14.04.2013 р. за договором купівлі-продажу № 900201 нами був придбаний новий автомобіль 2013 р.в. марки Volkswagen Beetle, реєстраційний № НОМЕР_1. Покупцем у всіх договорах купівлі-продажу квартир та транспортних засобів було вказано відповідачку, однак кошти на придбання цих квартир надавав позивач. Відповідачка на протязі їхнього сімейного життя вела домашнє господарство, в той час як позивач заробляв кошти. Так, у відповідності до даних трудової книжки відповідачки, починаючи з 1995 року, ніде не працює.

Також з пояснень позивача встановлено, що він познайомився з ОСОБА_2 в 1993 році, так як вони були сусідами по будинку АДРЕСА_10. В них виникли спільні почуття, ОСОБА_2 розлучилася із своїм першим чоловіком, і з 1994 року вони ОСОБА_3 та ОСОБА_2 почали жити однією сім'єю. З 1994 по 1997 рік вони проживали в орендованій квартирі в будинку в АДРЕСА_11. В зв'язку із тим, що в позивача появилася сім'я і необхідність її утримувати, ОСОБА_1 взяв академічну відпустку в навчальному закладі і почав займатися підприємницькою діяльністю, їздив за товаром закордон, мав торговельні місця на Калинівському ринку. В 1996 році закінчив навчання в Буковинському державному медичному інституті, але в лікарі не пішов, так як ця робота не давала йому можливості утримувати ні себе, ні його сім'ю. Тому він пішов у комерцію, з 1996 року працював начальником відділу збуту в СП «Полонина». В 1997 році позивач з ОСОБА_2 вирішили купити квартиру за рахунок акумульованих коштів як із заробітку позивача, так і за рахунок проданих ним точок на Калинівському ринку. ОСОБА_2 хотіла квартиру в центрі м. Чернівці, і вони вибрали квартиру в будинку по АДРЕСА_5, яку купили в 1997 році за 16 з половиною тисяч доларів. В 2003 році ними був зроблений в цій квартирі капітальний ремонт. З 1998 року по 2008 рік з невеликими перервами позивач працював у заснованому ним підприємстві «Газкомплектсервіс», де був директором. Син ОСОБА_4 ОСОБА_5 в 2003 році вже вчився у ВУЗі, і позивач придбав у 2003 року для ОСОБА_5 окрему квартиру на проспекті Незалежності в м. Чернівці у свідка ОСОБА_6, і він став жити окремо від позивача та відповідачки. У 2008 році позивачу запропонували посаду в Міністерстві надзвичайних ситуацій. Певний час він жив у Києві в гуртожитку, а ОСОБА_2 жила в Чернівцях. В подальшому, свідок по справі ОСОБА_7 запропонував йому з дружиною жити в його будинку, і весною 2008 року свідок забрав ОСОБА_2 з Чернівців і переїхав до м. Київ, де майже до кінця 2008 року вони жили в родичів позивача в селищі Ворзель під Києвом. В квітні 2008 року позивач в ОСОБА_2 вирішили придбати собі квартиру в м. Києві. Тоді нерухомість в Києві була надзвичайно дорога, і вони спромоглися купити лише квартиру під Києвом, в АДРЕСА_4. Для купівлі цієї квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продали квартиру в м. Чернівці по проспекту