Рішення № 55679939, 14.07.2015, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/7065/13-ц

Провадження № 2/185/1937/15

14 липня 2015 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бабій С. О., при секретарі судового засідання Чернишовій К.Д, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом виконавчого комітету Павлоградської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про втрату право користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2013 року виконавчий комітет Павлоградської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позивач, обґрунтовуючи заяву, посилався на те, що в місті Павлограді склалась доволі гостра ситуація з поліпшення житлових умов мешканцям міста, що квартира АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності міста Павлограда, а відповідачі не мешкають у згаданому житлі з 2010 року.

03.12.2013 р. заочним рішенням суду позов було задоволено, відповідачів визнано такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1

12 лютого 2015 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 03.12.2013 року, яку ухвалою суду від 10.03.2015 р. задоволено, заочне рішення суду від 03.12.2013 р. скасоване, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог просили суд відмовити, посилаючись на те, що відповідачі постійно мешкали у спірному приміщенні, що підтверджується повідомленням про відключення побутового споживача від 21.05.2012 р., надісланого відповідачам 07.06.2012 р., та свідком ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Третя особа ОСОБА_3 просила позов задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 у спірному помешканні не проживали, воно знаходилось у занедбаному стані не придатному для життя.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, третю особу, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно із довідкою відділу по обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради від 20.06.2013 р. квартира АДРЕСА_1 була не приватизована, перебувала у комунальній власності територіальної громади м. Павлограда (а.с.7).

Відповідно до довідки про реєстрацію та склад сім'ї від 01.06.2013 р. основний наймач квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстровані за даною адресою (а.с. 8).

Відповідно до акту, складеного 22.05.2013 комунальним підприємством "Павлограджитлосервіс" Павлоградської міської ради "Житлосервіс 2", ОСОБА_1, ОСОБА_2 з 2010 року не мешкають у квартирі АДРЕСА_1 є лише зареєстрованими (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 "Основи житлового законодавства СРСР та союзних республік" затверджені постановою ВР СРСР № 5151-Х від 24.06.1981 року та ст. 177 Житлового кодексу України, громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування.

Відповідно до ст. 78 Житлового кодексу України тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов'язки за договором найму жилого приміщення. Якщо в жилому приміщенні не залишились проживати члени сім'ї наймача, він зобов'язаний забезпечити належне утримання приміщення. Наймач вправі здати жиле приміщення в піднайом або поселити в нього тимчасових жильців на умовах і в порядку, передбачених статтями 91 - 99 цього Кодексу.

Відповідачі жодних доказів поважності причин відсутності у спірному житловому приміщенні не надали. Інформація відповідача ОСОБА_2, викладена у заяві про перегляд заочного рішення від 12.02.2015 р. про знаходження відповідачів за кордоном України (а.с.32) спростовується листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 22.05.2015 р., за яким відомостей про перетинання державного кордону Українеи у період із 21.05.2010 р. по 21.05.2015 р. громадянами України: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не виявлено (а.с.89). Надана відповідачем копія повідомлення про відключення побутового споживача від 21.05.2012 р., надісланого відповідачам 07.06.2012 р. (а.с.108), може свідчить лише про наявність заборгованості з оплати електропостачання, але не факт проживання відповідачів у спірному приміщенні. Так само суд критично сприймає покази свідка ОСОБА_5 про те, що відповідачі постійно проживали у спірному приміщенні, оскільки останній, як сам визнав, знаходиться у дружніх стосунках із ОСОБА_2, при тому що інші свідки, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які мешкають поряд із спірною квартирою, у будинку АДРЕСА_1 щодо вказаної обставини не суперечать одні однім та є взаємопов'язаними. Так, показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 містять конкретні приклади щодо стану спірної квартири, непроживання відповідачів у спірній квартирі після смерті їх батька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 р., а покази свідка ОСОБА_5 не містять достатніх даних, що спростовують ці відомості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому суд приходить до висновку, що позивач довів неповажність відсутності наймачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1

Згідно із ч. 2 ст. 71 Житлового Кодексу України, якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем.

Згідно із ст. 71 Житлового кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Також ст. 72 ЖК Української РСР визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України та керуючись ст. 10,11,57,60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою особою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою особою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Павлоградської міської ради судові витрати по сплаті судового збору у сумі 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь виконавчого комітету Павлоградської міської ради судові витрати по сплаті судового збору у сумі 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. О. Бабій