Ухвала суду № 55674126, 08.02.2016, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4507/15-ц

УХВАЛА

08 лютого 2016 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду, суд,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просять скасувати заочне рішення Залізничного районного суду від 26.10.2015 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Свої вимоги обґрунтовують тим, що в судове засідання вона не зявилася, оскільки її не було повідомлено про судове засідання. При цьому відмітила, що не погоджуються із розміром стягнутої заборгованості, при цьому відмітила, що позивачем при зверненні до суду пропущено строк позовної давності. Зазначила, що на момент звернення до суду вона погасила заборгованість за житлово-комунальні послуги, а тому підстав для її стягнення нема.

Суд, ухвалив заяву розглядати без участі осіб, які беруть участь у справі, які належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду справи, проте до суду не прибули, причини своєї неявки суд не повідомили. У відповідності до ч.1 ст.231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Зі змісту ст.228 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законом визначено, що суд може скасувати ухвалене ним заочне рішення лише за наявності одночасно двох підстав, визначених у ст.232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. При цьому, для скасування заочного рішення необхідно переконатись, чи є достатні для цього підстави, передбачені законодавством, та провести оцінку поважності причин неповідомлення відповідачем про причини своєї неявки в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, і оцінити надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 26 жовтня 2015 року позовні вимоги ЛМКП «Львівводоканал» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ «Львівводоканал» /ЄДРПОУ 03348471, МФО 300023 р/р26001000005120 ЛФО ПАТ «Укрсоцбанк» в м. Львові/ - 1746,65 грн.заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення та 243,60 грн. судового збору /а.с.26-27/.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №462/4507/15-ц розгляд даної справи 26.10.2015 року відбувся без участі сторін, оскільки від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і що проти заочного розгляду справи не заперечує, а відповідач в судове засідання не зявилася, про причини неявки суд не повідомила, однак про час, день та місце розгляду справи не була повідомлена /а.с.21/.

Таким чином, в даному випадку суд вбачає певне обмеження права відповідача на участь у справі і доведення суду своєї позиції.

Крім того, в обґрунтування заяви про скасування заочного рішення заявник посилається на ряд обставин та доказів, що на переконання суду мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема надано квитанції про сплату житлово-комунальних послуг, крім того заявник покликається на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, доводи наведені у ній дають підстав для скасування заочного рішення суду, оскільки ОСОБА_1 надано докази того, що вона не зявилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин, а також докази, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м.Львова від 26 жовтня 2015 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Скасувати заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 жовтня 2015 року та призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін на 10.00год. 18 березня 2016 року у приміщенні Залізничного районного суду м. Львова під головуванням судді Бориславського Ю.Л. з викликом сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.