Незалежності. Вся нерухомість, що вони (ОСОБА_3 та ОСОБА_2) купляли, оформлялася на ОСОБА_2, так як довгий час позивач займався підприємницькою діяльністю, переживав за можливі проблеми в зв'язку із цим, вважав, що надійніше буде оформляти нерухомість на його фактичну дружину. Потім це правило стало автоматичним, позивач вважав, що у них надійні сімейні стосунки із ОСОБА_2, і проблем із тим на кого оформлюється нерухоме майно виникнути в майбутньому не може. Сина ОСОБА_4 ОСОБА_5 позивач сприймав як свого сина. Спочатку для проживання ОСОБА_5 в місті Києві була придбана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 двокімнатна квартира на вулиці Бориспільській. Однак, ОСОБА_8 дуже хотів жити в центрі Києва, тому в 2011 році квартира на вулиці Бориспільській в м. Києві була продана, а сім'єю була придбана квартира АДРЕСА_8 для того, щоб там проживав ОСОБА_5. В 2013 році також ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був куплений автомобіль Volkswagen Beetle, автомобіль був також оформлений на ОСОБА_2. Наприкінці 2013 року стосунки позивача та відповідачки охололи, у ОСОБА_2, напевно, зникли почуття і вона шукала приводу до розлучення. Весною 2014 року вони сильно посварилися, позивач після цього поїхав на Закарпаття, а потім приїхав в м. Чернівці, в квартиру АДРЕСА_5. Ключі завжди знаходилися у сусіда ОСОБА_9, який був свідком у справі, і від нього позивач несподівано дізнався, що квартира виставлена на продаж, і маклер приводить до неї потенційних покупців. Тоді позивач зрозумів, що відповідачка за його спиною, без його відома, продає спільно нажиту нерухомість. В цих обставинах у позивача не залишалося іншого вибору як намагатися заблокувати такий продаж, і він подав позов до суду. З відповідачкою позивач прожив фактично 20 років, - з 1994 по 2004 рік. Шлюбні відносини позивач з відповідачкою не оформлювали, так як на початку відносин це питання весь час відкладалося, а потім відсутність юридичного оформлення шлюбу перестало турбувати їх обох, так як стосунки здавалися надійними. ОСОБА_2 до 1994 року працювала викладачем фізичної культури в Чернівецькому університеті, але ця робота приносила вкрай невеликі гроші. Крім того, ОСОБА_2 є за натурою совою, їй тяжко рано вставати, і все це разом стало причиною, що вона пішла з роботи, і більше не працювала. Позивач із відповідачкою намагалися завезти дітей, двічі їздили в Київ до центру репродуктивної медицини «Надія», платили 6-8 тисяч доларів за кожну таку процедуру, однак результату не було. На сьогоднішній день позивачу та ОСОБА_2 належать три квартири, про які йде мова у позовних вимогах, та один автомобіль Volkswagen Beetle. Є ще один автомобіль, однак у позивача немає документів на нього, тому він не заявляв з цього приводу позовних вимог. Все це майно придбавалося під час їхнього сімейного життя, тому позивач вважає це майно спільним.

Допитані по справі свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18., ОСОБА_17 підвердили факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 1994 року по травень 2014 року.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що добре знає позивача та відповідачку з 1992 року, дружив з ними, знав ОСОБА_19 та ОСОБА_2 як повноцінну сім'ю з хорошими відносинами, часто бував у них в гостях, спільно з ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю. ОСОБА_2 сиділа дома з дитиною, ОСОБА_19 їздив із ним за товаром в закордонні поїздки, стояв на базарі, заробляв гроші. Вони сприймалися як чоловік та дружина. ОСОБА_2 була тренером по художній гімнастиці, але після зближення із ОСОБА_19 звільнилася з роботи. ОСОБА_20 розказував свідку про те, що він купив квартиру на вул. Головній в м. Чернівці. У ОСОБА_2 була дитина від першого шлюбу, у ОСОБА_19 із цією дитиною були прекрасні стосунки, і взагалі їх відносини виглядали як ідеальна сім'я.

Свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що був сусідом ОСОБА_19 та ОСОБА_2 в будинку по АДРЕСА_5 з 1997 року. З ОСОБА_19 познайомився тоді, коли він робив ремонт в квартирі, свідок з ОСОБА_19 вирішували побутові питання, зокрема щодо електромережі, води, підвальних приміщень. Кошти на ремонти в будинку надавав ОСОБА_19, останній раз в 2013 році. Також був знайомий із ОСОБА_2. Довгий час, коли ОСОБА_22 та ОСОБА_2 переїхали до Києва, свідок роками на прохання ОСОБА_1 дивився за квартирою. Щодо стану квартири йому дзвонили як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2. Ця пара сприймалася як сім'я. Це було видно по їх стосунках, так як свідок неодноразово бував у них в квартирі, постійно бачив їх як вони виходили чи заходили додому.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, шо знає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дуже давно, що вони біля двадцяти років проживають разом як чоловік та дружина. ОСОБА_1 в 90-х роках займався підприємницькою діяльністю, створив в подальшому фірму. З ОСОБА_2 ОСОБА_1 познайомився ще в студентські роки. Свідок знав, що ОСОБА_1 живе із жінкою, але чи офіційні в них стосунки не питався. Свідку відомо, що ОСОБА_1 купив квартиру в м. Чернівцях на вул. Головній біля Першотравневого районного суду, де свідок неодноразово бував в гостях. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово були разом на спільних сімейних заходах (весіллях та ін.). Також ОСОБА_1 та ОСОБА_23 неодноразово приїжджали спільно до батьків ОСОБА_1. Свідок знає, що всі роки ОСОБА_1 працював і заробляв, а ОСОБА_2 була домогосподаркою. Їх стосунки сприймалися очевидним чином як сімейні, вони чудово один до одного ставилися, турбувалися один за одного. Свідку відомо, що ОСОБА_1 працював в облдержадміністрації, потім десь в 2008-2009 рр. переїхав на роботу в м. Київ. В їх сім'ї була дитина, син ОСОБА_2 ОСОБА_21, до якого ОСОБА_1 ставився дуже добре, як рідний батько.

Свідок ОСОБА_11 повідомила суду, що знала ОСОБА_1 з 1996 року, так як працювала з ним як бухгалтер і секретар. З ОСОБА_2 свідок познайомилася, так як вона прийшла в 1997 році на роботу до ОСОБА_1 і представилася як дружина ОСОБА_24. Двічі вони були в свідка вдома, були на похоронах її чоловіка в 2013 році вдвох. ОСОБА_2 часто спілкувалася зі мною. Жили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вулиці Головній в м. Чернівці, в них була собака. ОСОБА_1 переживав за те, що в ОСОБА_2 не йде трудовий стаж для пенсії, так як вона сидить вдома. Через це, приблизно в 2007 році ОСОБА_1 попросив зареєструвати його дружину як приватного підприємця. ОСОБА_1 казав мені, які суми доходу писати ОСОБА_2, давав мені кошти для того, щоб платити єдиний соціальний внесок та єдиний податок за ОСОБА_2 В той же час, ОСОБА_2 дала мені довіреність представляти її як підприємця. Така підприємницька діяльність для отримання стажу тривала до шести років. Всі роки, тобто з 1996 року до 2014 рік, які свідок знала ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вона знала їх як прекрасну сім'ю, ОСОБА_22 казав на ОСОБА_2 «моя ОСОБА_23» і дуже піклувався про неї. Часто бувало таке, що гроші ОСОБА_1 отримувала ОСОБА_2 як дружина, такі речі сприймалися як належне. ОСОБА_1 ставився до сина ОСОБА_2, ОСОБА_21, як до рідного сина.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її двоюрідним братом. Про його стосунки з ОСОБА_2 знає з самого початку, десь з 1993-1994 року. ОСОБА_2 працювала в Чернівецькому університеті на кафедрі фізкультури, потім звільнилася. Спочатку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_2, ОСОБА_21, жили на орендованій квартирі на вулиці Комарова в м. Чернівці. Вже тоді у них склалися відносини як у повноцінного подружжя, ми часто ходили один до одного в гості. ОСОБА_2 не працювала, була домогосподаркою, і по сьогоднішній день так. ОСОБА_22 взяв академічну відпустку в навчальному закладі, почав займатися підприємницькою діяльністю, забезпечувати свою сім'ю. В подальшому, він придбав квартиру в центрі м. Чернівці, на АДРЕСА_5. ОСОБА_2 казала свідку, що квартира придбавалася за гроші від підприємницької діяльності ОСОБА_1 ОСОБА_22 також робив ремонт цієї квартири. Вся сім'я пишалася ОСОБА_1, так як він зміг у відносно молодому віці заробити самостійно на квартиру. Між сином ОСОБА_2, ОСОБА_21, та ОСОБА_1 були гарні, турботливі стосунки. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часто спільно відпочивали, їздили разом, на всі сімейні заходи, весілля, дні народження, приходили разом, часто із ОСОБА_21, із собакою. В 2013 році свідок був в гостях в селі Чайка під Києвом неодноразово, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили там сім'єю. У свідка з ОСОБА_2 склалися на той час фактично родинні стосунки.

Свідок ОСОБА_25 пояснив суду, що знає ОСОБА_1 з 1997 року, працював з ним як його водій з 1998 року по 2000 р., а потім в період з 2005 по 2012 р. ОСОБА_2 теж добре знає. В зв'язку із роботою часто бував у них вдома, його запрошували на обід та вечерю. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також її син ОСОБА_8 жили в квартирі АДРЕСА_1. По взаємовідносинах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були видно, що вони сім'я, чоловік та дружина. З ОСОБА_2 їздив в магазини, на базар та інше. В 2005 році ОСОБА_1 взяв мене завгоспом, а іноді працював водієм. З ОСОБА_2 і тоді постійно перетинався, наприклад вона зустрічала ОСОБА_1 з дороги, готувала йому їсти. Потім ОСОБА_1 поїхав на роботу в м. Київ, а ОСОБА_2 деякий час проживала в Чернівцях, і свідок виконував її доручення. Потім ОСОБА_1 забрав її до себе в Київ. Свідок підвозив їх часто на природу, в Новодністровськ для відпочинку. Возив їх в гості, зустрічав їх, коли вони приїжджали з відпочинку. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були весь час разом. На сьогоднішній день, стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наскільки мені відомо припинилися, але з якого часу свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка та дружину. Свідок познайомився з ними в одній компанії приблизно в 1997-98 роках, спільно виїжджали на природу, вони були у свідка в гостях, сім'я свідка була в гостях у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В спілкуванні та своїх взаємовідносинах вони позиціонували себе як чоловік та дружина. ОСОБА_2 була домогосподаркою. Жили вони на вулиці Головній в м. Чернівці у дворі біля телестудії, в них була собака-далматинець. Свідок приблизно в 2013 році продав ОСОБА_1 квартиру в м. Чернівцях на проспекті Незалежності для того, щоб там міг проживати небіж ОСОБА_1, син ОСОБА_2. Зі свідком розраховувався ОСОБА_1, але в нотаріуса договір був оформлений на ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_14 повідомив суду, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1997 року. ОСОБА_19 є братом дружини свідка. При родинному знайомстві ОСОБА_2 представилися як дружина ОСОБА_1 Тоді Данилюк ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили на вул. Комарова в м. Чернівці. В 1998 році ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1, свідок з дружиною був офіційно запрошений на новосілля. Про те, що квартира придбана ОСОБА_1 повідомив він сам. В цій квартирі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали сім'єю, в них було двоспальне ліжко, була сімейна обстановка. У ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було спільних дітей, але ОСОБА_1 ставився до сина ОСОБА_2 від першого шлюбу, ОСОБА_21, як до свого рідного. Свідок часто був у цієї пари в гостях до того часу, як ОСОБА_1 переїхав в 2008 році до Києва. Дуже часто бували у батьків ОСОБА_1, на інших родинних заходах ОСОБА_1 був із своєю дружиною, ОСОБА_2 Була спільна поїздка до родичів в Закарпаття. В період проживання ОСОБА_1 в Києві після 2008 року, свідок, коли бував в Києві, то зустрічався з ОСОБА_1 Останній згадував ОСОБА_2, своє сімейне життя з нею, казав, що проживає з нею в комплексі «»Чайка» біля Києва. Свідку відомо, що ОСОБА_2 не працювала, а ОСОБА_1 працював, зокрема, в Києві працював у Міністерстві надзвичайних ситуацій. Влітку 2014 році ОСОБА_3 розповів, що він розійшовся з ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_17 пояснив в судовому засіданні, що з 1998 року працює з ОСОБА_1 як водій на фірмі «Газкомплектсервіс». По роботі свідок для виконання різних доручень часто бував вдома у ОСОБА_1, де познайомився із ОСОБА_2 З усіх розмов випливало, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є чоловіком і дружиною, так вони один одного себе називали. Вони жили на АДРЕСА_5 із сином ОСОБА_4, ОСОБА_8. У ОСОБА_1 із ОСОБА_21 були добрі стосунки. ОСОБА_2 весь час була дома, на роботу свідок її не відвозив. Свідок працював з ОСОБА_1 до приблизно 2010 року, і стосунки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до цього часу були сімейними. Свідок возив це подружжя на різні родинні заходи, зокрема на Закарпаття, в Київ тощо. На всі родинні заходи ОСОБА_1 їхав із ОСОБА_2 Сім'я ставилася до ОСОБА_2 як до його жінки. Також свідок возив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в аеропорт та з аеропорту, коли вони їздили відпочивати. Свідок возив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в село під Нижнім Новгородом в Росії до батьків ОСОБА_2, а потім на похорони як батька, так і матері ОСОБА_2. Батьки ОСОБА_2 жили скромно, незаможно.

Свідок ОСОБА_7 надав пояснення, в яких повідомив суду, що ОСОБА_1 є його двоюрідним братом. З ОСОБА_2 свідок познайомився на різдвяні свята у 2004 році на Буковелі, де його сім'я зустрілися із ОСОБА_1, який був із ОСОБА_2. ОСОБА_1 представив ОСОБА_2 як свою дружину. На курорті вони декілька днів тісно спілкувалися із ОСОБА_2 познайомилися ближче. До того часу свідок також знав, що ОСОБА_1 давно жив подружжям із ОСОБА_2, що вони жили в квартирі АДРЕСА_1. В 2005 чи 2006 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїжджали до свідка в Київ на родинний захід. Коли свідок приїжджав в м. Чернівці, а це було не менше десятка разів, то завжди зупинявся вдома у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_5. ОСОБА_2 його гостинно зустрічала, була прекрасною домогосподаркою. На той час син ОСОБА_4 від першого шлюбу жив окремо, але коли свідок із сім'єю приїжджав, то всі приходили. ОСОБА_2 не працювала, була вдома. В процесі спілкуванні вона розказувала свідку, що колись вона займалася спортом, з ОСОБА_1 це її другий шлюб. Потім, у 2008 році ОСОБА_1 запропонували роботу в міністерстві в м. Києві, і свідок запропонував йому жити в його будинку в селищі Ворзель під Києвом. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була виділена окрема кімната на другому поверсі, де вони прожили біля року. У них також жив син ОСОБА_5. Вони жили у свідка до того часу, поки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не купили квартиру в селищі Чайка під Києвом та зробили там ремонт. Ця квартира була куплена в кінці 2008 року, свідок допомагав порадами в ремонті цієї квартири. Організаційними та фінансовими питаннями ремонту квартири в селищі Чайка займався ОСОБА_1, а ОСОБА_2 запрошувалася як дружина до вибору того чи іншого придбання. Коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оселилися в селищі Чайка, то ОСОБА_2 намагалася знайти роботу інструктора, але нічого з цього не вийшло. Десь в 2010 чи 2011 році ОСОБА_3 та ОСОБА_2 купили квартиру в місті Києві на вулиці ОСОБА_26, для того, щоб там жив ОСОБА_5. Свідок з дружиною допомогли ОСОБА_5 на перших порах меблями, а ОСОБА_22 купив пральну машину та інші речі. Квартира фінансово купувалася за участю ОСОБА_1, сім'єю, так як ОСОБА_5 на той час якихось коштів не мав. Взагалі ОСОБА_1 ОСОБА_5 опікав і підтримував, шукав йому роботу в Чернівціобленерго, МНС. ОСОБА_2 з ОСОБА_1 часто їздили разом відпочивати, в т.ч. закордон. Свідок з сім'єю часто бував в гостях у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в їх квартирі в селі Чайки. Відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були однозначно відносинами подружжя, відносинами сім'ї. Крім того, свідку відомо, що ОСОБА_22 з ОСОБА_2 хотіли завести спільних дітей, але в них із цим були проблеми. Свідок з дружиною запропонували їм звернутися в центр репродуктивної медицини «Надія» на Андріївському узвозі в м. Київ. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щонайменше двічі зверталися до цього центру для штучного запліднення, один раз, - коли ще жили в Чернівцях, а другий, - коли переїхали до Києва, але в них з цього не вийшло. В подальшому свідку стало відомо, що ОСОБА_22 та ОСОБА_2 розлучилися приблизно в червні 2014 року, він з обома ними спілкувався на предмет досягнення мирової угоди, але результату не добився. Свідок зазначив, що ОСОБА_2 знаходилася на утриманні ОСОБА_19, це було видно з усіх побутових питань. Вона не дуже хотіла йти на роботу, казала, що її чоловік достатньо заробляє.

Свідок ОСОБА_12 показав, що працював в Міністерстві надзвичайних ситуацій, був водієм у ОСОБА_1 з 2010 по 2014 рр. З ОСОБА_2 його познайомив ОСОБА_1 в 2010 році, який представив її як свою дружину. З 2013 року свідок бачив ОСОБА_2 майже кожний день, так як забирав ОСОБА_1 від дому. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили в селі Чайки, на АДРЕСА_6. Свідок зранку заходив до них додому, завжди бачив там ОСОБА_2 в сімейній обстановці. Іноді забирав ОСОБА_2 в місті, потім забирав ОСОБА_1 з роботи, і відвозив їх обох додому. Часто виконував побутові доручення, забирав у ОСОБА_2 змінний одяг для ОСОБА_1 Свого шефа, ОСОБА_1, свідок відвозив завжди додому в село Чайки, в квартиру, де ОСОБА_1 жив із ОСОБА_2 Свідок бачив, як ОСОБА_1 купляв самостійно в автосалоні автомобіль Volkswagen марки Beetle, потім цей автомобіль відвозили в село Чайки. Коли ОСОБА_1 у 2014 році звільнився з МНС, то свідок відвозив його особисті речі на квартиру в АДРЕСА_2, де були ОСОБА_22 та ОСОБА_2. Свідок відвозив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на родинні заходи, дні народження і таке інше. Свідок відвозив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Чернівці на похорони; в місті Чернівці вони зупинялися в квартирі в будинку по АДРЕСА_5.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що працював в МНС і був водієм у ОСОБА_1 в період з 2012 по 2014 роки. В 2012 році свідок привіз ОСОБА_1 додому, останній познайомив свідка з ОСОБА_2, представив її як дружину. Кожен ранок свідок забирав ОСОБА_19 з його дому в селі Чайки, ввечері привозив ОСОБА_19 також в село Чайки, іноді відтам забирав речі, змінний одяг для ОСОБА_1, який свідку давала ОСОБА_2 Вдома була ОСОБА_2, була сімейна обстановка. Іноді за дорученням ОСОБА_1 свідок возив ОСОБА_2 по її справах. Свідок відвозив цю пару на сімейні заходи, в ресторани, як подружжя. Додому до ОСОБА_22 та ОСОБА_2 свідок заходив часто, виглядало все по сімейному.

Свідок ОСОБА_13 зазначив, що познайомився через спільних знайомих з ОСОБА_1 з 1997-1998 року, після цього весь час в дружніх стосунках. На всіх спільних заходах ми зустрічалися з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яку завжди сприймав як його дружину. Декілька разів на рік свідок був гостем на АДРЕСА_12 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Аналогічно, вони вдвох приходили в гості до свідка. Між цими людьми очевидним чином були сімейні відносини, вони завжди були разом. В цій сім'ї працював ОСОБА_1, а ОСОБА_2 не працювала. З 2008 року ОСОБА_1 переїхав в м. Київ, а ОСОБА_2 ще десь півроку була в Чернівцях. Від ОСОБА_1 свідок знає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2014 року не живуть.

Окрім показів позивача та свідків, факт проживання однією сім»єю без шлюбу підтверджується сумісними фотокартками позивача та відповідачки. З яких суд може зробити висновок, що позивач та відповідачка проводили сумісні свята разом, виїхали багато разів на відпочином за кордон та в інші місця разом. Проводили час в колі друзів разом. Також позивач разом з відповідачкою неодноразово відвідували батьків відповідачки в м.Нижній Новгород Росія, що свідчить з фотокарток.

Задовольняючи позовну вимогу щодо встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю з жовтня 2004 року по травень 2014 року, суд виходить з того, що сімейні стосунки між сторонами в цей період часу були підтверджені з достатньою повнотою як поясненнями самого позивача, так і показами багаточисельних свідків (ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_27, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_13П.). Зазначені свідки надали суду конкретні та несуперечливі показання щодо взаємовідносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як фактичного подружжя, їх проживання разом в той чи інший час, ведення ними спільного побуту та бюджету, участі сторін як сімейної пари в тих чи інших родинних та публічних заходах тощо.

Підтвердженням проживання сторін однією сім'єю суд також вважає чисельні спільні фотографії, які надані позивачем, і зміст яких відповідачем не спростовано. Крім того, суд приймає до увагу надану позивачем копію постанови паро відмову в порушенні кримінальної справи від 03.11.2010 р., в якій ОСОБА_1 позначений як співмешканець ОСОБА_2

Суд зазначає, що відповідач протягом всього часу тривалого судового розгляду не надав жодних спростувань щодо заявлених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги позивача щодо визнання майна, яке було придбане ОСОБА_2 під час сімейного життя з ОСОБА_1, суд виходив з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 р. майно, придбано внаслідок спільної праці членів сім'ї, є спільною сімейною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

У відповідності до ч.2 ст.214 ЦПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Так, в постанові у справі № 6-135цс13 від 25.12.2013 року Верховний Суд України зробив правовий висновок про те, що майно, набуте до 1 січня 2004 року (тобто, до вступу в силу Сімейного кодексу України) під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їх спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Квартира АДРЕСА_1 була придбана відповідачкою ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 21.11.2007 р., тобто до 01.01.2004 р.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем доведено, що починаючи з 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був спільний побут та бюджет, в той же час ОСОБА_2 звільнилася з роботи в 2004 році і стала домогосподаркою, а ОСОБА_1 вів підприємницьку діяльність. Крім пояснень самого ОСОБА_1, ці обставини були підтверджені свідками ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та копією трудової книжки ОСОБА_2 Таким чином, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю сторін по справі, так як була придбана внаслідок спільної праці членів сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У відповідності до ст.74 Сімейного кодексу України, який набрав законної сили з 01.01.2004 р., якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

У відповідності до п.20 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Так як позивачем належним чином доведено сам факт проживання сім'єю в період з 1994 по 2004 рік, то суд вважає, що майно, яке придбавалося на ім'я ОСОБА_2 є спільною сумісною власністю сторін як фактичного подружжя, а саме: квартира АДРЕСА_7, яка була придбана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 08.04.2008 р.; квартира АДРЕСА_8, яка була придбана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 03.02.2011 р. та автомобіль марки Volkswagen Beetle, реєстраційний № НОМЕР_1, який був придбаний ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 14.04.2013 р.

Частиною 2 ст. 74 СК України фактичні шлюбні відносини за своєю суттю - це шлюбні відносини, які не мають державного визнання та реєстрації. Вони відзначаються серйозністю намірів сторін і спрямовані на тривале співжиття жінки та чоловіка. У зв'язку з цим ознаками фактичних шлюбних відносин:

а) факт спільного співжиття протягом не менше двох останніх років;

б) взаємна матеріальна підтримка;

в) публічне виявлення подружніх відносин перед третіми особами;

г) спільне виховання дітей.

А відповідно до ч. 2 ст. 21 СК України: у випадках, передбачених законом, проживання жінки та чоловіка у фактичному шлюбі є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 р. майно, придбано внаслідок спільної праці членів сім'ї, є спільною сімейною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

У відповідності до п.20 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 р. № 11 « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 209,212-215,218, 256 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з жовтня 1994 року по травень 2014 року.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : квартиру АДРЕСА_1; квартиру АДРЕСА_7; квартиру АДРЕСА_9; автомобіль марки Volkswagen Beetle, 2013 р.в., реєстраційний № НОМЕР_1.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду.

Суддя Іщенко І.В.